- •Педагогіка як наука. Об’єкт і предмет педагогіки. Етапи розвитку та головні категорії педагогіки.
- •Теорії походження виховання.
- •Система педагогічних наук. Зв’язок педагогіки з іншими науками. Поняття про народну педагогіку й етнопедагогіку.
- •Головні методи науково-педагогічних досліджень.
- •Виникнення організованих форм виховання. Виховання і школа країн Стародавнього Сходу.
- •Виховання і навчання в античному світі Середземномор’я. Педагогічні погляди стародавніх грецьких і римських філософів.
- •Виховання й освіта в Європі в період феодалізму. Головні типи шкіл. Виникнення перших університетів.
- •Школа і педагогічна думка епохи Відродження.
- •Педагогічна система я.-а. Коменського.
- •Педагогічні погляди ж.-ж. Руссо і д. Локка.
- •Внесок й. Песталоцці, а.-ф. Дістервега, і.-ф. Гербарта в теорію та практику
- •Перші школи в Київській Русі. Найдавніші пам’ятки педагогічної думки.
- •Братські школи – осередки національної освіти і культури в Україні кінця хуі-хуіі ст.
- •Школа Запорозької Січі. Сутність і специфіка козацької педагогіки.
- •К. Ушинський – видатний український педагог та просвітитель.
- •Освітня діяльність і педагогічні погляди с. Русової.
- •Григорій Ващенко – видатний український педагог.
- •Педагогічна система а. Макаренка.
- •Освітня діяльність і науково-педагогічна спадщина в. Сухомлинського.
- •Поняття про особистість і розвиток людини. Головні чинники розвитку особистості.
- •Вікова періодизація. Особливості фізичного і психічного розвитку учнів різного віку та їхнє врахування у педагогічній діяльності.
- •1. Поняття про дидактику. Предмет і головні категорії дидактики.
- •2. Історичний екскурс до вчень видатних дидактів. Теорія формальної та експериментальної освіти.
- •3. Середня освіта у вимірі Нової української школи. Основні складові та ключові компетентності нуш.
- •4. Поняття і сутність змісту освіти в закладі середньої освіти. Державний та шкільний компонент програмного матеріалу.
- •5. Нормативні документи, що визначають зміст освіти.
- •6. Підручник: призначення, структура, вимоги.
- •7. Характеристика навчальної програми з фахового предмета.
- •8. Поняття про процес навчання, його характерні ознаки. Головні функції процесу навчання.
- •9. Головні компоненти процесу навчання.
- •10. Принципи навчання, їхній об’єктивний характер. Принципи свідомості й активності, систематичності і послідовності навчання: сутність і головні шляхи (правила) їх реалізації.
- •11. Принципи міцності знань і доступності навчання: сутність і головні шляхи реалізації.
- •12. Принцип наочності навчання. Сутність і шляхи реалізації принципу науковості навчання.
- •13. Принципи зв’язку навчання з життям і орієнтації на загальнолюдські та національні цінності.
- •14. Поняття про метод навчання і методичний прийом. Методи в історії дидактики. Характеристика словесних методів навчання.
- •15. Головні класифікації методів навчання.
- •16. Характеристика наочних і практичних методів навчання.
- •17. Характеристика методів стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
- •18. Поняття про дидактичні засоби навчання.
- •19. Поняття про форми організації навчання у середній школі. Становлення і розвиток форм навчання в історичному часі.
- •20. Урок як головна форма організації навчання в сучасній школі. Типологія і структура уроків.
- •22. Головні вимоги до уроку. Шляхи вдосконалення уроку на сучасному етапі.
- •Підготовка вчителя до уроку. Планування уроку. Аналіз і самооцінка уроку.
- •24. Організація навчальної діяльності учнів на уроці: фронтальна, індивідуальна, групова, парна форма роботи. Самостійна робота учнів.
- •25. Шкільна лекція, семінарські і практичні заняття, навчальні екскурсії та факультативи як форми організації навчання в середній школі.
- •Сутність педагогічного діагностування в середній школі. Функції і педагогічні вимоги до контролю успішності навчання.
- •27. Основні види, методи і форми контролю. Оцінка й облік успішності знань учнів.
- •28. Критерії оцінювання знань учнів з мови та літератури за 12-бальною системою.
