Графік руху поздів

вільні проміжки часу, які при цьому виникають, мають давати можливість прокладання вантажних поїздів у попутному або зустрічному напрямках.

На одноколійних дільницях із максимальним заповненням пропускної спроможності накладка вантажних поїздів на графік, як правило, починається з обмежуючого перегону. Величина пропускної спроможності обмежуючого перегону, а отже і дільниці, за усіх інших рівних умов залежить від схеми пропускання поїздів на обмежуючому перегоні.

Після визначення найвигіднішої схеми прокладання вантажних поїздів на цих перегонах подальше складання графіка ведеться шляхом одночасного прокладання поїздів в обох напрямках за порядком розташування перегонів до кінцевих станцій дільниці, з ув'язкою поїздів на цих станціях по обороту локомотивів.

Виходячи з умов рівномірного прокладання поїздів за періодами доби інтервал між поїздами можна орієнтовно визначити таким чином: визначається загальний час, який може бути використаний для прокладання прямих вантажних поїздів, як сума вільних смуг на обмежуючому перегоні після прокладання пасажирських, збірних та інших фіксованих поїздів. Одержаний резерв часу ділиться на кількість прямих (ще не прокладених) поїздів і виходить найбільший інтервал, із яким можна випускати на дільницю попутні поїзди з технічної станції.

Прокладання вантажних поїздів необхідно починати з обмежувального перегону, послідовно укладаючи їх за прийнятою схемою. Далі нитки поїздів прокладаються до кінцевих станцій.

Якщо наявна пропускна спроможність значно перевищує потрібну, прокладка поїздівз обмежувального перегону може призвести до того, що після нанесення всіх вантажних поїздів на сітці залишиться вільне від поїздів місце. Щоб уникнутицього, рекомендується скористатися способом об’єднання сусідніх перегонів. Обмежувальний перегін можнаоб’єднувати з сусідніми, якщо він не стикується з кінцевою станцією. Для об’єднаннявибирається той перегін, який має менший час ходу. Необхідно визначити періодпари поїздів на об’єднаному перегоні Тпер’ (рис. 4.1).

Тпероб

Тпер’

Рис. 4.1 Період пари поїздів на об’єднаному перегоні

Кількість пар поїздів, які можна прокласти з періодом Тпер’ складає:

N =	1440		(4.1)
		T '
		пер

Якщо N<Nп, то прокласти всі поїзди з періодом Тпер’ може не вдатися. Тоді необхідно частину поїздів прокладати на обмежувальному перегоні з періодом Тпероб, а іншу частину – з періодом Тпер’. Кількість пар поїздів, які можна прокласти з періодом Тпероб визначається по формулі:

	1440		− N Тоб
N ' =				п пер		(4.2)
		T '		−Тоб
		пер		пер
З періодом Тпер’ пооб’єднаному перегону можна пропустити:
		N ''	= Nп - N '			(4.3)

Для отримання кращих показників графіка рекомендується притримуватися наступних правил:

1.Не тримати поїзд перед вільним перегоном.

2.При схрещенні двох поїздів на проміжній станції один із них повинен пропускатися без зупинки.

3.Як правило, на одному перегоні необхідно чергувати прокладку парного й непарного поїздів і таким чином виконується рівномірне їх прокладання на протязі доби.

4.Якщо дільниця не обладнана автоматичним блокуванням, обгін вантажних поїздів необхідно проводити на станціях, до яких прилягають легкі перегони з меншим перегінним часом.

5.Для отримання найменшого числа обгонів, що на одноколійній лінії знижують сильно дільничну швидкість, необхідно вантажні поїзди, що прямують перед пасажирським пропускати по станціях без зупинок.

6.При відправленні з технічної станції вантажного поїзда за пасажирським необхідно передбачати можливість пропуску зустрічного поїзда між вантажним та пасажирським.

7.Правом переважного пропуску без зупинок по перегону при схрещеннях необхідно надавати вантажним поїздам, що мають більший час ходу по перегону.

8.Якщо час ходу в парному й непарному напрямках однакові, то зупинки потрібно чергувати.

Після побудови графіка руху на одноколійній дільниці необхідно виконати підв’язку локомотивів по станції оборотного депо з дотриманням мінімальної технологічної норми оберту, а також намітити транзитні поїзди, що прямують іншими дільницями. При виборі транзитних ниток необхідно забезпечити їх рівномірну прокладку протягом доби.

Після складання одноколійного графіка будуються двоколійні графіки руху.

4.1 Рекомендації по побудові графіка руху поїздів на двоколійній дільниці

На двоколійній дільниці прокладання вантажних поїздів на графіку має забезпечувати:

- пропускання поїздів на дільниці, як правило, безобгінно. У разі необхідності обгін вантажних поїздів пасажирськими здійснюється на технічних станціях або на станціях, що мають колії довжина яких перевищує встанов-

лену на цій дільниці довжину поїзда і розташованих між двома перегонами з легким профілем підходів;

- рівномірне, впродовж доби, пропускання вантажних поїздів на залізничних напрямках і рівномірне завантаження технічних станцій операціями з обслуговування цих поїздів.

