- •Питання до іспиту з курсу «Історія держави та права України»
- •Предмет та завдання дисципліни «Історія держави та права України».
- •Пам'ятки феодального права в українських землях у хіv – до середини хvіі ст.
- •Магдебурзьке та Хелмське право в Україні
- •Статут Великого князівства Литовського 1529 р., його характеристика і значення.
- •Органи влади Боспорського царства
- •Статут Великого князівства Литовського 1588 р., його характеристика і значення.
- •Теорії походження держави і права у Східних слов’ян .
- •Утворення староруської ранньофеодальної держави — Київська Русь.
- •Характеристика суспільного ладу Київської Русі.
- •Органи влади та управління Київської Русі
- •Пам'ятки права Давньоруської держави: звичаєве право, договори Русі з Візантією, князівське законодавство, Руська Правда, їх характеристика і значення.
- •Джерела церковного права в Київській Русі: їх класифікація і значення.
- •Люблінська унія 1569 р., її зміст та значення
- •Причини феодальної роздробленості Київської Русі.
- •Характеристика суспільного ладу Галицько-Волинського князівства.
- •Характеристика державного ладу Галицько-Волинського князівства.
- •Місцеві органи влади та управління в Галицько-Волинському князівстві.
- •Характеристика суспільного ладу Речі Посполитої
- •Причини і передумови Визвольної війни українського народу 1648–1657 рр.
- •Правове становище феодалів на українських землях у хіv–хvі ст.
- •Правове становище духовенства на українських землях у хіv–хvі ст.
- •Брестська церковна унія та особливості її ратифікації.
- •Суд та судочинство на українських землях у хіv – хv ст.Ст.
- •Суд та судочинство на українських землях у хvі ст.
- •Суд і судочинство Запорізької Січі.
- •Головний Литовський трибунал
- •Відродження української державності в роки Визвольної війни 1648–1657 рр.
- •Правове становище гетьмана і військової ради.
- •Приєднання України-Гетьманщини до Московської держави; Переяславська рада 8 січня 1654 р.
- •Судебник Казимира іv Ягеллончика 1468 р.
- •Загарбання українських земель у хіv–хvі ст. Іноземними державами.
- •Українські землі в складі Великого князівства Литовського та їх правове положення.
- •Загальноземські привілеї та їх характеристика.
- •Перша Малоросійська колегія її компетенція і значення.
- •Друга Малоросійська колегія, її компетенція і значення.
- •Виконавчі органи царської влади на Лівобережній Україні в другій половині хvіі–хvііі ст.
- •Статут Великого князівства Литовського 1566 р., його характеристика і значення.
- •Загальна характеристика джерел права на українських землях в хіv–хvіі ст.
- •Характеристика і типи міст на українських землях та правове положення міського населення у хіv – першої половини хvіі ст.
- •Обласні привілеї, їх загальна характеристика
- •Земські привілеї, їх загальна характеристика.
- •Кревська унія 1385 р. Та її наслідки для України
- •Городельська унія 1413 р. І її значення.
- •Збірник ф. Чуйкевича «Суд і розправа в правах малоросійських».
- •Акти про закріпачення українського селянства в хvі ст.
- •Правове становище українських земель в складі Речі Посполитої обох народів.
- •Артикули Генріха Валуа 1573 р.
- •Причини скасування гетьманства та полково-сотенного устрою в Україні-Гетьманщині.
- •Характеристика органів влади та управління в Речі Посполитій
- •Пакти і конституції Війська Запорізького 1710 р.: загальна характеристика і значення
- •Основний зміст Конституції:
- •Ліквідація Запорізької Січі: причини і наслідки.
- •Виникнення козацтва на українських землях.
- •Утворення реєстрового козацтва та його правове становище.
- •Ординація про козаків 1638 р. Та її наслідки для правового становища реєстрового козацтва.
- •Правове становище західноукраїнських земель у складі Австро-Угорщини.
- •Кодифікація права в Україні у першій половині хіх ст.
- •Запорізька Січ — її структура і значення.
- •Проведення буржуазно-демократичних реформ в Україні у др. Половині хіх ст.
- •Зборівський мирний договір — черговий етап української державності
- •Наслідки договору:
- •Ліквідація кріпосного права в Російській імперії, причини і наслідки.
- •Проведення міської реформи 1870 р. На українських земля
- •«Березневі» статті 1654 р. Та їх історичне значення.
- •Акти про закріпачення українських селян у хvііі ст.
- •Кодифікація права на західноукраїнських землях у хіх ст.
- •Утворення Української Центральної Ради, її склад та діяльність.
- •Декларація про державний суверенітет України.
- •Причини та сутність політики «відлиги» в урср.
- •Діяльність урср на міжнародній арені після Другої світової війни.
- •Передача Криму урср: причини і наслідки.
- •Зміни в органах влади та управління урср в роки Другої Світової війни.
- •Пакт Молотова-Ріббентропа, таємний протокол, їхня суть і наслідки.
- •Приєднання Західної України до урср.
- •Правове становище західноукраїнських земель у 20 – 30-і роки.
- •Конституція урср 1937 року, її загальна характеристика і значення.
- •Кодифікація радянського права в усрр у 20-х роках.
- •Конституція усрр 1929 року, її характеристика і значення.
- •Судова реформа 1922 року в усрр.
- •Становлення радянського права в Україні (1917 – 1920).
- •Брестська мирна угода: її зміст і значення.
- •Акт Злуки від 22 січня 1919 р.
- •Законодавство зунр.
- •Органи влади і управління зунр.
