Регіональна економіка_НМЕТАУ

обл.) виготовляють електроізоляційні вироби для електрота радіотехнічної промисловості. Україна не задовольняє потреб господарства у будівельному фарфорі й фаянсі, тому їх частково доставляють з Білорусі, Росії та Чехії. Достатня кількість різноманітної сировини дає можливість розширити це виробництво.

Виробництво будівельного вапна й гіпсу. Останніми роками середньорічне виробництво будівельного вапна становить майже 736,0 тис. т. Крім того, в Україні виробляється 7,4 млн. т технологічного вапна (використовується в цукровій та металургійній промисловості). Сировиною для виробництва вапна є крейда, вапняки, мармур та інші карбонатні породи. Заводи цієї галузі розміщені в районах видобування сировини, а готову продукцію вивозять іноді на значні відстані.

Основними виробниками будівельного вапна в Україні є Донецька, Запорізька, Сумська, Харківська, Вінницька, Львівська, Хмельницька, Херсонська і Чернівецька області. Найбільше виробляють вапна в Хмельницькій області і понад 100 тис. т його вивозять до Черкаської й Київської областей. З Вінницької області вапно вивозять до Кіровоградської, Дніпропетровської і Черкаської областей, а з Львівської — до Рівненської, Волинської, Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької й Київської.

На півдні найбільше вапна виробляє Херсонська область, а звідти його вивозять до Одеської, Миколаївської та інших областей.

Виробництво крейди. У будівництві крейду використовують для малярних робіт, виготовлення віконної замазки, шпаклівки, а також як наповнювач у паперовій та азбесто-гумовій промисловості, для виробництва соди, фарб, цементу, будівельного вапна тощо.

Великі запаси крейди є в Донецькій, Луганській, Сумській, Харківській, Рівненській, Волинській і Чернівецькій областях. Видобуток будівельної крейди в Україні перевищує 2 млн. т, а як сировини для цементної промисловості - 7,5 млн. т.

Виробництво м'якої покрівлі - рубероїду, толю, пергаміну -

налагоджено у багатьох областях України. Виробництво м'якої покрівлі зосереджено у великих містах. Найбільшим її виробником в Україні є Київ (18,8 % виробництва країни).

Виробництво віконного скла. В Україні є шість заводів листового і

технічного скла. Найбільші з них - Лисичанський "Пролетар",

243

Костянтинівський склоробний та завод "Автоскло" і Запорізький склоробний. Скло виробляється на склозаводах Луганської й Донецької областей, на Львівському склоробному заводі й частково на Київському заводі художнього скла. Збільшується виробництво скла маркового віконного, полірованого, теплозахисного та архітектурно-будівельного, полірованого шлакоситалу, кольорового візерункового та армованого скла, штучного скловидного мармуру.

Фарфорова промисловість має в Україні центри Коростень, Баранівка, Городниця, Кам'яний Брід, Довбичі (Житомирська обл.), Дружківка (Донецька обл.), Полтава, Кіровоград, Суми, Борислав (Львівська обл.), Синельникове (Дніпропетровська обл.) і Тернопіль.

Виробництво основних будівельних матеріалів подано в таблиці 6.28.

Таблиця 6. 28 - Виробництво основних будівельних матеріалів [ 2 ]

				2007	2008	2009	2010
Банки зі скла для консервування (в 0,5				1045	799	654	533
літровому обчисленні), млн. шт.
Ємності зі скла для напоїв і харчових				2417	2932	2176	2444
продуктів, млн. шт.
Посуд	столовий,	кухонний,	інші
господарсько-побутові вироби з фарфору,				57,8	32,1	21,5	21,1
млн. шт.
Цемент, млн. т				15,0	14,9	9,5	9,4
Вапно, тис. т				5688	5128	4101	4241
Плити та плитки керамічні, млн.м2				28,6	41,3	44,3	51,9
Блоки та цегла з цементу, штучного
каменю чи бетону для будівництва,				2225	2077	1057	1297
млн. шт. умов. цегли
Цегла керамічна невогнетривка будівельна,				2312	2183	1109	1017
млн. шт. умов. цегли
Листи гофровані, шифер та аналогічні				632	599	389	450
вироби з азбестоцементу, млн. умов. плит
Вироби з асфальту або аналогічного				55,5	50,4	33,9	45,3
матеріалу в рулонах, млн. м2
			244

