- •Семінар 3. Хімічний комплекс
- •Галузева структура
- •Гірничо-хімічна промисловість
- •Потужна сировинна база:
- •Імпорт:
- •Київ Харків Львів Одеса Лубни Горлівка Центри хімічної промисловості України
- •Причорномор’я Основні підприємства хімічної промисловості
- •Сучасні особливості розвитку і розміщення підприємств хімічного комплексу України:
- •? Контрольні запитання
Семінар 3. Хімічний комплекс
План
Сутність, структура, роль та значення хімічного комплексу. Класифікація галузей.
Основні передумови і фактори регіонального розвитку сировинних, енергетичних та споживчих галузей хімічного комплексу.
Регіональний аналіз розвитку хімічної промисловості світу та особливості розвитку транснаціональних корпорацій.
Характеристика хімічного комплексу України: галузевий і регіональний аспекти.
Рекомендована література
Основна: 5–7, 13, 19.
Додаткова: 21, 24, 25.
Міні-лексикон: гірничо-видобувна промисловість, основна хімія, хімія органічного синтезу, полімерні матеріали, мінеральні добрива, нафтохімія, коксохімія, лісохімія, виробництво лаків, фарб, соди, фармацевтична, побутова хімія.
1. Сутність, структура, роль та значення хімічного комплексу. Класифікація галузей
Хімічний комплекс це виробництва, пов’язані з видобутком і переробкою хімічної сировини, виготовленням і створенням різноманітних видів конструкційних матеріалів, товарів господарського призначення
авангардна ланка НТП
Хімічний комплекс має складну галузеву структуру та об’єднує близько 200 взаємопов’язаних виробництв
У структурі хімічного комплексу світу зростає частка:
наукомістких виробництв органічної хімії;
пластмас;
фармацевтичних препаратів;
виробництв мінеральних добрив.
|
Висока вартість устаткування | |
Характерні ознаки |
|
|
хімічного комплексу |
Енергомісткість | |
|
| |
|
|
Водомісткість |
|
|
|
|
|
Можливість комбінування |
Найбільш відомі види хімічної сировини:
апатити, фосфорити, калійні солі, мірабіліт, кухонні солі, сірка, барити, вапняки, гіпси, нафта, газ, вугілля, деревина |
Галузева структура
-
Гірничо-хімічна промисловістьспирається значною мірою на власні мінеральні ресурси калійних солей, самородної сірки, кухонної солі, фосфатної сировини (фосфорити), баритів, карбонатної сировини, солей йоду і брому, мінеральних фарб – створює сировинну базу для основної хімії
-
Основна хімія розвивається в місцях видобування сировини та в районах споживання готової продукції. Вона представлена виробництвом мінеральних добрив, неорганічних кислот, лугів, соди
-
Промисловість органічного синтезу представлена виробництвом полімерних матеріалів (синтетичних смол, пластмас, хімічних волокон, синтетичного каучуку і ниток). Її розвиток набуває поширення і базується на використанні продуктів переважно нафтопереробної, газової, коксохімічної галузей
-
Нафтохімічна і гумоазбестова промисловість розвивається на базі переробки нафти і природного газу і використовує каучук (синтетичний і натуральний)
2. Основні передумови і фактори регіонального розвитку сировинних, енергетичних та споживчих галузей хімічного комплексу
Сировинний фактор– виробництво капролактаму, ацетилену, аміаку, соди, синтетичного каучуку, азотних туків, пластичних мас. Для виготовлення 1 т ацетилену необхідно 5,5 т коксу (сировини) |
Водний – за водомісткістю хімія сьогодні значно випереджає такі галузі, як чорна і кольорова металургія, целюлозно-паперова і текстильна промисловості.
