Семинар 14 сдавать
.docxСемінар СІД №14
“Історична демографія” (демографія дослівно означає «опис населення» або «народоопис») — це спеціальна історична дисципліна, що вивчає закономірності й характер складу та розвитку народонаселення на різних етапах існування людського суспільства
Термін “демографія” увів в обіг французький вчений Ашій Гійяр (1799-1876) ще в середині ХІХ століття. 1855 року в Парижі він опублікував книгу “Елементи людської статистики або Порівняльна демографія”.
Демографія – це наука, яка вивчає кількість, територіальне розміщення і склад населення; досліджує закономірності процесу відтворення населення у зв’язку з політичними, соціально-економічними, психологічними чинниками і на основі отриманих знань визначає характерні тенденції, спонукаючи до коригування внутрішньої політики держави.
Предметом демографії є дослідження відтворення населення як сукупності взаємопов’язаних процесів шлюбності, народжуваності, міграції, смертності
тощо.
Об’єктом демографії є народонаселення – це сукупність людей, яка природноісторично виникла і постійно самовідновлюється внаслідок природної зміни поколінь.
Термін “народонаселення” вперше вжив І.Ф. Герман у своїй статті “Про народонаселення (про кількість мешканців у Росії)”, опублікованій 1806 року в російському “Статистичному журналі”