Богослужіння Церкви. Таїнства. Літургія.

Культова система Православ'я передбачає таїнства, молитви, поклоніння хресту, іконам, мощам і святим, а також вшановування свят та дотримування постів.

В основі культу Православ'я – сім таїнств.

Таїнство – обрядова дія в християнстві, через яку, за вченням Церкви, віруючому передається Божа благодать.

Хрещення – зняття з людини вродженого гріха, прийняття її в лоно Церкви, й відкриття таким чином людині шляху до спасіння. Православне хрещення здійснюється за тринітарною формулою «в ім'я Отця, Сина і Святого Духа» потрійним занурен­ням у воду, а не простим нанесенням на лоб кількох кра­пель води, як це роблять католики. Обливання допускається лише в окремих випадках, наприклад під час хрещення хворих. Православні як і католики визнають хрещення немовлят. В основі цього лежить віра в спасенну силу Церкви та церковних таїнств.

Миропомазання є освяченням і зміцненням духовних сил християнина на шляху до спасіння. Це таїнство, в якому людина отримує дар Святого Духа, розуміється Церквою як особиста П’ятидесятниця кожного християнина. У Православ'ї миропомазання здійснюється разом із хре­щенням у т. ч. над немовлятами. Для порівняння: в католицизмі хрещення та миропомазання відділені одне від одного у часі.

Євхаристія (причащання) – таїнство єдності Бога з людьми; полягає у вкушанні віруючими хліба та вина, які, за вченням Церкви, при здійсненні обряду, таємниче перетворюються на Тіло і Кров Господні. У Православ'ї це таїнство здійснюється квасним хлібом – проскурою та вином для усіх вірних, і священиків, і мирян. Діти можуть причащатися відразу після моменту хрещення, а не чекати до­сягнення 7–12 років, як у католиків.

Таїнство шлюбу – це освячення сімейних відносин християн. Подружжя отримує в таїнстві благодать "до благословенного народження і християнського виховання дітей". За певних умов у Право­слав'ї можливий розрив шлюбу, тоді як католицька церк­ва допускає лише його анулювання, визнання недійсним.

Сповідь у Православ'ї є обов'язковим кроком на шляху приготування віруючого до таїнства євхаристії (причащання). Особливістю церковного розуміння таїнства залишається суворе дотримання таємниці сповіді.

Соборування (маслосвяття, єлеосвячення) – це помазання хворого освяченим єлеєм. Згідно з учен­ням православної церкви, маслосвяття зцілює хвороби ду­ховні й тілесні, які є наслідком гріхів; у католицизмі це – один із останніх обрядів переходу людини у вічне життя. У православ'ї соборування здійснюють над особами старши­ми 7 років, що хворіють тілесними або душевними хворо­бами (відчай, скорбота тощо). Таїнство маслосвяття, згідно з канонами, здійснюють сім священиків. Вони запалюють свічки, чи­тають сім молитов про одужання хворого, сім послань апо­столів, сім розділів з Євангелія, потім сім разів змазують єлеєм хворого. Це таїнство, у разі потреби, може здійснювати й один священик, але, як і раніше, зберігаються сім прохань за хворого, сім молитов.

Священство – таїнство, в якому людина (чоловік), через рукоположення та молитви єпископа отримує священний сан, тобто здатність передавати в церковних обрядах іншім людям благодатні дари Святого Духа.

Християнські богослужіння складають­ся з добового, тижневого та річного богослужбового кіл.

Добове коло богослужінь передбачає служби вечірні, повечірні, опівніч­ниці, ранкові та години «часів». Це здебільшого колек­тивні молити, що супроводжуються богослужбовими спі­вами та читанням біблійних текстів.

Своєрідним центром добового кола християнських від­прав є літургія (меса), що має дві частини – «літургію оголошених» та «літургію вірних». Під час першої части­ни можуть бути присутніми як хрещені, так і не хрещені, але наближені до християнства й підготовлені до таїнства хрещення. Літургійна відправа у своїй другій частині пе­редбачає присутність і участь лише охрещених членів церкви, які сповідалися та приготувалися до участі у таїн­стві євхаристії як центральній події літургії.

Літургія (гр. leitoyrgeia – загальна справа) – обідня, найго­ловніше православне богослужіння, під час якого відбувається таїнство Євхаристії.

Тижневе коло відправ є сукупністю добових кіл бого­служінь протягом тижня. Кульмінацією тижневого кола є недільна літургія.