- •Відповідно до Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про безпечність та якість харчових продуктів”,
- •Чинні Правила встановлюють ветеринарно-санітарні вимоги до приймання, передзабійного огляду тварин (сільськогосподарських, домашніх, диких,
- •Ветеринарно-санітарний огляд – один із етапів ветеринарно-санітарної експертизи, що полягає в дослідженні м’яса,
- •Порядок проведення ветеринарно-санітарного огляду туш та інших продуктів забою тварин
- •М’язи діафрагми. На трихінельоз (з ніжок діафрагми або ж її м’язово-реберної частини й
- •Сечовий міхур. На піроплазмідози (крововиливи на слизовій оболонці та наявність кров’яної сечі).
- •Продукти забою після закінчення ветсанекспертизи можуть бути використані без обмежень, з обмеженнями (промпереробка
- •Трихінельоз.
- •За деякий час у капсулі починають відкладатися солі вапна. В свиней цей процес
- •Оцінка результатів
- •Санітарна оцінка.
- •УТИЛІЗАЦІЯ ТА
- •Цистицеркоз великої рогатої
- •Цистицерк – прозорий міхурець сірувато-
- •Післязабійна діагностика. Двома широкими паралельними розрізами (від нижнього краю верхньої щелепи до вилицевої
- •Якщо цистицерки виявляються у м'язах голови і серця, півтуші направляють на фінальну точку
- •Санітарна оцінка продуктів забою. Якщо на
- •Порядок знешкодження м'яса. Знешкодження м'яса
- •Цистицеркоз свиней.
- •Післязабійна діагностика. Розрізають великий жувальний, крилоподібний м'язи паралельно до кістки нижньої щелепи. Оглядають
- •Диференційна діагностика. За дослідження свинини на цистицеркоз потрібно диференціювати живі цистицерки від дегенеративних
- •Санітарна оцінка продуктів забою та порядок знешкодження м'яса.
- •Визначення життєздатності цистицерків.
- •Цистицеркоз овець.
- •ВИКОРИСТАННЯ ПРОДУКТІВ ЗАБОЮ З ОБМЕЖЕННЯМ -
- •Промислова переробка м’яса - виготовлення варених, варено-копчених ковбас та м’ясних виробів, м’ясних хлібів
- •Саркоцистоз
- •Післязабійна діагностика.
- •Санітарна оцінка.
- •Саркоптоїдози: саркоптоз, псороптоз, хоріоптоз – збудники саркоптоїдозної корости – паразитують
- •Санітарна оцінка.
- •ЗНЕШКОДЖЕННЯ
- •Спарганоз – цестодозне захворювання (цестода спірометра ерінацея). Зооноз. Збудник розвивається за участі проміжних
- •Післязабійна діагностика.
- •Санітарна оцінка.
- •Токсоплазмоз – протозойне захворювання домашніх
- •Післязабійна діагностика. Патологоанатомічні зміни у тварин специфічні. Можна виявити збільшення печінки з ознаками
- •Санітарна оцінка м'яса.
- •УТИЛІЗАЦІЯ ПРОДУКТІВ ЗАБОЮ ТА
- •Піроплазмідози
- •Післязабійна діагностика.
- •Диференційний діагноз. У великої рогатої худоби піроплазмоз найчастіше доводиться диференціювати від сибірки. За
- •Анаплазмоз - хворіють ВРХ, ДРХ, олені, буйволи. Викликають хворобу рикетсіподібні організми – прокаріоти
- •Санітарна оцінка продуктів забою.
- •Сетаріоз – хронічно перебігаюче захворювання, що викликається нематодами роду Vibord Setariidae Scrjadini et
- •Печінку з ознаками ураження (сполучнотканинні потовщення на серозній оболонці тощо) після зачищення направляють
- •Онхоцеркоз – хворобу викликають круглі гельмінти, що паразитують у сполучній тканині, а їх
- •Санітарна оцінка.
