МВ до контрольної роботи ВВТ2021

Практичне завдання 6. Контактний план-графік роботи перевалочного вузла, показники контактного плану-графіка.

Мета заняття: опанувати навичками розробки контактних графіків обробки суден та залізничних составів в пункті взаємодії

Задача 6.1

Скласти контактний графік взаємодії річкового і залізничного транспорту в порту при неузгоджену надходженні судів і вагонів. Експлуатаційна продуктивністьприперевалці вантажівза різнимиваріантами показанана рис. 6.1. Прибуття залізничного маршруту масою 2000 т очікується в 2 год 00 хв, а подача порожнього річкового складу з двох барж масою 2х1000 - в 6 год 00 хв. Вантажопідйомність однієї баржі Qc = 1000 т. Коефіцієнт використання вантажопідйомності баржі - 1. Експлуатаційні продуктивності перевантажувальних комплексів (П1, П2, П3) задані на схемі потокового графа обробки рухомого складу в річковому порту (рис 6.1). Тривалість технологічних операцій з обробки рухомого складу задана в табл. 6.1.

Рисунок - 6.1 - Потоковий граф обробки рухомого складу в річковому порту

Таблиця 6.1 - Тривалість технологічних операцій по обробці рухомого

складу в порту
Операція	Тривалість, год
Обробока річкового составу по прибутті, tтс	1,5
Обробока річкового составу по відправленню, tос	2,0
Обробка залізничних составів по прибутті, tпр	0,5
Розформування составу і подача вагонів до	0,5
причалу
Обробка составів по відправленню, tвід	0,5
Формування составу tф	0,5
Прибирання вагонів від причалу tп−у	0,5
31

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО РІШЕННЯ.

З огляду на нерівномірність надходження в пункт взаємодії суден і вагонів, неузгодженості розкладів руху тільки частина вантажопотоку може бути перевантажена за прямим варіантом. Крім того,обмеження часупростою рухомого складу в очікуванні вантажів призводить до того, що частина вантажопотоку перевантажується через склад, який грає роль накопичувача. Графічна ілюстрація процесу взаємодії залізничного та річкового транспорту при неузгоджену підводі судів і вагонів в порт показана на рис. 6.1 та на контактному графіку рис.6.2.

Залізничний состав передавального поїзда надходить на вільний путь портової станції о 2 год 00 хв. Після обробки составу після прибуття (0,5 год) і розформуванню складу (0,5 год) вагони подаються на вантажні путі причалу в річковий порт. До моменту надходження вагонів на вантажний путь (3 год 00 хв) на складі є перехідний залишок вантажу 1000 т. З 3 год 00 хв (точка а) починається вивантаження вантажу з вагонів на склад, так як в порту відсутнє судно для перевалки вантажу за прямим варіантом. Тривалість вивантаження на склад визначається тимчасовим інтервалом між подачею вагонів на вантажний путь 1 і швартуванням судна біля причалу. З огляду на, те що річковий склад прибуває в 6 год 00 хв, атривалість обробки після прибуття 1,5 год, то прямий варіант перевалки можна організувати з 7 год 30 хв (точка б). Таким чином,

∆ = б − а = 7,5	− 3 = 4,5 год
Де Δt1 – тривалість вивантаження	вантажу в склад;

tа , tб – відповідно моменти начала і закінчення операції вивантаження вантажу на склад.

За цей час на склад надійде вантаж в кількості

= ∆ ∙ П = 4,5∙140 = 630т

де П2 – змінна експлуатаційна продуктивність однієї вантажнорозвантажувальної машини, що працює за варіантом «судно-склад».

