13
.pdfТема 13. З’єднання хребців. Хребтовий стовб у цілому. З’єднання хребтового стовпа з черепом.
Тема 14. З’єднання ребер і груднини. Грудна клітка в цілому.
Атланто–осьовий суглоб (articulatio atlantoaxialis)
Атланто–осьовий суглоб складається з:
А. Серединного атланто–осьового суглоба (articulatio atlantoaxialis
mediana)
Цей суглоб є:
-циліндричний (articulatio cylindrica) – за формою;
-комбінований (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);
-одновісний – за функцією.
Суглобові поверхні (facies articulares):
-ямка зуба на атланті (fovea dentis atlantis);
-передня суглобова поверхня зуба осьового хребця (facies articularis
anterior dentis axis);
- задня суглобова поверхня зуба осьового хребця (facies articularis posterior dentis axis);
- поперечна зв’язка атланта (ligamentum transversum atlantis).
Рухи навколо вертикальної осі (axis verticalis).
Види рухів:
- обертання (rotatio) голови вправо і вліво, тобто обертання назовні
(rotatio externa);
- обертання досередини (rotatio interna).
Б.Бічного атланто–осьового суглоба (articulatio atlantoaxialis lateralis),
парний
Він є:
-плоским (articulatio plana) – за формою;
-комбінованим (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);
-багатовісним – за функцією.
Суглобові поверхні:
-нижні суглобові поверхні атланта (facies articulares inferiores atlantis);
-верхні суглобові поверхні осьового хребця (facies articulares
superiores axis).
Рухи навколо вертикальної осі (axis verticalis).
Види рухів: обертання (rotatio) голови вправо і вліво.
Допоміжний апарат серединного атланто–осьового суглоба (art. atlantoaxialis mediana) та бічного атланто–осьового суглоба (art.
atlantoaxialis lateralis) спільнийі має:
-крилоподібні зв’язки (ligg. alaria);
-зв’язку верхівки зуба (lig. apicis dentis);
-хрестоподібну зв’язку атланта (lig. cruciforme atlantis), до складу якої
входять:
-поздовжні пучки (fasciculi longitudinales);
-поперечну зв’язку атланта (lig. transversum atlantis);
-покрівельну перетинку (membrana tectoria).
Дуговідросткові суглоби (articulationes zygapophysiales)
або міжхребцеві суглоби (articulationes intervertebrales)
Дуговідросткові суглоби є:
-плоскі (articulationes planae) – за формою;
-комбіновані (articulationes combinatae) – за будовою (вид суглоба);
-багатовісні – за функцією.
Суглобові поверхні:
-нижні суглобові відростки хребця (processus articulares inferiores vertebrae), що розташовані у вище розміщеному хребці;
-верхні суглобові відростки хребця (processus articulares superiores vertebrae), що розташовані у нижче розміщеному хребці.
Рухи навколо:
-вертикальної осі (axis verticalis);
-стрілової осі (axis sagittalis);
-лобової осі (axis frontalis).
Вид руху: ковзання, суглоб є малорухомим (amphiarthrosis).
Допоміжний апарат представлений такими зв’язками:
-довгими (з’єднують між собою більше двох хребців);
-короткими (з’єднують між собою сусідні хребці).
До коротких зв’язок (ligamenta brevia) належать:
-жовта зв’язка (lig. flavum);
-міжостьовi зв’язки (ligg. interspinalia);
-міжпоперечні зв’язки (ligg. intertransversaria);
-поперечні зв’язки (ligg. transversa), вони укріплюють ці суглоби.
До довгих зв’язок (ligg. longa), які розташовані вздовж хребтового стовпа
(columna vertebralis), належать:
-передня поздовжня зв’язка (lig. longitudinale anterius);
-задня поздовжня зв’язка (lig. longitudinale posterius);
-надостьова зв’язка (lig. supraspinale), яка у шийному відділі формує каркову зв’язку (lig. nuchae).
Попереково–крижовий суглоб(art. lumbosacralis)
Він за будовою, формою та функцією подібний до дуговідросткових суглобів (articulationes zygapophysiales).
Допоміжний апарат – клубово–поперекова зв’язка (lig. iliolumbale).
Між основою крижової кістки (basis ossis sacri) та тілом V поперекового хребця (corpus vertebrae lumbalis quinti [V]), зазвичай, є симфіз (symphysis).
Крижово–куприковий суглоб (articulatio sacrococcygea)
Крижово–куприковий суглоб утворений:
-верхівкою крижової кістки (apex ossis sacri);
-основою куприкової кістки (basis ossis coccygis).
Найчастіше це з’єднання є симфізом (symphysis).
Допоміжний аппарат:
- поверхнева задня крижово–куприкова зв’язка; поверхнева дорсальна крижово–куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum posterius superficiale; lig. sacrococcygeum dorsale superficiale);
- глибока задня крижово–куприкова зв’язка; глибока дорсальна крижово–куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum posterius profundum; lig. sacrococcygeum dorsale profundum);
-передня крижово–куприкова зв’язка; вентральна крижово–куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum anterius; lig. sacrococcygeum ventrale);
-бічна крижово–куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum laterale).
