Біологія_Навчальний експрес-довідник

Основні властивості біогеоценозу

	Властивість	Характеристика		Табл.28
Самовідтворення		Залежить від взаємодії саморегульованих популяцій і забезпечується наявними ре
		сурсами довкілля (вода, пожива тощо).
Саморегуляція		Динамічна рівновага кількісних та якісних показників біопродуктивності, шляхів та
		швидкості біогенного колообігу речовин і потоків енергії в межах певних середніх
		(оптимальних) значень.
Стійкість		Протистояння несприятливим зовнішнім впливам унаслідок взаємопристосувань
		популяцій організмів різних видів (перш за все, завдяки наявності трофічної сітки),
		а також їхніх пристосувань до фізичних умов середовища існування.
Цілісність		Забезпечується потоками енергії та колообігом речовин, які виникають унаслідок
		взаємодії живих організмів між собою та фізичним середовищем існування.

Кожний б і о ц е н о з має певну структуру: видову (видове різноманіття, співвідношення чисельності та щільності популяцій окремих видів), просторову (просторове розташування різних видів рослин – ярусність і тварин) та екологічну (певне співвідношення популяцій різних екологічних груп організмів).

Екологічна структура біоценозу

Підгрупи			Табл.29
організмів за	Характеристика	Приклади
типом живлення

А в т о т р о ф и

Організми, здатні синтезувати органічні сполуки з неорганічних за допомогою енергії

Фототрофи		Використовують енергію світла	Рослини
Хемотрофи		Використовують енергію хіміч	Нітрифікуючі бактерії, сіркобактерії, залізобактерії
		них реакцій	тощо

Г е т е р о т р о ф и

Організми, які для живлення використовують органічні сполуки, синтезовані іншими видами

Сапротрофи Організми, які живляться за лишками мертвих тіл інших орга нізмів або продуктами їхньої життєдіяльності.

Бактерії, гриби, сапрофіти (окремі види водоростей, мохів, папоротеподібних, квіткових рослин – орхідеї); сапрофаги: копрофаги (жуки гнойовики, личинки деяких мух), некрофаги (жуки гробарики, грифи, гієни), детритофаги (дощовий черв’як, личин ки багатьох комах, окремі види риб – бички, лин).

	Хижаки			Тварини, окремі види рослин та		Ссавці (лев, тигр, собака, кішка тощо), птахи (ор
				грибів, які полюють на живих		ли, сови), членистоногі (павуки, жужелиці, богомо
				тварин, ловлять їх, убивають та		ли, мурашки тощо), рослини (росянка, мухоловка),
				поїдають.		гриби (окремі види дейтероміцетів).
	Паразити			Організми, які існують всередині		Численні види бактерій та грибів – збудники хво
				або на поверхні тіла інших ор		роб людини, тварин та рослин. Рослини: омела, по
				ганізмів і живляться за рахунок		витиця, вовчок тощо. Безхребетні: ціп’яки, аскари
				їх живої субстанції.		да, воші, їздці, ґедзі тощо.
	Фітофаги			Тварини, що живляться росли		Безхребетні: гусінь метеликів, довгоносики, попе
				нами.		лиці тощо. Ссавці: гризуни (зайці, миші тощо), ко
						питні (олені, антилопи, вівці тощо) та інші.
Поліфаги				Організми, здатні споживати		Бурий ведмідь, свиня, пацюк, рудий тарган тощо.
				різну за походженням поживу.					G

БІОЛОГІЯ	41
	ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ

G	Підгрупи орга.	Характеристика		Приклади
	нізмів за типом
	живлення
		М і к с о т р о ф и
	Організми, які поєднують у собі здатність синтезу			Евглена зелена, численні синьо зелені водорості,
	вати органічні сполуки з неорганічних та споживати			хижі рослини та гриби.
	готові органічні сполуки.

Сх.5 Взаємозв`язки в біоценозі між продуцентами (рослинами) та консументами (тваринами)

Сх.6	Ланцюги живлення

42	БІОЛОГІЯ
ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ

1.5.2. Біосфера

1.5.2.

