- •Розділ і. Основи загальної паразитології Тема: Вступ
- •І. Визначення паразитології, зміст та її зв'язок з біологічними, медичними та ветеринарними науками .
- •II. Історія розвитку.
- •3. Розвиток ветеринарної паразитології в Україні
- •4. Економічні збитки від інвазійних захворювань.
- •1. Завдання паразитології
- •Тема: Біологічні основи паразитології
- •2. Систематика паразитів
- •3. Живителі паразитів
- •4. Класифікація паразитів
- •1. Типи взаємовідношень організмів в природі.
- •2. Систематика паразитів
- •3. Господарі паразитів (живителі паразитів)
- •4. Класифікація За часом паразитування:
- •По локалізації:
- •1. Походження паразитизму і розповсюдження його в природі.
- •Вплив паразита на організм господаря
- •Тема: Загальні дані про інвазійні хвороби
- •1. Визначення інвазійних хвороб та їх відмінність від інфекційних.
- •2. Номенклатура інвазійних хвороб.
- •3. Патогенність і вірулентність збудників
- •4. Екстенсивність та інтенсивність інвазії.
- •5. Вчення е. Н. Павловського
- •1. Прояв паразитарних хвороб
- •2. Епізоотологія інвазійних захворювань
- •3. Джерела та шляхи зараження інвазійними хворобами
- •Тема: комплекс протипаразитарних заходів
- •1. Організаційні заходи
- •4) Утримання спеціалізованих господарств на режимі закритого типу.
- •5) Санітарний день.
- •2. Загальні профілактичні заходи
- •1) Додержання гігієнічних правил утримання, годівлі і водопою тварин.
- •3) Знезаражування гною.
- •4) Утилізація, або знищення, трупів і уражених органів.
- •5) Табірне утримання худоби і птиці.
- •6) Зміна пасовищ.
- •7) Стійлово-вигульне утримання телят.
- •8) Кліткове утримання птиці.
- •9) Вирощування каченят і гусенят без водойм.
- •3. Спеціальні заходи.
- •1) Уточнення паразитологічної ситуації.
- •2) Паразитологічна оцінка пасовищ і водойм.
- •4. Особливості організації протипаразитарних заходів у господарствах з численним поголів’ям тварин
- •5. Вчення академіка к. І. Скрябіна про девастацію.
- •1. Роль ветеринарних заходів щодо охорони здоров’я людини від антропозоонозів.
- •Розділ іі. Ветеринарна гельмінтологія Тема: Загальні дані про гельмінтів та хвороби які вони викликають
- •1. Визначення та заміст ветеринарної гельмінтології.
- •2. Систематика гельмінтів
- •3. Епізоотологічна класифікація гельмінтозів
- •4. Патогенез і імунітет при гельмінтозах.
- •5. Дегельмінтизація та її види
- •Види дегельмінтизації
- •Оцінка проведення протигельмінтозних заходів.
- •2. Екстенсефективність і інтенсефективність дегельмінтизації.
- •Тема: Діагностика гельмінтозів
- •1. Зажиттєві методи діагностики гельмінтозів
- •2. Комплексний підхід до діагностики
- •3. Якісні методи гельмінтокопрологічних досліджень
- •I Гельмінтоовоскопія.
- •II Гельмінтоларвоскопія
- •III Гельмінтоскопія.
- •4. Якісні методи гельмінтокопрологічних досліджень:
- •Методи посмертної діагностики гельмінтозів
- •6. Дослідження проміжних живителів паразитичних червів
- •7. Збір, фіксація, етикетування гельмінтів.
- •Тема: Трематодози
- •1. Основи морфології і біології трематод.
- •2. Систематика трематоди
- •3. Фасціольоз тварин
- •1. Основи морфології і біології трематод.
