- •Фізична реабілітація
- •3.1. Лікувальна фізична культура
- •3.1.4. Періоди застосування лікувальної фізичної культури
- •3.1.5. Загальні вимоги до методики проведення занять з лфк
- •3.1.6. Рухові режими
- •3.1.7. Ефективність застосування лфк
- •В деяких суглобах кінцівок, градуси стосовно вихідного положення
- •Рухи пальців кисті
- •3.2.1. Механізми лікувальної дії масажу
- •3.3. Фізіотерапія
- •3.3.2. Класифікація лікувальних фізичних чинників
- •3.3.3. Характеристика лікувальних фізичних чинників
- •3.4. Механотерапія
- •3.5. Пра1іетерапія
- •3.6. Поєднання засобів фізичної реабілітації
- •3.7. Загальні поняття про санаторно-курортне лікування
- •4.2.1. Рани
- •4.2.2. Опіки і відмороження
- •4.2.3. Переломи кісток
- •4.2.4 Ампутаиїї
- •4.3. Фізична реабілітація
- •4.3.1. Оперативні втручання-на органах грудної порожнини
- •4.3.2. Оперативні втручання на органах черевної порожнини
- •І суглобів
- •5.1. Фізична реабілітація
- •5.1.1. Клініко-фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації
- •5.1.2. Недостатність кровообігу
- •5.1.3. Атеросклероз
- •5.1.4. Інфаркт міокарда
- •5.1.5. Стенокардія
- •5.1.6. Гіпертонічна хвороба
- •5.1.7. Гіпотонічна хвороба
- •5.1.8. Ревматизм
- •5.1.9. Захворювання серия
- •5.2.1. Клініко-фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації
- •5.2.2. Пневмонія
- •5.2.3. Плеврит
- •5.2.4. Бронхіальна астма
- •5.2.5. Емфізема легень
- •5.3.2. Гастрит
- •5.3.3. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
- •5.3.4. Захворювання кишок
- •5.3.6. Спланхноптоз
- •5.4.1. Клініко-фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації
- •5.4.2. Ожиріння
- •5.4.3. Цукровий діабет
- •5.4.4, Подагра
- •5.5. Фізична реабілітація при захворюваннях суглобів
- •5.5.1. Клініко-фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації
- •5.5.2. Артрити
- •5.5.3. Артрози
- •Фізична реабілітація при дефектах постави, сколіозах та плоскостопості
- •6.1. Дефекти постави
- •6.2. Сколіоз
- •6.3. Плоскостопість
- •Фізична реабілітація при захворюваннях і травмах нервової системи
- •7.2. Захворювання і травми периферичної нервової системи
- •7.2.1. Радикуліт
- •7.2.2. Неврит диневого нерва
- •7.3. Захворювання і травми центральної нервової системи
- •7.3.1. Інсульт
- •Орієнтовний комплекс вправ лікувальної гімнастики лля хворих на інсульт при розширеному постільному режимі (за в.М. Максимовою, т.С. Ананьєвою, 1995)
- •7.3.2. Травми головного мозку
- •7.3.3. Травми спинного мозку
- •7.3.4. Неврози
- •8.1. Фізична культура
- •8.2. Фізична культура у середньому і похилому віці
- •9.1. Загальні уявлення про вагітність та пологи
- •9.3. Вплив фізичних вправ на організм вагітної
- •9.3.1. Застосування фізичних вправ під час вагітності
- •9.5. Фізичні вправи y післяпологовий період
- •9.5.1. Зміни в організмі жінки після пологів
- •9.5.2. Заняття фізичними вправами після пологів
- •03680, Київ, вул. Фізкультури, 1
- •04053, Київ-53, Артема, 25.
В деяких суглобах кінцівок, градуси стосовно вихідного положення
|
Згинання |
Приведення |
Внутрішня |
Суглоб |
— роз- |
— від- |
— ЗОВНІШ- |
|
гинання |
ведення |
НЯ ротація |
Плечовий |
180-60 |
0-180 |
90-90 |
Ліктьовий |
145-0 |
— |
— |
Промене- |
— |
— |
90-90 |
ЛІКТЬОВИИ |
|
|
|
Промене- |
90-80 |
20-45 |
— |
зап'ястковий |
|
|
|
Кульшовий |
125-15 |
10-45 |
45-45 |
Колінний |
130-0 |
— |
— |
Гомілково- |
45-20 |
— |
— |
стопнии |
|
|
|
розгинання у поперековому відділі хребта досягає 80°. Сумарні рухи всього хребта можливі у межах: до 160° — згинання, 145° — розгинання, загальна амплітуда рухів у фронтальній площині — до 165° і поворотів у кожний бік — до 120°.
