Третім етапом макроекономічного дослідження ринку є дослідження очікуваних змін факторів та умов, що впливають на розвиток інвестиційного ринку. Особливу роль у прогнозних дослідженнях відіграє розгляд наступних умов та факторів:

-передбачувана динаміка валового національного продукту, національного доходу та обсягу виробництва промислової продукції;

-зміна частки національного доходу, що витрачається на накопичення;

-розвиток приватизаційних процесів;

-зміна податкового регулювання інвестиційної та іншої підприємницької діяльності;

-зміна облікової ставки Національного банку та умов одержання довго - і короткотермінових кредитів;

-розвиток фондового ринку.

В системі методів дослідження кон’юнктури інвестиційного ринку найбільш надійним методичним апаратом володіє фундаментальний аналіз, хоча його складність і відносно висока вартість проведення суттєво стримують сферу його застосування. Результати фундаментального аналізу є головною умовою забезпечення високого ступеня ефективності інвестиційного ринку (у той час як результати технічного аналізу можуть забезпечити ефективність інвестиційного ринку лише в слабкому ступені). Діапазон досліджень інвестиційного ринку на основі методів фундаментального аналізу найбільш широкий. Основними напрямами такого дослідження є:

·аналіз і прогнозування кон’юнктури інвестиційного ринку в цілому у зв’язку із загальноекономічним розвитком країни;

·аналіз і прогнозування кон’юнктури окремих видів і сегментів інвестиційного ринку;

·аналіз та оцінка перспектив інвестиційної привабливості окремих галузей економіки;

·аналіз і оцінка перспектив інвестиційної привабливості окремих регіонів країни;

·аналіз і прогнозування інвестиційної позиції підприємств;

·порівняльний аналіз інвестиційних якостей окремих реальних проектів фінансових інструментів та відповідне прогнозування динаміки рівня цін на них.

2.4. Інвестиційна привабливість галузей економіки

Оцінка і прогнозування інвестиційної привабливості галузей економіки і регіонів здійснюється на тих же методичних принципах і в тій же послідовності, що й оцінка і прогнозування на макроекономічному рівні (моніторинг на основі вибору системи інформативних показників; побудова системи аналітичних показників, їх аналіз і оцінка; прогнозування інвестиційної привабливості). Однак показники оцінки та чинники прогнозування мають свою специфіку.

При оцінці та прогнозуванні інвестиційної привабливості галузей економіки важливо враховувати: роль окремих галузей у економіці країни; перспективність і ефективність їх розвитку; ступінь державної підтримки цього розвитку; рівень інвестиційних ризиків, характерних для різних галузей і інші синтетичні (узагальнюючі) показники. У свою чергу кожен із синтетичних показників оцінюється але сукупності входять до нього аналітичних показників, розрахунок яких грунтується на відповідних статистичних даних і прогнозних оцінках.

У процесі оцінки та прогнозування інвестиційної привабливості галузей важливо враховувати їх життєвий цикл. У відповідності з теорією ринку, життєвий цикл галузі складається з п'яти фаз: народження, зростання, розширення, зрілість і спад.

Перша фаза (народження) характеризує розробку та впровадження на ринок принципово нових видів товарів і послуг, обсяг потреб в яких викликає будівництво нових підприємств, які в подальшому виділяються в самостійну підгалузь, а потім і галузь. Для цієї фази характерні значні обсяги інвестицій, мінімальна прибуток і відсутність дивідендних виплат по акціях.

Друга фаза (зростання) пов'язана з визнанням споживачами нових видів товарів, швидким зростанням попиту на них. На цій фазі інвестування здійснюється високими темпами (інвестиційний бум), ростуть прибутку підприємств, здійснюються випуски акцій, а дивіденди досить часто виплачуються у вигляді додаткових акцій, а не готівкою.

Третя фаза (розширення) є періодом між високими темпами зростання числа нових підприємств у галузі та стабілізацією цього зростання. На цій стадії продовжується інвестування в нове будівництво, але основний обсяг інвестицій спрямовується на розширення наявних виробничих об'єктів. Відбувається стабілізація зростання числа нових підприємств. Продовжується емісія нових випусків акцій. Як правило, починається виплата дивідендів готівкою. Але основний напрямок в дивідендній політиці в цей період передбачає виплату дивідендів у вигляді додаткових акцій та дроблення вже наявних.