Частина оболонки Землі, що заселена живими організмами, називається

біосферою.

Характеристика оболонок Землі

Товщина Межі життя (біосфера) Будова та значення Табл.30

		А т м о с ф е р а
2 3 тис. км	До 10 км і більше. Спо	Тропосфера – нижній шар атмосфери висотою до 15 км, міс
	ри бактерій та грибів	тить завислу водяну пару, яка переміщується внаслідок нерівно
	піднімаються на висоту	мірного нагрівання поверхні Землі.
	до 20 км.	Стратосфера – шар, що лежить над тропосферою до висоти 40
		км. У верхній частині вільний кисень перетворюється на озон,
		який утворює екран, що поглинає космічні випромінювання та
		короткохвильові ультрафіолетові промені Сонця, згубливі для
		живих істот.
		Іоносфера – шар, що міститься над стратосферою і де мають
		перевагу розріджені гази.

		Л і т о с ф е р а
30 70 км	6 8 м (до 100 м)	Тверда оболонка Землі. Верхня частина її складається із осадо
		вих гірських порід. Під нею лежать гранітний та базальтовий ша
		ри. На поверхні літосфери знаходиться ґрунт – шар кори Землі,
		що змінюється під впливом атмосфери та організмів. Рештки
		мертвих організмів розкладаються в ґрунті редуцентами, внаслі
		док чого в кругообіг речовин надходять хімічні елементи, які ви
		користовуються рослинами. Рослини відіграють космічну роль,
		бо є посередниками між Сонцем і усім живим на Землі, виділяю
		чи кисень і синтезуючи органічні сполуки.

		Г і д р о с ф е р а
70% поверх	До 11 км (Маріанська	Водяна оболонка Землі, що розташована між атмосферою та
ні Землі	западина)	земною корою. Світовий океан має глибину 3,8 км, максимальну
		– до 11 км. У ньому розчинені сполуки до 100 хімічних елементів
		та кисень і вуглекислий газ, що особливо важливо для водяних
		тварин і рослин. Живі організми, що населяють Світовий океан,
		утворюють планктон та бентос. Планктон – сукупність ор
		ганізмів, що населяють товщу води. Бентос – організми, що
		мешкають на дні (водорості, донні безхребетні та риби). Океан
		справляє великий вплив на клімат – пом’якшує спеку та холод.
		На дні відбуваються процеси відкладення осадових порід.

БІОЛОГІЯ	43
	ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ

Сх.7	Кругообіг азоту в природі

44	БІОЛОГІЯ
ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ

Кругообіг вуглецю в природі

Потік енергії у біосфері

Сх.8

Сх.9

БІОЛОГІЯ	45
	ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ

1.6. Органічний світ Землі

Розвиток доорганічної природи

Табл.31	Вік	Фізико.хімічні умови	Процеси, що мали місце на Землі

З о р я н и й е т а п і с т о р і ї З е м л і

Понад	Поверхня Землі роз
6 млрд. років	печена до 100°С. Хі
	мічні елементи перебу
	вають у вигляді атомів.

Внаслідок обертового руху Землі та поступового зниження темпе ратури атоми важких металів переміщувалися до центру, а на по верхні залишалися атоми легких елементів (N, Н, С, О). В резуль таті їхньої взаємодії виділялося багато газів, що піднімалися вгору.

П л а н е т а р н и й е т а п і с т о р і ї З е м л і

Від 3,5 до 6	Первинна атмосфера	Гази утворили первинну атмосферу. З’явилися хімічні сполуки:
млрд. років		Н2О у вигляді водяної пари, NН4, NН3, Н2, СО2, СО.
	Первинний океан	Після охолодження планети нижче 1000С почалася конденсація
		водяної пари. На Землю полилися гарячі зливи, що привело до
		утворення великих водоймищ. Мали місце часті грози. Із надр
		вивергалися карбіди (сполуки металів з вуглецем). У гарячій воді
		вони розчинялися і утворювали вуглеводи. Тут же розчинялися і
		гази та солі, які вступали в хімічну взаємодію.

