Зубков М. Сучасна українська ділова мова
.pdfнай- |
найперший, найкраща, найближче, найдовше |
-би, -б |
якби, ніби, аби, мовби, немовби, щоб, начеб |
-же, -ж |
(у складі сполучників) авжеж, атож, також, |
|
отож, аякже, теж, адже, отже, таж, тож |
-то |
нібито, немовбито, тобто, тощо, начебто, |
|
цебто |
ось- |
осьде, але залежно від вимови: ось де |
он- |
онде і он де |
Через дефіс пишуться частки, що входять до складу займенників і прислівників
будь- |
будь-хто, будь-що, будь-який (-а,-е,-і), будь-чий (- я , - |
|
є, -ї), будь-коли |
-небудь котрий (- а, -е, -і)-небудь, чий (- я , -є, -ї)-небудь, хто- |
|
|
небудь, що-небудь, який (- а, -е, -і)-небудь, куди- |
|
небудь, де-небудь, коли-небудь, скільки-небудь |
казна- |
казна-хто, казна-що, казна-куди, казна-де, |
казна-який, казна-скільки хтозна- хтозна-який (-
а,-е,-і), хтозна-чий (- я , -є, -ї),
хтозна-де, хтозна-навіщо, хтозна-коли
Увага! Якщо при відмінюванні між часткою і займенником з'являється прийменник, то всі слова пишуться окремо: будь із ким, хтозна в кого, казна на
кому.
Частки от, то, таки, якщо вони стосуються лише цього слова і стоять після нього, підсилюючи значення: як-от, так-
бт, тому-то, якби-то, стільки-то, все-таки, треба-таки; Але: скільки ж то (зроблено), як би то (сказати), усе ж
таки (спізнився), пішов би таки (ліг).
Якщо частка таки стоїть у препозиції, то пишеться окремо:
таки треба (відпочити), таки встиг (підвестися), таки моя
(правда), але моя-таки (правда).
Окремо пишуться модальні частки же, ж, то, (о)це, та, що мають значення підсилення, вказівності для всього речення: / сміються люди вже у вічі: треба ж так от збутися ума, щоб оце в двадцятому сторіччі та шукати те, чого нема! (Л.Костенко).
У таких словосполученнях
що дарма що, поки що, тільки що, хіба що, чи що, що не день, що ж до, ледве що, що за, що то за то коли б то, що то, чи то, що то за, якби ж то ж але ж, то ж, або ж, адже ж, отже ж, якби ж то, все ж таки, еге ж
Розділ V Графіка
232
Написання великої літери |
|
З великої літери пишуться |
|
|
|
прізвища |
Петренко, Кривоніс, Балабуха |
імена |
Олена, Ганна, Геннадій, Петро |
імена по батькові |
Євгенівна, Ілліч, Анатолійович |
прізвиська |
Бондарівна, Зубйха, Куций |
псевдоніми |
Марко Вовчок, Микола Хвильовий, |
|
Астрая, Мадонна |
власні імена, ужиті у формі |
Потрібні нам і Гоголі, і Щедріни (П. |
множини, якщо вони мають |
Сліпчук). |
позитивну конотацію |
|
індивідуальні назви |
Юпітер, Артеміда, Перун, Леда, |
міфологічних істот |
Молох, Геракл, Велес, Прометей |
теоніми — назви (прямі й |
Аллах, Бог, Господь, Уседержйтель |
переносні) божеств |
(Творець, Спасйтель, Месія, Він, Його |
|
-у значенні Бог А Святий Дух, |
|
Христбс, Син Божий, Мати Божа, |
|
Бог Син, благодать Божа, Цариця |
|
Небесна, Слово Боже |
назви історичних подій, епох, |
Руїна, Хмельниччина, День злуки, |
дат, свят, вищих релігійних |
епоха Відродження, Семирічна війна, |
діячів, понять, книг |
Кривава неділя, Лютнева революція 9 |
|
Травня, Новий рік, День |
|
незалежності, Вітчизняна війна, |
|
Великий піст, Різдво, Зелені свята, |
|
Великдень, Жовтневий переворот, |
|
Масниця, Євангеліє, Папа Римський, |
|
Страшний суд, Пісня Пісень |
назви документів із |
Автор, Вкладник, Замовник, |
міжгалузевої та зовніш- |
Наймодавець, Підприємство, |
ньоекономічної діяльності й |
Покупець, Продавець, Протокол, |
назви сторін, які фігурують у |
Статут, Сторони, Угода |
них |
|
назви організацій місцевого, |
Харківський національний |
державного та міжнародного |
університет ім. В. Каразіна, Збройні |
рівня, міністерств, установ, |
