3

3.1.8 Виконанняплануперевезень

Одною з найважливіших умов раціональної організації перевізного процесу є ритмічність і рівномірність виконання плану перевезень протягом місяця всіма станціями, вантажовідправниками і за кожним родом вантажу. Ритмічне відвантаження забезпечує ритмічну роботу в цілому залізничного транспорту, станцій і вантажних об'єктів, рівномірне і своєчасне надходження на підприємства палива, сировини і готової продукції.

Принципу ритмічності повинні дотримуватись вантажовідправники і станції в процесі виконання місячних планів перевезень.

Вантажовідправники зобов'язані за 2 дні до початку кожної декади поточного місяця, не рахуючи дня подачі, надати начальнику станції декадну заявку форми ГУ-11 (рис.3.4) із розподілом подачі вагонів на кожний день. Як правило, на декаду повинна приходитись третина місячного плану. Якщо маршрути не плануються, вагони в заявці повинні розподілятися протягом декади ритмічно, близько середньодобової кількості вагонів на кожний день.

За згодою вантажовідправника залізниця може встановлювати й інший порядок виконання плану. Наприклад, при відправленні вантажу маршрутами, коли необхідно накопичувати продукцію на маршрутні відправки, навантаження може виконуватися не щоденно і навіть не щодекадно. У разі перевезення вантажів тільки маршрутами декадні заявки можуть не оформлятися, а навантаження здійснюватися за календарним планом, погодженим із відправником і затвердженим залізницею.

План перевезення вантажів вважається виконаним за умови відвантаження передбаченої кількості тонн. Не використані для планового навантаження вагони надаються відправникові за його згодою для понадпланового перевезення. У разі використання передбаченої планом кількості вагонів і невиконання плану в тоннах станція за заявкою відправника може надавати йому вагони в кількості, необхідній для виконання плану у тоннах.

У разі невиконання плану з вини залізниці за заявкою відправника, наданою не пізніше 2-го числа наступного місяця, залізниця повинна надати відправнику рухомийскладдлянадолуженнянедовантаження протягомнаступногомісяця.

Для обліку виконання плану перевезень вантажів на станції відправлення ведеться облікова картка форми ГУ-1 (рис. 3.5 і 3.6) для кожного плану, кожної номенклатурної групи, для кожного замовлення. Облікова картка є юридичним документом, на підставі якого визначаються розміри матеріальної відповідальності сторін (відправника і залізниці) за невиконання плану. Вона ведеться працівником станції в одному або за вимогою відправника у двох примірниках: один знаходиться у справах станції, другий - у відправника. По закінченні кожної звітної доби облікова картка підписується відправником і начальником станції, або уповноваженою ним особою. У разі відмови відправника від підпису про це складається акт загальноїформи.

11

Рис. 3.4 Форма бланка декадної заявки ГУ-11

Рис. 3.5 Лицьовий бік бланка облікової картки виконання плану перевезень ф. ГУ-1

12

Рис. 3.6 Зворотний бік бланка облікової картки виконання плану перевезень ф. ГУ-1

Із початку планового місяця облікова картка заповнюється у такому порядку:

• у верхній частині – номер плану перевезення, станція відправлення, найменування вантажу, статичне навантаження, реквізити вантажовідправника;

•у графі 2 - на кожну добу вказується норма навантаження у вагонах (контейнерах) відповідно до декадної заявки відправника, узгодженої начальникомстанції;

•у графі 3 зазначається норма навантаження на кожну добу в тоннах;

•у графі 4 вказується кількість вагонів (контейнерів), фактично поданихдлянавантаження;

•у графі 5 вказується кількість завантажених (прийнятих до перевезення) протягом звітної доби вагонів (контейнерів);

•у графі 6 вказується кількість навантажених тонн;

•у графі 7 зазначаються причини недовантаження до плану; якщо окремої доби мало місце недовантаження одночасно з вини залізниці і відправника, у цій графі, крім причин недовантаження, вказується окремо

кількість вагонів (контейнерів),	не завантажених з вини	залізниці	і
відправника;
• у графах 8 і 9	підписуються представники	станції	і

відправника, які засвідчують правильність внесених даних у картку за кожну добу;

13

•у графах 10-15 вказуються дані про навантаження на залізниці призначення(України) увагонах(контейнерах).

Згідно з Правилами перевезень вантажів поданими вважаються:

•порожні вагони (контейнери), подані для навантаження протягом звітноїдобиздостатнімтерміномназавантаження;

•вагони (контейнери), що залишились не завантаженими з попередньоїдоби;

•завантажені вагони (контейнери), подані для подвійних операцій з достатнім терміном на вивантаження та наступне завантаження;

•вагони (контейнери), подані залізницею з недостатнім терміном на завантаження, але завантажені відправником до закінчення звітної доби.