- •2. Систематика трематод
- •3. Фасціольоз тварин
- •4. Парамфістоматидози
- •5. Дикроцеліоз
- •Трематодози м’ясоїдних
- •6. Опісторхоз
- •7. Ехіностоматидози
- •Тема: 2.4. Моногенеози
- •1. Основи морфології і біології моногеній, систематика
- •2. Гіродактильоз риб
- •3. Дактилогіроз
- •Тема: Цестодози
- •1. Основи морфології і біології цестод
- •2. Систематика цестод
- •3. Теніоз – цистицеркоз целюлозний
- •1. Основи морфології і біології цестод
- •2. Систематика цестод:
- •3. Теніоз- цистицеркоз
- •Тема: 2.5. Цестодози
- •2. Т е н і о з – ц и с т и ц е р к о з тенуікольний
- •Лекція № 18 Тема: Цестодози м’ясоїдних
- •1. Ехінококоз імагінальний та ларвальний
- •1. Ехінококоз
- •3. Ценуроз овець (справжня вертячка).
- •Лекція № 19 Тема: Імагінальні цестодози
- •1. Монієзіози жуйних
- •1. М о н і е з і о з жуйних
- •Дрепанідотеніоз г у с е й
- •Лекція № 20 Тема: Цестодози м’ясоїдних і риби
- •1. Дипилідіоз м’ясоїдних
- •2. Дифілоботріоз
- •3. Лігулідози риб і птиці
- •1. Дипілідіоз м’ясоїдних.
- •2. Дифілоботріоз м’ясоїдних
- •3. Лігулідози риб і птиці
- •Ботріоцефальоз риб.
- •Тема 2.6. Акантоцефальози
- •1. Акантоцефальози
- •2. М а к р о к а н т о р и н х о з свиней
- •Лекція № 25 Тема: Нематодози
- •1. Основи морфології та біології нематод
- •2. Систематика нематод
- •3. Аскаридатози: Аскаридоз свиней
- •1. Основи морфології та біології нематод
- •3. Аскаридоз свиней (аскаріоз)
- •Тема: Аскаридатози
- •1. Параскаридоз коней
- •2. Неоаскаридоз телят
- •3. Токсокароз собак і хутрових звірів
- •4. Токсаскаридоз м’ясоїдних
- •5. Аскаридіоз курей
- •Лекція № 26 Тема: Стронгілятози (легеневі та кишкові)
- •1. Диктіокаульоз жуйних
- •2. Стронгілідози коней
- •1. Диктіокаульоз жуйних
- •2. Стронгілідози коней
- •Тема: Легеневі і кишкові стронгілятози
- •1. Метастронгільоз свиней
- •2. Езофагостомоз свиней і жуйних
- •Лекція № 27 Тема: Стронгілятози жуйних і птиці
- •1. Буностомоз жуйних
- •2. Гемонхоз жуйних
- •3. Сингамоз птахів
- •1. Буностомози жуйних.
- •2. Гемонхоз жуйних.
- •3. Сингамоз птиці.
- •Тема: Рабдитатози
- •1. Стронгілоїдоз молодняка.
- •Лекція № 28 Тема: Трихуріози
- •1. Трихінельоз тварин
- •1.Трихоцефалятози
- •Загальна характеристика трихоцефалятозів
- •Трихінельоз тварин
- •Історичні дані
- •Морфологія збудників
- •Життевий цикл.
- •Епізоотологічні дані
- •Патогенез
- •Клінічні ознаки
- •Патологічні зміни
- •Діагностик а
- •Посмертні методи діагностики
- •Диференціальна діагностика
- •Лікування
- •Профілактика
- •Тема: Трихуріози
- •1. Трихоцефалятози (Трихуріоз свиней)
- •Лекція № 29 Тема: Оксіуратози і спіруратози
- •1. Оксіуроз (оксіуріоз) коней
- •2. Телязіоз врх
- •1. Оксіуроз коней.
- •2. Телязіоз врх.
- •Тема: Оксіуратози
- •1. Гетеракідози птиці.
- •Тема: Спіруратози
- •1. Тетрамероз птиці.
- •Тема: Діоктофіматози
- •Філометроїдоз коропів.
- •1. Визначення та зміст ветеринарної ентомології. Морфологія, біологія і систематика комах.
- •2. Гіподерматоз врх
- •3. Естроз овець
- •Систематика комах
- •3. Естроз овець
- •Тема: Загальні дані про комах та хвороби, які вони викликають.
