52
1.3. Розвиток і формування особистості
Поняття про розвиток і формування. Біологічне і соціальне у розвитку людини. Акселерація та ретардація. Вікова періодизація дітей. Література. Завдання для самостійної роботи. Завдання для самоконтролю.
1.3.1. Поняття про розвиток і формування
Поняття "розвиток" — досить складне і неоднозначне. Найбільш загально поняття розвитку можна визначити так: розвиток — специфічний процес зміни, результатом якого є виникнення якісно нового, поступальний процес сходження від нижчого до вищого, від простого до складного.
Відомий український психолог Г.С. Костюк, підкреслюючи складність механізму розвитку, писав: "Розвиток — безперервний процес, що виявляється у кількісних змінах людської істоти, тобто збільшення одних і зменшення інших ознак (фізичних, фізіологічних, психічних тощо). Однак він не зводиться до кількісних змін, до зростання того, що вже є, а включає "перерви безперервності", тобто якісні зміни. Кількісні зміни зумовлюють виникнення нових якостей, тобто ознак, властивостей, які утворюються в ході самого розвитку, і зникнення старих" 1.
Можна виділити три види розвитку людини — фізичний, психічний і соціальний (рис. 1.7). Фізичний розвиток передбачає ріст організму, певні кількісні і якісні зміни на основі біологічних процесів. Психічний розвиток характеризується процесами змін і становлення психіки людини. Соціальний розвиток вирізняється процесом оволодіння людиною соціальним досвідом (мовою, моральними якостями та ін.).
У педагогіці та інших науках про людину вживають також термін "формування". Формування — це складний процес становлення людини як особистості, який відбувається в результаті розвитку і виховання; цілеспрямований процес соціалізації особистості, який характеризується завершеністю. Проте про завершеність цього процесу можна говорити лише умовно.
1 Костюк Г.С. Вікова психологія. — К.: Вища шк., 1976. — С. 28.
53
Рис. 1.7. Види розвитку людини
Розвиток людини — процес надзвичайно складний, багатогранний. Він підпорядкований певною мірою дії рушійної сили як результату суперечності (рис. 1.8).
Рис. 1.8. Рушійна сила розвитку людини
1.3.2. Біологічне і соціальне у розвитку людини
У науковому вжитку щодо вихованців широко побутують поняття "людина", "особистість", "індивідуальність". Вони деякою мірою синонімічні стосовно біологічної істоти homo sapiens (людина мисляча). Але ці поняття містять певні відтінки з погляду різних підходів до характеристики людини як біологічної істоти. Людина — це біологічна істота, яка характеризується такими фізіологічними ознаками: пряма хода, розвинена черепна
54
коробка і передні кінцівки тощо. Цим поняттям широко оперують фізіологія, анатомія, медицина. Але людина є не лише продуктом природного розвитку, але й соціальних факторів.
Особистість є соціальним поняттям; людину з соціально-психологічного погляду характеризують рівень розвитку психіки, здатність до засвоєння соціального досвіду, можливість спілкування з іншими людьми.
Індивідуальність — особистість, яка характеризується унікальними, неповторними соціально-психічними якостями, що помітно вирізняють її серед інших особистостей.
На розвиток особистості впливають різні фактори. Серед них виділяють біологічний і соціальний.
На межі розвитку соціально-біологічних наук у поглядах на роль біологічних і соціальних факторів у розвитку людини точилися заповзятливі суперечки, які нерідко переходили в ідеологічні протистояння. У процесі цих непростих змагань вирізнились окремі концепції. Наведемо деякі з них.
Соціологічна концепція була обґрунтована англійським філософом і педагогом Дж. Локком (1632—1704). Прибічники цієї концепції заперечували вплив на розвиток людини біологічних факторів і надавали перевагу соціальним факторам (оточуючому соціальному середовищу і вихованню). На їх погляд, душа новонародженої дитини подібна до чистої дошки (tabula rasa) і вона формується лише під впливом соціального середовища і виховання.
Починаючи з XVIII ст. утверджує свої погляди теорія преформізму (від лат. praeformare — наперед утворювати). Преформісти схильні стверджувати, що духовні якості людини, закладені в зародковій речовині, передаються спадково, а тому фізичний та психічний розвиток людини є виявом кількісного зростання спадкових задатків. У кінці XIX ст. біологізаторський підхід розуміння сутності розвитку сформувався у концепцію.
Представники біологізаторської концепції Дж. Дьюї (1859—1952) і Е. Торндайк (1874—1949) стверджували, що соціально-психічні якості детерміновані біологічними факторами і їх розвиток не залежить від соціального впливу, а відтак і процесу виховання.
З розвитком біологічної науки і генетики зокрема в середині XX ст. з'явилась генетико-соціальна концепція розвитку людини. Прибічники цієї концепції вважали, що на розвиток людини впливають як біологічний, так і соціальний фактори.
55
Вплив біологічного фактора виявляється у передачі через генну інформацію (спадковість) певних задатків, які становлять потенційні можливості для психічного і соціального розвитку особистості. Спадковість характеризується здатністю біологічних організмів передавати своїм нащадкам задатки. Вирішальну роль у подальшому розвитку особистості на ґрунті успадкованих задатків має соціальне середовище і виховання.
Окрім біологічного успадкування на розвиток людини, її становлення як особистості значний вплив здійснює соціальне успадкування, завдяки якому народжена дитина активно засвоює соціально-психологічний досвід батьків і всіх оточуючих (мову, звички, особливості поведінки, морально-етичні якості та ін.). Поняття соціального успадкування ввів у науковий обіг відомий російський генетик М.П. Дубінін.
Важливе місце у процесі розвитку і формування особистості посідає її безпосередня діяльність (дослідження Е.В. Ільєнкова). Діяльність дитини може мати різні форми: ігрову, навчально-пізнавальну, трудову, художньо-естетичну, спортивну та ін. Вона є внутрішнім психофізичним рушієм активності особистості, а відтак суттєвим чинником фізичного, психічного і соціального розвитку. У процесі безпосередньої діяльності знаходить своє вираження дія рушійної сили розвитку як результат суперечностей між реальними потребами, що їх висуває перед особистістю життя, і рівнем фізичного, психічного та соціального розвитку.
Рис. 1.9. Вплив факторів на розвиток і формування особистості
Таким чином, структура взаємодії різних факторів, що впливають на розвиток і формування особистості, може мати таку форму (рис. 1.9).
56