- •1) Історія медицини як наука і предмет викладання. Періодизація історії медицини і джерела її вивчення.
- •2) Методи і принципи історико-медичних досліджень. Значення історії медицини у підготовці лікаря
- •4)-5) Періодизація і основні етапи становлення первісного суспільства та первісного лікування. На якому етапі розвитку людства зародилась медицина, і які чинники спонукали появу лікувальної справи?
- •6) Зародження культів і релігійних вірувань: тотемізм, фетишизм, анімізм, магія. Використання культових методів лікування. Чи можна віднести культові методи лікування до медицини?
- •7) Народна медицина як джерело традиційної і наукової медицини. Особливості української народної медицини
- •8) Коротка характеристика епохи Стародавнього Світу. 10 ознак цивілізації і як вони могли вплинути на розвиток медицини у країнах Стародавнього Світу (5 тис. До н. Е. – 5 ст. Н. Е.).
- •Колапс[
- •15) Давньокитайська медицина, особливості розвитку і досягнення. Організація медичної справи в країні. Профілактичний напрямок.
- •16. Принципи тібетської медицини (сім сходинок), їх актуальність для сучасного суспільства. Традиційні методи діагностики і лікування давньокитайської медицини.
- •17. Храмова медицина Стародавньої Греції. Грецька міфологія про лікарську діяльність і міфічних героїв-лікарів (Аполлон, Асклепій, інші).
- •18. Медичні школи Греції (Коська, Кротонська, Кнідська та інші) і їх роль у розвитку медицини й медичної науки.
- •19. Гіппократ, його діяльність і значення в історії медицини. Чому Гіппократа називають батьком медицини? Вчення Гіппократа.
- •20-21. «Гіппократів збірник» як перша медична енциклопедія: його структура, зміст і значення в історії медицини.
- •24. Медична система Асклепіада і його принципи лікування. Корнелій Цельс і значення його праці «Про медицину».
- •25. Гален із Пергама як найвидатніший представник медицини Римської імперії та його значення в історії подальшого розвитку медицини.
- •26. Становлення християнства і його вплив на розвиток медицини й медичної науки. Благочинність, догляд за хворими і немічними, притулки і перші лікарні при храмах і монастирях.
- •28-29 Медицина Візантії: основні напрямки розвитку, досягнення. Поява монастирської медицини.
- •32. «Канон лікарської науки» Авіценни, його структура і короткий зміст та значення для розвитку медицини.
- •33. Аль – Біруні, його праця «Фармакогнозія» і її значення в історії медицини й фармації.
- •37. Падуанський університет і роль його науковців (Везалій, Коломбо, Гарвей, Батіста Монтано, Фракасторо Джованні Морганьї, Рамацціні) у розвитку медичної науки й в підготовці лікарів. Cт. 70, 77
- •38. Розвиток медичної науки в період Відродження. Становлення анатомії, фізіології, ембріології як наук. Початок мікроскопії і її значення в медицині.
- •39. Розвиток хірургії в епоху Середньовіччя. Довгополі і короткополі цирульники. Цехова організація хірургів – ремісників. Амбруаз Паре і його значення в історії хірургії та медицини.
- •40. Медична система Парацельса. Роль Парацельса у розвитку клінічної медицини, фармації, медичної хімії, токсикології, деонтології.
- •42. Які великі наукові відкриття кінця 18 та першої половини 19 століть і як вплинули на розвиток медичних теорій та медицину в цілому?
- •43. Які найважливіші відкриття та нові теорії появились у Новочасну добу в анатомії, фізіології, гігієні, біології, хімії, мікробіології? Що вони дали для подальшого розвитку клінічної медицини?
- •45. Розвиток терапевтичних дисциплін і досягнення терапії у Новочасний період. Які причини породили нігілізм в терапії наприкінці хіх століття?
- •46 . Історія появи медичної емблеми. Трактування найвідоміших символів медичних емблем.
- •47. Медицина хх століття. Найважливіші фактори, що суттєво вплинули на розвиток медицини у хх столітті.
- •48Подальша диференціація і інтеграція медичних наук у хх столітті. Причини виникнення понять «екологія людини», «соціальна екологія», «хвороби адаптації», «хвороби цивілізації», «соціальна медицина».
- •49. Основні досягнення у хх столітті терапії, хірургії, мікробіології, імунології, загальної та соціальної гігієни.
- •50 Сучасні науково-практичні досягнення у медичній галузі України
- •51. Історія появи медичної емблеми. Трактування найвідоміших символів медичних емблем.
- •52. Історія створення Товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та його призначення. Найважливіші завдання цього товариства.
- •54. Медична етика, медичний етикет і деонтологія. Історія їх виникнення та значення у підготовці та наступній повсякденній діяльності медичних працівників різного профілю
- •55 Історія медицини України: періодизація, хронологія. Із яких джерел пізнаємо історію медицини України? Врачування в період Трипільського періоду.
- •56. Медицина на теренах України в родово-племінні часи. Медицина скіфів. Впливи античної медицини й медицини Сходу на народну медицину України
- •57. Медицина на теренах України в княжий період. Медицина Київської Русі та впливи на її розвиток медицини Візантії і Арабських Халіфатів
- •58. Монастирська і світська медицина Русі. Санітарна справа. Медична література. Спеціалізація руських лікарів. Регламентація медичної діяльності в Русі.
- •59. Розвиток медицини у Галицько-Волинському князівстві. Реміснича (цехова) медицина. Стан громадської та монастирської медицини і фармації. Гігієна та санітарний стан міст.