- •1. Основні сучасні інсектициди, репеленти та методи застосування їх
- •2. Ветеринарно-санітарне та економічне значення комах.
- •Тема: Оводові хвороби коней
- •1. Гастрофільоз коней
- •2. Р и н е с т р о з коней
- •Тема: Ентомози тварин
- •1. Вольфартіоз
- •Лекція № 37 Тема: Ентомози тварин
- •1. Сифункулятози тварин
- •2. Мелофагози: Бовікольози коней та врх
- •Тема: Ентомози м’ясоїдних
- •1. Триходектоз м’ясоїдних
- •Тема: Ентомози птиці
- •1. Менопоноз птиці
- •Тема: Ентомози овець
- •1. Мелофагоз овець
- •Тема: Комахи – переносники збудників заразних хвороб
- •2. Гнус
- •Тема: Комахи
- •1. Блохи.
- •2. Екологічні проблеми, які виникають при застосуванні інсектоакарицидів.
- •1. Визначення та зміст ветеринарної арахнології.
- •2. Основи морфології та біології акариформних кліщів. Систематика кліщів.
- •3. Саркоптоз, Псороптоз, Хорілптоз, Отодектоз
- •2. Основи морфології та біології акариформних кліщів. Систематика кліщів
- •Cистематика арахнід
- •3. Саркоптози
- •Саркоптоз жуйних
- •Саркоптоз коней
- •Псороптози
- •Псороптоз овець
- •Псороптоз коней
- •Хоріоптоз жуйних
- •Хоріоптоз коней
- •Нотоедроз
- •Отодектоз м’ясоїдних
- •Тема: Демодекози м’ясоїдних
- •1. Демодекоз м’ясоїдних
- •Тема: Кліщеві хвороби птахів
- •1. Кнемідокоптоз птиці.
- •Тема: Паразитиформні кліщі
- •1. Основи морфології, біології та систематики паразитиформних кліщів.
- •2. Іксодові кліщі.
- •1. Основи морфології, біології та систематики паразитиформних кліщів.
- •2. Іксодові кліщі.
- •Паразитиформні кліщі Тема: Кліщеві хвороби бджіл
- •Варрооз бджіл.
- •Тема: Паразитиформні кліщі
- •1. Аргасові кліщі.
- •2. Гамазоїдні кліщі.
- •Строго специфічні (еймерії)
- •Не строго специфічні (токсоплазми)
- •2. Епізоотологія протозойних хвороб.
- •3. Патогенез та імунітет протозойних хвороб
- •4. Діагностика протозоозів
- •Тема: Загальні дані про найпростіших та хвороби, які вони викликають.
- •1. Лікувально-профілактичні заходи проти збудників протозойних хвороб
- •Тема: Піроплазмідози
- •1. Основи морфології, біології та систематики піроплазмі
- •2. Епізоотологія та загальні принципи діагностики піроплазмідозів
- •3. Бабезіоз врх
- •1. Основи морфології, біології та систематики піроплазмі
- •Систематика піроплазмід
- •2. Епізоотологія та загальні принципи діагностики піроплазмідозів
- •Тема: Бабезіїдози коней, овець і собак
- •1. Заходи боротьби з піроплазмідозами
- •6. Проти тейлеріозу винайдена вакцина (жива культурна противотейлеріозна.)
- •2. Піроплазмоз коней.
- •3. Бабезіоз і піроплазмоз овець і кіз.
- •4. Піроплазмоз собак.
- •Тема: Кокцидіози
- •1. Основи морфології, біології та систематики кокцидіозів
- •Систематика
- •2. Епізоотологія, патогенез та імунітет при кокцидіозах
- •3. Діагностика кокцидіозів.
- •4. Кокцидіоз кроликів.
- •Тема: Кокцидіози
- •1.Загальні принципи профілактичних і лікувальних заходів при кокцидіозах.
- •2. Кокцидіоз врх (Еймеріоз).
- •Тема: Еймеріози
- •1. Еймеріоз курей
- •2. Саркоцистоз тварин
- •1. Еймеріоз кур.
- •2. Саркоцистоз тварин
- •3. Токсикоплазмоз тварин.