Промисловість будівельних матеріалів досить рівномірно розміщена по території України. В цьому плані вирізняється Донбас і Придніпров'я (на Донецьку, Луганську, Дніпропетровську й Запорізьку області припадає понад 30% усього виробництва продукції галузі). Високим розвитком промисловості будівельних матеріалів характеризуються також Харківська (7 %), Одеська і Львівська (по 5 %), Хмельницька (4,5 %) області та Автономна Республіка Крим (4,5 %).

У перспективі розвиток галузей промисловості будівельних матеріалів пов'язаний з реконструкцією технічної бази, подальшим впровадженням механізації та автоматизації технологічних процесів, розширенням випуску нових будівельних матеріалів, ефективних збірних будівельних елементів, легких та економічних велико-мірних конструкцій і виробів поліпшеної якості.

6.8 ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС

Транспортно-дорожній комплекс (ТДК) є сукупністю шляхів сполучення, перевізних засобів, технічних пристроїв і механізмів, засобів управління та зв’язку, обладнань усіх видів транспорту, які об’єднані системою технологічних, технічних, інформаційних, правових та економічних відносин, що забезпечують задоволення потреб національного господарства та населення у перевезеннях вантажів і пасажирів.

Транспорт − одна з найважливіших галузей інфраструктури. Він забезпечує виробничі і невиробничі потреби народного господарства і населення в усіх видах перевезень, а також зв’язок між галузями народного господарства, містом і селом, окремими районами країни, сприяє суспільному територіальному поділу праці, є активним чинником економічної спеціалізації господарства окремих районів, неможливої без обміну продукцією.

За призначенням виділяють транспорт загального користування, відомчий та особистого призначення. Розрізняють також транспорт наземний, водний, повітряний та трубопровідний.

Роботу всіх видів транспорту забезпечує транспортна інфраструктура

− економічно збалансована сукупність шляхів сполучення, рухомого складу,

245

засобів управління та зв’язку, різноманітного технічного обладнання.

Просторова залежність транспортних мереж від розміщення продуктивних сил впливає на територіальну організацію транспорту в цілому та його складових частин. Це яскраво виявляється в існуванні первинних форм просторового розосередження транспорту − транспортних вузлів, пунктів.

Транспортний вузол − це комплекс транспортних споруд у пункті, де сходяться, перетинаються або розгалужуються не менш як три лінії одного чи двох видів магістрального транспорту, котрі, взаємодіючи, обслуговують транзитні та місцеві перевезення вантажів і пасажирів. В Україні є кілька великих транспортних вузлів. Економічні ознаки їх − характер розміщення продуктивних сил і чисельність населення обслуговування районів. З цими характеристиками пов’язані обсяги роботи галузі, залежно від чого транспортні вузли поділяють на малі, середні та великі з активним та пасивним транспортним балансом. Найважливішими транспортними вузлами України є Київ, Харків, Дніпропетровськ, Львів, Одеса, Донецьк.

Обсяги перевозу вантажів є однією з ознак інтенсивності функціонування господарчого комплексу. Так пожвавлення економічної діяльності після світової фінансово-економічної кризи призвело до зростання показників роботи транспортного комплексу.

За 2010р. підприємствами транспорту перевезено 755,3 млн.т вантажів, що на 8,5% більше, ніж за 2009р.

Вантажообіг підприємств транспорту наведено на рисунку 6.7. та таблиці 6.29, а пасажирооборот на рисунку 6.8 та в таблицях 6.30 і 6.31 [ 2 ].