1.6.1.1.6.1. Виникнення життя на Землі

Поява органічного життя на Землі

(за О.І. Опаріним, 1924 р., та Дж. Холдейном, 1929 р.)

Табл.32	Етапи виник.	Процеси, що відбувалися на Землі
	нення життя

А р х е й с ь к а е р а , в і д 2 , 6 д о 3 , 5 м л р д . р о к і в

IУ водах океану в результаті дії ультрафіолетової радіації, грозових розрядів та хімічних ре акцій із неорганічних речовин утворилися органічні речовини.

IIБілки, жири, вуглеводи концентруються та утворюють коацервати, що діють як відкриті системи, здатні до росту.

IIIВнаслідок поєднання та взаємодії коацерватів з нуклеїновими кислотами утворюються живі істоти – пробіонти (протоклітини), здатні до самовідтворення.

IV	Прогресивне ускладнення гетеротрофних примітивних організмів, поява автотрофного
	живлення та вільного кисню. Доядерні організми: бактерії – гетеротрофи та синьо зелені
	«водорості» – фототрофи.

1.6.2.1.6.2. Розвиток органічного світу

Розвиток рослинного і тваринного світу на Землі

Табл.33	Період, його
	тривалість	Нежива природа		Рослинний світ	Тваринний світ
	(млн.років)
			А р х е й с ь к а е р а , 3 5 0 0 м л н . р о к і в
		Життя	зосередже	З’являються прокаріоти (бак	З’являються прокаріоти (най
		не у воді. На кінець		терії, синьо зелені водорості).	простіші).
		ери в	атмосфері				G
		з’являється кисень.

46	БІОЛОГІЯ
ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ

G	Період, його	Нежива природа	Рослинний світ	Тваринний світ
	тривалість

(млн.років)

П р о т е р о з о й с ь к а е р а , 2 7 0 0 м л н . р о к і в

Життя зосередже Виникають одноклітинні, колоні не у воді. альні та багатоклітинні еукаріо ти. Формується механізм фото синтезу та статевого розмножен ня. Виникають і розвиваються усі відділи водоростей, які мають

розчленовану слань.

Домінують бактерії, синьо зеле ні та зелені водорості.

Виникають одноклітинні та бага токлітинні еукаріоти. Формується механізм статевого розмноження, двостороння симетрія тіла та хор да. Відбувається диференціація тканин (покривна, сполучна, м’язова, нервова). Розвиваються всі типи безхребетних (кишково порожнинні, черви, членистоногі, голкошкірі). З’являються перші хордові – безчерепні.

Домінують найпростіші.

П а л е о з о й с ь к а е р а , 5 7 0 м л н . р о к і в

Кембрій	Життя зосередже	На сушу виходять бактерії. З’яв
ський, 70.	не у воді та на суші.	ляються великі багатоклітинні
Ордовик		водорості.
ський, 60		Домінують бактерії, синьо зеле
		ні, зелені та червоні водорості.
		Вимирають чисельні види водо
		ростей.

З’являються молюски та перші безчерепні панцирні риби. Домінують найпростіші, губки, кишковопорожнинні, черви, чле нистоногі (трилобіти), гол кошкірі.

Силурій Площа морів ско ський, 30 рочується в резуль таті горотворчих

процесів.

На суші з’являються перші рос лини (псилофіти). Формуються тканини (покривна, механічна, провідна) та органи (стебло, лис тя, ризоїди), а також механізм розмноження спорами.

З’являються перші наземні без хребетні (багатоніжки, скорпіо ни, безкрилі комахи).

Домінують безхребетні – голо воногі молюски, корали (кишко вопорожнинні), трилобіти, рако скорпіони.