- •4. Криптоспоридіоз.
- •Тема: Саркомастигофорози та мікроспоридіози
- •1. Основи морфології, біології та систематики мастигофор і мікроспоридій
- •2. Трихомоноз врх
- •1. Основи морфології, біології та систематики мастигофор і мікроспоридій
- •Систематика
- •Використана література
- •Тема: Саркомастигофорози та мікроспоридіози
- •1. Гістомоноз птиці
- •Лекція № 63 Тема: Ціліатози
- •1. Основи морфології, біології та систематики ціліат
- •2. Балантидіоз свиней
- •1. Основи морфології, біології та систематики ціліат
- •Систематика
- •2. Балантидіоз
- •Тема: Ціліатози
- •1. Основи морфології, біології та систематики прокаріотів.
- •1. А н а п л а з м о з тварин
Тема: Загальні дані про комах та хвороби, які вони викликають.
Питання:
1. Основні сучасні інсектициди, репеленти, феромони та методи їх застосування.
2. Ветеринарно-санітарне та економічне значення комах.
1. Основні сучасні інсектициди, репеленти та методи застосування їх
Для боротьби з паразитичними комахами застосовуються хімічні, механічні та біологічні методи.
Останні ґрунтуються на використанні природних ворогів комах, що поїдають їх або паразитують — риби, оси, бабки, павуки, мурашки, птахи. В розвинутих країнах досяг значного розвитку бактеріологічний метод боротьби з шкідливими членистоногими. В основі його лежить культивування і розселення патогенних для комах та кліщів вірусів, бактерій та грибів.
Провідну роль у боротьбі з шкідливими комахами відіграє хімічний метод. З цією метою застосовуються різні хімічні сполуки, що згубно діють на паразитів різних стадій їх розвитку.
Хімічні засоби для знищення тваринних і рослинних організмів, які завдають шкоди сільському і лісовому господарствам, а також здоров'ю людини, називаються пестицидами. Залежно від напрямку використання пестицидів їх поділяють на декілька груп: акарициди — засоби, які згубно діють на кліщів;
інсектициди — препарати для знищення комах;
репеленти — відлякуючі засоби,
антраканти — служать для принадження комах,
хемостерилянти — застосовуються для статевої стерилізації членистоногих.
Більшість інсектицидів згубно діють на кліщів. Такі препарати називають інсектоакарицидами. Деякі інсектоакарициди мають і репелентну властивість.
Інсектицидні та акарицидні препарати залежно від характеру їх проникнення в організм членистоногих поділяють на групи: контактні — проникають у тіло комах та кліщів через зовнішні покриви; кишкові — потрапляють у тіло з кормом; фумігатні — проникають у газоподібному стані через органи дихання членистоногих; системні — призначають інвазованим тваринам різними шляхами для знищення мігруючих личинок членистоногих.
Препарати, що застосовуються для боротьби з шкідливими членистоногими, характеризуються неоднаковою активністю і тривалістю залишкової дії, різною токсичністю щодо організму теплокровних і властивістю накопичуватись (акумулюватись) у тканинах макроорганізму, виділятись разом з молоком.
Залежно від характеру токсичної дії на організм теплокровних інсектициди та акарициди поділяють на 3 групи: високотоксичні, середньо-токсичні, малотоксичні.
Однією з основних вимог до хімічних речовин, що застосовуються в тваринництві, є їх безпечність для людей та тварин. Молоко, м'ясо та яйця, отримані від тварин, оброблених хіміопрепаратами, не повинні містити залишків отрути. Тому дійних тварин і яйценосних курей обробляють хімічними засобами, що швидко розкладаються, регламентують строки забою тварин після обробки їх стійкими препаратами. Розробляються такі форми препаратів, які дають змогу знизити дози їх застосування, зменшити їх всмоктування через тіло тварини.
Розрізняють такі основні форми хіміопрепаратів: емульгуючі концентрати, порошки, що змочуються, розчини, дуети, аерозолі, Обмежене застосування мають хімічні препарати в формі мазей, мила, гранул, лаків, фарб та ін.
