- •Ситуаційні завдання
- •1.Поясніть значення толерантності і консенсусу як умов формування нової цивілізації парадигми
- •2.Визначте внесок Аристотеля в розвиток філософської думки.
- •3.Охарактеризуйте основні філософські парадигми пізнавального процесу (метафізичний матеріалізм, ідеалізм, марксизм, герменевтика).
- •4.Розкрийте зміст концепції г. Сковороди про «три світи» та «дві натури».
- •5.Розкрийте зміст культури як концентрованого вираження досягнень суспільства.
- •6.Проаналізуйте основні концепції істини: кореспондентна, когерентна, прагматична, постмодерністська.
- •7.Охарактеризуйте діалог як спосіб співіснування різних соціальних і культурних систем.
- •8.Проаналізуйте функції філософії та їх вплив на формування світоглядної, методологічної і професійної культури студентів.
- •9.Проаналізуйте історичні форми постановки і вирішення основного філософського питання.
- •10.Проаналізуйте діалектику глобалізму та антиглобалізму в сучасному політичному розвитку держави Європейського Союзу.
- •11. Проаналізуйте сучасну структуру філософського знання.
- •13. Проаналізуйте переваги пізнання як ідеального конструювання дійсності та недоліки пізнання як відображення.
- •14. Проаналізуйте агностицизм і. Канта в контексті його розуміння самим дійсності.
- •15. Проаналізуйте зміст і призначення категоричного імперативу і. Канта.
- •16. Проаналізуйте атрибути особистості: волю, свободу, розум, почуття.
- •17. Проаналізуйте проблему пошуку первоначала буття світу в античних космогоніях.
- •18. Проаналізуйте сенс емпіричного та теоретичного рівнів пізнання, загальне та особливе в їх взаємодії.
- •19. Проаналізуйте відомі вам сучасні філософські та наукові праці, в яких їх автори піддають критиці суспільні погляди к.Маркса.
- •20. Проаналізуйте численні інтерпретації терміну «епоха Відродження», які існують в сучасній філософській та науковій літературі.
- •21. Проаналізуйте значення німецької класичної філософії як квентисенції філософського раціоналізму
- •22. Проаналізуйте свідомість з погляду феноменології, розкрийте її інтенціональність
- •23. Вихідні начала буття за Аристотелем
- •24.Проаналізуйте сутність та зміст категорії ’’ Інтерсуб'єкти́вність’’
- •25.Поясніть, чому таємничість природи свідомості не вміщується у межі матеріального світогляду
- •26. Проаналізуйте безпідставність абсолютизації тверджень представників «Географічного детермінізму»
- •27. Проаналізуйте культуру як складну систему буття
- •28. Проаналізуйте в чому, на вашу думку полягає заслуга Герменевтики як напрямку філософії 20в
- •29.Проаналізуйте сутність цивілізаційного підходу до розуміння сенсу історії
- •30. Антиномии чистого разума
7.Охарактеризуйте діалог як спосіб співіснування різних соціальних і культурних систем.
Культура — сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії; історично набутий набір правил усередині соціуму для його збереження та гармонізації. Культура є складною системою буття.
Діало́г — двосторонній обмін інформацією (розмова, спілкування) між двома або більше людьми) у вигляді питань та відповідей. Монологічний і діалогічний тексти розрізняються між собою як з погляду структури, що лежить в основі мовленнєвої ситуації, так і з погляду закономірностей текстоутворення, що в них діють. Діалогічне спілкування являє собою не один якийсь вид мовленнєвої діяльності його учасників, а мовленнєвий акт (обмін інформацією), у якому говоріння і слухання — нерозривно пов'язані види мовленнєвої діяльності. Основними ознаками діалогу є: намір, цілеспрямованість, правила ведення розмови. Цілеспрямованість мовленнєвої дії в діалозі — це наявна чи прихована мета мовця (слухача) (повідомлення про щось, питання, наказ, порада, обіцянка і под.). Для того, щоб досягнути своєї мети кожний із співрозмовників реалізує свій намір, спонукаючи партнера до певних мовленнєвих дій. Необхідною для діалогу є правила ведення розмови: а) повідомлення подається певними порціями; б) повідомлення відповідає темі розмови; в) співрозмовники роблять мовлення зрозумілим, послідовним.
8.Проаналізуйте функції філософії та їх вплив на формування світоглядної, методологічної і професійної культури студентів.
Філософія має в даний час чимало значимих функцій, проте можна виділити з них основні функції філософії:
-
теоретико-пізнавальна функція;
-
пізнавальна функція;
-
оцінна функція.
Теоретико-пізнавальна функція: здійснює синтез знань і створення єдиної картини світу, що відповідає визначеному рівню розвитку науки, культури й історичного досвіду. Пізнавальна функція: безпосередньою метою науки є опис, пояснення і пророкування процесів і явищ дійсності, що складають предмет її вивчення, на основі законів що нею відкриваються. Оцінна функція: кожна наука вивчає своє коло проблем. Для цього виробляє власні поняття, що застосовуються в суворо визначеній області для більш-менш обмеженого кола явищ. Проте, жодна з наук, крім філософії не займається спеціальним питанням, що таке «необхідність», «випадок», і т.д. хоча може використовувати їх у своїй області. Такі поняття є гранично широкими, загальними й універсальними. Вони відбивають загальні зв'язки, взаємодії й умови існування будь-яких речей і називаються категоріями.
9.Проаналізуйте історичні форми постановки і вирішення основного філософського питання.
Основне питання філософії – свобода. Проблема свободи у відношенні до того життєвого світу, в якому вони реалізуються. Має сенс при наступному розумінні свободи: свобода – це почуття, усвідомлення, теор.-практ. означеність людиною(сусп.-ом) самесвого, а не чужого місця в світі. Суть основного питання філософії – питання про відношення духу до природи, свідомості до матерії, мислення до буття. Основне питання філософії має різне вирішення: матеріалістичне, ідеалістичне, моністичне, дуалістичне, плюралістичне. Потрібно зазначити, що в рамках основного питання філософії по-різному вирішується і питання, що саме розуміти під матеріалістичним, а що під ідеалістичним. Саме цим пояснюється те, що існують різні форми матеріалізму (наприклад, вульгарний, споглядальний, метафізичний тощо) та ідеалізму (об'єктивний, суб'єктивний). По-різному філософи відповідають і на питання про можливість пізнання світу. Послідовний матеріалізм доводить, що світ в принципі можна пізнати. Найвищим критерієм і гарантом цього є практика. Об'єктивні ідеалісти зосереджують увагу на пізнанні людської свідомості через пізнання відчуттів, понять тощо. Течія, представники якої в принципі заперечують можливість пізнання сутності речей і закономірностей розвитку дійсності, дістала назву агностицизму. Основне питання філософії дає можливість правильно орієнтуватись в історико-філософському процесі, визначати сутність будь-якої філософської системи. Основне питання філософії підкреслює, що всі явища світу умовно поділяються на дві основні сфери — матеріальну і духовну. Вони утворюють єдність — дихотомію, якою характеризується все, що існує у світі.