До моменту tб залишок вантажу на складі

бс = 1000+630 = 1630т

Вінтервалічасу[tа ,tб]ведетьсяодночаснезавантаженняпершоїбаржи річкового состава і вивантаження подач вагонів 1 і 2, тривалість цього інтервалу

	∙ вант	=	1000∙1,00	= 8,33год
∆ =	П		120
Процес перевалки вантажу по прямому варіанту закінчиться до
моменту часу
в =	б +∆	= 7,5+8,33 = 15год.50хв,
			32

В момент часу tв баржа 1 відшвартовується і подається на рейд відправлення, а баржа 2 пришвартовується до причальної стінки. Тривалість цих операцій 0,5 год, тобто Δt3 = 0,5 год. За цей час на склад з вагонів буде вивантажено

= 140∙ 0,5 = 70т,

а на складі до моменту часу tг залишок вантажу складе

1700 т =(1630 +70).

Від tг до tд знову здійснюється безпосередньо перевалка із вагонів в судна, а від tд до tе (відсутність вантажу «на колесах») починається завантаження в судно із складу.

Тривалість інтервалу [tг , tе] складе:

∆ = − ∆ ∙П − ∆ ∙ П − ∆ ∙П =

П

= 2000−4,5∙ 140−8,33∙ 120− 0,5∙140 = 2,5 год 120

За цей час буде завершено вивантаження вагонів.

Завантаження із складув судно почнеться в момент tд і закінчиться в tе. За цей час (Δt5 ) із складу необхідно завантажити 700 т. (вантаж, що був завантажений на склад 700 = 630 до початку завантаження баржи +70 за час відшвартовки 1 баржи і подачі 2) Тривалість завантаження

700 ∆ = 130 = 5,38год

33

Рисунок 6.2 - Контактний графік взаємодії залізничного і річкового транспорту в порту при неузгодженому надходженні судів і вагонів

Аналіз контактного графіка взаємодії показує, що максимальна кількість вантажу, що накопичився в порту, складає 1700 т.

ЗАВДАННЯ Скласти та проаналізувати контактний графік взаємодії залізничного і

річкового транспорту в порту при неузгодженому надходженні судів і вагонів, використовуючи дані з таблиці 6.1 та даних за варіантами з таблиці 6.2

34

			Таблиця 6.2 – Вихідні дані до завдання 6.1
	показник					варіант
				1	2	3	4	5
	Залізничний		маршрут.	1600 т	1800 т	2000 т	2000 т	1900
	масою
	Прибуття	залізничного		1.30	2.30	1.30	2.30	3.00
	маршруту			годині	годині	годині	годині	годині
	Річковий состав з двох			2х800	2х900	2х1000	2х1000	2х850
	барж масою
	Вантажопідйомність			800т	900т	1000т	1000т	850т
	однієї баржі
	Коефіцієнт			1.00	1.00	1.00	1.00	1.00
	використання
	вантажопідйомності
	баржі
	Подача	порожнього		4.00	5.00	3.50	4.50	5.00
	річкового составу			год	год	год	год	год
	Експлуатаційні			П1=110	П1=120	П1=120	П1=130	П1=110
	продуктивності			П2=120	П2=110	П2=140	П2=130	П2=120
	перевантажувальних			П3=130	П3=140	П3=130	П3=140	П3=130
	комплексів (П1, П2, П3)
	показник					варіант
				6	7	8	9	10
	Залізничний		маршрут.	1800 т	1900 т	2000 т	2000 т	1900
	масою
	Прибуття	залізничного		2.30	3.30	2.30	3.30	3.00
	маршруту			годині	годині	годині	годині	годині
	Річковий состав з двох			2х900	2х950	2х1000	2х1000	2х850
	барж масою
	Вантажопідйомність			900т	950т	1000т	1000т	850т
	однієї баржі
	Коефіцієнт			1.00	1.00	1.00	1.00	1.00
	використання
	вантажопідйомності
	баржі
	Подача	порожнього		4.00	5.00	4.30	6.00	5.30
	річкового составу			год	год	год	год	год
	Експлуатаційні			П1=120	П1=120	П1=130	П1=130	П1=120
	продуктивності			П2=120	П2=130	П2=140	П2=130	П2=130
	перевантажувальних			П3=140	П3=140	П3=130	П3=140	П3=130
	комплексів (П1, П2, П3)
					35

