- •1. Національна економіка та економічна система
- •2. Предмет та функції макроекономіки
- •3. Методологія макроекономіки
- •4. Сутність та особливості системи національних рахунків.
- •5. Номінальний та реальний ввп. Показники рівня цін
- •6. Цикли ділової активності та їх особливості.
- •7. Безробіття: основні визначення та вимірювання.
- •8. Інфляційні явища в економіці.
- •9. Сукупний попит і його особливості.
- •10.Рівновага сукупного попиту і пропозиції
- •11.Теорії кривої короткострокової сукупної пропозиції
- •12.Нецінові чинники сукупного попиту та сукупної пропозиції
- •13.„Шоки" (збурення) сукупного попиту та сукупної пропозиції.
- •14.Взаємозв'язок використовуваного доходу і споживання.
- •15.Взаємозв'язок використовуваного доходу і заощадження.
- •16.Інвестиції: сутність та особливості. Нестабільність інвестицій.
- •17.Модель „витрати - випуск".
- •18.Модель „вилучення - ін'єкції».
- •19.Ефект мультиплікатора. Повний мультиплікатор видатків.
- •20.Інфляційний та рецесійний розрив..
- •22.Дискреційна та недискреційна фіскальна політика.
- •24. Сутність грошей та їх агрегати.
- •25. Попит та пропозиція грошей.
- •26. Рівновага на грошовому ринку.
- •27. Цілі, види та інструменти грошово-кредитної політики.
- •28. Рівновага в моделі is - lm.
- •29. Бюджетно-податкова та грош-кред політика в моделі is-lm
- •30. Теорія міжнародної торгівлі
- •31. Світове господарство
- •32. Крива філіпса у коротко- та довгостроковому періодах.
- •33. Соціальна політика в Україні.
- •34. Сутність економічного зростання.
- •35. Сучасні теорії економічного зростання
- •2.Предмет та функції макроекономіки
1. Національна економіка та економічна система
Національна економіка, або господарство країни – це сукупність підприємств, домогосподарств і установ, які функціонують у межах певної держави. Ядром національної економіки є її галузі: промисловість, сільське господарство, будівельний комплекс, транспорт, зв'язок, банківська система, охорона здоров'я, освіта тощо.
Ефективність функціонування національної економіки – задоволення поточних потреб суспільства, нагромадження національного багатства і стан довкілля – вирішальною мірою залежить від типу економічної системи. Економічна система – це спосіб організації національної економіки. Основними елементами економічної системи є, по-перше, спосіб узгодження діяльності суб'єктів господарського життя, або спосіб розв'язання основних проблем організації економіки; по-друге, власність на виробничі ресурси та виготовлені життєві блага.
Національну економіку вирізняють серед інших економік такі ознаки: економічні зв'язки між господарюючими суб'єктами, обумовлені суспільним поділом праці; господарська цілісність; спільне економічне середовище, в якому діють суб'єкти господарювання; спільна система економічного захисту тощо.
Суб'єктами національної економіки є домашні господарства, підприємства і держава. Вони вступають між собою в економічні відносини, що можуть набувати форми вертикальних і горизонтальних зв'язків.
2. Предмет та функції макроекономіки
Макроекономіка – це частина економічної теорії, яка досліджує результати та наслідки економічної діяльності всіх учасників народного господарства одночасно.
Головне завдання макроекономіки – необхідність забезпечення суспільства знаннями, спираючись на які можна знаходити рішення щодо підвищення рівня національної економіки і завдяки цьому збільшувати рівень задоволення матеріальних потреб.
Предметом макроеконом є механізм функціонування економіки.
Макроекономіка також виконує важливі функції: теоретико-пізнавальну, практичну, прогностичну, виховну і методологічну. Теоретико-пізнавальна функція макроекономіки полягає в дослідженні економічних процесів на макрорівні та побудові моделей цих процесів. Практична функція макроекономіки – розробка практичних рекомендацій на підставі економічного аналізу (теоретична основа економічної політики). Прогностична функція полягає у прогнозуванні шляхів і напрямів доцільної економічної діяльності. Виховна функція макроекономіки – це виховання раціонального економічного мислення, визначення правил ринкової економічної поведінки, формування сучасного світогляду людини. Методологічна функція полягає у створенні теоретичної основи для системи конкретних економічних наук.
3. Методологія макроекономіки
Методологія макроекономіки – сукупність підходів і прийомів пізнання економічних відносин і процесів на рівні економіки в цілому. Основи сучасної методології макроекономіки були закладені в XIX і початку XX ст., а поглиблені і розвинуті в 1936 р. у знаменитій роботі Дж.М. Кейнса «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей»
Головним методом такого узагальнення та відображення є моделювання макроекономічних процесів.
Модель – спрощена картина реальності. Абсрактне узагальнення фактичної поведінки досліджуваних явищ. Застосовуються різні типи моделей: графічні, табличні, схематичні, математичні. В моделях використовують 2 типи змінних: ендогенні та екзогенні. Ендогенні – внутрішні чинники, які визначаються в процесі побудови моделі. Екзогенні – зовнішні для моделі чинники, які визначаються до початку її побудови. Модель показує як екзогенні змінні впливають на ендогенні.
Аналіз макроекономічної системи на основі моделей проходить із застосуванням генетичного і функціонального підходів.
Генетичний аналіз базується на визначенні макроекономічних параметрів минулого періоду з метою отримання інформації про те, як національна економіка функціювала і які результати досягла. На основі генетичних результатів аналізу робиться корегування макроекономічних концепцій та розробка нових.
Аналіз функціональний - це прогнозне моделювання економічних явищ та процесів на основі певних теоретичних концепцій. Мета функц аналізу визначити,які фактори і яким чином будуть впливати на значення макроекономічних показників у майбутньому.