Кількість маршрутів, передбачених планом, поданих для завантаження та фактично завантажених, вказується у графах 2, 4 і 5 у знаменнику.

У разі письмової відмови відправника від завантаження у графі 7 робиться відмітка: "відмова від __ вагонів" із зазначенням дати відмови. Заява відправника про відмову додається до облікової картки. Відповідні відмітки вносяться у графу 7 у разі неплатоспроможності відправника, наявності заборони навантаження через карантин, стихійні явища та інші причини.

Результати виконання плану перевезення вантажів за декаду визначаються шляхом підрахування і співставлення кількості тонн і вагонів (контейнерів) у графах 2, 3, 5 і 6. Кількість вагонів (контейнерів) і тонн, не завантажених до плану за декаду, вказується у відповідних графах облікової картки, кількість не завантажених маршрутів зазначається під цими даними у знаменнику.

Якщо буде встановлено, що план за декаду не виконано, проводяться такі розрахунки:

•кількість вагонів (контейнерів), не завантажених із вини залізниці, визначається як різниця між підсумками граф 4 і 2, від цієї різниці віднімається кількість вагонів (контейнерів), не поданих із вини відправника (через відсутність заявки, вантажу, зайнятість фронту навантаження, неплатоспроможність відправника тощо), а також не поданих із причин стихійного лиха (заметів, повені, пожежі, землетрусу), обмежень перевезень

вокремі райони;

•кількість тонн, не завантажених із вини залізниці, визначається шляхом множення кількості не завантажених із вини залізниці вагонів на норму статичного навантаження цього плану; якщо загальне недовантаження за декаду в тоннах (різниця граф 6 і 3) менше визначеного, то на вину залізниці відноситься загальне недовантаження в тоннах;

•кількість вагонів (контейнерів), не завантажених із вини відправника, визначається як різниця між підсумками граф 5 і 4, до цієї різниці додається кількість вагонів (контейнерів), не поданих залізницею під навантаження з вини відправника; та віднімається кількість не завантажених вагонів із причин стихійного лиха, обмежень перевезень та інших надзвичайних обставин, які звільняють відправника від відповідальності за недовантаження;

14

• кількість тонн, не відвантажених із вини відправника, визначається шляхом віднімання суми, підрахованої у графі 6, та кількості тонн, не завантажених із вини залізниці, від суми, підрахованої у графі 3.

Підсумки навантаження на станції призначення за декаду в графах 10-15 вказуються: у чисельнику - кількість вагонів (контейнерів) за планом, у знаменнику - кількість фактично завантажених вагонів (контейнерів).

Недовантаження на залізниці призначення за декаду визначається як сума недовантажень на окремі залізниці за вилученням загального недовантаження за декаду. Якщо відправник у результаті перевиконання статичного навантаження використав меншу кількість вагонів, ніж заплановано, то недовантаження на залізниці призначення зменшується на заощаджену кількість вагонів. У разі, якщо відправник не пізніше 3 діб до дня навантаження подасть заявку про зміну залізниць призначення і ця зміна погоджена уповноваженою особою залізниці, планові показники навантаження на залізниці призначення заносяться до облікової картки з урахуванням такої зміни.

Вантажовідправник звільняється від відповідальності за невиконання плану перевезень у випадках:

•стихійного лиха (заметів, смерчу, повені, пожежі, землетрусу тощо), які викликали перерву руху на залізничній під'їзній колії або, при яких заборонено виконувати вантажні роботи, оформлених відповідними актами за підписом начальника станції та керівника підприємства (додаються до облікової картки);

•аварії на підприємстві, в результаті якої виробництво на ньому було припинено на термін не менше 3 діб підряд, підтверджених довідкою з посиланням на відповідний акт про аварію (додаються до облікової картки);

•обмеження перевезень в окремі райони під час стихійного лиха, інших надзвичайних обставин, скупчення не розвантажених транспортних засобів у пунктах призначення;

•невикористання вагонів (контейнерів), поданих понад планову норму без письмового погодження з відправником;

•надолуження недовантаження, допущеного протягом декади. Залізниця звільняється від відповідальності за невиконання плану

перевезень у випадках:

•стихійного лиха (заметів, смерчу, повені, пожежі, землетрусу тощо), внаслідок чого неможливо було подати вагони (контейнери) для завантаження;

•обмежень перевезень в окремі райони під час стихійного лиха, інших надзвичайних обставин, скупчення не розвантажених вагонів у пунктах призначення;

•затримки відправником вагонів (контейнерів) під вивантаженням (на ту кількість вагонів чи контейнерів, які були затримані під вивантаженням), або не могли бути подані під навантаження з цієї причини;

•виконання плану перевезень власними (приватними) або орендованими вагонами (контейнерами);

15

•не завантаження відправником вагонів, поданих йому у меншій кількості, ніж заплановано;

•неплатоспроможності вантажовідправника.

