МЕТОДА САПР 03.06.2015

площину ZX, і вмикаємо режим редагування деталі Ескіз .

2. Викреслимо Ескіз №2 за розмірами наведеними на рис. 2.4. Натиснувши на Ескіз завершуємо редагування ескізу.

Рис. 2.4 – Ескіз 2

3.Використовуючи Операцію обертання будуємо просторову модель гайки розпилювача.

4.Будуємо зміщену площину відносно площини ZY на відстані 56,0 мм. На інструментальній панелі обираємо Допоміжна геометрія → Зміщена площина , на панелі властивостей задаємо відстань.

5.В дереві побудови виділяємо Зміщена площина 1, на цій площині побудуємо Ескіз №3 за формою наведеною на рис. 2.5. Проводимо операцію Вирізати видавлюванням , на панелі властивостей у вікні Відстань вкажемо глибину отвору – Через все, у вікні Напрям вкажемо – Зворотній напрям.

5.У дереві моделі обираємо площину ZY та будуємо Ескіз 4 (рис. 2.6). Проведемо операцію Вирізати видавлюванням , на панелі властивостей у вікні Відстань вкажемо глибину отвору – Через все.

6.За допомогою операції Умовне позначення різьби вказуємо місце її розташування на гайці розпилювача (рис. 2.7).

	Рис. 2.5 – Ескіз 3	Рис. 2.6 – Ескіз 4	Рис. 2.7 – Місце
			розташування різьби

Контрольні завдання та запитання

1.Яким вимогам повинен відповідати ескіз для правильного виконання операції обертання?

2.Перелічіть команди які використовуються при побудові гайки розпилювача.

3.Перелічіть команди які використовуються при побудові голки форсунки.

11

Практична робота №3 СТВОРЕННЯ ОБ’ЄМНОГО ВИДУ ШТУЦЕРА ПІДВОДУ ПАЛИВА, БОЛТА

РЕГУЛЮЮЧОГО ТА КОНТРГАЙКИ ФОРСУНКИ ДИЗЕЛЯ Д50

Мета роботи: оволодіти навиками створення тривимірних моделей та побудувати об’ємний вид штуцера підводу палива, болта регулюючого та контргайки форсунки.

Завдання: побудувати тривимірні моделі штуцера підводу палива, болта регулюючого та контргайки.

1. Порядок виконання роботи

І. Створення штуцера підводу палива.

1.Створюємо Новий документ → Деталь. У дереві моделі обираємо площину ZX, і вмикаємо режим редагування деталі Ескіз .

2.Викреслимо Ескіз №1 за розмірами наведеними на рис. 3.1. Обов’язково слід поставити вісь обертання стилем лінії Осьова. Натиснувши на Ескіз завершуємо редагування ескізу.

Рис. 3.1 – Ескіз 1

3.Створюємо об’ємну модель штуцера підводу палива. У дереві побудови виділяємо Ескіз №1 на інструментальній панелі обираємо Редагування деталі → Операція обертання , на панелі властивостей обираємо тип тонкої стінки Нет

.

4.Будуємо зміщену площину відносно площини ZY на відстані 54,0 мм. На інструментальній панелі обираємо Допоміжна геометрія → Зміщена площина , на панелі властивостей задаємо відстань.

В дереві побудови виділяємо Зміщена площина 1, на цій площині побудуємо Ескіз №2 за формою наведеною на рис. 3.2 Проводимо операцію Вирізати видавлюванням , на панелі властивостей у вікні Відстань вкажемо глибину отвору – 12,0 мм, у вікні напрям вкажемо – Зворотній напрям.

5.За допомогою операції Умовне позначення різьби вказуємо місце її розташування на штуцері підводу палива. Крок різьби 1 мм, довжина 19. На рис. 3.3 показане ребро від якого починається різьба.

12

Рис. 3.2 – Ескіз 2

Рис. 3.3 – Ребро початку побудови умовного позначення різьби

ІІ. Створення контргайки.

1.Створюємо Новий документ → Деталь. У дереві моделі обираємо площину ZX, і вмикаємо режим редагування деталі Ескіз .

2.Викреслимо Ескіз №3 за розмірами наведеними на рис. 3.4. Натиснувши на Ескіз завершуємо редагування ескізу.

3.В дереві побудови виділяємо Ескіз 4 та проводимо операцію

Видавлювання на відстань 7,0 мм.

