Підривні

мережі

з'єднання

декількох відрізків шнура для одночасного підривання групи зарядів .

Мережі бувають :

-послідовні

-паралельні

Відрізки

детонуючого шнура, які з’єднують заряди повинні мати капсюлі- детонатори на обоїх кінцях.

Відрізки ДШ не повинні

Послідовна мережа

Паралельна
мережа	Змішана
	мережа

•Електродетонатори

•Дроти

•Джерела струму

•Перевірочні і

вимірювальні

прилади

•Приладдя:

- Саперний ніж - Обжим - Ізоляційна

стрічка

Засоби і приладдя для електричного способу

Електричний спосіб підривання

застосовується для одночасного підриву декількох зарядів або для виробництва вибуху у точно визначений час

Суть

електричного способу полягає у передачі електричного імпульсу (пучка іскор) від джерела струму по дротах до запалювача електродетонатора

Склад ЕД

- капсуль- детонатор КД№8-

А

-

електрозапалюва

ч

ЕДП ЕДП-р

провода

пробка

Платино-ірідієвий мостик

Запалювальна

суміш

КД №8А

Характеристика

- опір у холодному стані 0,9-1,5 ом

- розрахунковий

опір у нагрітому
стані	2,5 ом

- мінімальний

запалюючий струм

0,4 а

- безпечний струм

0,18 а

• мінімальний

розрахунковий струм для підриву одиночного електродетонатор а:

- при постійному
струмі	0,5 а

- при перемінному

1 а.

Електричні саперні проводи

ТИПИ ПРОВОДІВ: саперні СП-1 (одножильний), СП-2

(двожильний)

СПП-1 (одножильний), СПП-2

(двожильний)

телефонні кабелі, проводи освітлювальних мереж і др.

		жили,мм2	ізоляції
	одножильний	0,5	Світлотермостійкий
	СПП-1		поліетилен
	двожильний	2 х 0,5	Світлотермостійкий
	СПП-2		поліетилен

жили

7 проволок Діаметром 0,3мм

То же

З'єднання двох кінців

– зростки: -Прямі -Під кутом

37,5

2 х 37,5

Джерела живлення

•підривні машинки

•сухі батареї

•акумуляторні батареї

•пересувні електричні станціїосвітлювальні і силові мережі

КПМ- КПМ-2 1

Конденсаторна підривна
машинка			кількість
марка	напруга	детонаторів ЭДП и ЭДП-р, шт.
		Посл.	Парал.
КПМ-1	1500	100	5
КПМ-2	1500	300	6
КПМ-3	1500	150	4

Електровибухова

мережа — мережа проводів із

приєднаними до них електродетонаторів.

З'єднання електродетонаторів буває:

—послідовне;

—паралельно-пучкове (рівнобіжне);

—змішане.

Дроти, що йдуть від джерела струму до місця розташування зарядів,

називаються

магістральними

Послідовну мережу доцільно застосовувати при джерелах струму, що розвивають високу напругу при незначній силі струму (наприклад, підривні машинки).

Паралельну мережу доцільно застосовувати при джерелах струму, що розвивають високу силу струму

Дроти, розташовані між зарядами і які з'єднують електродетонатори між собою, називаються

дільничними

R=L•37,5/10

00

Розрахунок електровибухової

мережі з'єднанням електродетонаторів

Величина струму І дорівнює струму і, необхідному для підривання послідовно

сполучених електродетонаторів – І = і.

Розрахунковий струм приймається рівним 1.0 А при постійному струмі та

1.5 А при перемінному струмі.

Для визначення необхідної напруги вираховується загальний опір по формулі:

R = гм +r уч + m •rд , ом

Де: m – кількість електродетонаторів гm- опір магістральних проводів, ом

rуч- опір всіх дільничих проводів, ом

гд - опір електродетонатора (у нагрітому стані 2.5 Ом ) Потрібна напруга U визначається по формулі: U= ІR, в

Підривання одного електродетонатора: I =1.0 а R =2.5 ом U = I•R = 1.0•2,5 = 2,5 в

ПРИКЛАД 1. Електровибухова мережа складається із магістральних проводів довжиною 1120 м (в обидва кінці), дільничних проводів загальною довжиною 280 м і з 28 послідовно сполучених електродетонаторів.

Визначити загальний опір мережі і необхідну напругу на затисках джерела струму.

	•	РІШЕННЯ:
		І = 1.0 А;
	необхідний для підривання струм
	•опір магістральних проводів	гм = 42 ом;
	•опір дільничних проводів	rуч = 280 • 37,5/1000 = 10.5 ом;
	•опір електродетонатора	гд = 2.5 ом;
	•	m = 28 шт;
	число електрод електродетонаторів
	•	R = 42 + 10.5 + 28•2.5 = 122.5 ом;
	загальний опір мережі

•необхідна напруга на затисках джерела струму U = 1•122.5 = 122.5 в.

Заряд — кількість

ВР для виробництва вибуху. За формою заряди бувають:

•Зосереджені

•Подовжені

•Фігурні

•Кумулятивні

По розташуванню заряди поділяються:

•Внутрішні

•Зовнішні.

СЗ-3А

КЗ-6

Внутрішні
заряди
закладаються
у середині
об'єктів
Зовнішні
заряди,
розташовані
на поверхнях
об'єктів чи на
деякій відстані
від них.	КЗ-5

Вони

підрозділяють ся на:

контактні, неконтактні. Схема утворення

кумулятивного струменя: 1— заряд ВР; 2 — запальне гніздо; 3 — кумулятивна порожнина; 4 — траєкторії газових часток; f— фокусна відстань