Для виробництва 1 т синтетичних волокон необхідно 6000 м3 води |
Паливно-енергетичний фактор посилює тяжіння хімічних виробництв до джерел сировини (нафти, газу, вугілля). Формування хімічних комплексів стає особливо ефективним у тих районах, де паливні ресурси поєднуються з гідроенергією
Для виготовлення 1 т каучуку (із ацетилену) необхідно 15 тис кВт/год. Електроенергії. |
Споживчий факторнайбільший вплив має на розміщення підприємств із виробництва мінеральних добрив (за винятком калійних) і сірчаної кислоти, органічного синтезу (виробництво пластмас, ґумовотехнічних виробів, шинне виробництво) |
Транспортний
фактор є
актуальним для багатьох галузей,
враховуючи потреби в сировині та
споживанні, утворення нових приморських
центрів виробництва
Екологічний
фактор –
необхідно враховувати при розміщенні
всіх нових підприємств хімічного
комплексу
Оцінюючи вплив різних факторів на розміщення хімічних виробництв, можна виділити такі групи галузей:
паливно-енергетичної орієнтації– виробництво синтетичного каучуку, хімічних волокон і ниток, синтетичних смол, каустичної соди тощо;
споживної орієнтації– виробництво сірчаної кислоти, азотних і фосфатних добрив, шинна промисловість тощо;
працемісткої орієнтації – виробництва тонкої хімії та фармацевтики;
сировинної орієнтації – гірнича хімія, переробка сірчистих і коксових газів, виробництво кальцинованої соди, калійних добрів та ін.
3. Регіональний аналіз розвитку хімічної промисловості світу та особливості розвитку транснаціональних корпорацій
високі темпи приросту продукції, швидкі темпи оновлення асортименту виробів;
домінування безперервних технологічних процесів, їх комбінування та постійна модернізація;
структурні зміни галузевої структури: лідерство й найвищі темпи розвитку продукції органічного синтезу, розширення нафтохімії, зменшення частки неорганічної хімії (до 10–25%);
монополізація хімічного виробництва: лідерство ТНК,
спеціалізація економічно розвинених країн на виробництві новітніх наукомістких видів продукції, лідерство їх як у виробництві, експорті, так і в імпорті хімічної продукції;
Провідні хімічні
ТНК світу:
Du Pont De Nemours (Франція)
Bayer AG (Німеччина)
Dow Chemical (Канада)
BASF (Німеччина)
TDK (США)
Nippon (Японія)
Fuji Photo Film (Японія)
Shin-Etsu Chemical (Японія)
Akzo Nobel (Україна)
Air Liquide (США)
Eastman Кodak (США)
провідне місце у світовому виробництві хімічної продукції належить США, які концентрують майже 20% обсягів промисловості та близько15% світового експорту;
переведення виробництва освоєних видів масової продукції в нові індустріальні держави (НІД) Азії та Латинської Америки;
утворення та функціонування великих регіонів з розвинутим хімічним комплексом:
І. Західна Європа 2/5 всієї продукції (орієнтація на експортну сировину) світового хімічного комплексу, «тонка» хімія, фармацевтична, парфумерія, фототовари, хімія побутового призначення, виробництво полімерів
найбільший центр нафтохімії:
«Техас – Європа» (Роттердам – Антверпен),
Гавр–Марсель, Південна Італія (Сицилія – Сардинія – Південь Апеннін), Шотландія.
ІІ. Північна Америка 1/4 світового виробництва
(газохімія, нафтохімія, мінеральні добрива)
Узбережжя Мексиканської затоки (Хьюстон), Північний Схід (Нью-Йорк), Захід
ВОнтаріо, Квебеку, Альберті – 93%
всіх підприємств країни
ІІІ. Східна та Південно-Східна Азія 1/10 світового виробництва
Японія 1/6 нафтохімія на привізній сировині
світового вир-ва Тихоокеанський промисловий пояс
Китай основна хімія (мінеральні добрива),
виробництво смол, пластмас, хімволокон
синтетичні продукти та напівфабрикати
ІV. Країни СНД багатогалузева спеціалізація
Росія 4% основна, нафтохімічна, полімерних матеріалів (Уральський, Центральний регіон, Білорусь, Казахстан).
V. Зона Перської затоки майже 7% світового виробництва, експорт напівфабрикатів органічного синтезу (Саудівська Аравія), мінеральних добрив (ОАЕ, Кувейт, Іран).