- •61 Медична освіта в Україні. Роль Острозької, Києво-Могилянської та Замойської академій у підготовці медичних кадрів для України.
- •63 Медицина України в період гетьманського правління (Козацької держави). Медичне обслуговування населення й забезпечення походів козаків.
- •65 Медична освіта на теренах України у 18-19століттях. Становлення наукових медичних шкіл при університетах, наукових товариств медиків. Медичне просвітництво в Україні.
- •66 Медичне забезпечення населення в Російській імперії у 18-19 століттях. Земська медицина
- •67 Основні принципи державної системи охорони здоров'я. Досягнення системи охорони здоров'я України за радянський період (1917-1991).
- •68 Внесок вчених України в розвиток медичної науки у дорадянський період
- •69 Видатні лікарі-науковці вихідці із Буковини і.Мікулич-Радецький, н.Монастирський та їх внесок у розвиток медичної науки.
- •70 Історія заснування, розвиток і здобутки Буковинського державного медичного університету. Славнозвісні випускники університету.
- •72 Сучасні видатні вчені-медики, керівники нді намн та моз України.
- •73 Сучасні видатні вчені-медики, меценати які за вагомі заслуги нагороджені Орденом Св. Пантелеймона.
- •74 Історія медицини Північної Бессарабії та Північної Буковини.
- •75 Сучасні новітні технології та досягнення наукової медицини в Україні.
1) Історія медицини як наука і предмет викладання. Періодизація історії медицини і джерела її вивчення.
Історія медицини (IМ) – джерело медичних знань, “сховище” славних традицій, які створюються та передаються із покоління в покоління. Як наука і предмет викладання вона відіграє велику роль у системі підготовки лікаря: вихованні в нього почуття патріотизму, національної гідності, історико-діалектичного мислення, попередженні помилок минулого, формуванні прогресивного наукового світогляду та активної соціально-політичної позиції, підвищенні рівня загальної і професійної культури, моральності, біоетичних принципів, поглибленні спеціальних медичних знань. Для інтерпретування розвитку медицини в історичній ретроспективі, трактування основних історико-медичних подій особливе значення має знайомство з історичним методом, який є основним при проведенні історико-медичного дослідження та обов’язковим спеціальним у групі методів сучасних медичних досліджень, а також розуміння необхідності при вивченні ІМ акцентувати увагу на залежність рівня і характеру світової, вітчизняної та регіональної медицини, системи охорони здоров’я (ОЗ), суспільного здоров’я від соціально-політичних і матеріальних умов, світогляду, рівня розвитку культури і науки конкретних історичних періодів.
Історія медицини: наука та предмет викладання.ІМ – це наука, яка вивчає розвиток медичної діяльності, та медичних знань у зв’язку з розвитком і зміною суспільно економічних формацій, у нерозривному зв’язку із загальною історією культури народів. При розкритті питання – ІМ як наука – треба охарактеризувати теоретичні основи IМ, об’єкти та методи їх дослідження(історичний, експериментальний, графічних зображень, інтерв’ювання та ін.), суб’єкти дослідження, матеріально-технічну наукову базу. ІМ – наука про виникнення, розвиток і сучасний стан медицини, яка спроможна прогнозувати майбутнє. Вона складається з двох частин: загальної та спеціальної ІМ. Загальні питання історичного розвитку медицини, виявлення характерних особливостей, закономірностей цього розвитку, головних проблем, складають предмет загальної ІМ, яка вивчається в окремому курсі на кафедрах соціально-медичного профілю. Спеціальні питання історії окремих медичних дисциплін, історико-медичні відомості, які належать до окремих галузей медицини, вивчаються у відповідних курсах: анатомії та фізіології, терапії та хірургії, очних хвороб, невропатології та ін.
Основні принципи ІМ: історизму, головного і другорядного, історичної достовірності. Важливим є історичний підхід до всіх явищ у світі, включаючи медичну науку і практику: дивитись на кожне відоме явище з точки зору того, як в історії воно виникло, які головні етапи розвитку проходило, якого рівня досягло у теперішній час. Основний метод ІМ – історичний (історико-літературний, історико-бібліографічний, історико-архівний пошук та ін. спеціальні напрямки). Загальна ІМ як предмет викладання є самостійною дисципліною. Окремі відомості про розвиток медичних дисциплін надаються у курсі спеціальної історії медицини на теоретичних медичних, клінічних та профілактичних кафедрах. При цьому деталізуються і доповнюються матеріали курсу загальної історії медицини: життя та діяльність видатних вчених-медиків, лікарів, досягнення наукових медичних шкіл, історія ряду відкриттів. В основу періодизації у загальній ІМ покладена періодизація загальної (громадської) історії. За формаційним підходом розрізняється медицина таких періодів: 1) докласового суспільства: більше 2 млн років тому – V тис. до н. е. (первіснообщинна формація як основна); 2) давнього світу: V тис. до н.е. – V ст. (рабовласництво); 3) середньовіччя: V ст. – 1 чврт. XVII ст. (феодалізм); із 3 підперіодами – раннього: V – Х-XI ст.; класичного: Х-XI ст. – XV ст.; пізнього, або епохи Відродження XV – І пол. XVII ст.;4) нового часу: XVII – XIX ст. (капіталізм);5) новітнього часу: XX початок ХХІ ст.; (соціалізм; індустріально розвинений капіталізм).
ІМ як наука і предмет викладання відіграє велику роль у системі підготовки лікаря, формуванні у нього прогресивного наукового світогляду і соціально-політичної позиції, підвищенні рівня його загальної професійної культури.