Регіональна економіка_НМЕТАУ

на збільшення абсорбції поглиначами парникових газів у будь-якому секторі економіки.

По-друге, Joint Implementation (JI) − спільне впровадження. В основі цього механізму лежить положення протоколу про те, що будь-яка розвинута країна може передавати будь-якій іншій стороні або купувати в неї одиниці скорочення викидів − квоти. Ці скорочення викидів мають бути отримані в результаті конкретних проектів, спрямованих на зменшення антропогенних викидів або на збільшення абсорбції поглиначами парникових газів у будьякому секторі економіки. Якщо максимально спростити схему, то фактично мова йде про можливість держав ділити отриманий від спільного впровадження проектів ефект передавати своїм партнерам отримані одиниці викидів.

Третій елемент - Clean Development Mechanism (CDM) − механізм чистого розвитку. Мета механізму полягає в тому, щоб допомогти країнам, що розвиваються, забезпечити стійкий розвиток і досягнення кінцевої мети конвенції. Передбачається, що розвиток цього механізму буде сприяти впровадженню більш ефективних шляхів розвитку таких секторів країн Півдня, як енергетика, промисловість і сільське господарство.

І, четвертий елемент - це International Emission Trading (ІЕТ) −

міжнародна торгівля викидами парникових газів. Країни, які включено в Додаток Кіотського протоколу, можуть брати участь у торгівлі квотами з метою виконання своїх зобов’язань.

Головним принципом реалізації торгівлі квотами викидів парникових газів в межах Кіотського протоколу є те, щоб загальний баланс квот не перевищував встановлений світовим товариством рівень. Загалом цей підхід є досить гнучким і виражає глобальні інтереси всього людства в збереженні клімату нашої планети. Він відкриває для держав два шляхи: перший і більш дорогий − це скорочувати національне виробництво до розмірів встановленої квоти, другий і більш дешевий − докупати надлишкові квоти в інших країнах, щоб покрити об’єм своїх викидів в атмосферу, суттєво не скорочуючи національне виробництво. Торгівля квотами на викиди парникових газів має ряд позитивних моментів. Вона сприяє впровадженню нових технологій (підприємцям вигідно економити на квотах викидів, щоб потім продавати їх іншим). Фактично кожне джерело забруднення має свій узгоджений резерв, тому що загальний обсяг емісій є нижчим, ніж міг би

363

бути у випадку нульового контролю. Тому в змагання за зменшення емісій починають втягуватися технології та відповідний контроль. Головними принципами механізму торгівлі квотами є: підзвітність, відповідальність, точність вимірювань і моніторинг, відповідність інтересам здоров’я населення.

У міжнародних документах виписані умови для країн, які бажають взяти участь у механізмах передачі або торгівлі квотами, їх усього 4. По-перше, країна повинна ратифікувати Кіотський протокол. По-друге, у державі має працювати система інвентаризації викидів, яка відповідає міжнародним вимогам. По-третє, повинен бути розробленим національний реєстр належності та руху квот. По-четверте, країна зобов’язана у строк і в обумовленому обсязі направляти до секретаріату відповідну звітність.

Внаслідок структурних змін, що відбулися в національній економіці упродовж останніх 10-15 років, викиди всіх парникових газів і, зокрема, „енергетичного” СО2 істотно скоротилися. Виходячи з прогнозних сценаріїв економічного зростання на найближчі 10-15 років можна стверджувати, що за будь-якого вірогідного сценарію розвитку Україна матиме надлишок дозволів на викиди парникових газів (ПГ) принаймні до 2020 р. За оцінками, що наведені в Національній стратегії України щодо спільного впровадження та торгівлі викидами, протягом першого звітного періоду (2008-2012 рр.) фінансові надходження від використання гнучких механізмів можуть дорівнювати прямим іноземним інвестиціям, необхідним для забезпечення зростання ВВП у 2,3-2,4 рази. Згідно з наведеними у стратегії оцінками, протягом першого звітного періоду Кіотського протоколу (2008-2012рр.) національний надлишок прав на викиди становитиме близько 1,5 млрд. т СО2-еквіваленту, а потенціал для подальшого скорочення викидів ПГ протягом цього періоду становитиме близько 750 млн. т СО2.

Однак, яким би великим не був надлишок українських дозволів на викиди, Україні все одно доведеться проводити внутрішні заходи щодо скорочення викидів. Подальше скорочення викидів є особливо актуальним через невизначеність щодо цільових квот на викиди країн Додатку 1 Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) у наступних звітних періодах Кіотського протоколу. У разі введення, як неодноразово пропонувалося на неофіційних консультаціях сторін Кіотського протоколу, показника інтенсивності викидів парникових газів на одиницю ВВП чи

364

показника викидів на душу населення, Україна втратить свої стратегічні переваги продавця на ринку викидів. Так, у разі введення показника викидів на душу населення у 2013-2017 рр. Україна повинна буде скоротити свої викиди на 47%.

Поряд з розробкою спеціальних міжнародних механізмів вирішення глобальних екологічних проблем, як це має місце у рамках Протоколу Кіото, природоохоронна проблематика інтегрується також у діяльність та політичні інструменти міжнародних організацій та інститутів, серед яких важливі позиції посідає Світова організація торгівлі (СОТ). Аналіз застосовуваних у рамках СОТ екологічних інструментів має принципове значення для України.

При розгляді взаємозв’язку екологічної політики та розвитку міжнародної торгівлі, зазвичай аналізуються: розвиток і лібералізація міжнародної торгівлі; світові тенденції іноземного інвестування; посилення ролі міжнародної конкурентної боротьби; ріст попиту на міжнародні перевезення та транспортні послуги.