Емульгуючі концентрати готують у заводських умовах. При розведенні водою вони дають стійкі емульсії, придатні для обприскування тварин і поверхні різних предметів. До складу цих форм входять розчинники, емульгатори і діюча речовина.
Порошки, що змочуються, при розчині водою утворюють стійкі суспензії. Окрім діючої речовини до їх складу входять різні наповнювачі, поверхневоактивні та допоміжні речовини.
Багато хімічних засобів боротьби з членистоногими застосовуються в вигляді розчинів. Як розчинники найчастіше застосовують воду або органічні сполуки: мінеральні масла, дизельне пальне, очищений керосин, різні спирти та ін.
Дусти (порошки) являють собою механічну суміш діючої речовини з інертним наповнювачем (тальк, каолін, пірофеліт, трепел та ін.).
Аерозолі це надзвичайно дрібні крапельки рідини або твердих часток, що зависли в газовому середовищі. Існує ряд способів отримання аерозолів: спалювання різних сумішей, що містять діючу речовину, розбризкування розчинів діючої речовини в легких розчинниках, розпилення розчинів препаратів механічним шляхом з використанням спеціальних пристроїв
Існує декілька способів застосування інсектицидів та репелентів: обприскування, купання, аерозольна обробка. Тварин і поверхню предметів обприскують розчинами, емульсіями і суспензіями.
Інсектициди
Естрозоль — аерозоль ДДВФ, який отримують з аерозольних балонів при натискуванні на випускний клапан. Кожний балон містить 180 мл 12,5% ДДВФ. Естрозоль ефективний щодо личинок порожнинного овода овець, діє переважно фумігантно і контактне, а також через кишечник. Для обробки хворих овець один балон препарату розрахований на 400 м3 приміщення, експозиція 1 год.
Дибром (нікабром, ортобром) — похідна ДДВФ. Це біла кристалічна речовина або рідина солом'яно-жовтуватого кольору. Випускається у вигляді 50%-ної емульсії. Заходи обережності — як з середньотоксичними пестицидами. Інсектицид добре змішується з ОП-7 в співвідношенні 1:1, після чого при додаванні води отримують стійку емульсію. Застосовують для обприскування великої рогатої худоби 1 раз на день у вигляді 0,5%-ної водної емульсії при витраті 500 мл на дорослу тварину і 250—300 мл на молодняк. Забивати тварин дозволяється через 3 доби. Корів обробляють після вранішнього або денного доїння. Не рекомендується обприскувати корів на ніч.
Ціодрин (кротоксифос) — прозора рідина солом'яно-жовтого кольору зі слабким ефірним запахом. Згубно діє на комах та кліщів. Препарат випускається у вигляді 24%- емульсії. Заходи обережності — як з високотоксичними пестицидами. Він є єдиним препаратом в США для обробки лактуючих корів. Масляні та водні 2%-ні емульсії ціодрину добре захищають велику рогату худобу від польової мухи та коров'ячої жигалки протягом 28 год. Препарат застосовують для обробки великої рогатої худоби від нападу пасовищних мух. При цьому проводять аерозольні обробки або обприскування 1%-ною водною емульсією при витраті 25—50 мл на тварину 1 раз в 5—7 днів. Корів обробляють після доїння. Забій тварин дозволяється через 10 днів.
Акродекс — інсектоакарицид в аерозольному балоні місткістю 385 мл. Діюча речовина препарату — ціодрин. Застосовують засіб методом індивідуальної обробки тварин.
Байтекс (тігувон, фентіон, лейбацид) — безбарвна масляниста рідина. Погано розчиняється у воді, добре розчиняється в багатьох органічних розчинниках. Препарат випускають у вигляді 50%-ної емульсії, 40% порошку, що змочується, гранул. Проявляє добре виражені кумулятивні властивості. Заходи обережності — як з середньо-токсичними пестицидами. Це препарат контактної та кишкової дії.
Варбекс (фамос, фамур) — світла прозора масляниста рідина зі слабким специфічним запахом. Препарат випускається фірмою "Цианамід" в скляних флаконах по 250 мл і призначається для внутрішньом'язових ін'єкцій. Він містить 35% діючої речовини. У воді розчиняється погано. Добре розчиняється в хлороформі, чотирихлористому вуглеці та етанолі.