Девонський,		Життя розвиваєть		Виникають чисельні форми на	З’являються щелепні панцирні
60		ся на суші та в воді.		земних рослин (мохи, папороті,	риби та кистепері риби, що мали
		Формується теплий		хвощі, плауни) та гриби.	легеневе дихання, а також перші
		вологий	клімат.	Домінують водорості та пси	земноводні (стегоцефали). За
		В атмосфері нако		лофіти.	вдяки появі легенів тварини ви
		пичується достатня			ходять на сушу.
		кількість кисню.			Домінують трилобіти,	павуки,
					скорпіони, молюски та безще
					лепні панцирні риби.
					Вимирають окремі види корало
					вих поліпів та молюсків.
Кам’яно		Переважає теплий		З’являються насіннєві папороті.	З’являються крилаті комахи та
вугільний,		вологий	клімат з	Домінують велетенські папороті	перші плазуни.
70		великою	кількістю	(до 40 м заввишки з листям до 10	Розвиваються та домінують чи
		боліт. В кінці періо		м завдовжки).	сельні види наземних членисто
		ду формуються по		Вимирають псилофіти, а в кінці	ногих (павуки, скорпіони, кома
		сушливі умови.		періоду – майже всі дерево	хи), молюсків, голкошкірих, риб
				подібні папороті, хвощі та плау	(дводишні, хрящові –	акули),
				ни, внаслідок чого утворюється	земноводних (стегоцефали).
				кам’яне вугілля.	Вимирають трилобіти, кистепері
					та панцирні риби.
Пермський,		Домінує	сухий,	З’являються перші голонасінні	Виникають травоїдні та звірозубі
55		холодний клімат.		рослини.	плазуни.
				Домінують трав’янисті папороті,	Домінують комахи, морські без
				хвощі, плауни та насіннєві папороті.	хребетні, акули та плазуни.
				Закінчується вимирання дерево	Вимирають трилобіти та стего
				подібних спорових рослин.	цефали.			G

БІОЛОГІЯ	47
	ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ

G	Період,
	його трива.	Нежива природа	Рослинний світ	Тваринний світ
	лість

М е з о з о й с ь к а е р а , 2 3 0 м л н . р о к і в

Тріасовий,

На значній поверхні

35Землі домінує кон тинентальній клі мат.

З’являються сучасні голонасінні,	З’являються костисті риби, ди
у тому числі хвойні.	нозаври (плазуни), дрібні сум
Домінують давні голонасінні.	часті та яйцеродні ссавці.
	Домінують головоногі молюски,
	земноводні, травоїдні та хижі
	плазуни.
	Вимирають давні риби.

Юрський,		На значній поверхні	З’являються перші покрито	З’являються зубаті птахи (архе
58		Землі домінує кон	насінні рослини.	оптерикси), сучасні земноводні
		тинентальній клі	Домінують голонасінні рослини.	та плазуни.
		мат.	Вимирають насіннєві папороті та	Домінують велетенські плазуни
			давні голонасінні.	(іхтіозаври, диплодоки, бронто
				заври, тиранозаври), костисті
				риби, головоногі молюски, ко
				махи.
				Вимирають давні хрящові риби.

Крейдяний,

Спостерігається по

70дальше похолодан ня та зменшення во логості суші.

З’являються покритонасінні, що	З’являються сучасні птахи, дріб
мають квітку, подвійне заплід	ні плацентарні ссавці.
нення та плід.	Домінують і розвиваються кома
Домінують сучасні голонасінні.	хи, костисті риби, зубаті птахи,
Вимирають чисельні види голо	дрібні ссавці.
насінних та папоротей.	Вимирають велетенські плазуни,
	головоногі молюски (амоніти).

К а й н о з о й с ь к а е р а , 6 7 м л н . р о к і в

Палеоген,

Домінує

теплий

З’являються сучасні

покрито

Виникають нові форми ссавців

42

клімат. Сформува

насінні

рослини, що

заселяють

(морські ссавці, копитні, комахо

лися континенти та

різні середовища існування.

їдні, нижчі мавпи). Спостеріга

моря сучасного ви

Буйно

розвивається

тропічна

ється подальший розвиток ко

гляду. У другій по

рослинність.

мах, птахів та ссавців, які домі

ловині періоду на

У другій половині періоду вічно

нують. В значній кількості роз

стає похолодання.

зелені ліси замінюються листо

повсюджені кишковопорожнинні

падними.

та черви.

Вимирають чисельні регресуючі

Вимирають головоногі молюски

види рослин.

(белемніти), мезозойські плазу

ни, давні ссавці.