- •УРАЖЕНІ ОРГАНИ ЗАЧИЩАЮТЬ АБО УТИЛІЗУЮТЬ,
- •Цистоцеркоз пізіформний
- •Цистицеркоз
- •Післязабійна діагностика. Оглядають серозні
- •Диференційна діагностика. Молоді
- •Санітарна оцінка
- •Діагностика не важка, оскільки ехінококовий міхур знаходиться на поверхні органу або усередині і
- •Диференційний діагноз.
- •Санітарна оцінка м'яса.
- •Фасціольоз – паразитарне захворювання тварин, збудником
- •Післязабійна діагностика.
- •Окрім печінки фасціоли можна виявити в інших органах, найчастіше в легенях. За свіжого
- •Санітарна оцінка м'яса.
- •Дикроцеліоз - гельмінтозне захворювання, що характеризується ураженням печінки і жовчного міхура найчастіше у
- •Післязабійна діагностика. Необхідно (особливо у овець) розкривати крупні жовчні ходи, обов'язково видавлюючи біля
- •Лінгватульоз.
- •Зубчасті п’ятивустки під час проходження їжі через глотку причіплюються до її слизової оболонки,
- •Санітарна оцінка.
- •Нематодози
- •Метастронгільоз свиней – викликають круглі гельмінти
- •Протостронгільоз жуйних (диктіокаульоз) –
- •Післязабійна діагностика. Протостронгільоз
- •Стронгілоїдоз - збудник – нематода, що паразитує в тонкому кишечнику свиней, овець, кіз,
- •Санітарна оцінка.
- •Аскароз – нематодозне захворювання. Збудником є
- •Санітарна оцінка. М'ясо, отримане від свиней, хворих на аскароз, за відсутності патологоанатомічних змін
- •Неоаскароз жуйних – хворіють телята до 4-х місячного
- •Ценуроз
- •Ценуроз овець (вертячка) – викликає личинкова
- •Післязабійна діагностика. Вона заснована на аналізу патологоанатомічних змін мозку. На мозковій тканині виявляють
- •Санітарна оцінка. Голову
- •Ценуроз м'язової сполучної тканини і підшкірної клітковини
- •Еймеріоз (кокцидіози) – протозооз, викликають
- •Санітарна оцінка.
- •Гіподермоз великої рогатої худоби - збудник –
- •Вольфартіоз овець (зачервлення ран).
- •Естроз - захворювання овець, що викликається живородячими
- •Реєстрація і облік результатів дослідження. В процесі післязабійного дослідження м’яса, а також досліджень
М’язи діафрагми. На трихінельоз (з ніжок діафрагми або ж її м’язово-реберної частини й так званого “язичка”, що звисає з діафрагми в черевну порожнину); цистицеркоз ВРХ, свиней та овець; саркоцистоз у свиней; сетаріоз; рідше – фасціольоз.
Підшлункова залоза. На дикроцеліоз; сетаріоз; цистицеркоз (за значного ураження); спарганоз, токсоплазмоз.
Матка. На трихомоноз великої рогатої худоби (гнійне запалення).
Сечовий міхур. На піроплазмідози (крововиливи на слизовій оболонці та наявність кров’яної сечі).
Продукти забою після закінчення ветсанекспертизи можуть бути використані без обмежень, з обмеженнями (промпереробка з метою виготовлення окремих видів м’ясних продуктів на м’ясопереробному підприємстві), після знешкодження (проварюванням, заморожуванням, засолюванням); утилізовані (технічно чи біологічно) або знищені (шляхом спалюванням).
Трихінельоз.