сили України, Національний банк |
партій, спілок, громадських |
України, Народний рух України, |
об'єднань, товариств |
Конституційний Суд України, |
|
Українська республіканська партія, |
|
Гельсінська спілка, Державна дума, |
|
Міністерство освіти і науки України, |
|
Центральна рада, Конгрес української |
|
інтелігенції, Республіканська партія |
|
США, Кабінет Міністрів України, |
|
Верховна Рада України, Федерація |
|
незалежних профспілок України, |
|
Товариство об'єднаних українських |
|
канадців |
назви держав та автономних |
Угорська Республіка, Держава |
одиниць |
Бахрейн, Республіка Болгарія, |
|
Князівство Монако, Королівство |
|
Бельгія, Соціалістична Республіка |
|
В'єтнам, Корейська Народно- |
|
Демократична Республіка, |
|
Китайська Народна Республіка, |
|
Карельська Автономна Республіка, |
|
Ненецький автономний округ |
назви сторін світу, якщо під |
країни Сходу, курорти Півдня, народи |
ними розуміються країни чи |
Півночі, Західна Україна, Вест-Індія, |
народи |
Північна Буковина, Західна Європа, |
|
Далекий Схід, Південне Полісся |
топоніми (географічні власні |
Африка, Азовське море, Чернігів, |
назви) |
Дніпро, Лиса гора, Причорномор'я, |
|
острів Ньюфаундленд, Біловезька |
|
Пуща, Голосіївський ліс, Карпати, |
|
Волйно-Подільська височини, озеро |
|
Свйтязь, Зелений мис, Москва-ріка, |
|
Панамський перешийок, Північний |
|
полюс, протока Па-де-Кале, Суецький |
|
канал, Східнокитайське море, село |
|
Маламівка, Кримський півострів, пік |
|
Шевченка, Кавказький хребет, Ясна |
|
Поляна, Жовті Води, Булбнський ліс, |
|
затока Святого Лаврентія, |
|
Кандалакська губа |
назви деяких спортивних |
Олімпійда 2000, ігри на Кубок світу з |
заходів |
футболу |
астрономічні назви: сузір'я, |
Малий Пес, Велика Мателланова |
планети, їхні супутники та ш. |
Хмара, Козоріг, Великий Віз, |
|
Чумацький Шлях, Квочка, |
|
Волосожар, комета Ґаллея, |
|
Тунгуський метеорит, Сатурн, |
|
Сонце, Земля, Місяць |
клички свійських тварин |
Сірко, Пірат (собака), Мурка (кішка), |
|
Гнідко, Стріла (кінь), Рекордистка, |
|
Зірка (корова), Барон, Чорний (козел) |
назви персонажів байок, казок |
Лускунчик, Ворон, Щука, Осел, Дід |
|
Мороз, Мавка, Той, що греблі рве, |
|
Будяк, Троянда, Джміль, Вуж |
назви вищих державних посад, |
Президент України, Генеральний |
звань, як сучасних, так і |
прокурор України, Генеральний |
колишніх |
секретар ООН, Прем'єр-міністр |
|
України, |
|
Посол Республіки Франція (в Україні), |
|
Президент Академії наук України, |
|
Маршал Радянського Союзу, Голова |
|
Ради Міністрів СРСР, Герой |
|
Радянського Союзу, Герой |
|
Соціалістичної Праці |
назви сортів рослин у |
Антонівка, Білий налив, Сніговий |
спеціальній літературі |
кальвіль (яблуня), Лісова красуня, |
|
Українська глива (груша), Шпйнка |
|
рання (вишня), Угорка, Рекорд |
|
(слива) |
назви підприємств, закладів, |
Харківський тракторний завод, |
театрів, портів, шахт, стадіонів, |
Донецька шахта «Вітка-Глибока», |
з'їздів, округів, договорів, угод і |
Третій міжнародний з'їзд україністів, |
т. ін. |
Одеський військовий округ, стадіон |
|
«Металіст», Бібліотека ім. Івана |
|
Франка, Парк культури ім. Тараса |
|
Шевченка, Книжкова палата, Клуб |
|
письменників, Будинок учителя, |
|
|
Палац праці й т. ін., Версальський |
||
|
|
мир, Потсдамська угода, Програма |
||
|
|
Демократичної партії України |
||
назви художніх та музичних |
поема «Сон», роман «Марія», |
|||
творів, часописів тощо |
кінофільм «Спрага», пісня «Цвіте |
|||
|
|
терен», часописи «Час» і «Дзвін» |
||
назви готелів, кав'ярень, |
