Внаслідок ядерної реакції за короткий проміжок часу, який становить мільйонні частки секунди, вивільняється величезна кількість енергії. Так, під час поділу всіх ядер атомів одного граму урану вивільняється така ж кількість енергії, як і при вибуху тротилового заряду вагою 20 т. Це і є ядерний вибух.

Ланцюгова реакція поділу важких ядер ізотопу урану ( плутонію ).

Побудова ядерного боєприпасу

Використовуються ядра ізотопів урана з атомною масою 233 и 235 (233U и 235U) и плутонія — 239 (239Pu)

Тротиловий еквівалент – це маса тротилу, енергія вибуху якого дорівнює енергії, яка виділяється під часповітряного вибуху ЯЗ. Він виражається у тонах.

За потужністю вибуху ядерні боєприпаси (ЯБ) умовно поділяються на:

надто малі	q < 1	[кт];
малі	1 q < 10	[кт];
середні	10 q < 100	[кт];
великі	100 q < 1000	[кт];
надто великі	q 1000	[кт].

Ядерні вибухи поділяють на:

космічні	Н > 80 км
стратосферні	Н = 10 80 км
висотні	Н > 10 км
повітряні	Н < 10 км
наземні	Н = 0
підземні	Н < 0

Віди ядерних вибухів

ВИСОТНИЙ вибух проводиться вище межі тропосфери землі (понад 10 км) з метою знищення у польоті повітряних і космічних засобів нападу противника, виключаючи ураження наземних об'єктів

ПІДЗЕМНИЙ вибух використовується для створення зон руйнувань і заражень, а також з метою створення загороджень

НАЗЕМНИЙ вибух використовується для ураження військ та міцних інженерних споруд, коли за умовами обстановки допускається сильне радіоактивне забруднення місцевості

ПОВІТРЯНИЙ вибух ефективний для ураження відкрито розташованого особового складу, а також руйнування польових споруд та укритого в них особового складу

використання ПІДВОДНИХ вибухів передбачається для ураження кораблів всіх типів, підводних човнів та гідротехнічних споруд

В наслідок ядерного вибуху у щільних шарах атмосфери виникають уражаючі фактори:

ударна хвиля, на яку припадає у звичайних зарядах до 50% загальної енергії вибуху;

світлове випромінювання

(35% загальної енергії);

проникаюча радіація

(5% енергії);

електромагнітне випромінювання (ЕМІ);

радіоактивне зараження місцевості РЗМ (10% енергії).

2. КЛАСИФІКАЦІЯ ЯДЕРНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕАКТОРІВ ТА НАСЛІДКИ РУЙНУВАННЯ АЕС

Основу АЕС як радіаційно небезпечного об'єкту складають ядерні реактори.

Ядерні реактори – це пристрої, котрі призначені для організації керованої ланцюгової реакції ділення ядер атомів урану та плутонію з метою отримання енергії, що йде на виробництво електроенергії або тепла.

На Україні працюють АЕС з двома типами реакторів: РБМК – реактори великої потужності канальні; ВВЕР – водо-водяні енергетичні реактори.

Ядерні реактори являються потужними джерелами штучних радіоактивних ізотопів хімічних елементів. Характерними з них є: Sr – 89 та Sr – 90; I – 131 та I – 133; Cs – 134 та Cs – 137, а також Pu – 239.

Принцип дії ядерного реактора полягає у тому, що в активній зоні реактора ядра урану, який міститься у ТВЕЛах, під дією нейтронів розщеплюються, внаслідок чого вивільняється енергія у вигляді великої кількості теплоти, яка нагріває ядерне паливо (ТВЕЛи). Від ТВЕЛів тепло передається теплоносієві і далі у паротурбінному циклі перетворюється у електроенергію.