Небезпечний гельмінтозооноз, який викликає трихінела видів: Trichinella spiralis і |
|
|
Trichinella pseudospiralis. Tr. nativa, Tr. Nelsoni тощо. У Краснодарському краї |
|
вперше виділили трихінелу безкапсульну, що паразитує у 20 видів птахів, диких |
|
тварин, людей, у свині, коней, овець може бути. В Україні, крім Л.П. |
|
Артеменко і її учня ще ніхто не займався виділенням і діагностикою |
|
безкапсульної трихінели. Ця трихінела швидко потрапляє у м’язи й мігрує |
|
там. А вперше в Україні діагностикою трихінельозу, зокрема, розробкою |
|
реакції непрямої гемаглютинації, за яку отримав медаль на ВДНГ, та ІФА |
|
займався проф. Ю.Г. Артеменко. |
Протікає гостро і хронічно з яскраво вираженими алергічними явищами. Весь цикл |
|
|
розвитку обох видів проходить в організмі одного живителя – статевозріла |
|
стадія локалізується в кишечнику, личинкова – м'язовій тканині. Лікування |
|
ефективне, коли личинка мігрує по крові, на 17–20 добу вона вже в сарколемі і |
|
звідки її дістати важко. |
|
Окрім людини, трихінели уражують близько 57 видів тварин. |
|
|
|
На трихінельоз хворіють свині, нутрії, коні, домашні коти. У природних умовах - |
|
кабани, ведмеді, інші всеїдні й м'ясоїдні (борсуки, єнотоподібні собаки, шакали, |
|
вовки, лисиці, песці, куниці, норки, дикі лісові кішки), морські ссавці (кити, |
|
тюлені, моржі), комахоїдні, гризуни, інші тварини. Найвища ураженість у вовків |
|
– 51 %, шакалів – 36,5 %, диких лісових кішок – 36,2 %, єнотоподібних собак – |
|
23,7%, лисиць – 18,4 %, домашніх кішок – 7,6 %, собак – 2,6 %, а також ведмедів, |
|
диких кабанів, борсуків, нутрій, свиней, коней. |
|
Трихінела спочатку має вигляд прямого або злегка зігнутого паразита, |
|
поступово приймає S-подібну форму, а потім – спіралі без помітних капсул. |
|
Через 5–6 тижнів і до 3-х міс. утворює капсулу. В свиней вона найчастіше має |
лимоноподібну форму, іноді овальну, грушо- або пляшко-подібну. В інших тварин – яйцевидної, круглої, овальної, іноді видовжено-овальної форми. В одній капсулі може міститися від 2 до 7 трихінел.
За деякий час у капсулі починають відкладатися солі вапна. В свиней цей процес починається приблизно на 6-му місяці після утворення капсули. Звапніння відбувається, починаючи з полюсів, закінчується через 9–16 міс. і не є показником загибелі паразитів.
|
Обов'язковому дослідженню на трихінельоз підлягають туші, |
|
напівтуші, четвертини свиней (окрім поросят до 3-тижневого віку), |
|
кабанів, борсуків, ведмедів, всеїдних і м'ясоїдних тварин, а також |
|
нутрій. |
|
Для проведення трихінелоскопії беруть дві проби поперечносмугастих |
|
м’язів по 80 г кожна із ніжок діафрагми, на місці переходу їх у |
|
сухожилля. За їх відсутності у туш свиней беруть проби із м’язової |
|
(реберної) частини діафрагми, м’язів: язика, гортані, стравоходу, |
|
міжреберних, шийних, жувальних. |
|
Від туш всеїдних і м’ясоїдних тварин відбирають проби литкових чи |
|
інших м’язів;. |
|
Від туш коней – м’язи: кореня язика, жувальні, діафрагми, міжреберні, |
|
плече-лопаткові. В м’язах діафрагми інтенсивність ураження |
|
найменша. Уражуються коні на пасовищі, через корм, зокрема, |
|
зернофураж. |
|
У ведмедя – м’язова частина діафрагми, масетери, язик. |
|
|
|
У моржів – язик, борсуків – м’язи ніжок діафрагми (жир борсучий |
|
небезпечний для хворих на туберкульоз людей, що його споживають). |
|
Якщо зазначені м’язи відсутні – альтернативні м’язи – поперечно |
|
посмуговані – відбирають проби із м’язово-реберної частини |
|
діафрагми, та так званого “язичка”, що звисає з діафрагми в черевну |
|
порожнину; м’язів стравоходу, міжреберних, шийних. |
|
У трупах тварин (коти, собаки тощо, гризуни) личинка може бути |
|
життєздатною 1 рік. |
Досліджують за допомогою методів мікроскопічного дослідження (компресорна трихінелоскопія) та пепсинізації.