- •1.Політичне становище в Україні на початку хх ст. Перша буржуазно-демократична революція
- •2. Економічне становище україни на початку 20 ст Столипінська аграрна реформа
- •3.Стан освіти, науки і культури на українських землях на початку хх ст.
- •4.Початок Першої світової війни. Воєнні дії на українських землях в роки війни
- •5.Початок Української революції, утворення Ценральної Ради. М.Грушевський
- •6.І та іі Універсали Центральної Ради та їх історичне значення
- •7. Третій Універсал Центральної Ради.
- •8. Проголошення незалежності унр:передумови та значення
- •9 Перша війна Радянської Росії проти унр 1917-1918
- •10. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана Скоропадського
- •11. Україна в роки 1919-1920. Воєнний комунізм
- •12 . Внутрішня і зовнішня політика директорії унр
- •13.Проголошення зунр. Злука унр і зунр.
- •14.Причини поразки української революції та її історичне значення
- •15.Нова економічна політика і особливості її впровадження в Україні
- •16. Політика «українізації», її наслідки.
- •17. Українське питання на Парижській мирній конференції.
- •18. Культура і духовне життя в Україні 17-20рр
- •19. Політика більшовиків щодо релігії і церкви в Україні 20-30рр.
- •20. Особливості і наслідки радянської індустріалізації в Україні.
- •21. Політика суцільної колективізації в Україні, її соц.-екон.Наслідки.
- •22. Голод хх ст. В Україні: причини і наслідки. Закон України «Про Голод 32-33 рр в Україні»
- •23. Розвиток культури в 30-ті роки. «Розстріляне» відродження.
- •24. Громадсько-політ.Життя в Україні в 30-х рр.
- •25. Входження України до складу срср
- •26. Возз'єднання Західної України з урср. Радянізація західних областей України в 1939—1941 рр.
- •27. Оборонні бої 41-42. Причини невдач Червоної армії під час першого періоду радян.-нім. Війни.
- •28. Нацистський «новий порядок» в Україні 41-44 рр. Голокост.
- •29. Рух Опору в Україні в роки Другої світової війни. Їх несок.
- •30. Діяльність оун-упа в роки німецько-радянської війни
- •30.Діяльність оун-упа в роки німецько-радянської війни
- •31.Початок визволення України від нацистських загарбників. Падіння «Східного валу»
- •32. Культура України в роки радянсько-німецької війни
- •33.Україна на завершальному етапі радянсько-німецької війни
- •34.Масові депортації в Криму: причини та наслідки
- •35.Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945-на початку 50-х рр.
- •36. Початок десталінізації та демократизації суспільного життя в Україні (1953-1964).М.Хрущов
- •37. Спроби та наслідки реформування економіки України наприкінці 50 — у першій половині 60-х рр.
- •39. Деструктивні процеси на селі 1964-1985
- •41. Спроби економічних реформ 1964-1985 рр.
- •42. Прихід до влади м. Горбачова. Розгортання національно-демократичного руху в Україні.
- •45. Освіта, наука та культура України в 70-80х рр. Чорнобильська катастрофа та її наслідки
- •46. Загострення екологічних проблем в Україні 70-80х рр. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •47. Активизація національного руху в Україні на рубежі 80х-90х років.
- •48. Проголошення незалежності україни.
- •49. Результати та історичне значення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991. Вибори президента україни.
- •50. Державотворчі процеси в Україні на початку 90х рр. Хх ст..
- •51. Економічні проблеми незалежної України. Становище в соціальній сфері.
- •52. Президентство Кравчука та Кучми: особливості та наслідки.
- •53. Президентство Ющенка та Януковича: особливості на наслідки.
- •54. Основні принципи зовнішньої політики незалежної України.
- •55. Кроки України на шляху до європейської економічної інтеграції.
- •56. Економіка України на пос хі ст..
- •57. Сучасна українська наука і освіта, досягнення і перспективи.
- •58. Соціально-політичний розвиток України на сучасному етапі.
- •59. Революційні процеси в Україн 2013-2014 рр. Та їх наслідки.
- •60. Початок ато та процеси мирного врегулювання ситуації.
3.Стан освіти, науки і культури на українських землях на початку хх ст.
Якщо у XIX ст. відбулося становлення української національної культури та її входження у світовий культурний процес, то на поч. XX ст. українська культура утверджується як культура світового рівня. Культурний процес в українських землях в цей період стимулювався соціально-економічною модернізацією, активізацією суспільно-політичного життя і національно-визвольного руху, все глибшим проникненням національних ідей в народні маси і утвердженням національної самосвідомості українців. Великі соціальні потрясіння, якими ознаменувався початок XX ст, позначилися на культурному житті, обумовивши його особливості, збагативши духовне життя чималим досвідом.