130
120	115,8		116,1	114,2	113,8	114,2	110,9	109,4	108,7	108,1 106,3
												106,4
110	115,3
100
90												77,6
80											75,4
								69,1	70,5	72,5
70				63,8	64,8	65,5	67,3
	57,7	61,4	62,5
60
50	січень	лютий	березень	квітень	травень	червень	липень	серпень	вересень	жовтень	листопад	грудень
					2009р.		2010р.
							246

Рисунок 6.7 - Вантажообіг підприємств транспорту у % до відповідного періоду попереднього року

Таблиця 6.29 - Вантажообіг підприємств транспорту

		Перевезено вантажів		Вантажооборот
		млн. т	у % до 2009 р.	млн. ткм	у % до 2009 р.
	Усіма видами	755,3	108,5	404572,9	106,4
	транспорту
	у тому числі
	залізничним	432,5	110,5	218037,6	111,1
	автомобільним	158,2	112,8	38697,2	113,8
	водним	11,1	113,0	9014,5	113,3
	трубопровідним	153,4	99,3	138445,4	97,6
	авіаційним	0,1	102,6	378,2	107,8

102												99,8
100											99,2
							98,5	98,1	98,1	98,2
						97,7
98					96,3
				96,0
96			94,8
94	92,7	92,7
92
90	92,8
		90,7	90,4	90,5	90,1
						89,7	89,6	89,7	89,6
88										89,0
												88,5
											88,3
86
84	січень	лютий	березень	квітень	травень	червень	липень	серпень	вересень	жовтень	листопад	грудень
					2009р.		2010р.
Рисунок		6.8	- Пасажирооборот				підприємств транспорту					у %	до
відповідного періоду попереднього року

247

Таблиця 6.30 - Відправлення (перевезення) пасажирів за видами транспорту загального користування, тис. пас.

Транспорт	2007	2008	2009
залізничний	447093,7	445465,7	425974,8
морський	7690,8	7361,4	6222,5
річковий	1851,6	1551,8	1511,6
автомобільний	4173033,7	4369125,5	4014035,2
авіаційний	4928,6	6181,0	5131,2
трамвайний	1026812,0	962702,5	787013,6
тролейбусний	1620966,9	1580384,2	1283382,3
метрополітеном	931511,9	958693,9	751988,3

Таблиця 6. 31 - Пасажирооборот підприємств транспорту

	Перевезено пасажирів		Пасажирооборот
	млн. пас.	у % до	млн. пас. км	у % до
		2009 р.		2009 р.
Усіма видами	6837,7	94,0	129815,3	99,8
транспорту
у тому числі
залізничним	426,6	100,2	50038,4	103,5
автомобільним	3719,4	92,7	52063,8	94,3
водним	7,6	98,7	95,3	77,9
авіаційним	6,1	119,2	10968,8	121,6
трамвайним	713,8	90,7	3975,7	91,5
тролейбусним	1203,6	93,8	6888,0	94,0
метрополітеном	760,6	101,1	5785,3	101,0

Залізничний транспорт. На цей вид транспорту припадає більша частина вантажообігу і перевезень пасажирів. Він має вирішальне значення у забезпеченні економічних зв’язків як у межах України, так і з іншими державами. Найбільші залізничні вузли України: Київ, Харків, Лозова, Фастів, Ясинувата, Волноваха, Жмеринка, Шепетівка, Синельникове, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Полтава, Коростень, Козятин, Львів.

248

До основних проектів розвитку залізничного транспорту відносяться:

•впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів та придбання швидкісних поїздів з примусовим нахилом кузову;

•будівництво та ремонт вокзальних комплексів;

•завершення будівництва автомобільно-залізничного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві.

Перевезення вантажів залізницями у 2010 році порівняно з 2009р.

