- •Теоретична частина
- •Загальні відомості з оцінки радіаційної обстановки
- •Норми радіаційної безпеки
- •Методика оцінки радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Методика оцінки радіаційної обстановки методом прогнозування
- •Прогнозовані зони забруднення
- •2.3.2. Методика оцінки радіаційної обстановки за даними розвідки
- •При оцінці радіаційної обстановки проводять такі роботи:
- •Б. Прогнозують рівні радіації на час t.
- •Коефіцієнти зниження рівня радіації місцевості після аварії на аес
- •В). Визначають можливі дози опромінення.
- •Середні значення коефіцієнта послаблення доз радіації Таблиця 3.
- •Г). Визначають допустиму тривалість перебування людей на забрудненій території.
- •Д). За захисними критеріями захистити робітників і особовий склад формувань цз, прийняти рішення.
- •3. Практична частина: розв’язання типових задач по оцінці радіаційної обстановки при можливій аварії на аес
- •Теоретична частина
- •Основні види небезпечних хімічних речовин (нхр), їх характеристика, умови зберігання
- •Методика оцінки хімічної обстановки при аваріях ємності з нхр.
- •Розглянемо методику оцінки хімічної обстановки.
- •Глибина поширення хмари зараженого повітря з уражаючою концентрацією сдяр, км (резервуари не обваловані, швидкість вітру – 1м/с). Місцевість відкрита
- •Поправочний коефіцієнт для урахування впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря
- •Середня швидкість перенесення хмари, м/с . Таблиця 10.
- •Фізико-хімічні і токсичні властивості сдяр
- •2. Практична частина: розв’язання типових задач по прогнозуванню хімічної обстановки
- •Vпер , як правило, в 1,5-2 рази більше швидкості вітру. Користуючись табл.10 уточнюємо реальну швидкість перенесення хмари хлору:
- •Практичне заняття №3
- •Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •Засоби захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкіри
- •2.1. Аптечка індивідуальна медичного захисту (аімз)
- •Знеболюючі засоби
- •Протибактеріальні засоби
- •Ентеросорбенти
- •Седативні засоби
- •2.3. Індивідуальні протихімічні пакети
- •2.4. Індивідуальний перев’язочний пакет
- •Практичне заняття № 4 Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю
- •1. Теоретична частина
- •1.1. Радіоактивні випромінювання і методи їх вимірювання.
- •1.2. Класифікація дозиметричних приладів і принцип їх дії
- •1.3. Індикатор радіоактивності дп-64
- •1.4. Рентгенметр - радіометр дп-5а, дп-5б, дп-5в
- •1.4.1. Теоретична частина
- •1. 5. Комплект індивідуальних дозиметрів дп-22в (дп-24)
- •1.5.1. Теоретична частина
- •2. Прилади хімічної розвідки
- •2.2. Військовий прилад хімічної розвідки (впхр)
- •2.3. Прилад хімічної розвідки медичної і ветеринарної служб (пхр-мв)
- •Роль і значення цз в сучасних умовах
- •2. Загальні принципи організації та структура цз України
- •3. Сили цз та порядок їх формування.
- •4. Визначення надзвичайних ситуацій (нс) та їх класифікація
- •5. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс
- •1. Ядерна зброя та її уражаючі фактори. Осередки ураження.
- •1.1. Класифікація ядерної зброї
- •1.2.Уражаючі фактори ядерноговибуху, їх дія на людей,будови та споруди
- •Особливості радіоактивного забрудненя при аварії на аес
- •Характеристика осередку хімічного ураження
- •Характеристика осередку бактеріологічного (біологічного) ураження
- •Основні принципи і способи захисту населення
- •Сучасне оповіщення населення
- •Заходи протирадіаційного і протихімічного захисту
- •3.1. Режими радіаційного захисту
- •Захист населення у разі ядерної аварії
- •3.3. Способи захисту населення при хімічному заражені місцевості
- •Захист населення в захисних спорудах
- •Евакуація і розосередження населення
- •Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів н.Г.
- •Методика оцінки стійкості об’єктів проти впливу уражаючих факторів
- •Оцінка фізичної стійкості об’єкта проти впливу уражаючих факторів
- •Методика оцінки стійкості об’єкту проти впливу хімічних речовин
- •7.050.106, 8.050.106 – Облік і аудит;
- •7.050.201, 8.050.201 – Менеджмент організацій
- •Тема 1. Система управління охороною праці……………………………….. 6
- •Тема 2. Аналіз умов праці в сільському господарстві……………………. 18
- •Тема 3. Загальні вимоги безпеки працівників у сільському
- •Тема 4. Гігієнічна характеристика негативних факторів при роботі з комп’ютерами та оргтехнікою………………………………………………… 58
- •Тема 5. Безпека праці при використанні комп’ютерів та оргтехніки….. 67
- •Передмова
- •Тема 1. Система управління охороною праці Питання
- •1.1. Система управління охороною праці в державі, у галузі, на підприємстві.
