- •1. Педагогіка – наука про виховання. Виникнення та становлення педагогіки. Джерела педагогіки.
- •2. Стадії розвитку педагогіки.
- •3. Джерела педагогіки.
- •2. Процес розвитку колективу. Система перспективних ліній. Функції, закон життя, стиль, тон дитячого колективу.
- •3. Процес розвитку колективу.
- •4. Чинники розвитку колективу.
- •5. Вплив колективу на особистість школяра.
- •6. Учнівське самоврядування у школі та класі.
- •3. Вимоги до сучасного уроку. Педагогічні вимоги до побудови уроку, його структури.
- •3. Вимоги до сучасного уроку.
- •4. Типи уроків та їх структура.
- •1. Предмет і функції педагогіки. Завдання педагогічної науки.
- •4. Предмет і завдання педагогіки.
- •2. Вплив колективу на особистість. Теорія колективу у спадщині видатних педагогів.
- •5. Вплив колективу на особистість школяра.
- •2. Теорія колективу у спадщині видатних педагогів.
- •3. Підготовка вчителя до уроку, його основні етапи.
- •6. Підготовка вчителя до уроку.
- •1. Основні категорії педагогіки: виховання, навчання, освіта. Галузі педагогічної науки. Міжпредметні зв’язки педагогіки. Сучасний стан розвитку педагогічної науки.
- •5. Основні категорії педагогіки.
- •6. Галузі педагогічної науки.
- •7. Міжпредметні зв’язки педагогіки.
- •2. Поняття про позакласну виховну роботу, її специфіка. Завдання, зміст і основні напрямки позакласної виховної роботи з школярами.
- •1. Поняття про позакласну виховну роботу, її специфіка. Завдання, зміст і основні напрямки позакласної виховної роботи з школярами.
- •3. Суть, основні види, функції контролю успішності учнів.
- •1. Суть, основні види, функції контролю успішності учнів.
- •Теоретичні методи педагогічного дослідження
- •Аналіз і синтез
- •Індукція та дедукція
- •2. Позашкільна виховна робота, її завдання, зміст, принципи організації. Основні напрямки позашкільної виховної роботи. Структура позашкільної виховної роботи.
- •3. Позашкільна виховна робота, її завдання, зміст, принципи організації. Основні напрямки позашкільної виховної роботи.
- •3. Критерії оцінювання навчальних досягнень школярів. Характеристика бальної системи оцінювання знань.
- •3. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності. Критерії оцінювання навчальних досягнень школярів.
- •1. Поняття про процес розвитку і формування особистості. Фактори розвитку, їх взаємодія. Виховання - визначальний чинник формування особистості.
- •1. Процес розвитку і формування особистості.
- •2. Фактори розвитку, їх взаємодія.
- •Середовище як фактор розвитку
- •Виховання як фактор розвитку
- •Діяльність як чинник розвитку особистості
- •2. Вчитель - класний керівник, вимоги до його особистості.
- •2. Вчитель – класний керівник, вимоги до його особистості.
- •3. Поняття про систему освіти в Україні. Основні принципи побудови системи освіти. Структура системи освіти, її компоненти.
- •1. Основні історичні етапи розвитку системи освіти.
- •3. Основні принципи системи освіти.
- •1. Проблема вікової періодизації у педагогіці. Вікові етапи розвитку особистості школяра, їх особливості.
- •3. Проблема вікової періодизації у педагогіці.
- •Молодший шкільний вік
- •Підлітковий вік
- •Юнацький вік
- •2. Функції та зміст роботи класного керівника.
- •3. Завдання і функції класного керівника.
- •4. Зміст роботи класного керівника.
- •3. Робота з вчителями-предметниками.
- •6. Ведення документації класу.
- •3. Загальна середня освіта, як основна ланка всебічного розвитку особистості. Загальноосвітня школа трьох ступенів.
- •2. Загальна середня освіта – основна ланка в системі освіти.
- •1. Проблеми акселерації та соціальної зрілості, їх врахування у процесі виховання.
- •2. Виховання в сім’ї — першооснова розвитку дитини як особистості.
- •3. Поняття про школознавство. Предмет і завдання школознавства.
- •1. Поняття про школознавство. Предмет і завдання школознавства.
- •1. Поняття про педагогічну діяльність. Вчитель національної школи, його роль у вихованні дитини. Професійна підготовка вчителя.