зросло на 10,5%, у т.ч. відправлення вантажів – на 11,1% (табл. 6.32). Залізничним транспортом за 2010 р. відправлено 426,6 млн. пасажирів (з урахуванням перевезень міською електричкою), що на 0,2% більше, ніж за

2009р.

Таблиця 6. 32 - Відправлення вантажів залізничним транспортом за

2010 рік

	Виконано, млн.	У % до 2009р.
	т
Перевезено вантажів	432,5	110,5
з них відправлено	358,0	111,1
у т.ч. за номенклатурою вантажів
кам’яного вугілля	97,8	107,6
коксу	10,5	110,5
нафти і нафтопродуктів	11,8	109,3
руди залізної і марганцевої	71,8	116,1
чорних металів	29,0	108,3
брухту чорних металів	6,2	121,1
лісових вантажів	4,6	136,4
хімічних і мінеральних добрив	5,7	119,2
зерна і продуктів перемелу	12,2	62,2
цементу	6,5	104,0
будівельних матеріалів	46,1	124,3
інших вантажів	55,8	120,6

Морський транспорт. Умови України сприятливі для розвитку морського транспорту: на півдні її територію омивають Чорне і Азовське моря, котрі практично не замерзають і з’єднуються із Середземним морем протокою Босфор, Мармуровим морем і протокою Дарданелли. Загальна довжина морської берегової лінії України понад 2000 км. Найважливішими морськими портами є Одеса, Ізмаїл, Іллічівськ, Херсон, Миколаїв,

249

Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч та ін. Великі портові міста на берегах Азовського моря: Маріуполь, Бердянськ. Основними експортними вантажами є залізна руда, кокс, чорні метали, ліс, хімічні продукти; імпортними машини, устаткування, мінерально-сировинні ресурси та ін.

Річковий транспорт. Річковий транспорт, як і морський, має певні переваги над сухопутним, зокрема, готові природні шляхи, використання течії води, можливість одночасно транспортувати великі вантажі і пасажирів. Загальна довжина судноплавних річок в Україні 4,4 тис. км, у тому числі з навігаційною обстановкою 3,9 тис. км. Найдовша внутрішня водна артерія − Дніпро (1200 км).

Автомобільний транспорт. Автомобільний транспорт особливо зручний для перевезення вантажів на короткі відстані, доставки їх до залізничних станцій, пристаней і портів, обслуговування місцевого й сільськогосподарського вантажообороту. Автотранспорт не поступається залізничному і морському транспорту. Автотранспортом перевозять здебільшого продукцію сільського господарства, харчової та легкої промисловості, будівельні матеріали, в районах Донбасу і Придніпров’я − продукцію вугільної промисловості.

Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) за 2010р. перевезено 158,2 млн.т вантажів, що на 12,8% більше, ніж за 2009р., та виконано вантажообіг у обсязі 38,7 млрд.т., який зріс на 13,8%.

Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 3,7 млрд. пасажирів, що на 7,3% менше, ніж за 2009р. Перевезення пасажирів автотранспортом фізичних осіб-підприємців зменшилися на 8,0%.

Трубопровідний транспорт. Трубопровідний транспорт відносно новий, найбільш економічний вид транспортування рідкого палива, пального й технологічного газу, різних хімічних продуктів. Нафтопроводами нині поставляється 93,6 % усієї нафти, яку споживає Україна. Нафтопроводами «Дружба» здійснюється переважно постачання російської нафти до країн Центральної Європи та на західноукраїнські НПЗ. Придніпровські нафтопроводи забезпечують постачання нафти з Росії та Казахстану до східних нафтопереробних заводів України та прокачують її на експорт.

250

Обсяги перекачки нафти підприємствами магістральних нафтопроводів становлять 50,0-60, млн. т за рік.

