- •1. Країнознавство як наукова дисципліна у системі природничих та суспільних наук
- •2. Цивілізаційний підхід
- •3. Поняття регіону в країнознавстві. Євроатлантичний простір
- •3. Структура навчального курсу та його викладу.
- •4. Загальний огляд джерел та літератури з країнознавства Європи й Північної Америки.
- •Лекція 2 (2 год.) Загальні відомості про Європу
- •Географія Європи. Рельєф‚ водні басейни, клімат, рослинний і тваринний світ. Географічні регіони Європи.
- •Корисні копалини‚ водні, земельні та мінерально–сировинні ресурси.
- •Головні етапи європейської історії. Формування європейських держав.
- •1. Географія Європи. Рельєф‚ клімат, рослинний і тваринний світ. Географічні регіони Європи.
- •2. Корисні копалини‚ водні, земельні та мінерально–сировинні ресурси Європи
- •3. Головні етапи європейської історії. Формування європейських держав
- •2. Географія Північної Америки. Рельєф‚ клімат, географічні регіони. Водні басейни. Рослинний і тваринний світ.
- •3. Корисні копалини‚ водні, земельні та мінерально–сировинні ресурси.
- •5. Колонізація Північної Америки.
- •Лекція 4 (2 год.) Етнонаціональний склад населення Європи та Північної Америки
- •1. Населення Європи та Північної Америки, його міграції
- •2. Мови народів Європи і Північної Америки
- •3. Етногенез, розселення, звичаї та особливості побуту германських, романських та слов’янських народів
- •4. Угро-фінська родина мов та особливості історичної долі, етногенезу й розселення її носіїв
- •5. Кельти: значення в європейській історії та сьогоднішнє становище кельтомовних народів.
- •6. Баски як останній релікт доіндоєвропейського населення європейського Заходу і Півдня.
- •Лекція 19 (2 год.)
- •1. Релігійна карта Європи. Головні конфесії.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут міжнародних відносин
Кафедра країнознавства
к.політ.н., асистент Р.А.Кривонос
КРАЇНОЗНАВСТВО
(частина 2):
країни Європи та Північної Америки
КУРС ЛЕКЦІЙ
Затверджено
Вченою радою
Інституту міжнародних відносин
“___” ________________ 2006 року.
Протокол № __________
Київ 2006
ТЕМА 1
ЗАГАЛЬНА КРАЇНОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА І ОСОБЛИВОСТІ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ КРАЇН ЄВРОПИ І ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ
Лекція 1 (2 год.)
Мета, завдання та загальна характеристика курсу
План
-
Країнознавство як наукова дисципліна у системі природничих та суспільних наук.
-
Цивілізаційний підхід.
-
Поняття регіону в країнознавстві. Євроатлантичний простір.
-
Структура навчального курсу та його викладу.
-
Загальний огляд джерел та літератури з країнознавства Європи й Північної Америки.
1. Країнознавство як наукова дисципліна у системі природничих та суспільних наук
Курс “КРАЇНОЗНАВСТВО” розпочинає комплекс загальних дисциплін, що будуть вивчатися студентами у вищому навчальному закладі у рамках фахової підготовки зі спеціальностей, пов’язаних з міжнародною проблематикою. Яким же чином можна визначити країнознавство? Країнознавство - це наукова та навчальна дисципліна, яка займається комплексним вивченням країн, систематизує й узагальнює різнорідні дані про їхні місце розташування, природу, населення, господарство, історію, право, культуру, релігію, геополітичне становище, зовнішню політику, місце в системі міжнародних відносин.
Отже, країнознавство є інтегральною (синтетичною) галуззю науки, об’єктом вивчення якої виступають країни як основні одиниці соціально-політичної організації світу, а також їх великі частини (райони) і регіональні угруповання”, наприклад – слов’янські, латиноамериканські, скандинавські країни; окремі регіони Великої Британії (Англія, Шотландія, Уелс), Франції (Бретань, Нормандія, Шампань та інші), Німечиини (Баварія, Саарланд і т.д.); а також – регіональні об’єднання - Європейський Союз, СНД, Бенілюкс тощо.
