Дороманське мистецтво

У дороманський період відбувається формування феодальних відносин в Європі. "Варваризація" греко-римської цивілізації одночасно супроводжувалася і засвоєнням античної культури варварськими народами і племенами.

Ці народи і племена перебували під впливом античної художньої культури, але свої мистецькі традиції вони теж зберігали.

Для цього часу характерним є мистецтво остготів. Своє королівство остготи заснували у 493 році у Середній і Північній Італії з центром у Равенні. Королівство існувало 60 років. За цей час було побудовано кілька своєрідних архітектурних споруд.

Яскравим пам'ятником архітектури остготів можна назвати гробницю Теодоріха в Равенні (526 - 530 рр.). Це центрична будівля, яку завершує перекриття з монолітного каменя. Добули цей камень на березі Адріатичного моря а потім привезли в Равенну. Землю насипали до висоти гробниці і підняли моноліт.

У розвитку дороманського мистецтва велика роль належить мистецтву франків. Одним з найбільших було королівство франків, а згодом стало стало центром імперії Карла Великого. З історичною епохою меровінгів збігається перший етап розвитку франкського мистецтва. Риси наївного розуміння дійсності переважали у мистецтві того часу (орнаментика була фантастичного характеру). Наступним був період панування каролінгів (VIII - X століття). В цей час відбувся розквіт архітектури, велика увага приділялася будівництву культових споруд, палаців і замків.

Бурги стали прототипом середньовічного замку, вони складалися з будинків і веж, які були оточені ровом з водою. Вигляд фортець мали резиденції правителів, а церковні споруди обов'язково входили до їх складу. Королівська капела в Аахені - резиденції Карла Великого, була побудована 795 - 805 рр.

Споруда ця має центричну будову з восьмикутним високим залом, який перекритий куполоподібним склепінням. Капела вважалася чудом будівництва, зразком, який мали наслідувати. Високого розвитку при каролінгах досягло мистецтво ілюстрування та переписування книги.

Декоративно-прикладне мистецтво Західної Європи в цей час представлено рельєфами на кам'яних придорожніх хрестах, різьбленням на кістці (в англосаксів та ірландців), ювелірною пластикою (у франків). Митці розвивали мотиви орнаментики, використовуючи декоративні прийоми майстрів східних народів.

Провідними в дороманський період були традиції народної творчості й канони християнського мистецтва.