- •11.Особливості Промислового перевороту у Німеччині(кін.18ст. – 1870р)
- •12.Соціально-економічні причини та наслідки буржуазної революції в сша.
- •13.Промисловий переворот у сша
- •14.Соціально-економічні причини та наслідки громадянської війни в сша (1861-1865гг)
- •15.Розвиток економіки Англії 1870-1913рр.
- •16.Розвиток економіки Франції 1870-1913рр.
- •18.Розвиток економіки сша 1870-1913рр.
- •19.Вплив і світової війни на економіку Англії, Франції, Німеччини,сша.
- •20.Економіка Англії в період 1914-1939рр.
- •21.Економіка Франції в період 1914-1939 pp.
- •22.Економіка Німеччини в період 1914-1939 pp.
- •23.Економіка сша в період 1914-1939 pp.
- •27.Розвиток економіки сша в 50-60 pp. XX ст.
- •28.Розвиток економіки сша в 70-90 pp. XX ст.
- •29.Вплив другої світової війни на господарство Англії. Післявоєнні перетворення в економіці.
- •30.Розвиток економіки Англії в 50-60 pp. XX ст
- •52.Реформа 1861 та її с-є наслідки
- •41. Розвиток сільського господарства, ремесла і торгівлі Київської Русі.
- •42. Економічні причини та наслідки розпаду Київської Русі.
- •51.Початок промислового перевороту в Україні(1830-50)
- •53.Розвиток господарства у. 1860-1890
- •54.Розвиток економіки у.В кінці 19ст. На початку 20ст.
- •55.Вплив монополій на розвиток господарства в у.(1900-191
- •56.Столипінська аграрна реформа
- •57.Вплив 1 світ.Війни на господарство в у.
- •58.Господарство в у. В роки революції та громадянської війни.Політика «військового комунізму»
- •59.Розвиток господарства в у.В 1921-1928 неп
- •60.Розвиток господарства в у.В 1928-1941
- •61.Індустріалізація. Її соціально-економічні наслідки (1928-1941).
- •64.Відбудова і розвиток господарства України в післявоєнні роки (1945-1950 pp.).
- •66.Господарські реформи 1957 р. Та 1965 p., їх суть та соціально-економічні наслідки.
- •67.Розвиток економіки України в 70-80 pp. XX ст.
- •68.Розвиток економіки незалежної України.
11.Особливості Промислового перевороту у Німеччині(кін.18ст. – 1870р)
Головною рисою промислового перевороту в Німеччині, яка відрізняла її до 19 ст. була економічна та політична відсталість. У цій країні довше, ніж у інших країнах Західної Європи, збереглося панування феодальних відносин, феодальна політична роздробленість, тобто була відсутня єдина держава. Німеччина тривалий час була розмежована на багато незалежних, великих і малих держав. У середині країни існували митні податки, які дуже гальмували розвиток торгівлі і промисловості. Велику роль у підготовці промислового перевороту у Німеччині відіграла часткова ліквідація економічної роздробленості шляхом створення Митного союзу. Зростання мануфактурної промисловості, розвиток капіталізму в сільському господарстві, створення Митного союзу, посилення процесу початкового накопичення капіталу, можливість використання іноземної техніки прискорили початок промислового перевороту. Будуються перші залізниці. У 40-х роках під впливом Митного союзу масштаби залізничного будівництва зростають настільки, що за темпами приросту залізничної мережі вона випереджає в це десятиліття Францію та Англію. Але незважаючи на деяке пожвавлення промисловості, Німеччина продовжувала запишатись сільськогосподарською країною, а в промисловості переважали дрібні підприємства.
Промисловий переворот розгорнувся по-справжньому у 50-ті р. й особливо у 60-70 p.p. 19 ст. Революція 1848 p. хоча і не ліквідувала остаточно феодальний режим, але в той же час сприяла створенню умов для капіталістичного розвитку Німеччини. Промисловий переворот у цей період проходив високими темпами, стрімко.
На відміну від французької промисловості, механізація якої залежала значною мірою від постачання англійських машин, німецька індустріалізація проходила на основі вітчизняного машинобудування. Німецька промисловість почала розвиватись небаченими для XIX ст. темпами. Особливо швидко розвивалася важка промисловість. У Німеччині швидко розвивається воєнна промисловість. Створюється воєнно-промислова база. Розвиток залізничних шляхів надав нового значення географічному положенню Німеччини у Західній Європі. Усе сприяло зростанню питомої ваги перевезень залізницею. Німеччині стало зручно розвивати транзитну торгівлю з країнами Західної Європи. Завдяки високим темпам розвитку промисловості Німеччина на 1870 р. обійшла Францію з видобутку вугілля, виплавки чавуну, потужності парових двигунів, довжини залізничної колії та наблизилася у розмірі обороту зовнішньої торгівлі й перевищила її за потужністю важкої індустрії.
Індустріалізація привела до докорінної перебудови німецької зовнішньої торгівлі. У другій половині XIX ст. в Німеччині на основі індустріалізації швидко розвивається капіталістичний кредит. Було створено мережу комерційних банків. Банки брали активну участь у заснуванні акціонерних компаній. Ліквідація кріпосного права у Німеччині відбувалась пізніше, ніж у розвинутих країнах Західної Європи, й мала затяжний характер. Воно було ліквідовано шляхом урядових реформ. Аграрна реформа дала поштовх розвиткові капіталістичного господарства у німецькому селі. Із обезземелених селян утворилася численна армія сільськогосподарських та промислових робітників. А викупні селянські платежі стали важливим джерелом капіталістичного накопичення в Німеччині. Інтенсивно розвивалася агрохімія, почали застосовуватись штучні добрива, використовувалися сільськогосподарські машини. Вирощувалися зернові, технічні культури. Німеччина вийшла на одне з перших місць у світі за кількістю збору картоплі та цукрового буряка. Розвиваються харчова промисловість -цукроваріння, виробництво крохмалю, спиртова промисловість.