Таким чином, якщо пригадати поділ людських знань на науки (англ. science) й дисципліни-галузі (англ. studies), то країнознавство однозначно належить до останніх і його впровадження у навчальні плани усіх спеціальностей напряму підготовки 0304 „Міжнародні відносини”* віддзеркалює тенденцію до посилення інтердисциплінарних підходів, що панує сьогодні в науці.
Предмет наукової дисципліни складають тенденції й проблеми розвитку окремих країн і регіонів світу; системоутворюючі характеристики (політична, правова, соціальна, економічна) країн; різні аспекти історії, культури, релігії, демографії, господарства, зовнішньої політики сучасних держав; методологічні основи, методи та методики країнознавчих досліджень.
Поряд із комплексним “універсальним” підходом до вивчення країн, у науці поширюються дослідження вузько спеціалізованого характеру, що спрямовані на найважливіші проблеми тих країн, які вивчаються. З огляду на це сформувалися такі види країнознавства: географічне, історичне, природниче, суспільно-політичне, міжнародно-політичне, військово-політичне, медико-географічне тощо. Така проблемна зорієнтованість країнознавства як наукової міжгалузевої дисципліни сприяє зростанню його практичної значимості і в той же час створює умови для розвитку методологічної бази.
У цьому сенсі можна говорити про різні виміри міжнародного країнознавства – політичний, правовий, економічний, географічний, історичний, культурний і т. п. Водночас у предметному полі міжнародного країнознавства виокремлюються чотири основні сфери – політика, економіка, культура, право.
Завдання міжнародного країнознавства слід розглядати у трьох основних аспектах:
1. Науково-теоретичному – розроблення цілісної концепції розвитку та функціонування всього суспільства з урахуванням співвідношення і взаємозв’язку між різними системами суспільної організації (політичною, соціальною, господарською, правовою тощо).
2. Навчальному – озброєння студентів теоретичними знаннями в галузі різних сфер життя окремих країн і регіонів/районів, а також практичними вміннями побудови комплексних країнознавчих характеристик із використанням набутих знань і дослідницьких країнознавчих методів.
3. Публіцистичному (дескриптивному, описовому), який спрямований на підвищення загального рівня ерудованості студентів шляхом ознайомлення з основними характеристиками країн та регіонів світу з використанням різноманітних ЗМІ та формування у них вміння систематизувати та доносити таку інформацію до цільових аудиторій через пресу, періодику, публічні виступи. Останнє є невід’ємною складовою професійних вмінь майбутніх міжнародників і вимагає від них вдосконалення власних літературних та ораторських здібностей.
Основними функціями міжнародного країнознавства з погляду сучасного наукового бачення і комплексного підходу є: 1) описова; 2) інформаційно-аналітична (методика одержання, обробки, узагальнення та передачі країнознавчої інформації); 3) культурно-освітня; 4) науково-дослідницька; 5) практична; 6) прогностична; 7) методологічна (розробка та використання методів дослідження й аналізу країнознавчої інформації); 8) світоглядна.
Слід зазначити, що міжнародне країнознавство і пов’язана з його розробками та дослідницькими методиками типологія країн стають одними з найбільш актуальних тем на сучасному ринку. Тому поєднання комплексного країнознавчого підходу до вивчення країн, регіонів/районів, міст із методологією рейтингових оцінок має велику вагу і може порівняно швидко привести до створення нової сучасної професії, ядром якої будуть фахівці в галузі комплексного країнознавства, зокрема міжнародники-країнознавці.
Метою курсу є формування у студентів комплексного підходу до вивчення країн і регіонів СНД, Європи та Північної Америки, розуміння тенденцій світового розвитку і закономірностей формування сучасної політичної карти світу, уявлення про цивілізаційний підхід до вивчення країн, розуміння глобальних і регіональних тенденцій світового розвитку; а також ознайомлення студентів із найважливішими питаннями проблемного та культурно-образного країнознавства пострадянського та євроатлантичного просторів.