Турингін — біологічний інсектицид кишкової дії. Активна дія його — термостабільний екзотоксин ентомопатогенної бактерії Васіllus thurіngіеnsіs Веrlіnеr. Препарат являє собою водорозчинний порошок сірувато-жовтого кольору, з незначним специфічним запахом, слабогігроскопічний. Залежно від кількісного вмісту діючої речовини розрізняють три марки турингіну: В (1,5%), С (1%), 1Д (0,65%). Препарат малотоксичний для теплокровних тварин і бджіл. Робочий розчин препарату готують перед застосуванням на теплій воді (40—500С). Для профілактики фольфартіозу у овець застосовують препарат міазоль в аерозольних балонах, який містить діючу речовину турингін, а також піноутворюючу речовину і пропеллент. М'ясо і молоко від оброблених турингіном тварин застосовується без обмежень.
Активований креолін має рідку консистенцію, темно-коричневий колір. В своєму складі містить 3% гамма-ізомеру, 54—56% кам'яновугільного масла, 25% мильного емульгатора. При змішуванні з водою утворює однорідну емульсію.
Гексалін — концентрат емульсії, який містить 6% гамма-ізомеру, розчиненого в суміші кам'яновугільних знефенолених масел і емульгатора. Це масляноподібна рідина чорно-бурого кольору з запахом креоліну. З водою утворює стійку емульсію.
Гексаталп — масляноподібна рідина темно-коричневого кольору, має запах креоліну. З водою утворює емульсію. Містить не менше як 6% гамма-ізомеру, розчиненого в суміші кам'яновугільного масла та емульгатора. Препарат застосовують у вигляді 0,5%-ної водної емульсії для купання овець.
Твердий акарицидний препарат (ТАП-85) — інсектоакарицид напівтвердої консистенції, темно-коричневого кольору, має запах крезолу. В своєму складі має 2,5-3% гамма-ізомеру, мила і фенольно-креолінові масла. З водою утворює емульсію жовтого кольору.
СК-9 — високохлорований скипидар. Це масляноподібна рідина темного кольору з запахом хвої. Випускається у вигляді концентрату емульсії, її використовують у формі водної емульсії для обробки шкірних покривів тварин проти вошей, волосоїдів, овечого рунця, інсектицидна активність препарату підвищується при застосуванні його теплих емульсій (37—40'С). Забороняється обробляти СК-9 курей та дійних корів.
Мило-К — інсектоакарицид твердої консистенції з специфічним запахом. До складу препарату входить 50% біоетилксантогену (діюча речовина) і 50% господарського мила. Шляхом змішування з теплою водою, утворюють стійку емульсію. Для боротьби з вошами, волосоїдами, блохами застосовують 2% теплі (38—40°С) емульсії, які втирають у шкіру тварини щітками.
Креолін кам'яновугільний — масляноподібна рідина темно-коричневого кольору. До її складу входить нейтральне масло, кам'яновугільні смоли, емульговані каніфольні і зелені мила. При змішуванні з водою отримують стійку сірувато-білого кольору емульсію. !ї застосовують для обробки ран овець, інвазованих личинками вольфартової мухи.
Севін - це кристалічний порошок, білого або кремового кольору, У воді нерозчинний, погано розчинний в органічних розчинниках. Виготовляють у вигляді порошку, що змочується (АДР 50—80% і 7,5% дусту). Змішуючи порошок з водою, отримують стійку суспензію молочно-кофейного кольору. Це інсектоакарицид кишкової та контактної дії. Залишкова дія на ектопаразитів птиці — 7—9 днів. Широко застосовується для обробки птиці та пташників, рідше — великої рогатої худоби. Забивати тварин на м'ясо можна через 7 днів після обробки.
Дикрезил — кристалічна речовина білого, інколи рожевуватого кольору, має слабкий запах крезолу. У воді препарат нерозчинний, добре розчиняється в органічних розчинниках. Випускають у вигляді 20% і 30% концентратів емульсій, 40% порошку, що змочується і 7% дусту. Дикрезил — інсектоакарицид контактно-кишкової дії. Застосовується для боротьби з пухоїдами птиці.