Відправник і залізниця також звільняються від відповідальності за невиконання плану, якщо перевезення вантажу планувалося у власних або орендованих вагонах (контейнерах) і недовантаження сталося з вини відправника.

У разі перевезення вантажів за пред'явленням розрахунки штрафів за невиконання плану перевезення цих вантажів протягом місяця, в якому вийшлорозпорядженняпроїхздійснення, непроводяться.

Штраф за невиконання місячних планів і додаткових замовлень у розмірах, встановлених ст. 106 Статуту залізниць України, нараховується на залізницю і відправника після закінчення кожної декади, а сальдова сума штрафу визначається після закінчення місяця. Сальдо – це різниця між сумами штрафів, нарахованих за місяць на вантажовідправника і залізницю, і яка повинна сплачуватися стороною, чия сума штрафу при розрахунку сальдо більша. Не пізніше 10 числа наступного місяця начальник станції повинен повідомити дирекції залізничних перевезень і вантажовідправнику розрахунок суми штрафу, яка підлягає сплаті однією із сторін у п’ятиденний термін.

Контрольні питання до теми 3.1

1.Що являється основою (підставою) для планування перевезень вантажів?

2.Як складається місячний план перевезень форми ГУ-12 і ГУ-12К?

3.У чому полягають особливості планування перевезень експортних і імпортних вантажів?

4.У чому полягають особливості планування перевезень в прямому змішаному сполученні?

5.Який існує порядок перевезення вантажів за пред’явленням?

6.Як перевозяться вантажі за окремим замовленням, поза планом, понад план?

7.Як надолужується недовантаження за минулий місяць?

8.Які зміни дозволяється вносити в плани начальнику залізниці?

9.Які зміни в планах може робити начальник станції?

10.Як ведеться на станції облікова картка?

11.Який термін подання декадної заявки?

12.Як підраховується недовантаження: загальне, на залізниці (станції) призначення, маршрутів?

13.У яких випадках знімається відповідальність за недовантаження з вантажовідправників і залізниць?

14.Як виводиться сальдо штрафів за невиконання плану перевезень?

16

3.2 Організація перевезень маршрутами вантажовідправників

(Стаття 18 Статуту залізниць України, Правила перевезень вантажів маршрутами відправника)

...У разі потреби одночасно з місячним замовленням надаються плани перевезень вантажів маршрутами.

Стаття 18 Статуту залізниць України

2.5 Разом з проектом місячного плану на перевезення вантажів відправники за наявності достатньої кількості вантажу надають управлінням залізниць відправлення плани перевезень вантажів маршрутами за встановленою формою. Залізниці на підставі цих планів і договорів розробляють та узгоджують з відправниками календарні плани навантаження маршрутів та надсилають їх станціям для виконання. Календарні плани перевезень вантажів маршрутами можуть коригуватися залізницею за заявою відправника.

Правила планування перевезень вантажів

Основні терміни

Маршрут відправника – поїзд установленої маси або довжини, сформований відправником на залізничній під’їзній колії підприємства або за договором із залізницею – на коліях залізничної станції, у відповідності з ПТЕ і планом формування поїздів, призначенням на одну станцію вивантаження або з розпиленням на декілька станцій призначення з обов’язковим зменшенням кількості його переробок на попутних технічних станціях.

“Ядро” маршруту – основна частина маршруту відправника, яка складається із вагонів самого далекого призначення, залишається в поїзді при зміні його маси на шляху прямування (причепленні або відчепленні попутних груп вагонів).

Станція розпилення маршруту – станція, до якої сформовані у відправницькому маршруті вагони призначенням на різні станції одного напрямку прямують в одному поїзді, а після розформування на цій станції - в різних поїздах кожний за своїм призначенням.

17

	а)
				Технічна		Технічна
	Станція								Станція
	відправлення			(сортувальна)		(сортувальна)			призначення
	(навантаження)			станція		станція
	б)								Станція
									призначення
	Станція		Технічна		Технічна		Станція
	відправлення		(сортувальна)		(сортувальна)		розпилення		Станція
	(наванта-		станція		станція				призначення
	ження)
									Станція
									призначення

Рис. 3.7 Блок-схема проходження на залізничній мережі відправницьких маршрутів: а – прямого; б – з розпиленням

3.2.1 Види відправницьких маршрутів та їх організація

Для відправницьких маршрутів залізницею встановлюється певна маса і довжина. Маршрути можуть формуватися вантажовідправником або залізницею (за договором з ним) із вагонів, завантажених одним або декількома відправниками на під'їзних коліях, призначенням на одну станцію розвантаження або розпилення з обов'язковим звільненням не менше однієї сортувальної станції від переробки вагонопотоку, передбаченого планом формування вантажних поїздів. Маршрути формуються іноді на декількох станціях однієї дільниці або залізничного вузла з призначенням маршруту на вихідні станції (ступінчаті маршрути).