- •Утворення зунр.
- •Варшавський та Ризький договори.
- •Законодавство Директорії.
- •Декларація Української Директорії від 26 грудня 1918 р.
- •Законодавство Української Держави.
- •Закони про тимчасовий державний устрій України 29 квітня 1918 р.: умови прийняття та загальна характеристика.
- •«Грамота до всього українського народу» 29 квітня 1918р.: її зміст та характеристика
- •Закон уц Ради «Про національно-персональну автономію» від 9 січня 1918 р.
- •Конституція унр 1918 року.: її загальна характеристика і значення.
- •Ііі Універсал уц Ради.
- •II Універсал уц Ради: його загальна характеристика і значення.
- •Генеральний Секретаріат України: утворення, склад, діяльність та його компетенція.
- •І Універсал уц Ради.
Характеристика суспільного ладу Київської Русі.
За суспільним ладом Київська Русь була ранньофеодальним суспільством з пережитками родоплемінних стосунків і елементами рабовласницьких відносин. Основу суспільного ладу складала
приватна власність на землю за військову та державну службу у вигляді умовного володіння уділу та безумовного спадкового вотчини.
Проходив процес формування станового ладу, тобто юридичного оформлення замкнутих груп.
Населення Русі поділялося на три соціальні категорії:
1. Вільні люди→ аристократія, знать, люди (вільні общинники), духовенство, міщани, смерди (поземельно залежні селяни - общинники)→ усі вони були юридично вільними, дієздатними і правоздатними, виступали як суб'єкт і об'єкт правовідносин.
Вільні общинники.
Основну масу сільського і міського населення становили «люди».У К.П. під цим терміном значаться селяни - общинники.
З початку сплачували данину з «диму» (дому), з розвитком феодальної власності на землю перетворюються на феодально залежних селян (державні селяни сплачували данину, яка залежала від кількості і якості землі; окремим феодалам примус до панщини чи збирання оброку).
Смерди.
За давньоруськими джерелами смерди в ХІ-ХІІ столітті становили значну частину напівселянського феодально залежного населення.
Будучи особисто вільними, смерд мав право переходити до сильного патрона. Князь давав смерду землю («село») за умови служби і сплати князю данини (ст. 90 П.П.)
Смерд міг і піднятися соціальною драбиною (міністеріалом),і опуститися (залежний закуп).
У цілому, уривчастість і нечіткість джерел про смердів зумовили різне правове розуміння їх правового становища.
Напіввільні люди.
Рядовичі (особи, що перебували у тимчасовій економічній чи особистій залежності внаслідок укладення договору - «ряду»).
Закупи:
одна з категорій рядовичів, які на умовах особистої застави брали в борг майнову позику (купу) і за її несплату відповідали втратою особистої волі;
працювали лише на полі господаря, без права його залишення. У випадку не виконання праці перетворювалися на раба.
Залежне населення:
Холопи:
ними були люди, які ставали невільниками внаслідок скоєного злочину, неповернення боргу (посаджені на землю раби), самопродажу, одруження з рабинею, закупи - втікачі;
холопи («обель» - повний раб) не були суб'єктами злочину, не могли виступати свідками, їхнє життя захищалося лише стягненням урока.
Челядь (дворові слуги) - особи, що потрапили в рабство в результаті полону.
Особи, що перебували під опікою церкви:
Задушні люди - холопи, яких господар за заповітом відпустив на волю.
Прощеними - колись вільні люди, що стали холопами, а потім господарем були прощені.
Ізгої (гоїти, жити) - вихідці з різних соціальних груп (осиротілі княжата, неграмотні поповичі, звільнені раби, вигнані з общини за злочин, збанкрутілі купці тощо), які з одного стану вийшли, а до іншого не потрапили.
Органи влади та управління Київської Русі
За формою правління Київська Русь була ранньофеодальною монархією, яка трималася на системі військово - і державнослужилого землеволодіння. За формою устрою це була федерація земель, а за політичним режимом - автократія. Вона об'єднувала 20 народностей, тобто була багатонаціональною.
Вища законодавча, судова, військова та адміністративна влада в державі належала великому князю київському з династії Рюриковичів. Його законодавча влада полягала у виданні уставів, судних грамот, укладанні міжнародних угод, в кодифікації норм права. Князь очолював судову систему і його суд був вищою судовою та апеляційною інстанцією. Як адміністратор він встановлював адміністративний поділ, призначав адміністраторів (посадників, воєвод, удільних князів). Силовою структурою було військо - дружина та військові округи на чолі з воєводами. У розпорядженні князь мав численний апарат урядовців як в центрі (він називався княж-двір - тіуни, мечники, ябедники, огнищани, під'їзні тощо), так і на місцях.
Дорадчим органом виконавчої влади при князі була рада бояр (боярська рада) з найближчого аристократичного оточення князя та місцевої знаті. Державні функції виконувала також християнська церква з її поділом на єпархії на чолі з єпископами та парафії, які очолювали священики. На зламі XI та XII ст. скликалися з'їзди князів (1097, 1100, 1103 pp.), які видавали закони.
Органом місцевого самоврядування з попередніх часів залишалися народні збори - віче, що скликалися в сільських общинах - вервях та в містах. Найменшою адміністрацією держави була община - верв на чолі з вервним старостою. Верви об'єдналися в повіти, волості та погости на чолі з тіуном, уділи та землі з князями з династії Рюрика. Місцевими адміністраторами виступали призначені князем десяцькі, соцькі, тисяцькі, тіуни, мечники, воєводи, вірники, ябедники та посадники.