- •1. Поняття про педагогічну діяльність.
- •2. Вчитель національної школи, його роль у вихованні дитини. Вимоги до особистості вчителя.
- •3. Педагогічна майстерність вчителя.
- •2. Форми роботи з батьками. Характеристика колективних та індивідуальних форм роботи з батьками.
- •3. Наукові основи управління загальноосвітнім навчально-виховним закладом: принципи, методи, функції управління. Структура органів управління освітою.
- •2. Наукові основи управління загальноосвітнім навчально-виховним закладом: принципи, методи, функції управління.
- •3. Структура органів управління освітою.
- •1. Вимоги до особистості вчителя.
- •2. Вчитель національної школи, його роль у вихованні дитини. Вимоги до особистості вчителя.
- •2. Спільна діяльність школи, сім’ї, громадськості і трудових колективів у вихованні учнів.
- •1. Розвиток теорії сімейного виховання в зарубіжній і українській педагогіці.
- •3. Завдання та зміст методичної роботи. Форми методичної роботи з вчителями, їх характеристика.
- •1. Завдання та зміст методичної роботи.
- •2. Форми методичної роботи з вчителями, їх характеристика.
- •1. Поняття про мету виховання, її об’єктивний характер.
- •1. Поняття про мету виховання, її об’єктивний характер.
- •2. Дидактика як галузь педагогіки. Виникнення і розвиток дидактики. Предмет дидактики. Зв’язок дидактики з іншими науками.
- •1. Дидактика як галузь педагогіки, виникнення і розвиток дидактики.
- •2. Предмет і завдання дидактики в світлі вимог сучасної школи.
- •3. Зв’язок дидактики з іншими науками.
- •3. Підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів.
- •1. Основні напрями виховання, їх завдання.
- •3. Основні напрями виховання, їх завдання.
- •2. Основні категорії дидактики: освіта, навчання, самоосвіта, викладення навчання, принципи навчання, методи, засоби, форми організації навчання.
- •3. Атестація педагогічних працівників.
- •1. Процес виховання, його специфіка, структурні елементи і рушійні сили. Компоненти процесу виховання.
- •2. Поняття про процес навчання, його особливості.
- •1. Поняття про процес навчання, його особливості.
- •3. Функціональні обов’язки директора загальноосвітнього навчального закладу і його заступників.
- •1. Самовиховання як вищий етап процесу виховання. Організація процесу самовиховання: умови, етапи, прийоми.
- •2. Рушійні сили, функції, компоненти процесу навчання: цільовий, стимулюючо-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно-регулюючий, оціночно-результативний.
- •3. Планування та облік роботи загальноосвітнього навчального закладу.
- •2. Планування та облік роботи загальноосвітнього навчального закладу.
- •1. Суть процесу перевиховання. Функції, принципи перевиховання, етапи його здійснення.
- •2. Структура діяльності вчителя в школі. Особливості викладання.
- •3. Зміст внутрішньошкільного контролю. Вимоги до внутрішньошкільного контролю. Види та методи внутрішньошкільного контролю.
- •6. Види та методи внутрішньошкільного контролю.
- •1. Закономірності виховного процесу.
- •1. Закономірності виховного процесу.
- •2. Діяльність учнів на уроці. Особливості учіння. Структура процесу засвоєння знань учнями: сприймання, розуміння, осмислення, узагальнення, закріплення, застосування.
- •3. Структура діяльності вчителя в школі.
- •4. Діяльність учнів на уроці. Структура процесу засвоєння знань учнями.
- •3. Організація внутрішньошкільного контролю в загальноосвітньому навчальному закладі.
- •4. Методи і прийоми навчання на уроці, їх відповідність змісту матеріалу, типу, меті, завданням уроку і віковим особливостям учнів.
- •1. Характеристика принципів виховання.
- •2. Характеристика принципів виховання.
- •2. Види навчання: пояснювально-ілюстративне, програмоване, проблемне. Взаємодія вчителів і учнів при використанні річних видів навчання.
- •3. Критерії оцінки передового педагогічного досвіду.
- •2. Критерії оцінки передового педагогічного досвіду.
- •1. Поняття про методи, прийоми виховання. Класифікація методів виховання.