- •1.1. Система управління охороною праці в державі, у галузі, на підприємстві
- •1.2. Служба охорони праці підприємства та її завдання
- •1.3. Органи державного нагляду і контролю в системі управління охороною праці
- •Посадові особи органів державного нагляду мають право:
- •1.4. Штрафні санкції за порушення нормативних актів з охорони праці
- •Розміри штрафів
- •1.5. Соціальний захист працівників
- •1.6. Застосування економічних методів управління охороною праці
- •Тема 2. Аналіз умов праці в сільському господарстві Питання
- •2.1. Аналіз умов праці в сільському господарстві
- •2.1.1. Класи умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •2.1.2. Аналіз умов праці в рослинництві, овочівництві, садівництві та виноградарстві
- •2.1.3. Аналіз умов праці у тваринництві Аналіз умов праці на фермах по виробництву молока
- •Аналіз умов праці на свинофермах
- •Аналіз умов праці на вівцефермах
- •Аналіз умов праці на птахофермах і птахофабриках
- •2.2. Професійні захворювання працівників апк, спричинені виробничими факторами
- •Професійні захворювання викликані дією фізичних факторів
- •Професійні захворювання викликані дією хімічних речовин
- •Професійні захворювання викликані дією пилу
- •Професійні захворювання викликані дією біологічних факторів
- •Професійні дерматози
- •2.3. Профілактичні заходи щодо поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості праці
- •2.4. Втрати від травматизму, захворювань та аварій (2009–2010 рр.)
- •Виробничий травматизм
- •2.5. Економічна і соціальна ефективність заходів з охорони праці
- •2.5.1. Економічне і соціальне значення заходів з поліпшення умов і охорони праці
- •2.5.2. Розрахунок економічної ефективності заходів з охорони праці
- •Тема 3. Загальні вимоги безпеки працюючих в сільському господарстві
- •3.1. Потенційні небезпеки в с.Г. Виробництві
- •3.2. Загальні вимоги безпеки до обслуговуючого персоналу, виробничих і побутових приміщень у тваринництві
- •3.3. Загальні вимоги безпеки при виконанні робіт в рослинництві
- •3.4. Загальні вимоги безпеки при роботах з пестицидами та мінеральними добривами
- •Тема 4. Гігієнічна характеристика негативних факторів при роботі з комп’ютерами та оргтехнікою
- •4.1. Електромагнітні та інші випромінювання і поля
- •4.2. Шум, освітлення та їх вплив на працюючих
- •4.3. Мікроклімат приміщень з комп’ютерами та оргтехнікою
- •Нормативні рівні концентрації іонів у приміщеннях з вдт та пеом
- •4.4. Інформаційне та нервово-психічне перевантаження, вплив на очі та кістково-м’язовий апарат
- •4.5. Профілактичні заходи щодо поліпшення умов праці і підвищення працездатності
- •Вимоги до режимів праці та відпочинку
- •Профілактичні медичні огляди
- •Профілактичні вправи для поліпшення зору, мозкового кругообігу, роботи рук і хребта
- •Психофізіологічне розвантаження
- •Зменшення негативного впливу шкідливих випромінювань і речовин
- •Зниження шуму
- •Забезпечення необхідного освітлення
- •Забезпечення нормального мікроклімату
- •Тема 5. Безпека праці при використанні комп’ютерів та оргтехніки
- •5.1. Вимоги до виробничого персоналу
- •5.2. Вимоги до виробничих приміщень та їх обладнання
- •Колір стін і підлоги відповідно до сторін світу
- •5.3. Вимоги безпеки при організації та обладнанні робочих місць
- •Санітарні норми розміщення комп’ютерів
- •5.4. Вимоги безпеки при експлуатації обладнання
- •5.5. Електробезпека при експлуатації комп’ютерів та оргтехніки
- •5.5.1. Дія електричного струму на організм людини
- •5.5.2. Класифікація електроустановок і приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •5.5.3. Основні правила безпечної експлуатації комп’ютерів та оргтехніки
- •5.6. Заходи пожежної безпеки при експлуатації електричних установок
- •Профілактика пожеж від кз передбачає такі заходи:
- •Профілактика пожеж від перевантажень передбачає такі заходи:
- •Профілактика пожеж від перехідних опорів передбачає наступні заходи:
- •Додаток
Теоретична частина
Основні види небезпечних хімічних речовин (нхр), їх характеристика, умови зберігання
Важливою характеристикою ОР і СДЯР є токсичність.