«Артек», санаторій «Україна», |
|||
кемпінгів, таборів відпочинку |
кемпінг «Лісовий», кав'ярня «Мрія» |
|||
назви пам'яток архітектури, |
Золоті ворота, Колізей, Хотинський |
|||
замків, храмів, фортець |
замок, Києво-Печерська лавра, |
|||
|
|
Андріївська церква, Стара фортеця |
||
прикметники, які входять до |
Карл Сміливий, Володимир Великий, |
|||
складених особових назв людей |
Данило Галицький, Дюма Старший, |
|||
як прізвиська |
Ярослйв Мудрий |
|||
назви відзнак, нагород |
|
орден Богдана Хмельницького, орден |
|
|
(пишуться без лапок, якщо |
|
князя Ярослава Мудрого, орден За |
|
|
вживаються при родовому |
|
заслуги, орден Пошани, орден За |
|
|
понятті в Р. відмінку) |
|
мужність, орден «Мати-героїня», |
|
|
|
|
орден Незалежності |
|
|
назви моделей механізмів, авто- |
|
комбайн «Нива», трактор |
|
|
й літакобудування, пароплавів, |
|
«Білорусь», автобус «Турист», |
|
|
космольотів та виробів фірм |
|
мотоцикл «Ява», космічний човник |
|
|
|
|
«Шатл», літак «Мрія», цигарки |
|
|
|
|
«Гетьман», горілка «Княжий келих», |
|
|
|
|
печиво «Сиваське», цукерки |
|
|
|
|
«Ластівка», вино «Сонце в бокалі» |
|
|
складноскорочені назви |
|
Укрцукор, Укрінформ, Укрпроф-рада, |
|
|
одиничних установ |
|
Укоопспілка, Укрнафта |
|
|
прикметники, утворені від |
|
Курбасівський театральний |
|
|
власних назв (найменування |
|
фестиваль, Сковородйнівські |
|
|
окремих заходів, спеціальних |
|
читання, Шевченківська кімната |
|
|
приміщень) |
|
|
|
|
абревіатури, утворені з почат- |
АТС, ВНЗ, КНДР, ЛАЗ-105, МАГАТЕ, |
|
||
кових літер власних і загаль- |
|
НАТО, НЛО, ООН, СНД, США, ТУ- |
|
|
них назв |
|
154 і Ту-154, УТН, УАПЦ, ЧАЕС |
|
|
назви вулиць, майданів, шляхів |
Житомирська автострада, Бурса- |
|
||
(їхні родові позначення |
|
цький узвіз, майдан Незалежності, |
|
|
пишуться із малої літери) |
|
Стрййський парк, вул. Миру, Красна |
|
|
|
|
площа, Байковий цвинтар (але: |
|
|
|
|
Сухий Яр, Ярославів Вал, Козиний |
|
|
|
|
Брід, Добрий Шлях, Кузнецький |
|
|
|
|
Міст) |
|
|
Із малої літери пишуться |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
назви титулів, посад і звань |
|
міністр освіти і науки України, |
|
|
|
|
|
маршал авіації, президент АН |
|
|
|
|
України, народний артист України |
|
назви титулів і посад у |
|
імператор, король, президент, |
|
|
зарубіжних країнах та |
|
рейхсканцлер, князь, барон, принц, |
|
|
міжнародних організаціях |
|
інцЬанта, шах, цар |
|
|
слова, утворені від власних |
|
донжуан, меценат, ментор, |
|
|
особових імен, прізвищ чи інших |
|
робінзбн, шовініст, донкіхот, |
|
|
назв; загальні назви станів, |
|
облдмов, ґаліфе, макінтош, френч, |
|
|
якостей, предметів, механізмів, |
|
голгофа, парнас, максим, бравнінґ, |
|
|
явищ, течій, захоплень, |
|
ом, ампер, ват, рентген, бостон, |
|
|
досліджень,, хімічних елементів |
|
свалява, мадера, болонья, джерсі, |
|
|
тощо |
|
мартен, кардан, токай; байронізм, |
|
|
пуш-кініст, шевченкіана, мічурі- |
|
нець, шекспірознавство, маоїст, |
|
європій |
власні імена у формі множини, |
герострати, гітлери, наполеони, |
якщо їх конотація негативна |
юди (зрадники), маґадани, сибіри, |
|
соловкй (концтабори) |
назви персонажів казок, які не |
баба-яга, водяник, дід-мороз, |
виступають дійовими особами |
домовик, іван-покиван, русалка |
назви порід тварин, комах, сортів |
бульдбґ, мастіно-неаполітано, |
рослин у загальному вжитку |
пінчер, сенбернар, спанієль, |
|
фокстер'єр; Йоркшир, леґбрн; |
|
аполлон; антонівка, глива, угорка, |
|
шпанка |
назви сторін світу (основні й |
північ, схід, південний захід, норд- |