Можна очікувати поступового зростання екологічного фактора на подальше формування міжнародних економічних відносин. При цьому центральну роль у цьому процесі буде відігравати міжнародний бізнес. На думку Всесвітньої комісії зі сталого розвитку, саме бізнес стоїть у центрі здійснення стратегії сталого розвитку.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1.Розкрийте процес зростання активності світового співтовариства у сфері охорони навколишнього середовища.

2.Які рамкові міжнародні документи регламентують охорону довкілля?

3.Охарактеризуйте зміст і послідовність реалізації Кіотського протоколу.

4.В чому полягає сутність та призначення торгівлі квотами в межах Кіотського протоколу?

5.Якими є основні механізми реалізації Кіотського протоколу?

6.Якими є основні відмінності між Кіотським та Монреальським протоколами?

365

ТЕСТОВЕ ЗАВДАННЯ 11

1.Мета якого механізму Кіотського протоколу полягає в тому, щоб допомогти країнам, що розвиваються, забезпечити стійкий розвиток і досягнення кінцевої мети конвенції?

а) Joint Implementation (спільне впровадження);

б) International Emission Trading (міжнародна торгівля викидами парникових газів);

в) Clean Development Mechanism (механізм чистого розвитку); г) Joint Implementation (спільне здійснення).

2.Якою повинна бути зміна викидів (%) парникових газів в порівнянні з базовим 1990 р. для України?

а) 10 %; б) 100 %; в) 50 %; г) 80 %.

3.Міжнародна організація, діяльність якої сконцентрована на охороні навколишнього середовища – це:

а) організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО); б) Міжнародна спілка охорони природи і природних ресурсів (МСОП); в) Програма ООН по навколишньому середовищу (ЮНЕП); г) міжнародна Червона книга.

4.Основний принцип торгівлі квотами викидів парникових газів в межах Кіотського протоколу – це:

а) загальний баланс квот не повинен перевищувати встановлений світовим товариством рівень;

б) необхідним є скорочувати національне виробництво до розмірів встановленої квоти;

в) країна, що перевищує квоту своїх викидів може докупати надлишкові квоти в інших країнах;

г) країни, які не вичерпують свої квоти, можуть продавати їх тим країнам, яким цих квот не вистачає.

366

5.В основі якого механізму Кіотського протоколу лежить положення протоколу про те, що будь-яка розвинута країна може передавати будь-якій іншій стороні або купувати в неї одиниці скорочення викидів − квоти?

а) Joint Implementation (спільне впровадження);

б) International Emission Trading (міжнародна торгівля викидами парникових газів);

в) Joint Implementation (спільне здійснення);

г) Clean Development Mechanism (механізм чистого розвитку).

6.До складу умов торгівлі квотами викидів парникових газів не входить умова, відповідно до якої:

а) країна повинна ратифікувати Кіотський протокол; б) у державі має працювати система інвентаризації викидів, яка

відповідає міжнародним вимогам; в) в країні повинен бути розробленим національний реєстр належності

та руху квот; г) повинна проводитись інвентаризація викидів галогеноводнів.

367

ЛІТЕРАТУРА

1. Голиков А.П., Олійник Я.В., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник. - К.: Либідь, 1997. - 320 с. Жук М. В. Регіональна економіка: Підручник. – К.: ВЦ „Академія”. – 2008. –

416с.

2.Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]: Режим доступу http://www.ukrstat.gov.ua.

3.Жук М.В., Козуль В.П., Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Навч. посібник .– Чернівці: Рута, 2002.

4.Офіційний сайт Верховної Ради України У к а з Президента України

Про Концепцію державної регіональної політики N 341/2001 від 25.05 2001 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

5. Офіційний сайт Верховної Ради України З а к о н У к р а ї н и	Про
Генеральну схему планування території України N 3059-III від 07.02 2002
[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua .
6. Офіційний сайт Верховної Ради України З а к о н У к р а ї н и	Про
Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України	на

період до 2020 року N 2818-VI від 21.12 2010 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua .

7. Офіційний сайт Верховної Ради України Н а к а з Міністерства охорони навколишнього природного середовища України Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів N 389 від 20.07.2009 [Електронний ресурс] –

Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua .

8. Офіційний сайт Верховної Ради України Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне

368

повітря N 639 від 10.12.2008 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua .

9. Розміщення продуктивних сил України: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц./ С. І. Дорогунцов, Ю. П. Пітюренко, Я. Б. Олійник та ін. –

К.: КНЕУ, 2000. – 364.

10.Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка: Підручник/ За ред. В. В. Ковалевського, О. Л. Михайлик, В. Ф. Семенова. – К.: Знання,

2006. – 350 с.

11.Розміщення продуктивних сил (теоретичні основи): Навчальний посібник. Рекомендовано МОН/ Ю. І. Стадницький, А. Г. Загородній. – К.,

2008. – 351 с.

12.Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник. Рекомендовано МОН/ В.В. Ковалевський. – К., 2009. – 373 с.

13.Стеченко Д.М. Управління регіональним розвитком: Навч. посібник. - К: Вища школа, 2000. – 223 с.

14.Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Навч. посібник – К.: Вікар, 2001. – 377 с.

15.Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Підручник.- К.: Вікар, 2006. – 396 с.

16.Стеченко Д.М. Державне регулювання економіки: Навч. посібник.- К:

Знання, 2006. – 262 с.

17.Екологічний менеджмент: Навчальний посібник/ За ред. В. Ф. Семенова, О. Л. Михайлик. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. –

516 с.

18.Черняк Л.Г., Клиновий Д.В. Розміщення продуктивних сил України. Навч. посібник. –К.: ЦУЛ, 2002. – 470 с.

369