Вагони в складі повновагових маршрутних поїздів можуть проходити транзитом без переформування всі або частину таких сортувальних станцій, розміщених між станціями навантаження і призначення.

Маршрутизація перевезень з місць навантаження є високоефективним способом організації вантажних перевезень, яка забезпечує найбільш швидке просування вантажів із пунктів виробництва у пункти споживання, прискорює доставку вантажів та обіг вагонів, звільняє попутні сортувальні станції від операцій переформування поїздів, знижує собівартість перевезень, створює кращі умови для збереження вантажів, що перевозяться.

Відправницькими маршрутами, як правило, перевозяться такі масові вантажі: кам'яне вугілля, кокс, руда, нафта і нафтопродукти, зернові хлібні вантажі, лісоматеріали, мінеральні будівельні матеріали та інші вантажі.

За призначенням маршрути поділяють на прямі, які формуються з вагонів призначенням на одну станцію розвантаження, маршрути на станції призначення однієї дільниці з підбиранням вагонів групами відповідно до станцій призначення, маршрути в пункти розпилення, в яких вони розформовуються і вагони прямують далі до станцій свого призначення у

18

інших поїздах нового формування, маршрути призначенням на станцію розпилення, де виконується переадресування вагонів на станції розвантаження за новим призначенням, маршрути на вхідні або розподільні станції залізниць, що отримують паливні вантажі, і на яких також відбувається переадресування вагонів за новим призначенням на станції розвантаження. Перевізні документи для вагонів, які перевозяться у маршрутах з розпиленням, оформляються для кожного вагона окремо, а переадресування в пунктах розпилення виконується за первинними перевізними документами.

Різновидністю відправницьких маршрутів є кільцеві маршрути. Склади цих маршрутів після розвантаження не розформовуються, а повертаються в район навантаження у порожньому стані маршрутом.

Норми маси і довжини відправницьких маршрутів установлюються залізницею в залежності від їх призначення відповідно до плану формування поїздів. Допускається у виняткових випадках відхилення від установлених норм у бік зменшення довжини маршруту не більше ніж на один вагон.

У разі наявності на напрямку прямування маршрутів пунктів зміни вагових норм поїздів у бік зменшення маршрути формуються з "ядра" (вагонів найдальшого призначення) та причіпної групи вагонів, яка прямує у складімаршрутудостанціїзмінимасипоїзда.

Порядок планування і організації перевезень вантажів маршрутами встановлюється Правилами планування перевезень вантажів та Правилами перевезеньвантажівмаршрутамивідправника.

Разом із проектом місячного плану при наявності достатньої кількості вантажу відправники надають управлінням залізниць відправлення плани перевезень вантажів маршрутами форми ГУ-114 (рис. 3.8), на підставі яких залізниці розробляють і узгоджують із відправниками календарні плани навантаження маршрутів і надсилають їх станціям для виконання.

Головне в плануванні перевезень вантажів маршрутами - це досягти концентрації вантажопотоків і не допускати розпилення навантаженнязапризначенням.

При розробці планів маршрутизації в першу чергу планують відправницькі маршрути призначенням на одну станцію розвантаження або на станції одної дільниці, потім на станції розпилення.

19

Рис. 3.8 Форма бланка плану перевезень вантажів маршрутами ф. ГУ-114

Залізниці зобов'язані своєчасно готувати і першочергово подавати вагони під навантаження маршрутів, а вантажовідправники завантажувати їх попереду немаршрутних перевезень. Окрім штрафів за невиконання плану перевезень передбачаються також штрафні санкції за незабезпечення планового навантаження відправницьких маршрутів із вини залізниці чи вантажовідправників.

Умови організації перевезень вантажів маршрутами, порядок подачі вагонів для навантаження і вивантаження маршрутів, їх формування до встановлених норм маси та довжини встановлюються у договорах про експлуатацію під'їзних колій або договорах про подачу і забирання вагонів.

Для подальшого розвитку маршрутизації важливе значення має матеріальна зацікавленість працівників промислових підприємств і залізничного транспорту в організації перевезень вантажів маршрутами. З

20