- •Поняття про принципи виховання. Характеристика принципів народності, культуровідповідності, природовідповідності, гуманізації і демократизації виховання.
- •Поняття мети виховання. Розвиток мети виховання в історичному часі. Мета, ідеал та головні напрями сучасного українського виховання.
- •Поняття про методи і прийоми виховання. Класифікація методів виховання.
- •Характеристика методів формування свідомості.
- •Характеристика методів організації діяльності та формування позитивного досвіду суспільної поведінки.
- •Характеристика методів стимулювання та регулювання поведінки і діяльності учнів.
- •Зміст і головні завдання морального виховання молоді. Формування національної свідомості і самосвідомості учнівської і студентської молоді.
- •Зміст і завдання розумового виховання молоді.
- •Зміст естетичного виховання учнівської молоді.
- •Значення екологічного та економічного виховання в сучасній школі.
- •Головні інститути соціалізації особистості.
- •Виховні завдання сім’ї та родини.
- •Значення церкви у вихованні молоді.
22. Головні вимоги до уроку. Шляхи вдосконалення уроку на сучасному етапі.
Організаційні вимоги. Передбачають визначення вчителем мети і завдань уроку та шляхів їхньої реалізації в конкретних умовах конкретного класу; забезпечення заняття необхідними навчальними засобами; продумування стимуляційно-мотиваційного комплексу, хронометраж основних етапів уроку.
Дидактичні вимоги. Полягають у забезпеченні належних дидактичних умов для педагогічно ефективної системи навчально-пізнавальної діяльності учня. Це стає можливим за умови чіткої постановки цілей і завдань уроку, правильного відбору та обґрунтованої структуризації визначеного навчальною програмою змісту освіти, плануванні необхідних методів та прийомів пізнавальної діяльності, виявленні шляхів реалізації навчальних принципів.
Психологічні вимоги. Спрямовані на дотримування психологічних закономірностей процесу навчального пізнання, відповідної його мотивації, позитивного ставлення учнів до навчання.
Психотерапевтичні вимоги. Передбачають дотримування вчителем конгруентності у ставленні до учнів. Мається на увазі таке ставлення, яке співвідноситься з позицією педагога, що виражається словами: "Ти мені подобаєшся", а не "Ти мені будеш подобатися, якщо...". На цій основі відбувається звільнення як учнів, так і вчителя від не завжди помітних мікропсихотравм. Створюється на уроці така психологічна атмосфера і використовуються такі психотерапевтичні засоби, які у сукупності допомагають розкрити внутрішній резервний комплекс особистості, що виявляється не лише у розширенні мнестичних можливостей школяра, а й у цілісному стимулюванні його особистості.
Санітарно-гігієнічні вимоги. Не завжди безпосередньо пов'язані з діяльністю вчителя на уроці, але впливають на перебіг навчальної діяльності. Передбачають відповідні освітленість класу, забезпечення чистим повітрям, належний температурний режим, раціональний розклад уроків, режим навчальної діяльності. Висота парт повинна відповідати віку дітей, оскільки у протилежному випадку порушуватимуться постава та зір дітей.
Гігієна розумової праці потребує впровадження в школах програм розвитку образного мислення (Е.Каструбін), оскільки за умови ,холоду" на яскраві образи, що формуються в основному за участю правої півкулі кори головного мозку, започатковують свій розвиток дидактогенні неврози.
Певні санітарно-гігієнічні вимоги ставляться до використання технічних засобів навчання.
Важливу роль відіграє дотримування чистоти у класному приміщенні.
Етичні вимоги. Передбачають насамперед педагогічну тактовність учителя не тільки під час спілкування з учнями, але й у ставленні до них за рамками класно-урочної діяльності. Важливе значення має також об'єктивна оцінка вчителем знань учнів.
Загалом можна виділити такі основні групи загально педагогічних вимог до уроку: санітарно-гігієнічні, психолого-фізіологічні, дидактичні, виховні.
Санітарно-гігієнічні вимоги. Для успішності й ефективності навчання передусім необхідно забезпечити сприятливі природні умови для біологічної життєдіяльності кожного вихованця, нормального протікання фізіологічних процесів, які є важливою передумовою психічної діяльності особистості.