- •Суть поняття „культура”: структура еволюція, провідні підходи у трактуванні. Загальна характеристика функцій культури.
- •2)Мистецтво як важлива складова духовної культури. Його види та стилі.
- •Просторово-пластичне мистецтво (всі види образотворчого мистецтва та архітектура).
- •Декоративно-ужиткове мистецтво (вишивка, гончарство, килимарство, художнє скло, художній метал, ювелірне мистецтво та інші).
- •Синтетичне мистецтво (кіно, театр, телебачення, радіомовлення).
- •3)Поняття форми культури. Класифікація форм культури за масштабністю, за рівнем майстерності й носіями і творцями відповідної культури.
- •5)Формування та особливості східнослов’янської культури. Запровадження християнства та його вплив на розвиток культури Київської Русі.
- •6.Розвиток освіти Київської Русі. Основні види навчальних закладів, що з’явилися після прийняття християнства. Наукові знання русичів.
- •7)Писемна література часів Київської Русі: основні види і жанри. Найвидатніші літературні пам’ятки
- •8)Розвиток давньоруської архітектури та образотворчого мистецтва: видові, функціональні та стильові особливості.
- •10)Історичні умови розвитку української культури у хіv – першій половині хvіі ст. Братства та їх роль в обороні української культури від асиміляції.
- •11)Розвиток української освіти у хvi – першій половині хvii ст.: головні тенденції, типи шкіл. Острозький культурний осередок та його роль у розвитку української культури.
- •12)Книжкова справа в Україні у хvi – першій половині хvii ст. Поява і поширення книгодрукування та території України та за її межами.
- •13)Українська література хvi – першої половини хvii ст.: традиційні та нові жанри.
- •14)Основні тенденції розвитку архітектури й образотворчого мистецтва України литовсько-польської доби.
- •15)Загальна характеристика історичних умов розвитку культури України другої половини хvіі – хvііі ст.
- •16)Києво-Могилянська академія — перший вищий навчальний заклад України європейського типу. Петро Могила та його роль у розвитку культури України.
- •17)Українська барокова література: драматичне письменство, козацькі літописи, проповідницька та публіцистична проза, поезія.
- •18)Українська барокове зодчество та особливості розвитку українського живопису і графіки у другій половини хvii – хviii ст.
- •19)Українське музичне й театральне мистецтво другої половини хvii – хviii ст.
- •20) Українське національно-культурне відродження хiх – початку хх ст.: сутність, етапи і чинники розвитку.
- •21) Українська освіта у хіх – на початку хх ст.: тенденції розвитку, здобутки та проблеми. Провідні досягнення української науки у цей період.
- •22) Розвиток української мови та становлення нової української літератури у хіх – початку хх ст. Асиміляційні заходи російського самодержавства щодо української культури.
- •23) Музичне мистецтво України хiх – початку хх ст. Становлення та розвиток професійного театру в Україні у хіх ст. Роль і місце Полтави в цьому процесі.
- •24) Архітектура та скульптура України хiх – початку хх ст.: стильові напрями.
- •25) Розвиток українського живопису та графіки у хiх – на початку хх ст.
- •26)Українська культура в роки боротьби за державну незалежність (1917 – 1920 рр.).
- •6 Жовтня 1918 р. У Києві було урочисто відкрито перший Державний український університет, а 22 жовтня – другий Український університет у Кам’янці-Подільському.
- •27) Радянська політика „українізації” та її вплив на розвиток культури України в 1920 – на початку 1930-их рр.
- •28)Національна культура в умовах сталінського тоталітаризму 1930-их рр. „Розстріляне відродження” в українській культурі.
- •29)Розвиток української культури в роки Другої світової війни та в перше повоєнне десятиріччя.
- •30)Українська культура в роки хрущовської „відлиги” (1953 – 1964 рр.). „Шістдесятництво”.
- •31)Кризові явища в культурі урср 1970 – 1980-их рр. Дисидентський рух в Україні та його вплив на культурний розвиток.