	Подовження таблиці 6.2
	показник					варіант
				11	12	13	14	15
	Залізничний		маршрут.	1600 т	1800 т	2000 т	1800 т	1900
	масою
	Прибуття	залізничного		2.30	2.30	1.30	1.30	3.00
	маршруту			годині	годині	годині	годині	годині
	Річковий состав з двох			2х800	2х900	2х1000	2х900	2х850
	барж масою
	Вантажопідйомність			800т	900т	1000т	1000т	850т
	однієї баржі
	Коефіцієнт			1.00	1.00	1.00	0,9	1.00
	використання
	вантажопідйомності
	баржі
	Подача	порожнього		4.00	5.00	4.00	4.00	5.00
	річкового составу			год	год	год	год	год
	Експлуатаційні			П1=110	П1=120	П1=120	П1=130	П1=110
	продуктивності			П2=120	П2=130	П2=120	П2=120	П2=120
	перевантажувальних			П3=130	П3=140	П3=130	П3=140	П3=130
	комплексів (П1, П2, П3)
	показник					варіант
				16	17	18	19	20
	Залізничний		маршрут.	1600 т	1800 т	2000 т	2000 т	1900
	масою
	Прибуття	залізничного		1.30	2.30	1.30	2.30	3.00
	маршруту			годині	годині	годині	годині	годині
	Річковий состав з двох			2х800	2х900	2х1000	2х1000	2х850
	барж масою
	Вантажопідйомність			800т	900т	1000т	1000т	850т
	однієї баржі
	Коефіцієнт			1.00	1.00	1.00	1.00	1.00
	використання
	вантажопідйомності
	баржі
	Подача	порожнього		4.00	5.00	3.50	4.50	5.00
	річкового составу			год	год	год	год	год
	Експлуатаційні			П1=120	П1=120	П1=130	П1=130	П1=120
	продуктивності			П2=120	П2=130	П2=140	П2=130	П2=130
	перевантажувальних			П3=130	П3=140	П3=130	П3=140	П3=130
	комплексів (П1, П2, П3)

36

	Подовження таблиці 6.2
	показник				варіант
			21	22	23	24	25
	Залізничний маршрут.		1600 т	1800 т	2000 т	2000 т	1900
	масою
	Прибуття	залізничного	1.30	2.30	1.30	2.30	3.00
	маршруту		годині	годині	годині	годині	годині
	Річковий состав з двох		2х800	2х900	2х1000	2х1000	2х850
	барж масою
	Вантажопідйомність		800т	900т	1000т	1000т	850т
	однієї баржі
	Коефіцієнт		1.00	1.00	1.00	1.00	1.00
	використання
	вантажопідйомності
	баржі
	Подача	порожнього	4.00	5.00	3.30	4.30	5.00
	річкового составу		год	год	год	год	год
	Експлуатаційні		П1=110	П1=120	П1=120	П1=130	П1=110
	продуктивності		П2=120	П2=110	П2=140	П2=130	П2=120
	перевантажувальних		П3=130	П3=140	П3=130	П3=140	П3=130
	комплексів (П1, П2, П3)

37

МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Контроль за рівнем та повнотою засвоєння матеріалу з навчальної дисципліни здійснюється через поточний та підсумковий контролі.

Для заочної форми навчання поточний контроль здійснюється шляхом проведення перевірки виконання контрольної роботи стандарту кафедри, виконанням підсумкового письмового тесту.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Класифікація транспорту

2.Варіанти визначень транспортної системи

3.Що таке ЄТС за законодавством України?

4.Залізничний транспорт: особливості експлуатації, рухомого складу, взаємодія з іншими видами транспорту, спеціалізований рухомий склад.

5.Автомобільний транспорт: особливості експлуатації, рухомий склад, взаємодія з іншими видами транспорту.