Освіта У зв'язку з подальшим зростанням потреби в письменних людях і спеціалістах, під впливом революційного руху в Наддніпрянщині мережа початкових шкіл та середніх навчальних закладів, а також учнів у них збільшувалися. Так, протягом 1897-1911 рр. було побудовано майже 5000 молодших шкіл . У 1914-1915 рр. в Україні було 26 тис. загальноосвітніх шкіл і понад 60 професійно-технічних училищ, у яких навчалося відповідно 12,5 тис. та 5 тис. осіб. Однак все це далеко не задовольняло потреб населення в освіті: близько 70% його не вміло читати і писати, обсяг і рівень знань набагато відставали від вимог часу, царизм так і не дав дозволу на запровадження навчання у школах рідною мовою. Кількість студентів в університетах на початку XX ст. зросла в середньому більш як у два рази. Усього в 1908-1910 рр. в університетах України навчалося близько 12,7 тис. чоловік. Однак уряд обмежив доступ в університети для вихідців з "нижчих" станів, для робітників і селян він залишався практично закритим, на всій території України не було жодного вузу з українською мовою викладання
Наука Початок XX ст. позначений подальшим розвитком науки в Україні. Багатогранну діяльність проводили наукові товариства. Розгортає свою діяльність Наукове товариство імені Т.Шевченка у Львові (НТШ), яке фактично перетворилося в академію наук. Очолюване М.Грушевським, НТШ згуртувало навколо себе найбільш відомих науковців України - А.Кримського, Б.Грінченка, В.Гнатюка, І.Франка та інших. їхні праці друкувалися у трьох виданнях товариства. У 1907 р. за ініціативою М.Грушевського на зразок НТШ створено Українське наукове товариство у Києві, яке видавало свої наукові записки та збірники, популярні видання.
Не тільки вітчизняну, а й світову науку збагатили талановиті вчені, які працювали в Україні. Активізація суспільно-політичного життя обумовила піднесення суспільних наук. Вченим зі світовим ім'ям на поч. XX ст. став М.Грушевський.
4.Початок Першої світової війни. Воєнні дії на українських землях в роки війни
28 червня 1914 р. у м. Сараєво сербський студент Гаврило Принцип убив спадкоємця австро-угорського престолу, ерцгерцога Франца Фердинанда. Сараєвське вбивство спричинило низку наступних подій у міжнародній політиці, внаслідок яких виникла повномасштабна війна. 28 липня 1914 р. Австро-Угорщина оголосила війну Сербії. У відповідь Росія розпочала загальну мобілізацію. 1 серпня 1914 р. Німеччина оголосила війну Росії та розпочала вторгнення в Бельгію, Британію і Люксембург. 3 серпня Берлін оголосив війну Парижу. 4 серпня у війну вступила Велика Британія, оголосивши війну Німеччині. Нарешті, 6 серпня Австро-Угорщина заявила, що перебуває у стані війни з Росією. Країни Четвертного союзу (Австро-Угорщина, Німеччина, Болгарія та Османська імперія) вступили у воєнне протистояння із країнам Антанти (Велика Британія, Франція, Росія, Італія, США) за розподіл сфер впливу у світі. На відміну від попередніх воєн, Перша світова війна мала тотальний характер – до кінця війни 38 держав з населенням в 1,5 млрд осіб (3/4 усього населення тогочасного світу) перебували у стані війни. За 4 роки, 3 місяці і 10 днів (1 серпня 1914 – 11 листопада 1918), які тривала війна, було мобілізовано 73,5 млн осіб. За цей час загинуло 10 млн людей (стільки ж померло в усіх європейських війнах за тисячу років до початку війни) і поранено бл. 20 млн. Безпосередні воєнні витрати держав, що брали участь у війні, оцінюють у $208 млрд. Для народів, розділених політичними кордонами імперій, досвід Великої війни став одним із найбільш драматичних. На Сході Європи найтяжче випробування спіткало український народ, що був не суб’єктом, а об’єктом війни між великими потугами, воюючи на стороні обох протиборчих блоків (Антанти і Четвертного союзу, у складі Російської імперії та Австро-Угорщини відповідно). Українські землі зазнали значних руйнувань внаслідок війни. Від початку боїв влітку 1914 р. на території Галичини, Волині й меншою мірою Центральної України відбулися одні з найзапекліших бойових дій на Східному фронті. За роки війни в російську царську армію було мобілізовано 3,5 млн українців, до складу австро-угорської армії – бл. 300 тис. (9 % від складу австро-угорського війська). На українських землях здебільшого велися бойові дії між Австро-Угорщиною та Німеччиною, з одного боку, та Російською імперією, з іншого. Саме тут проходив Південно-Західний фронт російської армії завдовжки бл. 400 км. Внаслідок війни на українських землях було зруйноване господарство, зупинився соціально-економічний розвиток. Зокрема, за роки воєнного лихоліття в Галичині було зруйновано понад 40 % господарств і житлових будинків, понад 1,5 млн промислових споруд. Стратегічно важлива нафтова промисловість регіону зменшила виробництво на 1/3. Не набагато кращою була ситуація і в Наддніпрянській Україні. Внаслідок було зруйновано більш як 1200 підприємств. Станом на 1917 р. із 4 млн селянських господарств 1,8 млн дворів залишилося без коней. В цей час у селах залишилося лише 39% працездатного населення.
Втім, внаслідок Першої світової війни розвалилися дві потужні імперії – Російська та Австро-Угорська, до складу яких входили українські землі. Звільнившись від імперських кайданів, українці вступили в новий етап революцій, державного будівництва та національно-визвольної війни 1917–1921. Перший мирний договір у Першій світовій війні підписала саме Україна (хоча вона не була суб’єктом війни від її початку) – 9 лютого 1918 р. був укладений Брестський договір між УНР та країнами Четвертного Союзу. Проте боротьба за незалежність, розпочата на завершальному етапі Першої світової війни, закінчилася поразкою українського державного проекту
та нового розподілу українських земель між країнами-сусідами.