Визначення сили м'язів є основним показником рухових можливостей людини, який якнайкраще показує зміни, що виникають при рухових порушеннях та під впливом занять ЛФК. З цією метою у практиці використовують динамометри та метод мануального м'язового тестування. Останнє наочно відображено в таблиці 3.4, що розробив R.Braddom (1996) та модифіковано нами. В ній представлені тестування основних м'язових груп, їх периферична і корінцева іннервація, що забезпечують рухи у суглобах.
Таблиця 3.4. М'язові групи, які беруть участь в основних рухах та їх тестування
згинання вказує відстань у сантиметрах від кінця III пальця до поверхні опори. Розгинання тулуба вимірюють відстанню від VII шийного хребця до початку міжсіднич-ної складки у положенні стоячи і при максимально можливому прогинанні. Нахил убік вважається добрим, якщо пацієнт, ковзаючи кистю по однойменній зовнішній поверхні стегна, досягає пальцями колінного суглоба.
Нормальними обсягами рухів у шийному відділі хребта прийнято вважати: розгинання — 70°, згинання — 60°, повороти вбік — по 75°, нахили вбік — по 45°, нахили вбік у грудному і поперековому відділах (разом дорівнюють) — по 50°. Загальна амплітуда згинання і
М'яі / Іннервація |
Тест |
|
Рухи у плечовому суглобі Згинання Дельтоподібний м'яз (м.) / па- Вихідне положення (В.п.) — хвовий нерв (н.) С5—С6 рука зігнута в плечовому (90°) Великий грудний м. / медіаль- і ліктьовому суглобах. Дослідний і латеральний грудні н. ник намагається розігнути ру-С5 D1 ку в плечовому суглобі докла- Дзьобо-плечовий м. / м'язово- дагочи 3УСШПЯ до Д"стальної шкірний н. С5-С7 частини передпліччя Розгинання Дельтоподібний м. / пахвовий в п _ рука розігнуга у лік_ тьовому суглобі. Дослідник Найширший м. спини / грудо- намагається зігнути руку у спинний н. Сб С8 плечовому суглобі, докладаю-Великий круглий м. / чи зусилля до дистальної час-підлопатковий н. С5—Сб тині передпліччя |
1 |
44
45
Фізична реабілітація
Розділ 3. Фізична реабілітація
Продовження таблиці 3.4
М'яї / Іннервація |
Тест |
|||
|
Відведення |
|||
Дельтоподібний м. / пахвовий |
В.п. — рука відведена на 90° у |
(ї\ |
||
н. С5—Сб |
плечовому суглобі. Дослідник |
|||
Надостьовий м./ надлопатковий н. С5—С6 |
намагається надати руці положення приведення, докладаючи зусилля до дистальної частини передпліччя |
^\\ |
||
|
Приведення |
|||
Великий грудний м. / медіаль- |
В.п. — рука опущена. |
|
||
ний і латеральний грудні н. |
Дослідник намагається відвес- |
|
||
С5—D1 |
ти руку, докладаючи зусилля |
(і |
|
|
Найширший м. спини / грудо-спинний н. Сб—С8 |
до дистальної частини передпліччя |
1 |
|
|
Великий круглий м. / підло- |
|
|
дяг* |
|
патковий н. С5—Сб |
|
|
||
|
Внутрішня ротація |
|||
Підлопатковий м. / підлопат- |
В.п. — рука відведена у плечо- |
|
||
ковий н. С 5—Сб |
вому суглобі під кутом 90° при |
/^*\ |
||
Великий грудний м. / медіальний і латеральний грудні н. С5—D1 |
повній внутрішній ротації і зігнута у ліктьовому суглобі 90° . Дослідник намагається надати руці положення зов- |
їОлЛ |
||
Найширший м. спини / грудо- |
нішньо' ротації, докладаючи |
\\а \- -Д І |
||
спинний н. С5—С8 |
зусилля до дистальної частини |
Т^У-ч 1 1Л |
||
Дельтоподібний м. / пахвовий |
передпліччя |
\& і п} |
||
н. С5—Сб |
|
|
||
Великий круглий м. / |
|
|
||
підлопатковий н. С5—С6 |
|
|
||
|
Зовнішня ротація |
|||
Підостьовий м. / надлопатко- |
В.п. — рука відведена у |
|
||
вий н. С5—Сб |
плечовому суглобі під кутом |
ran £Z\ |
||
Великий круглий м. / пахвовий н. С5—Сб |
90° при повній зовнішній ротації і зігнута у ліктьовому суглобі 90°. Дослідник |
&&> |
||
Дельтоподібний м. / пахвовий |
намагається надати руці |
^^"Л ЛІ |
||
н. С5—Сб |