Газопровідний транспорт має розгалужену мережу на території України. Газотранспортна система України – найпотужніша у світі за обсягом транзиту природного газу через свою мережу. Система забезпечує подачу природного газу як внутрішнім споживачам, так і транзит російського природного газу до європейських країн. Річна пропускна спроможність газотранспортної системи складає 290 млрд. куб. м на вході та майже 170 млрд. куб. м на виході – в країни Західної, Центральної та Східної Європи. Через територію України на світові ринки надходить близько 90 % загальних обсягів російського експорту газу. Стратегічне значення української газотранспортної системи зумовлене вигідним географічним розташуванням нашої держави між основними газовидобувними регіонами і споживачами газу в Європі, сполученням газопроводів з магістральними газопроводами всіх сусідніх країн, наявністю найбільшого в Європі (після Росії) комплексу підземних газосховищ, а також високим рівнем, обслуговування та експлуатації газотранспортної системи.

Основною проблемою газотранспортної системи держави є великий термін її експлуатації. Майже 29 % газопроводів відпрацювали амортизаційний термін, 60 % експлуатуються від 10 до 33 років. У 2008 році через територію України транспортовано майже 30,0 млрд. куб. м природного газу.

Найбільші газопроводи України: Шебелинка-Харків; ШебелинкаБрянськ; Шебелинка – Дніпропетровськ - Кривий Ріг - Одеса-Кишинів; Шебелинка – Диканька - західні райони України.

Крім газопровідної, Україна володіє розвиненою нафтопровідною системою. У системі нафтопроводів, загальна довжина яких становить 4,6 тис. км, працює 51 магістральна нафтоперекачувальна станція. Пропускна спроможність системи на вході становить 108 млн. т нафти на рік, на виході – близько 58 млн. т на рік.

Повітряний транспорт. Повітряний транспорт наймолодший і найбільш швидкісний, однак поки що дорогий. Поряд з автоперевезеннями вантажів, пошти й пасажирів він здійснює санітарні перевезення, а також аерофотозйомки, хімічну обробку посівів та боротьбу з лісовими пожежами.

251

Потреба в інвестиційних коштах для модернізації основних аеропортів складає 6,1 млрд. грн.

За 2010р. авіаційним транспортом перевезено 87,3 тис.т вантажів, що на 2,6% більше, ніж за 2009р. Вантажооборот авіаційного транспорту становив 378,2 млн.ткм, що на 7,8% більше порівняно з 2009р.

Міський пасажирський транспорт. Міський пасажирський транспорт

− це метрополітени, трамваї, тролейбуси, автобуси, таксі. Для зменшення напруженості пасажиропотоків та задоволення потреб населення великого поширення набуло залучення до роботи на автобусних маршрутах у міському та приміському сполученнях транспортних засобів малої та середньої місткості, що належать підприємцям недержавних форм власності.

За 2010р. послугами пасажирського транспорту скористалися 6,8 млрд. пасажирів, виконано пасажирську роботу в обсязі 129,8 млрд.пас.км, міським електротранспортом перевезено 2,7 млрд. пасажирів.

В Україні розвинені всі види транспорту. Загальними принципами стратегії розвитку транспорту є: повне забезпечення зростаючих потреб населення і економіки в безпечних і високоякісних послугах транспорту; розмежування державного і господарського управління підприємствами транспорту; посилення державного контролю за дотриманням положень законодавства з питань безпеки; збереження об’єктів інфраструктури природних монополій на транспорті у державній власності; наближення рівня пасажирських тарифів до фактичних витрат на перевезення; розвиток конкурентного середовища на ринку транспортних послуг.

Основними напрямами державної транспортної політики в Україні є:

−забезпечення національного суверенітету;

−виконання вимог національної безпеки;

−відповідність інтеграційних процесів у сфері транспорту національним економічним інтересам, у тому числі з питань: створення самодостатньої соціально орієнтованої ринкової економіки; збереження та підвищення науково-технічного потенціалу транспортного комплексу України; попередження виникнення структурних диспропорцій, транснаціональних монополій, підтримки контролю з національним ринком транспортних послуг; підтримки ресурсної, фінансової, технологічної незалежності національного транспорту від інших країн;

252