- •IV група – методи контролю та самоконтролю, самооцінки діяльності та поведінки
- •2. Поняття оптимізації процесу навчання. Умови, що забезпечують ефективність навчання в сучасній школі.
- •7. Шляхи підвищення ефективності виховного процесу в сучасній школі.
- •3. Виявлення та вивчення передового педагогічного досвіду.
- •3. Виявлення та вивчення передового педагогічного досвіду.
- •1. Методи формування свідомості особистості: словесні методи (бесіда, лекція, розповідь, диспут), метод прикладу.
- •2. Методи формування свідомості особистості: словесні методи (бесіда, лекція, розповідь, диспут), метод прикладу, їх характеристика.
- •2. Поняття про закономірності навчання. Специфікація дидактичних закономірностей.
- •1. Поняття про закономірності навчання. Специфікація дидактичних закономірностей.
- •3. Впровадження в практику передового педагогічного досвіду.
- •4. Впровадження в практику передового педагогічного досвіду.
- •1. Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки: педагогічна вимога, громадська думка, вправи, доручення, виховуючи ситуації.
- •1. Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки.
- •2. Принципи навчання як вихідні положення, що вивчають характер пізнавальної діяльності учнів і технології діяльності учителя.
- •3. Структура шкільної інспекції. Особливості організації та проведення інспектування.
- •2. Особливості організації та проведення інспектування.
- •1. Методи стимулювання діяльності і поведінки: змагання, заохочення, покарання.
- •2. Методи стимулювання діяльності і поведінки.
- •2. Поняття про зміст освіти, його складові частини. Теорія розвитку змісту освіти. Фактори, що зумовлюють зміст освіти.
- •1. Поняття про зміст освіти, його складові частини. Теорія розвитку змісту освіти.
- •3. Виховання, школа і педагогічна думка з найдавніших часів до xviiiIст.
- •Виникнення й розвиток письма у східних слов’ян
- •Розвиток освіти й шкільництва в Київській Русі
- •Педагогічна думка Київської Русі
- •Розвиток шкільництва в Галицько-Волинській державі
- •1. Розумове виховання школярів: завдання, зміст, засоби, шляхи здійснення.
- •1. Розумове виховання школярів: завдання, зміст, засоби, шляхи здійснення.
- •2. Державний і шкільний компоненти змісту освіти. Види освіти: загальна, політехнічна, професійна.
- •3. Види освіти: загальна, політехнічна, професійна.
- •3. Розвиток писемності і освіти в Київській Русі.
- •1. Розвиток писемності та виникнення перших шкіл у Київській Русі.
- •Виникнення й розвиток письма у східних слов’ян
- •1. Моральне виховання школярів. Поняття про мораль, її суспільно-історичний характер.
- •2. Моральне виховання школярів. Поняття про мораль, її суспільно-історичний характер. Завдання, зміст, шляхи здійснення морального виховання учнів.
- •Психологічна структура вчинку
- •Психологічна структура поведінки
- •Механізм формування моральних якостей особистості
- •2. Визначення методу навчання. Основні функції методів навчання. Прийом як складова частина методу і як самостійна дидактична категорія. Поняття засобу навчання.
- •1. Поняття про методи, прийоми та засоби навчання.
- •3. Типи шкіл в Київській Русі. Перші зразки педагогічної літератури. Педагогічна діяльність ю. Дрогобича, п. Русина.
- •4. Педагогічні погляди видатних діячів епохи українського Відродження (ю. Дрогобич, п. Русина, м. Смотрицький, є. Славинецький, к. Ставровецький).
- •1. Завдання, зміст, шляхи здійснення морального виховання учнів.
- •2. Моральне виховання школярів. Поняття про мораль, її суспільно-історичний характер. Завдання, зміст, шляхи здійснення морального виховання учнів.
- •Психологічна структура вчинку
- •Психологічна структура поведінки
- •Механізм формування моральних якостей особистості
- •3. Братські школи в Україні XVIII - XVIIII ст.
- •1. Трудове виховання школярів: завдання, зміст, види трудової діяльності учнів.
- •1. Трудове виховання школярів: завдання, зміст, види трудової діяльності учнів. Система трудового виховання в національній школі.
- •2. Характеристика груп та окремих методів навчання.
- •3. Острозька православна школа та її роль у розвитку національного шкільництва. Києво-Могилянська академія.