положення внутрішньої ротації, докладаючи зусилля до дистальної частини передпліччя |
х1\ |
Продовження таблиці 3.4
М'яз/іннервація |
Тест |
|
Р> |
хи у ліктьовому суглобі Згинання |
|
Двоголовий м. плеча / м'язово- |
В.п. — рука зігнута у ліктьо- |
|
шкірний и. С5—Сб |
вому суглобі під кутом 90°. Дослідник намагається |
|
Плечовий м. / м'язово-шкір- |
розігнути руку, докладаючи |
Ґ^ |
ний н. |
зусилля до дистальної |
rf»a \Tj |
Плечо-променевий м. / проме- |
частини передпліччя. |
V®. —/(/"Ч |
невий н. С5—Сб |
Основним м., що згинає ліктьовий суглоб є: при |
^Ч л\ |
|
повній супінації — двоголовий м. плеча; при повній пронації — плечовий м.; у нейтральному положенні між пронацІєю І супінацією — плечово-променевий м. Розгинання |
\ М |
Триголовий м. плеча / проме- |
В.п. — рука в положенні |
р\ |
невий н. Сб—С8 |
легкого згинання (до 30°) |
л*ч ГГ\[ |
|
у ліктьовому суглобі. Дослідник намагається зігнути руку у ліктьовому |
ЩГ' Jl |
|
суглобі, докладаючи усилля до дистальної частини передпліччя Рухи передпліччя Пронація |
' |
Квадратний м.—привертач / |
В.п. — передпліччя в поло- |
|
серединний н. С7—С8, Dl |
женні повної пронації. |
С\ |
|
Дослідник намагається |
jj |
Круглий м.—привертач / сере- |
супінувати передпліччя, |
|
динний н. С7—С8, D1 |
докладаючи зусилля до його дистальної частини. При згинанні у ліктьовому |
/Іг-Чі |
|
суглобі до кута 90° основним пронатором с круглий м'яз-привертач, при повному згинанні — квадратний м'яз—привертач |
9^"| |
46
47
Фізична реабілітація
Розділ 3. Фізична реабілітація
Короткий
відвідний м. великого пальця /
серединний
н. С8 Довгий відвідний м. великого пальця
кисті /
променевий
н. Сб—С7
Короткий
м.—розгинач
великого пальця кисті /
променевий
н. Сб—С 7
Довгий
м.—розгинач
пальців /
променевий
н. Сб—С8
М,—розгинач
вказівного пальця /
променевий
н. С6—С8
М.—розгинач
мізинця /
променевий
н. Сб—С8
М 'яз / іннервація |
Тест |
|
|
Супінація |
|
М'яз-відвертач / променевий |
Двоголовий м. тестується при |
ҐР\ $£\ |
к. CS—C6 |
згинанні у ліктьовому суглобі. |
Іч О?) |
Двоголовий м. плеча / м'язово-шкірний н. С5—Сб |
Функція м'яза-відвертача визначається при повному згинанні у ліктьовому суглобі і повній супінації передпліччя. Дослідник намагається пронувати передпліччя |
In |
Рухи у променево-зап 'ястковому суглобі |
|
|
|
Згинання |
|
Променевий м.—згинач |
Для вибіркового тестування: |
|
зап'ястка / серединний н. |
• променевий м.—-згинач — в.п. |
|
С6—С7 |
— кисть повинна бути в поло- |
|
Ліктьовий м.—згинач зап'ястка / ліктьовий н. С8, D1 |
женні повного згинання і повного відхилення. Дослідник намагається розігнути кисть і |
_^/ |
|
відвести іі у бік ліктьової кістки; |
J^^fe-L |
|
• ліктьовий м.—згинач зап'яст- |
|
|
ка — кисть повинна бути в положенні повного згинання і ліктьового відхилення. Дослідник намагається розігнути кисть і відвести її у бік променевої кістки Розгинання |
|
Довгий променевий м.— |
Дослідник намагається зігнути |
|
розгинач зап'ястка/ |
кисть, докладаючи зусилля до |
|
променевий н. Сб—С7 |
тилу кисті. Для вибіркового |
|
Короткий променевий м.— розгинач зап'ястка / променевий н. Сб—С7, ліктьовий м.—розгинач зап'ястка/ променевий н. С6—С7 |
тестування: • довгий променевий м,—розгинач зап'ястка — кисть повинна знаходитись в положенні повного розгинання і променевого відхилення. Дослідник |
^ш |
намагається зігнути кисть і |
s\ І4 |
|
|
відвести її у бік ліктьової кістки; • ліктьовий м.—розгинач зап'ястка — кисть повинна знаходитись в положенні повного розгинання і ліктьового відхилення. Дослідник намагається зігнути кисть і відвести її у бік променевої кістки |
|
Продовження таблиці 3.4
М'яз / іннервація
Тест