Неоген,

Має місце заледе

Тропічна флора відступає на

З’являються велетенські ссав

23

ніння.

південь. Відбувається

інтен

ці (мамонти, саблезубі тигри

сивне

пристосування

покри

тощо), людиноподібні мавпи.

тонасінних до різноманітних

Має місце подальший розквіт

умов існування та виникнен

та домінування комах, ниж

ня нових видів.

чих мавп, риб, птахів та ссав

Вимирають регресуючі види.

ців.

Вимирають головоногі молю

ски, плазуни, яйцеродні та

сумчасті ссавці.

Антропоген,

Формується сучас

З’являються культурні рослини.

З’являється та розвивається лю

2

не співвідношення

Рослинний світ набуває сучасно

дина.

води та суші. Клі

го вигляду.

Вимирають

велетенські ссавці

матичні

фактори

Вимирають регресуючі види.

(мамонти,

саблезубий тигр та

розподіляються за

ін.).

зонами.

Тваринний світ набуває сучасно

го вигляду.

48	БІОЛОГІЯ
ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ

1.6.3. Система органічного світу

1.6.3.

Система живої природи

	Надцарство	Царство	Підцарство	Відділи (рослин)	Класи	Табл.34
				та типи (тварин)

				І м п е р і я Д о к л і т и н н і
			Віруси			Віруси
				І м п е р і я К л і т и н н і
Доядерні			Дроб’янки			Бактерії
(Прокаріоти)						Ціанобактерії
						(синьо зелені
						водорості)
						Актиноміцети
	Ядерні		Гриби			Слизовики
	(Еукаріоти)					Гриби	Хітридієві
							Ооміцети
							Зигоміцети
							Аскоміцети
							Базидіоміцети
							Дейтероміцети
						Лишайники
			Рослини		Нижчі рослини,	Водорості (збірна
					або Таломні	група відділів):
					(12 відділів)	Червоні
						Зелені
						Золотисті
						Жовто зелені
						Діатомові
						Бурі
						Пірофітові
						Евгленові
					Вищі рослини,	Мохоподібні
					або Листостебель	Плауноподібні
					ні (10 відділів)	Псилотоподібні
						Хвощеподібні
						Папоротеподібні
						Голонасінні
						Покритонасінні	Однодольні
							Дводольні
			Тварини		Одноклітинні,	Саркомастигофори	Справжні амеби
					або Найпростіші		Рослинні джгутикові
					(6 типів)		Тваринні джгутикові
						Апікомплексні	Споровики
						Війконосні	Олігогіменофореї
					Багатоклітинні	Губки
					(30 типів)
						Кишковопорожнинні	Гідроїдні
							Сцифоїдні
							Коралові
						Плоскі черви	Війчасті
							Трематоди
							Стьожкові
						Первиннопорожнинні	Нематоди (Круглі
							черви)

Гастротрихи	G

БІОЛОГІЯ	49
	ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ

Надцарство	Царство	Підцарство
Ядерні	Тварини	Багатоклітинні
(Еукаріоти)

	Відділи (рослин)	Класи
	та типи (тварин)
	Кільчасті черви	Багатощетинкові
		Малощетинкові
		П’явки
	Молюски	Двостулкові
		Черевоногі
		Головоногі
	Членистоногі
	Підтипи:
	Ракоподібні,	Зяброногі
	або Зябродишні	Щелепоногі
		Вищі раки
	Трахейнодишні	Губоногі
		Двопарноногі
		Комахи
	Хеліцерові	Павукоподібні
		Меростомові
	Хордові
	Підтипи:
	Безчерепні	Головохордові
		(Ланцетники)
	Оболонники	Асцидії
	Черепні,	Непарноніздряні
	або Хребетні	Хрящові риби
		Кісткові риби
		Земноводні
		Плазуни
		Птахи
		Ссавці

К л а с и рослин поділяються на п о р я д к и , а класи тварин – на р я д и . У свою чергу, порядки та ряди діляться на р о д и н и , родини – на р о д и , а роди – на в и д и .

50	БІОЛОГІЯ
ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