Бутокс — піретроїд, має вигляд кристалізованої пудри білого кольору без запаху. Препарат згубно діє на кліщів, вошей та мух при безпосередньому контакті (переважно) або оральним шляхом. Для боротьби з іксодовими кліщами та мухами тварин купають у ваннах з водним розчином бутоксу 37,5:1000, або обприскують їх розчином препарату 25:1000. При інвазуванні коростяними кліщами використовуються розчини для купання 75:1000, при сифункулятозах — відповідно 18,75:1000 і 12,5:1000. Забій тварин на м'ясо та вживання молока дозволяються зразу після обробки.
Байтикол 6% — специфічний перитроїд для боротьби з іксодовими кліщами жуйних та птиці, який при подвійному дозуванні можна також застосовувати для боротьби з коростою. Уражених ектопаразитами тварин купають або обприскують робочим водним розчином байтиколу 6% (0,5:1000). Рекомендується 2-тижневий інтервал між обробками.
Себацил — інсектоакарицид для боротьби з кліщами, вошами та мухами у свиней. Препарат поливають на спину тварин (від голови до кореня хвоста) за допомогою аплікатора. Препарат забарвлюють, що дає змогу відрізнити оброблених тварин від необроблених. На кожні 10 кг живої маси свиней передбачається використання 4 мл себацилу. Тварин з клінічним проявом корости обробляють дворазове з інтервалом 14 днів. При вушній формі захворювання незначну кількість препарату наносять на шкіру вушної раковини.
Себацил в 0,05%-ній робочій концентрації застосовується для дезинвазії приміщень для утримання свиней.
Тактик — емульгуючий концентрат, що містить 125 г/л амітрази. Застосовується для боротьби з кліщами, вошами та іншими паразитичними комахами овець, великої рогатої худоби, свиней і кіз. Робочі розчини препарату готують у день їх використання. Для обприскування свиней 40 мл тактику розчиняють у 10 л води. Обробку повторюють через 7—10 днів. Дезінвазію свинарників здійснюють розчином, який готують шляхом розчинення 80 мл тактику в 10 л води.
Для обприскування та купання овець і кіз використовується розчин тактику 1:250, а великої рогатої худоби — 1:500. Молоко та м'ясо тварин можна вживати зразу після їх обробки.
Неоцидол — жовто-коричнева рідина розчинна у воді. Це ектопаразитоцид на основі діазинолу — інсектициду широкого спектра дії (коростяні та іксодові кліщі, во-лосоїди, збудники міазів та овечі кровососки). Для обприскування домашніх тварин (крім свиней) використовують робочий водний розчин 600:1000, для свиней -250:1000. Купальні ванни заповнюють робочими розчинами: для овець — 250:1000, для великої рогатої худоби — 600:1000. Тваринницькі приміщення дезінвазують 2,5%-ним розчином неоцидолу з розрахунку 5 л робочої рідини на 100 м2 полу чи стін. Завдяки тривалій дії неоцидолу переважно достатня одна обробка. При значній інтенсивності інвазії кількість обробок збільшується до 2—3. Строки між обробками залежать від виду паразита, тварини-живителя, кліматичних умов тощо.
Івомек — препарат групи авермектинів. Відкритий і розроблений вченими із науково-дослідної лабораторії фірми "Мерк, Шарп і Доум". Випускається у формі стерильних розчинів для ін'єкцій (підшкірне введення) та паст для обробки шкірного покриву та внутрішнього введення. Препарати авермектинів є терапевтичними засобами надзвичайно широкого спектра протипаразитної дії (личинки підшкірного овода, м'ясної мухи, воші, кліщі, шлунково-кишкові та легеневі нематоди, трематоди тощо). Ефективними дозами при парантеральному введенні є: для великої рогатої худоби, овець та кіз — 0,2 мг авермектину на кг маси тварини, для свиней — 0,3 мг АДР/кг.