проміжні) |
ост |
історичні події, назви яких стали |
античний світ, громадянська війна, |
загальними |
палеоліт, радянська влада, |
|
середньовіччя, трипільська |
|
культура, хрестові походи |
частки у прізвищах, іменах, |
Шарль де Ґблль, Ульріх фон |
географічних назвах |
Ґуттен, Нур де Дік, Па-де-Кале, |
|
Фон-дю-Лйк, Сен-е-Уаз, |
|
Франкфурт-на-Майні |
присвійні прикметники на - |
езопівська мова, київські вулиці, |
ський, утворені від власних |
опішнянська кераміка, пет- |
назв, якщо вони не позначають |
риківський розпис, пушкінські |
виділених заходів, спеціальних |
рукописи, франківські сонети, |
приміщень тощо |
шевченківські традиції, шекс- |
|
пірівський стиль |
присвійні прикметники |
аріаднина нитка, авгієві стайні, |
у фразеологізмах та наукових |
базедова хвороба, гайморова |
термінах |
порожнина, дамбклів меч, |
|
прокрустове ложе, юдині срібники |
абревіатури, які стали |
виш (-у), у дзот (-і), загс (-ом), неп (- |
відмінюваними іменниками, та |
у), непманський; їй-ббгу, вечірня, |
утворені від них слова; вирази на |
хресний хід, вівтар, образ (ікона), |
означення божби та назви |
хрест та под. |
церковних відправ, дійств, |
|
предметів |
|
Примітки: і . Розрізняють написання — «Швидка допомога* (медичний заклад) і «швидка допомога* (машина), Харківський тракторний завод (бфіційна складна назва) і кременчуцький м'ясокомбінат (профіль підприємства та його місцерозташування).
2.Географічне визначення для підприємств, назви яких беруться в лапки, зазвичай пишуться з малої літери, оскільки вказують на місцерозташування підприємства і не входять до складу власного імені:
московський завод «Компресор*.
3.Слова святий, апостол, преподобний, мученик
перед власними іменами пишуться з малої літери —
свята Варвара, апостол Павло, преподобний Сергій Радо-незький (але Пресвята Богородиця).
Правила переносу
|
Правила |
Приклади |
|
Дозволяється |
|
1. |
Частини слова з рядка в рядок |
над-зви-чай-ний, роз-по- |
|
переносити складами, якщо у |
ря-ди-ти-ся, про-ле-ті-ти |
|
складі |
жит-тя, жи-ття, знан- |
|
більше ніж одна літера. |
ня, зна-ння, бут-тя, бу- |
2. |
Використовувати обидва варіанти у |
ття |
|
словах, коли подвоєння є наслідком |
Дні-про і Дніп-ро, суспіль- |
|
подовження приголосних, а не збігу |
ство, суспілгл-тво, |
|
їх |
суспільст-во |
|
на межі кореня і суфікса, префікса |
|
і кореня. |
|
|
3. |
Якщо в основі слова поряд два чи |
|
|
більше приголосних, то вони |
|
|
можуть |
|
|
розриватися. |
|
|
Не дозволяється |
|
1. |
Розривати буквосполучення -дж-, |
си-джу, а не сид-жу, ґу- |
|
-дз-, коли вони позначають один |
дзик, а не ґуд-зик, але від- |
|
звук. |
жив, а не ві-джив, під- |
2. |
Відривати у складному слові від |
звіт, а не пі-дзвіт і не |
|
другої частини одну літеру, якщо |
підз-віт дво-значний, а не |
|
вона |
двозначний, но-во-вве-де- |
|
не становить складу. |
ний, пів-аркуша, а не піва- |
3. |
Відривати літеру й від |
ркуша, трьох-сот, а не |
|
попереднього |
трьо-хсот |
|
складу. |
бій-ці, стій-кий, а не бі- |
4. |
Відокремлювати апостроф чи |
йці, сті-йкий галиць-кий, |
|
м'який |
розім'-яти, віль-ний, об'- |
|
знак від попередньої літери та пере- єкт, а не віл-ьний об-'єкт |
|
|
носити на інший рядок. |
від-летіти, а не ві- |
5.Розривати односкладові префікси. длетіти
6.Відривати першу літеру від кореня. пере-стилати, а не перес-
7.Розривати абревіатури та відокрем- тилати ОЮН, ео\\м, лювати від них цифри. ЛАЗ\\і25, Дем\\ПУ, НА\\ТО
|
Правила |
Приклади |
|
8. Відривати скорочення від слів, яких |
М. С.^Грушевський, ім. |
|
|
вони стосуються. |