- •3. Перші національні заклади вищого типу в Острозі та Києві.
- •Острозька школа-академія
- •Києво-Могилянська академія
- •1. Профорієнтаційна робота з учнями, її основні завдання, компоненти, етапи.
- •2. Профорієнтаційна робота з учнями, її основні завдання, компоненти, етапи.
- •2. Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •3. Характеристика методів організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •Наочні методи навчання
- •Практичні методи навчання
- •Інші методи навчально-пізнавальної діяльності
- •3. Розвиток освіти і педагогічної думки в Україні у XVIII- XIX ст.
- •1. Економічне виховання як складова системи трудового виховання школярів.
- •2. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності учня.
- •Методи формування пізнавальних інтересів
- •Метод навчальної дискусії
- •Метод забезпечення успіху в навчанні
- •Метод пізнавальних ігор
- •Метод створення інтересу в процесі викладання навчального матеріалу
- •Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу
- •Метод опори на життєвий досвід учнів
- •Методи стимулювання обов’язку і відповідальності в навчанні
- •3. Педагогічні погляди г.С. Сковороди, т.Г. Шевченка, о.В. Духновича.
- •2. Педагогічна діяльність г.С. Сковороди.
- •2. Педагогічні ідеї т.Г. Шевченка.
- •1. Естетичне виховання школярів. Завдання, зміст і засоби естетичного виховання.
- •2. Методи контролю і самоконтролю у навчанні.
- •Метод усного контролю
- •3. Педагогічна система к.Д. Ушинського.
- •Теоретичне обґрунтування педагогіки
- •Принцип народності виховання
- •Дидактичні погляди
- •Проблема гармонійного розвитку і виховання особистості
- •Ушинський про вчителя і його підготовку
- •1. Загальні поняття про дитячий колектив, його ознаки та структуру.
- •2. Урок – основна форма організації навчального процесу у сучасній школі.
- •2. Урок - основна форма організації навчального процесу у сучасній школі.
- •3. Вимоги до сучасного уроку.
- •3. Педагогічні погляди г.Г. Ващенка, а.С. Макаренка, в.О. Сухомлинського.
- •3. Педагогічне вчення г.Г. Ващенка.
- •4. Педагог-гуманіст в.О. Сухомлинський.
2. Форми роботи з батьками. Характеристика колективних та індивідуальних форм роботи з батьками.
Форми роботи з батьками.
Дослідження П.М. Щербаня свідчать, що сьогодні понад 65% молодих батьків, народжуючи дітей, не мають ані найменшого уявлення про мету, завдання, форми та методи виховання дітей у сім’ї, 20% – керуються досвідом народної педагогіки, виховуючи власних дітей так, як їх самих виховували батьки. І лише 15% мають належні психолого-педагогічні знання, ознайомлені з науково-педагогічною літературою.
Важливе місце у підвищенні рівня педагогічної культури батьків належать закладам освіти, педагогам, які завдяки фаховій освіті володіють необхідними психолого-педагогічними знаннями, професійними вміннями і навичками, виступають важливою складовою в педагогічному трикутнику «дитина-батьки-учитель».
І від того, як буде організована і реалізована робота з батьками учнів, значною мірою залежить успішність процесу навчання і виховання дітей. Встановлення і підтримка педагогічної взаємодії «діти-батьки-педагоги» слід вибудовувати на принципах взаємоповаги, довіри, відповідальності та рівноправному партнерстві. Основою для такої співпраці має стати єдність у ставленні до дитини як до найвищої цінності.
Необхідність формування педагогічної культури батьків пов’язана з кризою сучасної української сім’ї та нездатністю значної кількості батьків виховувати своїх дітей згідно з вимогами суспільства.
Організація роботи з батьками учнів у сучасному освітньому закладі має здійснюватися за такими основними напрямками:
вивчення сімей учнів, їхнього виховного потенціалу (спостереження, бесіда, тестування, анкетування, аналіз дитячих малюнків і творів);
залучення батьків, усіх дорослих членів родини у навчально-виховний процес як рівноправних учасників;
формування педагогічної культури сім’ї та допомога батькам у їхній психолого-педагогічній самоосвіті;
корекція виховної діяльності родини із різним типом сімейного неблагополуччя.
Організація роботи з батьками в ЗНЗ багатоаспектно і має суттєві педагогічні можливості. Успіх цієї роботи залежить від авторитету педагога, його професійності, високих моральних, людських чеснот, уміння спілкуватися з батьками, колегами, дітьми.
У роботі з батьками можна використовувати індивідуальну, групову і колективну форми роботи. Досить ефективною формою забезпечення оптимальних учнів співдружності сім’ї та школи є відвідування сім’ї школяра.
Відвідування сім’ї дає можливість:
зрозуміти психолого-педагогічний клімат у сімейному колективі;
вивчити умови життя учнів, його місце в сім’ї і ставлення до нього старших;
ознайомитись з досвідом сімейного виховання;
дати поради батькам щодо забезпечення сприятливих умов для навчальної діяльності учня;
інформувати батьків про успішність і поведінку учня, його виховання в школі;
домовитися про дотримання єдиних вимог до особистості школяра.
Використовуючи цю форму роботи з батьками, варто дотримуватися ряду вимог:
відвідування сім’ї має бути плановим (впродовж навчального року класний керівник повинен побувати в кожній сім’ї не менше двох разів);
відвідувати сім’ї всіх учнів, а не лише тих, які мають труднощі у навчанні та поведінці;
кожен раз визначати мету і зміст бесіди за батьками із врахуванням індивідуальних особливостей конкретної дитини;
завчасно попереджувати і узгоджувати з батьками (через учня) день і час візиту до сім’ї;
інформувати батьків про навчально-виховну діяльність їхньої дитини, в першу чергу необхідно розповісти про позитивні моменти навчання і поведінки і лише потім з дотриманням тактовності говорити про труднощі, які виникають у навчанні, спілкуванні з товаришами, учителями;
вести розмову про спільні дії у наданні допомоги для подолання цих труднощів;
розмова з батьками має бути доброзичливою, повинна мати цілеспрямований характер, сприяти створенню в них чіткішого уявлення щодо вимог школи;
вчитель повинен вміти уважно вислухати батьків;
одне з головних завдань педагога — знайти контакт з батьками;
з метою систематизації й упорядкування висновків, думок, спостережень, зауважень вчителю бажано вести спеціальний «Щоденник спостережень сім’ї учня», у якому час від часу робити короткі записи. Наприклад:
Люда С. У сім’ї троє дорослих (мати, батько, бабуся). Мати та батько працюють. Господарством займається, в основному, бабуся. Люда захоплюється музикою, відвідує музичну школу. Сім’я дружна, сімейні проблеми звикли вирішувати всі разом. Можна використовувати досвід сімейного спілкування для рекомендації іншим батькам.
Класний керівник періодично може запрошувати батьків до школи з метою інформування їх про успіхи школяра у навчанні та поведінці, ознайомлення з умовами навчання, знайомства з учителями, які працюють у певному класі, появи певних труднощів у діяльності дитини безпосередньо в школі, прийняття спільних рішень щодо дій учителів і батьків, спрямованих на утвердження позитивних проявів у розвитку і діяльності учня, надання допомоги у подоланні труднощів.
Запрошення батька чи матері має здійснюватись планово і не повинно обумовлюватись кожного разу негативною поведінкою учня.
Важливо дотримуватися і певної форми запрошення. Найзручніше це робити за допомогою листа, який адресований матері й батькові із зазначенням дати, часу та місця зустрічі, а також кола питань, які мають стати предметом обслуговування.
Інколи так складаються обставини, що класний керівник не може зустрітися з батьками дома або запросити їх до школи. Тому доводиться вдаватися до листування. Класний керівник періодично надсилає батькам листа, в якому розповідає про успіхи школяра у навчанні, його старанність, відповідальність за певні доручення. Можна повідомити також про певні труднощі, які виникають у їхньої дитини. А також варто висловити щиру подяку за хороше виховання дочки чи сина. Така переписка позитивно впливає на налагодження добрих взаємин класного керівника з батьками, піднесення авторитету як батьків, так і вчителів.
Поширеною організаційною формою педагогізації батьків є бесіди. Проте вони дають очікуваний результат лише за умови, коли між батьками і вчителем встановлені добрі стосунки. До кожної бесіди вчитель старанно готується, намічає план розмови, проводить її стримано, тактовно.
Для бесіди краще добирати теми, які потребують тільки тісного контакту педагога з батьками. Для спілкування з батьками безпосередньо в школі потрібно обирати вільний час для батьків і класного керівника, щоб не проводити бесіду поспіхом. Щоб розмова була довірливою, її варто проводити за відсутності сторонніх осіб і самої дитини. І навіть місце проведення має позитивно впливати на зміст і результати із спілкування. Це може бути окрема кімната із зручними меблями, класна кімната, в якій навчається учень, але ні в якому разі не коридор, вестибюль, учительська, інші місця, де можуть бути сторонні спостерігачі.
Значну користь мають індивідуальні і групові консультації з батьками з різних питань виховання дітей.
Консультація може проводитись як з ініціативи вчителя, так і за проханням батьків.
При підготовці й проведенні консультацій учителю необхідно дотримуватися певних правил:
консультацію слід проводити в спокійній обстановці, не поспішаючи. Краще це робити після уроків, коли діти вже пішли додому, а вчитель не поспішає на наступний урок;
необхідною умовою створення стосунків взаєморозуміння під час консультації є педагогічний такт, уміння знайти правильний підхід до батьків, вчитель повинен вміти переконати батьків у необхідності застосування тих чи інших методів впливу на дитину.
Наведемо приблизну тематику консультацій, яких найчастіше потребують батьки:
1. Як вивчити свою дитину.
2. Як допомогти молодшому школяреві вчитися.
3. Здібності дитини та їх розвиток у сім’ї.
4. Розвиток пізнавальних інтересів та інтелектуальних здібностей в умовах сім’ї.
5. Методи виховного впливу на дитину. Як їх застосовувати.
6. Спілкування в сім’ї і його роль у вихованні дітей.
7. «Важкі» діти і специфіка їхнього виховання.
8. Запобігання шкідливим звичкам у підлітків.
Консультації проводяться також перед різними видами занять з батьками. Так, наприклад, перед семінаром, конференцією тощо вчителю необхідно провести консультацію з тими батьками, які готують доповіді.
Успіхи учителів, класних керівників у роботі з батьками учнів багато в чому залежить від умінь організовувати і проводити батьківські збори, надати їм педагогічної доцільності.
На батьківських зборах згуртовується колектив батьків, формується загальна думка щодо актуальних проблем життєдіяльності класу, формується педагогічна культура батьків. На батьківських зборах відбувається обрання батьківського комітету класу (у складі 5-ти осіб) і підбиття підсумків роботи з учнями, систематичне ознайомлення батьків із завданнями, новим змістом і напрямками навчально-виховного процесу, специфікою роботи сучасного закладу освіти.
Періодичність проведення класних батьківських зборів 4-5 разів на рік, загальношкільні батьківські збори проводяться 2 рази на рік.
В організації і проведенні класних батьківських зборів необхідно рішуче уникати суттєвих помилок, які, на жаль, ще мають місце у практичній діяльності частини класних керівників.
Зокрема, запрошення батьків на збори шляхом обов’язкових записів в учнівських щоденниках; призначення зборів у незручний для батьків час; висвітлення на зборах негативних сторін поведінки окремих учнів; відсутність системи педагогічної просвіти батьків та ін.
Їх проведенню має передувати копітка робота класного керівника. У підготовці батьківських зборів беруть участь члени батьківського комітету, батьки-активісти. Питання проведення денного обговорення на засіданні батьківського комітету. До батьківських зборів готуються й учні. Організовано й зацікавлено проходять збори, на яких батьки можуть бачити результати діяльності вихованців (зошити, твори, вишивки, вироби з дерева чи металу, малюнки). Значний інтерес для батьків мають виступи колективів художньої самодіяльності. При цьому надто важливо, щоб у підготовці виставок, у творчих звітах брали участь всі учні класу.
Досвід роботи класних керівників, які творчо працюють показує, що на такі збори батько й мати приходять як на свято.
Важливо визначити й погодити з батьками час проведення зборів. Доцільно на весь навчальний рік визначити постійний день, наприклад, остання п’ятниця чи субота місяця і час проведення зборів. Це дає змогу батькам планувати певним чином свій час.
Суттєвим моментом у підготовці батьківських зборів є форма запрошення. Уже через форму запрошення необхідно надавати зборам особливої важливості, підкреслювати повагу до батьків як до своїх союзників у розв’язанні найважливіших завдань нашого життя.
У запрошенні необхідно висвітлити питання, які будуть розглядатися на зборах. Наприклад,
Шановні
Людмила Миколаївна і Ігор Михайлович!
Батьківський комітет, педагогічний колектив 7-А класу
запрошують Вас на батьківські збори, які відбудуться
30.04.2010р. О 1800 годині в актовому залі школи.
Порядок денний
1. Успішність і поведінка учнів 7-А класу (доповідає класний керівник Іванюта І.М.).
2. Лекція: «Індивідуальні особистості фізичного і психічного розвитку дітей, врахування їх у виховній роботі в сім’ї». (Лектор: Зубко Г.М., шкільний психолог).
3. Огляд виставки «Умілі ручки».
4. Звіт творчих самодіяльних колективів 7-А класу.
Чекаємо Вас з радістю
Батьківський комітет
Класний керівник
Запрошення учні вкладають у конверти і вручають своїм батькам.
Якщо батьки впевнені, що на зборах класний керівник, учителі не виявляють нетактовності в оцінці діяльності конкретних учнів, не будуть влаштовувати «судилище над ними», принижувати їхню гідність, відчувають, що кожні збори — розумна школа педагогічного виховання, де всі батьки і вчителі зацікавлено, із взаємною повагою шукають шляхи розв’язання складних питань виховання дітей, вони з бажанням і цікавістю будуть брати участь у таких зборах.
Важливо продумати й інші організаційні питання: хто і як зустрічатиме батьків при вході до школи, хто проведе до кімнати, де відбуватимуться збори.
Провідне місце на зборах мають посідати питання психолого-педагогічної просвіти батьків. З лекціями, повідомленнями з проблем сімейного виховання, повинен, як правило, виступати класний керівник. Він, як ніхто інший, знає і відчуває ті труднощі, на які наштовхуються батьки у вихованні своїх дітей певної вікової групи. Інтерес батьків до педагогічної інформації зростає, коли педагог ілюструє теоретичні положення яскравими прикладами з життя і діяльності учнівського колективу, або проблем сімейного виховання, не називаючи конкретних імен, використовує педагогічні ситуації, до розв’язання яких залучає батьків, вони допомагають заохочувати батьків до цікавих розмірковувань, висловлювати нестандартні судження. В залежності від тематики батьківських зборів, в них можуть брати участь шкільний психолог, медичні працівники, а також працівники правоохоронних органів.
Наприкінці зборів батьків запрошують оглянути виставку учнівських робіт. У ролі екскурсоводів мають виступати самі учні. Батьки з цікавістю сприймають творчі звіти своїх дітей.
Батьківські збори можуть проводитись у формі лекції, диспуту, усного журналу, круглого столу, рольової гри тощо.
Важливою формою роботи з батьками є батьківська конференція, що, як правило, проводиться в кінці навчального року. Її метою є систематизування, узагальнення, розширення, закріплення знань батьків з певної теми.
Конференцію можна проводити з батьками одного класу, але, як свідчить досвід, більш ефективною вона буде, коли до участі запросити батьків з паралельних класів.
Це дає можливість охопити більшу кількість батьків, організувати широкий обмін досвідом. Іноді конференцію проводять за віковим принципом, тобто конференцію для батьків учнів початкових класів.
Теми необхідно добирати вузькі, злободенні, посильні, які б викликали жвавий обмін думками. Учитель добирає теми, основні й додаткові запитання разом з батьківським активом класу. Про час проведення конференцій батьків повідомляють за місяць. Доповіді розподіляються між батьками, враховуючи їхні бажання, досвід виховання дітей, уміння поділитися своїми думками. Під час підготовки до конференції з батьками проводяться консультації, на яких увага звертається на саме суттєве.
Конференція починається вступним словом вчителя або когось з батьківського активу, хто користується загальною повагою, вміє організувати аудиторію, спрямувати її роботу в потрібне русло.
Потім ще раз батькам нагадують основні питання, які підлягають обговоренню. На закінчення конференції обов’язково треба зробити підсумок, розпитати батьків щодо їхніх побажань на майбутнє.
Орієнтовна тематика конференції.
Книга і читання у вашому домі.
А.С. Макаренко радить батькам.
В.О. Сухомлинський про виховання дітей.
Сім’я — колиска гуманізму і милосердя.
Ось які , наприклад, питання доцільно винести на батьківську конференцію з теми: «Заохочення і покарання дітей у сім’ї».
Яка роль заохочення у вихованні дітей? Наведіть приклади позитивного впливу різних видів заохочення на Вашу дитину.
Які види заохочення Ви використовуєте в сімейному вихованні?
Чи потрібна міра у заохоченні дітей? До чого призводить надмірне захвалювання дітей?
Згадайте своє дитинство. Чи карали Вас у сім’ї? Як ви ставитесь до покарання? Чи запобігало покарання Вашим небажаним вчинкам?
Як ви ставитесь до фізичних покарань? Яка реакція дитини на них?
Чи існує взаємозв’язок між фізичним покаранням і формуванням негативних рис характеру Вашої дитини.
Яке значення має єдність вимог батьків у заохоченні і покаранні?
Які висловлювання відомих педагогів про роль заохочення і покарання у вихованні дітей Вам зрозумілі і близькі?
Досить ефективними, але такими, що не дуже часто трапляються в практиці роботи шкільних учителів з формування педагогічної культури сім’ї є семінари. Ця форма може застосовуватися як підсумкове заняття після вивчення певного кола питань, або як заняття, метою якого є підвищення педагогічної культури батьків через самоосвіту (самостійне опрацювання рекомендованої психолого-педагогічної літератури з питань, які не розглядалися раніше або розглядалися не повністю).
Власне заняття починаються вступним словом учителя, в якому він нагадує завдання семінару, порядок його проведення, рекомендує на що слід звернути особливу увагу. Обговорення змісту семінару може проводитись по-різному: у формі розгорнутої бесіди, доповідей, повідомлень. Закінчується заняття заключним словом учителя, який наголошує на позитивних моментах і недоліках, і спільно з батьками відзначає способи подання останніх.
З метою пропаганди педагогічних знань серед батьків організовують лекції на педагогічну тематику.
Матеріал, який викладається батькам має бути доступним, актуальним для даної аудиторії. Виклад теоретичного матеріалу бажано ілюструвати життєвими прикладами з практики виховання дітей, при потребі підтвердити статистичними даними, реальними і зрозумілими для батьків. Крім розкриття проблем, текст повинен містити певні рекомендації для батьків. Мова лектора має бути гранично правильною, відповідати мовленнєвим нормам. Темп викладу матеріалу – середній.
Важливою умовою є емоційність подачі, урахування реакції аудиторії, уміння встановлювати зв’язок з нею.
День відкритих дверей для батьків у школі. Цей вид роботи потребує єдності діяльності школи, батьків, учнів. Цього дня в школі проводять батьківські збори, лекції, консультації, екскурсії тощо, присвячені питанням морального, трудового, естетичного виховання дітей. Підготовку цього заходу очолює батьківський комітет і комісія з питань педагогічної пропаганди. Його доцільно починати з лекцій, доповідей, конференцій, в яких задіяні всі батьки.
Глибокому пізнанню методики сімейного виховання сприяють тематичні вечори і вечори запитань і відповідей, на які запрошують працівників правоохоронних органів, лікарів та інших фахівців, причетних до проблем виховання підростаючого покоління.
Використовують також інші традиційні й нетрадиційні види пропагування педагогічних знань:
педагогічний десант (виступи педагогів з актуальних проблем виховання дітей на підприємствах, в організаціях, де працюють батьки);
дерево родоводу (зустрічі поколінь, роздуми над проблемами виховання, звернення до джерел народної педагогіки);
у сімейному колі (анкетування батьків, індивідуальна допомога родинам через консультації, практичний показ, зустрічі з лікарями, психологами, юристами);
дні довір’я (у визначені дні педагоги, лікар, психолог ведуть прийом батьків і консультують їх з проблем виховання);
день добрих справ (спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей) тощо.
Таким чином, педагоги загальноосвітніх навчальних закладів не повинні припускатися формалізму у роботі з батьками, а мати в майбутньому обов’язок – організовувати спільну діяльність школи і сім’ї на відповідному рівні, використовуючи самі різноманітні форми і методи роботи з батьками учнів, адже від цього залежить не лише успішне навчання й виховання школярів, а й створення сприятливих умов для роботи педагогічних колективів, підвищення престижу сучасних освітніх закладів.