4.Будуємо фаски розміром 1,5˟45º граней які показані на рис. 3.5, з обох сторін деталі.

Рис. 3.4 – Ескіз 3

Рис. 3.5 – Місця побудови фасок

5.Викреслимо Ескіз №5 за розмірами наведеними на рис. 3.6.

6.У дереві моделі обираємо площину ZY та будуємо Ескіз 5 та проведемо операцію Вирізати видавлюванням на відстань 7,0 мм в напрямку осі Х.

7.За допомогою операції Умовне позначення різьби вказуємо місце її розташування на контргайці (кроком різьби 1,75 мм та її довжиною 4). На рис. 3.7 показане ребро від якого починається різьба.

Рис. 3.6 – Ескіз 5	Рис. 3.7 – Ребро початку побудови
	умовного позначення різьби
	13

ІІІ. Створення болта регулюючого.

1. Створюємо Новий документ → Деталь. У дереві моделі обираємо площину ZX, і вмикаємо режим редагування деталі Ескіз .

2. Викреслимо Ескіз №6 за розмірами наведеними на рис. 3.8. Обов’язково слід поставити вісь обертання стилем лінії Осьова. Натиснувши на Ескіз завершуємо редагування ескізу.

3.За допомогою Операція обертання побудуємо просторову модель регулюючого болта.

4.У дереві побудови обираємо площину ZY та будуємо на ній Ескіз 7 (рис. 3.9) та проведемо операцію Вирізати видавлюванням на відстань 7,0 мм в напрямку осі Х.

Рис. 3.9 – Ескіз 7

Рис. 3.8 – Ескіз 6

5. Будуємо скруглення радіусом 1,0 мм грані, що показана на рис. 3.10.

6. За допомогою операції Умовне позначення різьби вказуємо місце її розташування на регулюючому болті (кроком різьби 1,75 мм та у вікні довжина вказуємо – на всю довжину). На рис. 3.11 показане ребро від якого починається різьба.

Рис. 3.10 – Місце побудови	Рис. 3.11 – Місце розміщення
скруглення	зовнішньої різьби

Контрольні завдання та запитання

1.Опишіть порядок побудови умовного позначення зовнішньої різьби.

2.Які операції були використані при побудові болта регулюючого?

3.Опишіть порядок побудови зміщеної площини.

14

Практична робота №4 СТВОРЕННЯ ОБ’ЄМНОГО ВИДУ ТАРІЛКИ ПРУЖИНИ (НИЖНЬОЇ ТА

ВЕРХНЬОЇ) ТА ПРОБКИ КОРПУСА ФОРСУНКИ ДИЗЕЛЯ Д50

Мета роботи: оволодіти навиками створення тривимірних моделей та побудувати об’ємний вид тарілки пружини та пробки корпуса форсунки.

Завдання: побудувати тривимірні моделі пробки корпуса форсунки та тарілки пружини (верхньої та нижньої).

1. Порядок виконання роботи

І. Створення пробки корпуса форсунки.

1.Створюємо Новий документ → Деталь. У дереві моделі обираємо площину ZX, і вмикаємо режим редагування деталі Ескіз .

2.Викреслимо Ескіз №1 за розмірами наведеними на рис. 4.1. Обов’язково слід поставити вісь обертання стилем лінії Осьова. Натиснувши на Ескіз завершуємо редагування ескізу.

Рис. 4.1 – Ескіз 1

3.За допомогою Операція обертання побудуємо просторову модель пробки корпуса форсунки.

4.Вибираємо площину ZY та будуємо Ескіз 2 у вигляді точки в центрі координат.

5.В дереві побудови виділяємо Ескіз 2, на інструментальній панелі обираємо

Редагування деталі → Операція отвір , в бібліотеці отворів обираємо отвір 02 (будуємо отвір з параметрами: H=30 мм, a=120º, D=22 мм).

6.Будуємо фаску розміром 1,5˟45º грані, що показана на рис. 4.2.

7.Будуємо Зміщену площину відносно площини ZY на відстані 47,0 мм. На цій площині побудуємо Ескіз №2 за формою наведеною на рис. 4.3

8.В дереві побудови виділяємо Ескіз 2 та проведемо операцію Вирізати видавлюванням на відстань 18,0 мм в напрямку осі Х.

9.За допомогою операції Умовне позначення різьби вказуємо місце її розташування на пробці корпуса розпилювача. Крок різьби 1,75 мм, у вікні довжина вказуємо – на всю довжину, у вікні тип різьби вказуємо - внутрішня. На рис. 4.4

15

показане місце розташування різьби.