\\С. Петлюри, 25\\км,200 |
II |
|
9.Переносити закінчення, з'єднані |
куб.\\ см, |
|
|
з цифрами через дефіс. |
проф.\\Огієнко, 1998 II р. 2- |
||
10. |
Розривати числівники у цифровому |
го, а не 2-ІІго, 10-му, а не |
|
написанні. |
10\\-му 1\\5, 423\\00, ХІУІ |
|
|
11. |
Розривати графічні скорочення. |
т-\во, р-||к, вид-\\во, |
|
12. |
Розділяти сполучення йо, ьо. |
і т.\\д., і ти.Цгм., і т.\п. |
|
|
|
роздзьо-баний, а не |
|
|
|
роздзь-обаний, |
|
|
|
п 'ятимільйо-нний, |
|
|
|
п'ятиміль-йон-ний, а не |
|
|
|
я 'ятимільй-онний |
|
13. Переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, що закривають попередній рядок, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті-лапки.
Примітка. Неправильний перенос у таблиці позначено двома прямими рисками - ||.
Розділ VI Усне ділове мовлення
Основи культури мовлення
Основою будь-якої мови є живе розмовне мовлення. Мовлення — процес добору і використання засобів мови для спілкування з іншими членами певного мовного колективу. Мовлення є цХфмою існування живої мови, у мовленні мова функціонує, перебуває в постійному розвитку. Мова і мовлення нерозривно між собою пов'язані. Мовлення існує на основі певної мови, а мова виявляє себе в мовленні її носіїв. Мова щодо мовлення — явище загальне; вона належить усім, хто нею користується. Мовлення ж щодо мови — часткове, окреме, індивідуальне. Та без повсякденного вжитку на всіх вікових і соціальних рівнях, невпинного розвою форм і засобів спілкування навіть найрозвиненіша мова приречена на асиміляцію і зникнення.
Добираючи ті чи інші мовні засоби, слід дотримуватися загальних етичних вимог та орієнтуватися також і на позамовні чинники, розглядаючи їх як єдине ціле. Серед цих чинників найважливішими є суспільна сфера й мета спілкування в конкретних обставинах.
Оскільки мова є найуніверсальнішим засобом спілкування, накопичення й передачі ішрормації, навчання, виховання та (рормування духовного світу вона немислима без належної культури мовлення.
Культура мовлення — збереження мовних норм вимови, наголошування, слововживання й побудови висловлювань; нормативність, літературність усної й писемної мови, що виявляється у грамотності, точності, ясності, чистоті, логічній стрункості.
«Культура мови починається із самоусвідомлення мовної особистості. Вона зароджується й розвивається там, де носіям національної літературної мови не байдуже, як вони говорять і пишуть, як сприймається їхня мова в різних суспільних середовищах, а також у контексті інших мов. Тобто культура мови безпосередньо пов'язана із соціологією і психологією не
238
тільки в плані вироблення моделей зразків мовної поведінки,
ай щодо формування мовної свідомості» [25, с. 9].
Аось як подає визначення поняття «культура мови» словник лінгвістичних термінів: культура мови — це ступінь відповідності нормам вимови (орфоепії), слововживання та ін. установленим для даної мови; здатність наслідувати кращі зразки у своєму індивідуальному мовленні. Отже, досконале володіння мовою, її нормами в процесі мовленнєвої діяльності людини й визначає її культуру мовлення. Мовлення вбирає в себе конкретне говоріння, що триває в часі й виявляється у звуковій (включно із внутрішнім проговорюванням) або письмовій формі. Але засвоїти літературні норми вимови й дотримувати їх набагато складніше й важче, ніж навчитися правильно писати. Основними причинами низької культури усної мови є значний вплив суржику та недостатнє знання норм літературної вимови. Вислів древніх «Заговори, щоб я тебе побачив», — красномовно свідчить про те, яке місце мовленню надавали елліни.