Вивчення курсу ставить перед викладачем і студентом низку завдань:
-
ознайомлення студентів із понятійно-категоріальним апаратом курсу „Країнознавство”;
-
вивчення історичних, культурно-цивілізаційних, геополітичних, суспільно-економічних, політико-правових, етнодемографічних і природно-кліматичних особливостей розвитку країн і регіонів Європи та Північної Америки;
-
формування вміння використовувати країнознавчу інформацію у майбутній фаховій роботі.
Курс повинен дати студентові загальні знання про:
-
понятійно-категоріальний апарат наукової дисципліни „Країнознавство”, зокрема, дефініції та властивості геосистем, визначення держави, країни та роль цих акторів у міжнародних відносинах;
-
загальну структуру країнознавчих досліджень Європи та Північної Америки;
-
друковані, інтернетівські й мультимедійні джерела країнознавчої інформації;
-
особливості системного і комплексного підходів у дослідженнях країн та регіонів Європи та Північної Америки;
-
геополітичні, природно-кліматичні, етнодемографічні, культурно-цивілізаційні, історичні, суспільно-економічні та політико-правові особливості розвитку країн і регіонів Європи та Північної Америки;
-
науково-практичні складові країнознавства Європи та Північної Америки.
Опанувавши курс, студент повинен набути такі вміння:
-
добирати, систематизувати й аналізувати країнознавчу інформацію;
-
будувати загальну схему країнознавчої характеристики;
-
орієнтуватися в політичних, соціальних та гуманітарних проблемах сучасного світу;
-
використовувати методології системного (у тому числі, геосистемного та геокомплексологічного) та порівняльного підходів у дослідженні міжнародних відносин, зокрема, застосовувати системний підхід при побудові схем країнознавчих досліджень;
-
формулювати припущення, передбачення та прогнози у міжнародних відносинах;
-
визначати місце держави у міжнародних відносинах регіону й частини світу;
-
складати наукову бібліографію з країнознавчої та міжнародно-політичної проблематики;
-
готувати письмові та усні реферати, а також презентації із запропонованої проблематики, використовуючи для цього сучасні комп’ютерні технології;
-
застосовувати країнознавчі знання для формування сучасного „образу” майбутньої професії.
Вивчаючи курс, студент разом зі знаннями та вміннями має також набути активну громадянську позицію у питаннях захисту національних інтересів України у відносинах з державами Європи й Північної Америки.
Місце навчальної дисципліни у структурно-логічній схемі програми освітньо-професійної підготовки бакалавра з усіх спеціальностей напряму підготовки 0304 „Міжнародні відносини”. Для розуміння студентами змісту країнознавства і формування „образу” майбутньої професії, у процесі викладання „Країнознавства” активно використовується предметна область дисциплін, які прослуховуються студентами на першому курсі навчання: „Історія України”, „Політологія”, „Соціологія”, „Теорія та історія держави і права”, „Логіка”, „Іноземна мова”. При цьому кожна суспільна дисципліна розглядається як джерело країнознавчої інформації.
Вивчення дисципліни передбачає також наявність у студентів загальних знань зі шкільного курсу історії, географії, біології, зарубіжної літератури, музики, малювання тощо.
Знання, отримані в ході вивчення курсу, є базовими при вивченні таких дисциплін, як „Демократичне врядування та культура миру”, „Економіка та зовнішньоекономічні зв’язки України”, „Іноземна мова спеціальності”, „Історія політичних та правових вчень”, „Конфліктологія та теорія переговорів”, „Міжнародні відносини і світова політика”, „Теорія міжнародних відносин”, „Міжнародні економічні відносини”, „Політологія”, „Релігієзнавство”, „Світова економіка” тощо.