- •32)Культура урср у 1985 – 1991 рр.: тенденції розвитку та проблеми.
- •33)Проголошення незалежності України 1991 року та формування сучасної української культури. Проблеми розвитку культури України у ххі ст.
- •29. Охарактеризуйте діяльність Острозької академії. Визначте її роль у розвитку української культури.
- •Практичні завдання (виносяться на самостійне вивчення)
- •1)Візантійсько-руський стиль як домінуючий стиль архітектури часів Київської Русі.
- •Володимирський собор у Києві
- •Благовіщенський собор у Харкові
- •Скіфська пектораль
- •5.Ярослав Мудрий як будівничий культури Київської Русі.
- •Луцька фортеця
- •Гоголь Микола
- •Д овженко олександр петрович
19)Українське музичне й театральне мистецтво другої половини хvii – хviii ст.
Висока музична культура завжди була характерною рисою розвитку культури українців. Динамічна й драматична за своїм характером барокова культура особливо сприяла розвитку старих і виникненню нових музичних жанрів.
Із середини ХVІІ ст. почали з’являтися барокові світсько-духовні музичні твори – псалми і канти. Розквітає пісенна творчість: з’являються нові жанри ліричної пісні для вираження індивідуальних, інтимних почуттів та настроїв; виникають численні різновиди жартівливих пісень, часто фривольного характеру; створюються нові форми танцювальних пісень.
Ще у ХVІІ ст. у школах і Києво-Могилянській академії студентів навчали.
Музичною столицею Лівобережжя з ХVІІІ ст. стає Глухів - гетьманська резиденція. Тут існувала спеціальна школа, де вивчали вокальний спів, гру на скрипці, басах, гуслях, флейтах. В Києво-Могилянській академії існував хор студентів числом до 300 осіб. При дворі імператриці Анни Іоанівни було організовано придворну капелу співаків, яку набирали спочатку виключно з українців.
Одним із талановитих народних композиторів початку ХVІІІ ст. був Семен Климовський. Широке визнання таланту Климовського принесла пісня “Їхав козак за Дунай”, яка стала народною.
Видатними українськими композиторами ХVІІІ ст., які тривалий час працювали і в Росії, були Максим Березовський (1745–1777 рр.) та Дмитро Бортнянський (1751-1825 рр.).
М.Березовський почав складати інструментальні композиції ще під час навчання у Києво-Могилянській академії, якими вже тоді звернув на себе увагу. Через Глухівську музичну школу він потрапляє до придворної капели, а звідти був відправлений до Болонської музичної академії в Італії, де навчався у відомого музичного теоретика Мартіні, в якого у той самий час навчався й Моцарт. У конкурсі за розміщення імені кращого учня на “золотій дошці” академії Березовський переміг Моцарта, написавши оперу “Демофонт” на лібретто Метастазіо. Доведений до відчаю композитор у віці 32 років наклав на себе руки. З духовних композицій Березовського особливо славляться “Вірую”, концерт “Не отвержи мене”, деякі “Причасні стихири” тощо.
На відміну від М.Березовського, інший вихованець Глухівської музичної школи Д.Бортнянський поєднував високий музичний талант зі здібностями робити щасливу кар’єру. Після навчання у Венеції він здобув посаду директора придворної капели, спів якої підняв до небувалої до того висоти. Бортнянський створив симфонію та кілька сонат, але найбільше він уславився як вокальний композитор. Досі не втратив популярності напівсвітський гімн “Коль славен
Цілком відмінне життя, далеке від придворного блиску і повністю присвячене Україні, провів композитор Артемій Ведель (1767-1806 рр.). Як композитор Ведель на свій час вважався консерватором, оскільки ігнорував італійську моду, а зосередився на опрацюванні власне українських музичних традицій. У творчості Веделя помітний також вплив українських кантів, ліричних пісень і творів з репертуару київських лірників та бандуристів. До початку ХХ ст. твори Веделя незрушно зберігалися в архіві Київської духовної академії (колишньої Києво-Могилянської академії), тому практично не були відомі широкому загалу.