Четверта фаза (зрілість) визначає період найбільшого обсягу попиту на товари даної галузі, вдосконалення якісних характеристик продукції. Основний обсяг інвестицій у цій стадії спрямовується на модернізацію устаткування та технічне переозброєння виробництва. Це одна із самих тривалих стадій життєвого циклу галузі. Для товарів з незмінними потребами (не схильних до впливу НТП) фаза зрілості є останньою в життєвому циклі (наприклад, галузі сільськогосподарського виробництва, сировинної промисловості тощо). Зазвичай підприємства галузей, що знаходяться в фазі зрілості, отримують максимальні розміри прибутку, виплачують високі дивіденди готівкою.

П'ята фаза (спад) завершує життєвий цикл галузі і характеризує період різкого зменшення обсягу попиту на продукцію у зв'язку з розвитком нових галузей, товари яких замінюють традиційну потреба. Зазвичай ця стадія характерна для галузей, продукція яких значною мірою схильна до впливу НТП.

Оцінка та прогнозування інвестиційної привабливості окремих галузей промисловості здійснюється на основі системи показників, які розраховуються на підставі аналізу специфіки окремих галузей. Усі ці показники агрегуються в групи, що характеризують окремі напрямки діяльності інвестора:

1)ринкові;

2)конкуренції;

3)бар'єри на шляху входження в галузь;

4)бар'єри на шляху виходу підприємства з галузі;

5)взаємовідносини з постачальниками;

6)технологічні чинники;

7)соціальні чинники.

2.5. Інвестиційна привабливість регіонів

При оцінці та прогнозуванні інвестиційної привабливості регіонів повинні враховуватися особливості державної регіональної політики, що забезпечують ефективний розвиток окремих регіонів на базі раціонального використання різноманітних економічних можливостей кожного регіону, оптимальної їх інтеграції, поділу праці і взаємної кооперації.

Кожен з регіонів має ряд своїх специфічних особливостей, що впливають на інвестиційну привабливість. Найважливіші характеристики, які лежать в основі прийняття інвестором рішення про вкладення капіталу - це наявність кваліфікованих кадрів; наявність розвиненої транспортної, інформаційної та ефективної управлінської інфраструктури в регіоні; рівень рентабельності капіталу, що склався в регіоні, але різним напрямам інвестиційної діяльності та рівень ризиків, пов'язаний з даною інвестиційною діяльністю. Існуючі ризики поділяються на дві групи. Перша група ризиків пов'язана з виробничо- маркетингової ланцюжком. Друга група ризиків пов'язана з рівнем криміногенної ситуації, з ефективністю супроводу інвестиційного проекту, управлінською інфраструктурою регіону.

Синтетичними (узагальненими) показниками оцінки інвестиційної привабливості регіонів можуть бути: рівень загальноекономічного розвитку регіону; рівень розвитку інвестиційної інфраструктури; демографічна характеристика; рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури; ступінь екологічних, кримінальних та інших видів ризиків.

При оцінюванні рівня загальноекономічного розвитку регіону вивчається потенційна потреба в обсягах інвестування, можливість формування інвестиційних ресурсів за рахунок власних джерел, ємність регіонального ринку, рентабельність капіталу, що встановилася в регіоні за різними напрямами інвестиційної діяльності.

При оцінці рівня розвитку інвестиційної інфраструктури регіону досліджуються можливості швидкої реалізації інвестиційних проектів.

В основі оцінки демографічної характеристики регіону лежить вивчення потенційного обсягу попиту населення на споживчі товари і послуги, можливостей залучення кваліфікованої робочої сили в інвестуються виробництва.

Рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури регіону оцінюється на основі реальних процесів, що ведуть до розвитку ринкових реформ і створенню відповідного підприємницького клімату, а також ставлення органів місцевого самоврядування до цих процесів.

При оцінці рівня екологічних, кримінальних та інших ризиків вивчають ступінь безпеки інвестиційної діяльності в регіоні.