6.Морський транспорт: особливості експлуатації, порти, інфраструктура, взаємодія з іншими видами транспорту.

7.Річковий транспорт: особливості експлуатації, порти, шлюзи, вантажнорозвантажувальні системи, взаємодія з іншими видами транспорту.

8.Авіаційний транспорт: перспектива розвитку, особлтвість використання, взаємодія з іншими видами транспорту.

9.Відомчий транспорт, промисловий транспорт (залізничний

промисловий транспорт, автомобільний промисловий транспоррт, неперевний промисловий транспорт).

10.Трубопровідний транспорт України.

11.Що є основним завданням і що забезпечує ЄТП? 12.Перелічите операції, які здійснює станція (по ЄТП)

13.Ключові фігури менеджменту станції по вантажних і маневрових операціях й їх завдання (по ЄТП)

14.Взаємна інформація порту й станції про підхід поїздів і суден (по ЄТП) 15.Комплексне планування порту й станції (по ЄТП)

16.Вихідні дані для складання добового плану роботи порту й станції (по ЄТП)

17.Що передбачає сполучена технологія перевізного процесу в змішаних повідомленнях й які елементи сполученого графіка руху складів?

18.Що таке ЄТП?

19.Які умови взаємодії по числу транспортних засобів і строкам прибуття транспортних засобів видів транспорту в пункті перевалки потрібно дотримати при складанні ЄТП?

38

20.Які умови взаємодії по пропускній здатності пристроїв й інтервалам прибуття -відправлення транспортних засобіввидів транспортув пункті перевалки потрібно дотримати при складанні ЄТП?

21.Технологічний графік обробки подачі вагонів у порту

22.Технологічний графік обробки залізничного маршруту після прибуття на промислову станцію

23.Технологічний графік обробки залізничного маршрутупри відправленні із промислової станції

24.Технологічний графік обробки залізничного маршруту на металургійному комбінаті

25.Технологічний графік обробки автотранспорту при централізованому завозу контейнерів в порт

26.Технологічний графік обробки річкового судна в порту

27.Технологічний графік обробки складу суден у порту 28.Технологічний графік обробки складів вагонів, що прибувають до

розформування на портову станцію 29.Технологічний графік обробки складів вагонів, що відправляються з

портової станції 30.Визначення мінімального технологічного інтервалу обробки судна біля

причалу 31.Що таке контактний графік?

32.Контактний графік взаємодії залізничного і річкового транспорту в порту при неузгодженому надходженні судів і вагонів.

33.Показники контактного графіку

34.Що розуміється під інтермодальним перевезенням й які ознаки інтермодальних перевезень?

35.Хто є оператором інтермодальних перевезень і що він повинен забезпечити?

36.Переваги інтермодальних перевезень

37.Схеми змішаних перевезень

38.Мультимодальні перевезення: особливості.

39.Техніко-економічні показники роботи автомобільного транспорту.

40.Техніко-економічні показники роботи залізничного транспорту.

41.Техніко-економічні показники роботи морського транспорту.

42.Визначення економічної ефективності взаємодії видів транспорту

43.Типи припортових станцій

44.Класифікація складів.

45. Інформаційне забезпечення залізничних перевезень

39

46.Інформаційне забезпечення морських перевезень та технологічних процесів в порту

47.«Зелене вікно»

48.Розрахунок необхідної кількості та об’єму складів

49.Моделювання взаємодії видів транспорту

50.Види моделей СМО

51.Пріоритети черги в СМО

52.Характеристики вхідного потоку

53.Характеристики часу обслуговування в системі СМО

54.Параметри моделей СМО 55.Моделі СМО контейнерного пункту (авто+залізничний транспорт)

56.Імітаційне моделювання взаємодії видів транспорту

57.Парадигми імітаційного моделювання

58.Імітаційна модель контейнерного терміналу

59.Формалізація процесів взаємодії в імітаційній моделі контейнерного терміналу

60.Інформаційна складова імітаційної моделі контейнерного терміналу

40