В останні роки "Фрамбіомед" розробив аналог івомеку — аверсект, який випускається у різних лікарських формах: аверсект АС-1 (для ін'єкції), аверсект 1,2% премікс, універм 0,2% премікс. Ефективними схемами застосування препаратів є: аверсект АС-1 — підшкірно 1 мл на 20 кг маси тіла, одноразово: аверсект 1,2% премікс — груповим методом, одноразово, разом з кормом у дозі 18—20 мг/кг; універм 0,2% премікс — груповим методом разом з кормом у дозі 90—100 мг/кг при дворазовому даванні препарату 2 доби підряд.
Репеленти
Ці хімічні речовини відлякують кровосисних двокрилих та мух від тварин, але неефективні проти імаго оводів. До репелентів ставлять такі вимоги: повний захист тварин від членистоногих протягом значного часу, максимальна ефективність при низьких нормах витрат препарату, відсутність стійкого різкого запаху, слабка токсичність, швидкий розклад в організмі і відсутність у молоці дійних корів.
Репеленти не можуть замінити всіх заходів щодо винищення шкідливих членистоногих. Але при правильному їх застосуванні вони забезпечують протягом декількох, годин, нормальні умови відпочинку тварин при високій чисельності кровососів. Усі репеленти, що випускаються, характеризуються значною токсичністю для тварин, а такі препарати, як карбоксил, ДЕТА і беншимін, акумулюються і повільно виводяться із організму.
Оксамат — масляниста рідина від світло-жовтого до світло-коричневого кольору, зі слабким специфічним запахом. Добре розчиняється в ацетоні, спирті, хлороформі. В воді при 20'С розчиняється тільки 0,4% його. Оксамат випускають у вигляді 73%-ного концентрату, що емульгується, а також у вигляді 10%-ного масляного розчину. Для теплокровних тварин препарат малотоксичний. Оксамат застосовують для захисту великої рогатої худоби і коней від нападу гнусу у вигляді водної емульсії методами обприскування і аерозольної обробки. При обприскуваннях застосовують 3%-ну водну емульсію з нормою витрат 1,5—2 л на дорослу тварину і 0,5—1 л на молодняк старший від 3 міс. При малооб'ємних обприскуваннях використовують 20%-ну водну емульсію із розрахунку 100 мл на дорослу тварину і 50 мл на молодняк. При обприскуванні і аерозольній обробці застосовують 20%-ний розчин оксамату в дизельному пальному із розрахунку 20 мл на тварину. Велику рогату худобу та коней обробляють у загоні, розколі або на виході із загону. Обробляють тварин у період високої чисельності і активності паразитичних комах залежно від потреби, але не частіше ніж 1 раз на день. Для індивідуального захисту тварин від нападу двокрилих комах і мух застосовують аерозолі 10%-ного масляного розчину оксамату. Для цього застосовують аерозольні балони місткістю 170— 210 мл. В організмі тварини оксамат швидко розкладається, тому не виділяється з молоком і не накопичується в органах і тканинах. Препарат дозволяється застосовувати лактуючим коровам, М'ясо з оброблених тварин використовується без обмежень. Корів обробляють після доїння.
Бензимін (гексамід) — безбарвна, іноді жовтуватого кольору рідина, без запаху, в воді нерозчинна, розчиняється в спиртах, маслах, хлороформі і ацетоні. Випускається у вигляді 50%-ного концентрату емульсії, технічного препарату і масляних розчинів.
Препарат є надійним захистом тварин від ґедзів, комарів і мокреці, але недостатньо ефективний проти мошок. Тварин обробляють у період масового льоту гнусу 3%-ною водною емульсією гексаміду. Забій тварин на м'ясо дозволяється через 45 днів після обробки.
Діетилтолуамід (ДЕТА) — репелент, який має вигляд безбарвної, із слабким запахом рідини. У воді нерозчинний. До складу препарату входять 3 ізомери: мета-, орто- і параізомери. Випускають у вигляді технічного продукту, спиртових розчинів та інших форм. 3% - емульсією репеленту обробляють шкірні покриви тварин. Це забезпечує захист від мух-жигалок, ґедзів, мокриців та інших членистоногих.