Рис. 4.2 – Місце побудови фаски

Рис. 4.3 – Ескіз 2

10. За допомогою операції Умовне позначення різьби вказуємо місце її розташування на пробці корпуса розпилювача. Крок різьби 4,0 мм, у вікні довжина вказуємо – на всю довжину, у вікні тип різьби вказуємо – зовнішня. На рис. 4.5 показане місце розташування різьби.

Рис. 4.4 – Місце розташування	Рис. 4.5 – Місце розташування
внутрішньої різьби	зовнішньої різьби

11. У дереві побудови обираємо площину ZY та будуємо на ній Ескіз 3 (рис. 4.6).

Рис. 4.6 – Ескіз 3

12. В дереві побудови виділяємо Ескіз 3 та проведемо операцію Вирізати видавлюванням на відстань 47,0 мм в напрямку осі Х.

ІІ. Створення тарілки пружини верхньої.

1. Створюємо Новий документ → Деталь. У дереві моделі обираємо площину

16

ZX, і вмикаємо режим редагування деталі Ескіз .

2.Викреслимо Ескіз №4 за розмірами наведеними на рис. 4.7. Обов’язково слід поставити вісь обертання стилем лінії Осьова. Натиснувши на Ескіз завершуємо редагування ескізу.

3.За допомогою Операція обертання побудуємо просторову модель верхньої тарілки пружини (кут обертання 240º, рис. 4.8).

	Рис. 4.8 – Просторова модель верхньої
Рис. 4.7 – Ескіз 4	тарілки пружини

ІІІ. Створення тарілки пружини нижньої.

1.Створюємо Новий документ → Деталь. У дереві моделі обираємо площину ZX, і вмикаємо режим редагування деталі Ескіз .

2.Викреслимо Ескіз №5 за розмірами наведеними на рис. 4.9. Обов’язково слід поставити вісь обертання стилем лінії Осьова. Натиснувши на Ескіз завершуємо редагування ескізу.

3.За допомогою Операція обертання побудуємо просторову модель нижньої тарілки пружини (кут обертання 240º, рис. 4.10).

	Рис. 4.10 – Просторова модель нижньої
Рис. 4.9 – Ескіз 5	тарілки пружини

Контрольні завдання та запитання

1.Опишіть порядок побудови отвору за допомогою бібліотеки отворів.

2.Чи можна провести побудову тарілки форсунки (нижньої та верхньої) та пробки корпуса форсунки не використовуючи операцію обертання?

3.Які параметри можна вказати на панелі властивостей операції обертання?

17

Практична робота №5 СТВОРЕННЯ ОБ’ЄМНОГО ВИДУ ПРУЖИНИ, ШТАНГИ ТА УПОРНОЇ

КУЛЬКИ ФОРСУНКИ ДИЗЕЛЯ Д50

Мета роботи: оволодіти навиками створення тривимірних моделей та побудувати об’ємний вид пружини, штанги та упорної кульки.

Завдання: побудувати тривимірні моделі пружини, штанги та упорної кульки форсунки.

1. Порядок виконання роботи

І. Створення штанги форсунки.

1.Створюємо Новий документ → Деталь. У дереві моделі обираємо площину ZX, і вмикаємо режим редагування деталі Ескіз .

2.Викреслимо Ескіз №1 за розмірами наведеними на рис. 5.1. Обов’язково слід поставити вісь обертання стилем лінії Осьова. Натиснувши на Ескіз завершуємо редагування ескізу.

Рис. 5.1 – Ескіз 1

3. За допомогою Операція обертання побудуємо просторову модель штанги форсунки (кут обертання 360º, рис. 5.2).

Рис. 5.2 – Просторова модель штанги форсунки

ІІ. Створення упорної кульки.

1.Створюємо Новий документ → Деталь. У дереві моделі обираємо площину ZX, і вмикаємо режим редагування деталі Ескіз .

2.Викреслимо Ескіз №2 за розмірами наведеними на рис. 5.3. Обов’язково слід поставити вісь обертання стилем лінії Осьова. Натиснувши на Ескіз завершуємо редагування ескізу.

18

3. За допомогою операції Обертання побудуємо просторову модель упорної кульки (кут обертання 360º, рис. 5.4).

	Рис. 5.4 – Просторова модель
Рис. 5.3 – Ескіз 2	упорної кульки

ІІІ. Створення пружини форсунки.

