- •Модуль 3. Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин та фізіологічних функцій.
- •Функції
- •Механізм дії
- •Механізм
- •Визначення кислотності шлункового соку
- •Якісне визначення кров'яних пігментів (бензидинова проба).
- •7.Якісна реакція на фенілпіровиноградну кислоту (проба Фелінга).
- •Діагностика
- •Патогенез
- •Швидкість клубочкової фільтрації (шкф) показує, який об'єм сечі утворюється в нирках за одиницю часу. Він зазвичай виражається в мл/хв. Методи підрахунку шкф
- •Ключевые клинико-биохимические показатели при патологиях почек
Механізм
Дифтамід
5. Поясніть молекулярні механізми мутацій. Які найбільш поширені мутагени Ви знаєте?
6. Визначення кислотності шлункового вмісту: загальної кислотності, вільної та зв'язаної соляної кислоти.
Визначення кислотності шлункового соку
Визначення вільної НС1
Принцип методу. Вміст вільної НС1 в шлунковому соці вимірюють в мл 0,1 н розчину NaOH, витраченого на нейтралізацію 1000 мл шлункового соку в присутності індикатора n-диметиламіноазобензолу (зона переходу рН 2,9-4,0; нижче 2,9 – рожево-червоний, вище 4,0 - жовтий). Вільна НС1 майже вся відтитровується при рН 3,0. При цьому забарвлення n-диметиламіноазобензолу змінюється з рожево-червоного до оранжевого.
Хід роботи. В колбочку відмірюють 5 мл профільтрованого шлункового соку, додають 1 краплю 0,5% р-ну n-диметиламіноазобензолу і титрують 0,1 н розчином їдкого натрію до появи оранжевого забарвлення.
Розрахунок. Якщо на титрування 5 мл шлункового соку витрачено 2 мл 0,1н розчину NaOH, то кількість вільної соляної кислоти дорівнює:
2 х 1000 х 0,1
Х = ------------------ = 40 ммол/л, де
5
2 – кількість 0,1 н розчину їдкого натрію, мл;
5 - кількість шлункового соку, яка взята для титрування, мл;
0,1 – кількість мг-екв лугу в 1 мл 0,1 н розчину;
1000 – перерахунок на 1 л.
Визначення зв’язаної НС1
Принцип методу. Визначення зв’язаної кислоти проводять таким чином: спочатку визначають загальну кислотність шлункового соку. Потім в присутності індикатора алізаринсульфоновокислого натрію (зона переходу рН 4,3-6,3; нижче 4,3 – жовтий, вище 6,3 - фіолетовий) - відтитровують усі кислореагуючі речовини, крім зв’язаної соляної кислоти. По різниці між загальною кислотністю і кислотністю, відтитрованою по алізарин-сульфоновокислому натрію розраховують кількість зв’язаної соляної кислоти.
Хід роботи. В окремій пробі визначають загальну кислотність шлункового соку (див. нижче), потім у колбочку наливають 5 мл досліджуваного шлункового соку, додають 1 - 2 краплі алізаринсульфоновокислого натрію і титрують 0,1 н розчином їдкого натрію до появи фіолетового забарвлення.
Розрахунок. Якщо на титрування загальної кислотності витрачено 5,0 мл 0,1 н р-ну NaOH, а на титрування з алізаринсульфоновокислим натрієм 4,0 мл, то кількість зв’язаної соляної кислоти дорівнює:
(А - В) х 1000 х 0,1
Х = ------------------------- = 20 ммоль/л, де
5
А – кількість 0,1 н р-ну NaOH, витраченого на титрування загальної кислотності, мл;
В - кількість 0,1 н розчину NaOH, витраченого на титрування суми всіх кислореагуючих речовин, мл;
5 - кількість шлункового соку, яка взята для титрування, мл;
0,1 - кількість мг/екв лугу в 1 мл 0,1 н р-ну;
1000 – перерахунок на 1 л.
Визначення загальної кислотності
Принцип методу. Загальну кислотність шлункового соку вимірюють в мл 0,1 н розчину їдкого натрію, витраченого на нейтралізацію 1000мл шлункового соку в присутності індикатора фенолфталеїну (зона переходу рН 8,3-10,0; нижче 8,2 – безбарвний, вище 10,0 - червоний).
Хід роботи. В колбочку відмірюють 5 мл шлункового соку, додають 1 краплю 0,5% р-ну фенолфталеїну і титрують 0,1 н розчином їдкого натрію до появи слаборожевого забарвлення, яке не зникає протягом 1 хвилини.
Розрахунок проводиться так, як і для вільної соляної кислоти.
Визначення загальної кислотності, загальної соляної кислоти, вільної соляної кислоти і зв’язаної соляної кислоти в одній порції шлункового соку
Принцип методу. Титрування 0,1 н розчином їдкого натрію проводять в присутності одночасно двох індикаторів n-диметиаміноазобензолу та фенолфталеїну.
Хід роботи. В колбочку відмірюють 5 мл профільтрованого шлункового соку, додають 1 краплю n-диметиламіноазобензолу і 2 краплі фенолфталеїну. При наявності в шлунковому соці вільної соляної кислоти він забарвлюється в червоний колір, при відсутності її відразу ж з’являється жовте забарвлення. Титрують вільну соляну кислоту 0,1 н розчином лугу з бюретки до появи оранжевого забарвлення і результат записують (1-а позначка). Не добавляючи лугу в бюретку, продовжують титрування до появи лимонно-жовтого кольору і результат записують (2-а позначка від нуля). Продовжують титрування до появи рожевого забарвлення (3-я позначка від нуля).
Розрахунок. 1-а позначка відповідає кількості вільної соляної кислоти (див. розрахунок), 2-а використовується для визначення зв’язаної соляної кислоти, а 3-я відповідає загальній кислотності. Середнє арифметичне між 2-ою і 3-ою позначками відповідає загальній соляній кислоті. Зв’язана соляна кислота визначається по різниці між вмістом загальної соляної кислоти і вільної.
Базальна ---
Стимульована – 40 - 60 ммоль/л
Вільна АШ ХЛОР - 20 - 40 ммоль/л
Звязан – 10 – 20 ммлоь/л
Дебит година – 1 - 4 ммоль/година сколько АШ ХЛОР за годину (за час после стимуляции)
Меньше 1 Гіпо
Больше 1 Гипер
7. Виявлення в шлунковому вмісті патологічних компонентів: молочної кислоти, "кров'яних пігментів". При яких патологічних станах в шлунку вони виявляються?