Токсичність – це здатність ОР виявляти уражаючу дію на організм, викликаючи певний ефект ураження – місцеве або загальне.
Можливі одночасно місцеве і загальне ураження. Місцеве ураження виявляється в місці контакту ОР з тканинами організму (ураження шкіри, подразнення органів дихання), загальне ураження виникає при попаданні ОР у кров через шкіру (шкірно-резорбтивна токсичність) або через органи дихання (інгаляційна токсичність).
Для кількісної оцінки токсичності ОР, СДЯР і токсинів застосовуються певні категорії доз при різних шляхах проникнення в організм: інгаляційному, шкірно-резорбтивному і через рани.
Токсична доза (токсодоза) ОР або СДЯР – це кількість речовини (доза), яка спричиняє певний токсичний ефект. Токсодоза, що відповідає певному ефекту ураження, відповідає:
при інгаляційних ураженнях – відповідає величині Ct (C - середня концентрація ОР, СДЯР у повітрі, t – час перебування людини чи тварини в зараженому повітрі);
при шкірно-резорбтивних ураженнях – відповідає масі рідкої ОР (D) , яка спричиняє певний ефект ураження при потраплянні на шкіру.
Для характеристики ОР, СДОР , що впливає на людину через органи дихання, застосовують такі токсодози:
- середня смертельна LCt50 (L - від лат. letalis – смертельний) призводить до смерті 50% уражених;
- середня уражаюча ICt50 (I - від англ. incapacatalinq – небоєздатний) виводить зі строю 50% уражених;
- середня початкова PCt50 (P – від англ. primary – початковий) викликає початкові симптоми ураження у 50% уражених.
Інгаляційні токсичні дози LCt50 , ICt50, PCt50 вимірюють у грамах (міліграмах) за хвилину (секунду) на кубічний метр або літр (г*хв/м3, г*с/ м3, мг*хв./л).
Ступінь токсичності ОР, СДЯР шкірно-резорбтивної дії оцінюється токсичною дозою LD50. Це середня смертельна токсодоза, яку вимірюють у міліграмах на людину (мг/люд.) або в міліграмах на кілограм маси людини (мг/кг).
СДЯР – це токсичні хімічні сполуки, які використовуються в народному господарстві і у випадку аварії можуть призвести до масового ураження людей, тварин, рослин та забруднення навколишнього середовища.
Певні види СДЯР знаходяться у великих кількостях на підприємствах, які їх виробляють або застосовують, на складах, сільськогосподарських об’єктах і підприємствах переробної промисловості, багато їх перевозять транспортом.
У воєнний час об’єкти зберігання СДЯР можуть бути зруйновані, у мирний час при виробничих аваріях або стихійних лихах СДЯР можуть потрапити в навколишнє середовище і стати причиною ураження людей, тварин, рослин і зараження навколишнього середовища.
Найбільш поширеними з них являються: хлор, аміак, сірчистий ангідрид, сірководень, бензол,фтористий водень, ацетон, уайт-спірит, дихлоретан, бензин, кислоти, ціаністий водень, окис вуглецю.
В залежності від зберігання СДЯР хімічне зараження може відбуватися таким чином:
* при зберіганні під високим тиском – створюється тільки одна , так звана «первинна» хмара, яка заражає повітря на невеликий час;
* при зберіганні СДЯР при низькій температурі у рідинному виді – одна частка СДЯР (15-25%) створює «первинну» хмару, друга залишається або розтікається по землі і повільно випаровується (вторинна хмара) тривалий час;
* рідинні СДЯР при нормальному тиску і температурі – створюють тільки «вторинну хмару» і заражають повітря на тривалий час.
«Вторинна хмара» залежить від типу резервуара. Якщо резервуар обвалований або на піддоні, то інтенсивність зараження буде менше, але час зараження більш тривалий.
На хімічну обстановку впливають не тільки способи зберігання СДЯР, а також вид місцевості (відкрита чи закрита), стан атмосфери і швидкість вітру.
Глибина розповсюдження зараженої хмари на відкритій місцевості більше ніж на закритій (забудованій, лісистій).
Максимальна концентрація зараження спостерігається при малих швидкостях вітру (до 1 м/с).