1. Створюємо Новий документ → Деталь. У дереві моделі обираємо площину ZY, на інструментальній панелі обираємо Просторові криві → Операція спіраль циліндрична , на панелі властивостей вказуємо: у вікні число витків – 14, у вікні

розмір – 83,75 мм та у вікні діаметр – 12 мм.

2. У дереві моделі обираємо площину ZХ, вмикаємо режим редагування деталі Ескіз . Будуємо Ескіз 3 у формі кола діаметром 4 мм з центром у початку координат.

3. У дереві моделі обираємо Ескіз 3, за допомогою Кінематичної операції будуємо спіраль по траєкторії Спіраль циліндрична 1 (рис. 5.5).

Рис. 5.5 - Просторова модель пружини форсунки

4.Будуємо Зміщену площину відносно площини ZХ на відстані 83,75 мм.

5.У дереві моделі обираємо площину ZХ та за допомогою операції Переріз поверхнею відрізаємо непотрібну частина пружини.

6.У дереві моделі обираємо Зміщену площину 1 та за допомогою операції Переріз поверхнею відрізаємо непотрібну частина пружини.

7.У дереві моделі обираємо площини ХY та будуємо вісь обертання з початком в точці координат.

Контрольні завдання та запитання

1.Опишіть порядок побудови пружини форсунки.

2.Опишіть порядок побудови зміщеної площини.

3.Чи можна провести побудову пружини форсунки не використовуючи операцію

Спіраль циліндрична?

19

Практична робота №6 СТВОРЕННЯ ОБ’ЄМНОГО ВИДУ КОРПУСУ РОЗПИЛЮВАЧА ДИЗЕЛЯ Д50

Мета роботи: оволодіти навиками створення тривимірної моделі та побудувати об’ємний вид корпуса розпилювача.

Завдання: побудувати тривимірні моделі корпусу розпилювача.

1. Порядок виконання роботи

І. Створення корпусу розпилювача.

1.Створюємо Новий документ → Деталь. У дереві моделі обираємо площину ZX, і вмикаємо режим редагування деталі Ескіз .

2.Викреслимо Ескіз №1 у формі кола з діаметром 29,9 мм з центром у початку координат.

3.У дереві моделі виділяємо Ескіз 1 та проводимо операцію Видавлювання на відстань 22,5 мм.

4.У дереві моделі обираємо площину ZX. Викреслимо Ескіз №2 у формі двох кіл: зовнішнім діаметром 23,0 мм та внутрішнім діаметром 14,0 мм. Проводимо операцію Вирізати видавлюванням на відстань 2,5 мм.

5.Будуємо зміщену площину відносно площини ZХ на відстані 22,5 мм. На інструментальній панелі обираємо Допоміжна геометрія → Зміщена площина ,

на панелі властивостей задаємо відстань.

6.У дереві моделі обираємо Зміщена площина 1, на ній будуємо Ескіз №3 у формі кола діаметром 25 мм.

7.У дереві моделі виділяємо Ескіз 3 та проводимо операцію Видавлювання на відстань 40,5 мм.

8.У дереві моделі обираємо площину ZX. Будуємо Ескіз №4 у формі кола діаметром 8,0 мм та проводимо операцію Вирізати видавлюванням на відстань

40,0 мм.

9.Будуємо зміщену площину відносно площини ZX на відстані 63,0 мм.

10.У дереві моделі обираємо Зміщена площина 2, на ній побудуємо Ескіз №5 у формі кола діаметром 8,2 мм, з центром у початку координат та виконуємо операцію

Вирізати видавлюванням на відстань 23,0 мм.

11.У дереві моделі обираємо Зміщена площина 2, на ній побудуємо Ескіз №6 у формі кола діаметром 25,0 мм, з центром у початку координат та виконуємо операцію

Видавлювання на відстань 10,0 мм.

12.У дереві моделі обираємо площину YX та будуємо Ескіз №7 (рис. 6.1). Обов’язково слід поставити вісь обертання стилем лінії Осьова на відстані 0,7 мм. Крайня нижня точка повинна знаходитися на відстані 56,0 мм від початку координат. Далі провести операцію Вирізати обертанням .

13.У дереві моделі обираємо площину YX та будуємо Ескіз №8 та Ескіз №9 (рис. 6.2-6.4). Обов’язково слід поставити вісь обертання. Далі виконуємо операцію

20