Культура усного ділового мовлення
Офіційно-діловий стиль (ОДС), окрім писемної форми, реалізується також і в усній (ділові наради, публічні виступи, телефонне спілкування та ін.). Усне ділове спілкування передбачає всілякі способи взаємодії між співрозмовниками за допомогою вербальних (словесних) і невербальних (поза, жести, міміка, одяг, знаки, символи) засобів.
Залежно від способу сприймання інформації, кількості учасників, форми спілкування можна поділити на такі види:
—контактне (безпосереднє);
—дистанційне (телефонне, селекторне);
—діалогічне (з одним співрозмовником);
—монологічне (доповідь, промова);
—полі логічне (диспут);
—усне (розмова, бесіда);
—письмове (листи, телеграми, електронні засоби);
—міжперсональне (нарада, колоквіум);
—масове(збори, мітинг);
—офіційне, функціональне (пов'язане зі службовою діяльністю);
—приватне, інтимно-сімейне (у невимушеній, неформальній обстановці);
—анонімне (між незнайомими — вулиця, транспорт). Кінцевий позитивний результат спілкування залежить не
стільки від мотивів, якими керується людина, скільки від уміння їх сформулювати й викласти.
Кожний із наведених вище видів передбачає дотримання відповідних етичних норм і правил спілкування. Людина може по-різному ставитися до свого співрозмовника, але етикет у поєднанні з почуттям власної гідності та самоповаги не дозволяє їй відкрито висловлювати негативні оцінки чи іншим чином виявляти негативне ставлення.
Різні прояви мовленнєвого етикету супроводжують більшість ситуацій міжперсонального, як і будь-якого іншого спілкування. Незалежно від змісту розмови мовці послуговуються висловлюваннями, що включають певні етикетні знаки. Вони й складають тематичні об'єднання різних за структурою мовних одиниць (слів, словосполучень, речень) на ознаку привітання, подяки, вибачення, побажання, прощання тощо. Кожне тематичне об'єднання є частиною
доволі розгалуженої системи засобів вираження мовного етикету.
Вибір тієї чи іншої одиниці цюрмул увічливості залежить від:
—ситуації;
—професії;
—соціального статусу;
—статі;
—освіти;
—віку.
За умов умілого володіння та врахування цих складових мовець має більше можливостей досягти поставленої мети. Важко не погодитися із соціолого-психологами, які запевняють, що успіх бізнесу на 85% залежить від уміння спілкуватися.
Науковцями розроблені основні постулати безконфліктного спілкування:
—постулат семантичного зв'язку (наявність загальної теми);
—новизна інформації у викладі точок зору;
—уникання зайвої деталізації;
—постулат детермінізму (знання причинно-наслідкових відношень, явищ, подій);
—постулат тотожності (наявність спільної вихідної точки зору для обох співрозмовників);
—обізнаність із минулим;
—прогнозування майбутнього;
—істинність у словах і діях, словах і реаліях [42, с. 232 — 254]. Дотримуючись цих постулатів ділового спілкування та норм
літературної мови, співрозмовники завжди дійдуть згоди й порозуміються.
Види усного спілкування
Ділова нарада
Цей традиційний метод управління може бути високоефективним лише за умов інтенсивного, активного обміну думками підготовлених учасників. Тоді це буде дійсно зібрання, де радять — нарада, а не формальне засідання, де сидять і переливають з пустого в порожнє, колективно марнуючи час.
Перевагою наради у порівнянні з іншими формами управління є те, що за мінімум часу невелика кількість працівників у результаті оперативного й аргументованого обміну думками може розв'язати складні питання та прийняти узгоджене найоптимальніше рішення. Спільна думка іноді важить набагато більше, ніж сума окремих думок членів даного колективу.
Ділова нарада — це робота колективного розуму, спрямованого вмілим керівником у потрібне русло на плідний кінцевий результат.
Проблема, яка виноситься для обговорення на нараду, може мати будь-який характер: організаційний, виробничий, дисциплінарний, інформаційний тощо.
Оптимальна кількість учасників наради — 10—12 осіб. Більша кількість учасників просто не зможе взяти активної участі в обговоренні, а менша не дасть змоги виявити різні погляди на проблему. Ефективність наради певною мірою залежить від рівня підготовки як самої наради, так і окремого її учасника й, безумовно, керівника.
240