Графік руху поїздів на двоколійній дільниці складається з кожного напрямку окремо, виходячи з визначення раціональної схеми прокладання поїздів на обмежуючому перегоні. Складання графіка, як правило, ведеться від станції основного депо до пункту обороту локомотивів. Після того, як протягом 6-7 год. будуть прокладені поїзди одного напрямку, прокладаються поїзди зворотного напрямку з урахуванням встановленої норми знаходження локомотивів у пункті обороту і можливої ворожості зустрічному напрямку.

На двоколійних лініях, як правило, завжди вигідна пакетне або пачкове прокладання пасажирських поїздів. В пакети можна групувати лише поїзди з однаковою швидкістю.

Після побудови графіка руху поїздів на двоколійних дільницях виконується підв’язка локомотивів по станціям основного та оборотного депо.

5 ПОКАЗНИКИ ГРАФІКА РУХУ ПОЇЗДІВ

Після побудови графіку руху поїздів визначаються його показники. 1. Технічна та дільнична швидкості руху вантажних поїздів:

		V =	∑NL		,	(5.1)
			∑NTх +∑NTр−у
		тех
	Vд =		∑NL		,	(5.2)
		∑NTх +∑NTр−у +∑NTстпр

де ΣNL – сумарні поїздо-кілометри пробігу вантажних поїздів на дільни-

ці;

ΣNTх – сумарні поїздо-години чистого часу ходу;

ΣNTр-у – сумарні поїздо-години розгону та уповільнення вантажних поїз-

дів;

ΣNTстпр – сумарні поїздо-години стоянок вантажних поїздів на проміжних станціях.

Для розрахунку величин ΣNTх, ΣNTр-у, ΣNTстпр на одноколійній дільниці можна використати таблицю наступної форми (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Розрахунок величин ΣNTх, ΣNTр-у, ΣNTстпр для одноколійної дільниці

№	Час	Час	Тривалість знахо-	Тривалість	Тривалість
поїзда	відправлення	прибуття	дження на дільниці	зупинки,	знаходження в
				хв	русі
2001	005	223	218	13	205
…	…	…	…	…	…
…	…	…	…	…	…
			ΣNTх+ΣNTр-у		ΣNTх+ΣNTр-у
			+ΣNTстпр

2. Коефіцієнт дільничної швидкості:

βд/т = VVд , (5.3)

т

3. Тривалість обороту поїзного локомотиву, який визначається для кожної дільниці:

	Θл =	2L	+		ос +		об,	(5.4)
				T		T
		Vд

де L – довжина дільниці, км;

Tос, Tоб – відповідно середній час знаходження локомотива в основному і оборотному депо за один оборот, год.

4. Експлуатаційний парк локомотивів:

Мл = 1 ∑n Nвi Θiл,

24 i=1

де Nвi – кількість пар вантажних поїздів на i-й дільниці; Θлi – тривалість обороту локомотива на i-й дільниці, год.; n – кількість дільниць.

5. Середньодобовий пробіг локомотивів:

Sл = ∑MS ,

M л

де ΣMS – сумарний пробіг вантажних локомотивів за добу. 5. Продуктивність локомотива:

Wл = SлQбр,

де Qбр – середня вага вантажного поїзда брутто, т.

(5.5)

(5.6)

(5.7)

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Ф.П. Кочнев. Организация движения на железнодорожном транспорте. – М.: Транспорт, 1979.

2.И.Г. Тихомиров и др. Организация движения на железнодорожном транспорте. - Минск: Высшая школа, 1979.

3.В.А. Кудрявцев, В.И. Ковалев, А.П. Кузнецов и др. Основы эксплуатационной работы железных дорог: Учебное пособие. – М.: ПрофОбрИздат, 2002.

4.И.Б. Сотников. Эксплуатация железных дорог (в примерах и задачах). – М.: Транспорт, 1984.

5.О.Д Каретников, М.А. Воробьев. График движения поездов. – М.: Транспорт, 1979.

6.В.А. Дмитриев. Экономика железнодорожного транспорта. – М.: Транспорт, 1985.

7.Інструкція з визначення станційних і міжпоїзних інтервалів. – К.: Транспорт України, 2001.

8.Інструкція з розрахунку наявної пропускної спроможності залізниць України. – К.: Транспорт України, 2001

9.Інструкція зі складання графіку руху поїздів на залізницях України. – К.: Транспорт України, 2002.

10.Правила тяговых расчетов для поездной работы. – М.: Транспорт, 1985.

11.Правила технічної експлуатації залізниць України. – Київ, 2003

12.Г.М. Кірпа та ін. Розрахунок плану формування поїздів на напрямку. Методичні вказівки до виконання курсового проекту. – Дніпропетровськ, 2001.

13.П.А. Пилипченко Розрахунок i побудова графiкiв руху поїздiв. (методичнi вказiвки для курсового та дипломного проектування). – ДIIТ, 1993.