Ужінок щілина крижово–куприкового симфізу (fissura sacrococcygea symphysis) більша, ніж у чоловіків, що дозволяє куприку (coccyx) значно відхилятись назад під час пологів, збільшуючи розмір нижнього отвору таза
(apertura pelvis inferior).
З’єднання хребтового стовпа (juncturae columnae vertebralis)
з черепом (cranium)
Атланто–потиличний суглоб (articulatio atlantooccipitalis), парний
Він є:
-двовиростковий (articulatio bicondylaris) – за формою;
-комбінований (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);
-двовісний – за функцією.
Суглобові поверхні:
- потиличні виростки (condylі occipitales);
-верхні суглобові поверхні атланта (facies articulares superiores
atlantis).
Рухи навколо:
-лобової осі (axis frontalis);
-стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів:
-нахили голови вперед і назад, тобто згинання (flexio) і розгинання
(extensio);
-нахили голови вправо і вліво, тобто відведення (abductio) і
приведення (adductio).
Допоміжний апарат:
-передня атланто–потилична перетинка (membrana atlantooccipitalis
anterior);
-задня атланто–потилична перетинка (membrana atlantooccipitalis posterior);
-бічна атланто–потилична зв’язка (lig. atlantooccipitale laterale).
СКЕЛЕТ ГРУДНОЇ КЛІТКИ
Скелет грудної клітки (skeleton thoracis) є кістковою основою грудного відділу тулуба, де містяться життєво важливі органи (серце, легені). Грудна клітка утворена ззаду грудними хребцями, з боків - ребрами, спереду -
грудниною.
З’єднання грудної клітки (juncturae thoracis)
З’єднання грудної клітки (juncturae thoracis) поділяються на:
-синдесмози грудної клітки (syndesmoses thoracis);
-синхондрози грудної клітки (synchondroses thoracis);
-суглоби грудної клітки (articulationes thoracis).
Грудна клітка (thorax) має:
- з’єднання ребер (juncturae costarum) із хребтовим стовпом (columna vertebralis);
-з’єднання ребер (juncturae costarum) із грудниною (sternum);
-з’єднання ребер (juncturae costarum) між собою.
До синдесмозів грудної клітки (syndesmoses thoracis) належать:
-зовнішня міжреброва перетинка (membrana intercostalis externa);
-внутрішня міжреброва перетинка (membrana intercostalis interna).
До синхондрозів грудної клітки (synchondroses thoracis) належать:
-реброво–груднинний синхондроз (synchondrosis costosternalis);
-синхондроз першого ребра (synchondrosis costae primae);
-груднинні синхондрози (synchondroses sternales).
До груднинних синхондрозів (synchondroses sternales) належать:
-груднинний мечоподібний симфіз (symphysis xiphosternalis);
-ручко–груднинний симфіз (symphysis manubriosternalis) або ручко–
груднинний синхондроз (synchondrosis manubriosternalis).
Суглоби грудної клітки (articulationеs thoracis)
Реброво–хребцеві суглоби (articulationеs costovertebrales)
За будовою вони складаються з двох суглобів:
-суглоба головки ребра (articulatio capitis costae);
-реброво–поперечного суглоба (articulatio costotransversaria). Вони є комбінованими суглобами (articulationes combinatae).
Суглобові поверхні:
- головка ребра і реброві ямки на хребцях (caput costae et foveae
costales vertebrarum);
- горбок ребра і реброва ямка поперечного відростка хребця
(tuberculum costae et fovea costalis processus transversi vertebrae).
Рухи навколо осі, що проходить через ці два суглоби.
Види рухів:
-обертання ребер (rotatio costarum), внаслідок чого відбувається:
-піднімання ребра;
-опускання ребра.
А.Суглоб головки ребра (articulatio capitis costae)
Суглоб головки ребра є:
-кулястий (articulatio spheroidea) – за формою;
-комбінований (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);
-тривісний – за функцією.
Суглобові поверхні:
-головка ребра (caput costae);
-верхні реброві ямки тіл хребців (foveae costales superiores corporum
vertebrarum);
- нижні реброві ямки тіл хребців (foveae costales inferiores corporum
vertebrarum).
Рухи навколо майже стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів:
-обертання ребер (rotatio costarum), внаслідок чого відбувається:
-піднімання ребер;
-опускання ребер.
Допоміжний апарат:
-промениста зв’язка головки ребра (lig. capitis costae radiatum);
-внутрішньосуглобова зв’язка головки ребра (lig. capitis costae intraarticulare). Вона існує лише у з’єднаннях II – X ребер з хребтом.
Б.Реброво–поперечний суглоб (articulatio costotransversaria)
Він існує між I – X ребрами та відповідним грудним хребцем і є: