1.4 Оцінка результатів обчислень викидів шкідливих речовин:

Мета :навчитися розраховувати значення концентрації шкідливих речовин на ділянці в межах лінії забудови , порівнюючи з ГДК .

Завдання: розрахувати ГДК по СО, СnHm, NO.

Одержані розрахункові значення концентрацій шкідливих речовин на ділянці в межах лінії забудови порівнюють з гранично допустимими концентраціями (ГДК). Вони наведені в таблиці 1.6.

Таблиця 1.6. – ГДК шкідливих речовин

Шкідливі речовини	ГДК,
Окис вуглецю СО	3
Вуглеводи СnHm	0.05
Окисли азоту NO	0.1

За наявності в атмосферному повітрі декількох токсичних речовин їх відносна сумарна концентрація не повинна перевищувати одиниці:

де - концентрація відповідних шкідливих речовин в атмосферному повітрі в одній і тій самій точці.

Розраховуємо відносну сумарну концентрацію в розрахункових точках буферної зони :

1. Х=0 м

>1;

2. Х=2.5 м

>1;

3. Х=5 м

>1;

4. Х=7.5 м

>1;

5. Х=10 м

>1.

Отже, ми розрахували екологічну характеристику руху транспортного потоку на ділянці міської магістралі. У роботі ми обрахували середнє значення пробігового викиду шкідливих речовин. Також обчислили концентрації токсичних компонентів для відстані по 5-ти розрахункових точках, за результатами обчислень побудували графіки залежності концентрацій токсичних компонентів від відстані. Потім порівняли одержані розрахункові значення концентрацій шкідливих речовин з ГДК і побачили, що в усіх точках відносна сумарна концентрація значно перевищує допустиме значення, тому ми прийшли до висновку, що необхідно розробити заходи щодо зниження концентрації шкідливих викидів у повітря.

1.5.Розробка комплексу заходів спрямованого на нормалізацію екологічної ситуації на при магістральній території.

Мета : навчитися розробляти комплекс заходів для покращення екологічного стану примагістральної території в заданих умовах.

Завдання : навчитися проводити оцінку результатів обчислень викидів шкідливих речовин на ділянці в межах лінії забудови за допомогою порівняння їх з гранично-допустимими концентраціями.

Порядок виконання :

Якщо відносна сумарна концентрація перевищує одиницю, необхідно розробити комплекс заходів спрямованих на покращення екологічного клімату.

Зниження концентрації токсичних речовин може бути досягнуто :

1. Будівництвом інженерних споруд щодо захисту навколишнього середовища .

Таблиця 1

Вид захисної споруди	Розмір споруди ,м	Розмір зони, м	Зниження загазованості, %
Екран-сітка	4	33-36	45-50
Уступ (зниження рельєфу за напрямком вітру)	4	22-24	43-47
Уступ (підвищення рельєфу за напрямком вітру)	4	33-36	65-70
Земляний насип	4	33-36	40-45
Стінка на насипу	2/4*	33-36	45-50
Будівлі	15/5**	80-90	53-62
	27/9	150-165	65-80
	36/12	200-220	70-95

*В чисельнику – висота стінки , в знаменнику – висота насипу .

**В чисельнику – висота будівлі , в знаменнику – число поверхів .

2. Композиційними прийомами забудови: зонування при магістральної смуги , будівництвом біля магістралей торгово-побутових чи соціально-культурних закладів та підприємств .

3. Влаштуванням в буферній зоні смуг зелених насаджень . Захисний ефект зелених насаджень при магістральної території залежить від :

• структури посадок;

• довжини та розміру рядів;

• пори року.

Щільна посадка зелених насаджень, розміщена уздовж магістралі, має властивість посилювати вертикальні повітряні течії. Це призводить до зниження в приземному шарі повітря за цими спорудами концентрацій токсичних речовин. Крім того, зелені насадження мають властивість осадження ті біологічної переробки токсичних сполук, що посилює їх токсичний ефект.

Зниження рівня загазованості ΔСзс в літній час, % залежно від типу посадки.

Однорядна посадка дерев з чагарником

висотою 1.5 м на смузі шириною 3-4 м……………………………10-15

Дворядна посадка дерев без чагарника,

шириною 10-12 м………………………………………………….....10-20

Те ж з чагарником висотою 1,5 м на смузі

шириною 10-12 м…………………………………………………….30-35

Трирядна посадка дерев з двома рядами

чагарника шириною 15-20 м……………………………………….40-50

У висновках необхідно надати аналіз екологічного стану при магістральної території ділянки вулично-дорожньої мережі , що розглядається до впровадження заходів і після впровадження запропонованого комплексу заходів , спрямованих на покращення екологічного клімату. Визначити які з запропонованих заходів є найбільш ефективними і вказати наскільки дозволяють знизити концентрацію токсичних компонентів.

СО	81,99	43,45	28,69	22,13	22,13
СnHm	1,31	0,69	0,45	0,35	0,35
NO	1,77	0,93	0,61	0,47	0,47

За завданням від краю проїзної частини до лінії забудови (lбуф) = 10

Зменшуємо буф на 35%.

СО	53.29	28.24	18.64	14.38	14.38
СnHm	0.85	0,44	0,29	0,22	0,22
NO	1.15	0,60	0,39	0,30	0,30

1. Х=0 м

>1;

2. Х=2,5 м

>1;

3. Х=5 м

>1;

4. Х=7,5 м

>1;

5. Х=10 м

>1.

Зробивши у буферній зоні зелені насадження з однорядної посадки дерев з чагарником висотою 1.5 м на смузі шириною 3-4 м ми значно знизили концентрацію

Якщо ми і надалі будемо продовжувати робити зелені насадження в буферній зоні ,то при магістральна зона буде комфортна для життя та дихання .

Висновок

Ми засвоїли теоретичні питань з курсу Управління природоохоронною діяльністю автомобільних перевезень та вміння використовувати їх на практиці. В курсовій роботі ми розглянули типовий елемент вулично-дорожньої мережі, що уявляє собою фрагмент магістралі «перегін - перехрестя з світлофорним регулюванням».

З огляду на виняткову актуальність охорони атмосферного повітря від відпрацьованих автомобілями газів, їхнього впливу на людей першочерговою проблемою є створення екологічно "чистих" видів транспорту. В даний час ведеться пошук більш "чистого" палива, ніж бензин. У якості його замінників розглядається екологічно чисте газове паливо, метиловий спирт (метанол), малотоксичний аміак і ідеальне паливо - водень.

Довгий час створювалося враження, що застосування дизельних двигунів сприяє екологічній чистоті. Однак, незважаючи на те, що дизельні двигуни більш економічні, таких речовин, як CO, NOx вони викидають не менше, ніж бензинові. Вони істотно більше викидають сажі (очищення від якої дотепер не має кардинальних рішень), діоксиду сірки. У сполученні ж зі створюваним шумом дизельні двигуни не є більш екологічними в порівнянні з бензиновими. Що стосується водневого двигуна, то він є екологічно чистим, тому що при згорянні вугле-водноповітряної суміші утворюється водяна пара і виключається утворення яких-небудь токсичних речовин, крім оксидів азоту, емісія яких також може бути доведена до незначного рівня.

Водень як основне паливо - далека перспектива, пов'язана з переходом автотранспорту на принципово нову енергетичну базу. Більш реальне застосування водневих добавок, що дозволяють поліпшити економічні і токсичні показники автомобільних двигунів.

У порівнянні з воднем, розглядаються поки як перспективний вид газового моторного палива (тому що не розроблені промислові способи його виробництва в достатній для масового застосування кількості) вуглеводні гази - природний і нафтовий -є найбільш прийнятними для автотранспорту альтернативними видами палива, що можуть покрити всезростаючий дефіцит рідкого моторного палива. Іспити двигунів на зрідженому газі показують, що в порівнянні з використанням бензину, в них міститься в 2-4 рази менше СО, в 1,4-1,8 рази менше NOx.

З погляду екологічної чистоти найбільш перспективним є електромобіль. У дослідно-конструкторських бюро створені пробні моделі автомобілів, що працюють на енергії електричних акумуляторів у межах міста, а за його межами перехід на роботу на звичайних карбюраторних двигунах. Ідуть роботи по створенню ідеального виду транспорту - автомобіля на сонячних батареях.

Загальний екологічний стан у містах визначається також правильною організацією руху автотранспорту. Найбільший викид уразливих речовин відбувається при гальмуванні, розгоні, додатковому маневруванні. Тому створення дорожніх"розвилок", швидкісних магістралей з мережею підземних переходів, правильна установка світлофорів, регулювання руху транспорту за принципом "зеленої хвилі" багато в чому скорочує надходження в атмосферу шкідливих речовин і сприяє збереженню транспорту.

В курсовій роботі ми розрахували екологічну характеристику руху транспортного потоку на ділянці міської магістралі. Ми розраховували середньодобову концентрацію токсичних компонентів в атмосферному повітрі, що викидаються разом з відпрацьованими газами на відстані від краю проїзної частини до лінії забудови для екологічної оцінки стану при магістральної дороги. Також обчислили концентрації токсичних компонентів для відстані по 5-ти розрахункових точках, за результатами обчислень побудували графіки залежності концентрацій токсичних компонентів від відстані. Потім порівняли одержані розрахункові значення концентрацій шкідливих речовин з ГДК і побачили, що в усіх точках відносна сумарна концентрація значно перевищує допустиме значення, тому ми прийшли до висновку, що необхідно розробити заходи щодо зниження концентрації шкідливих викидів у повітря.

Ми розробили комплекс заходів, спрямованого на нормалізацію екологічної ситуації на при магістральній території, а саме Зробивши у буферній зоні зелені насадження з однорядної посадки дерев з чагарником висотою 1.5 м на смузі шириною 3-4 м . Впровадження даних заходів дозволило зменшити концентрацію шкідливих речовин в примагістральній зоні.

Список використаної літератури :

1. Білявський Г.О. та інші. Основи екологічних знань: Пробний підручник для учнів 10 –11 класів. – К.: Либідь, 2000. – 336 с.

2. Голубець М.А., Кучерявий В.П., Генсірук С.А. та ін. Конспект лекцій з курсу "Екологія і охорона природи". К., 1990.

3. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології. – К.: Либідь, 1993. – 222с.

4. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. – К.: Лікей, 1995. – 233с.

5. Гродзинський М.Д., Шищенко П.Г. Ландшафтно-экологический анализ в мелиоративном природопользовании. К.: Либідь, 1993. – 224с.

6. Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія. Чернівці: Рута, 1994. – 317с.

7. Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія. Чернівці: Рута, 2001. – 248с.

8. Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование. – М.: Высшая школа, 1991. – 266с.

9. Сочава В.Б. Введение в ученике о геосистемах. Наука, 1978. – 319с. Безкоштовно скачати реферат "Техногенез та його вплив на геосистеми" в повному обсязі