3.5 Стислі висновки

З аналізу результатів розрахунку факторних показників можна зробити наступний висновок:

- зміна кількості ТЛ призвела до зменшення часу обробки судна на -4,77 год.;

- збільшення продуктивності збільшило час обробки судна на −19,15 год;

- з урахуванням рівня організації перевантажувального процесу, час обробки судна відносно планового показника збільшилося на 4,9 год;

- узагальнений показник факторних відхилень показав, що у разі порівняння планового часу з урахуванням всіх факторів час обробкисудна зменшився на - 19,027 год.

З аналізу результатів розрахунку факторних показників можна зробити висновок;

− при зміні кількості ТЛ витрати збільшилися 63 592 243, 69 грн;

− при збільшенні продуктивності витрати зменшились на - 31 582 219, 84 грн;

− з урахуванням рівня організації перевантажувального процесу, витрати відносно планових показників зменшились на - 2 956 687,54 грн;

− з урахуванням вартості утримання ТЛ витрати збільшилися на

656 467,18 грн;

− Що стосується витрат часу на обробку судна, то вони збільшився на - - 2 956 687,54 грн.

− Узагальнений показник витрат порту з обробки судна збільшився на 30 374 020, 85 грн.

Загальний висновок

В курсовому проекті були виконані розрахунки щодо технологічного плану - графіка обробки судна, а також були проаналізовані можливі результати відхилення ОПОС від планових, тобто проектних показників. Розрахунки показали, що якщо розглядати весь комплекс факторів які впливають на ОПОС, а в даному випадку його економічного результату (зниження витрат порту на вантажно-розвантажувальні роботи), в разі застосування додаткових технологічних ліній. У другому розділі ми складали варіанти (всього 5) розташування технологічних ліній на 5 люках при мінімальних витратах і знайшли відповідь: номер 4 – тривалість 14 год., номер 2 – тривалість 14 год., номер 1 – тривалість 1 год., номер 9 – тривалість 48 год., номер 8- тривалість 13 год., загальні витрати порту склали С = 11 494 089 грн/год. Залежно від умов чартеру, якщо ним передбачений диспач, час обробки не зменшується, про що свідчать розрахунки, ΔТ збільшується на - 21 год, витрати порту на ОПОС ΔR збільшуються на 30 374 020, 85 грн, що не вигідно на мою думку, так як мета ОПОС заощадити час на обробку судна і витрати порту. З вищесказаного можна зробити висновок, що ОПОС в залежності від сформованих умов, а також умов чартеру можна поліпшити.

Список використаної літератури

1.Ветренко Л.Д. , Ананьїна В.З. , Степанець А.В. Організація і технологія перевантажувальних процесів у морських портах . - М . : Транспорт

,1989-270 с.

2.Г. Козирєв В.К. Грузоведение . - M . : Транспорт , 1991. - 288 с.

3.Луговцов А.Ф. Управління стівідорними операціями у зарубіжних портах. – Одеса, 1985, 57с.

4.Магамадов А.Р. Оптимізація оперативного планування роботи порту.

–М .: Транспорт, 1979. -184 с.

5. Механік Л.А. , Токман Г.L Портові перевантажувальні

роботи(планування, організація і технологія). – І .: Транспорт, 1983. – 285 с.

6. Снопков В.I. перевозка вантажів морем . - M . : Транспорт , 1986. 312с.

Управління стівідорними роботами : методичні вказівки до вивчення портах, -Одеса , ОІІМФ, 1993. - 34 с.

25