Методичні_вказівки_для_заочної_форми_навчання
.pdf1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ
Кафедра промислової фармації
ХІМІЧНА МІКРОБІОЛОГІЯ
Методичні вказівки до самостійної роботи
заочної форми навчання
освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра напряму підготовки 6.120201 Фармація
Київ 2014
2
Хімічна мікробіологія. Методичні вказівки до самостійної роботи для студентів заочної форм навчання, що навчаються за напрямком підготовки 6.120201 – Фармація / Упорядник О.В. Моспанова – Київ: КНУТД, 2014. – 24 с.
Методичні вказівки містять в собі рекомендації до самостійного вивчення дисципліни “Хімічна мікробіологія”, дані про порядок та зміст поточного і семестрового контролю, програмні питання з дисципліни, завдання до контрольних робіт та рекомендовану літературу.
Схвалено кафедрою промислової фармації
Протокол № 2 „ 10 ” |
09 |
2014 р. |
|||
|
|
|
|
|
|
Зав. кафедри _____________ Страшний В.В.
3
Зміст
1 Витяг з робочого навчального плану………………………… ... 3
2 Мета вивчення дисципліни……………………………………..... 4
3 Зміст дисципліни………………………………………………..... 4
4 Рекомендована література………………………………………. .9 5 Контрольна робота для студентів заочної форми навчання…... 10
5.1Рекомендації з вибору варіанту……………………………… . 10
5.2Рекомендації щодо виконання контрольної роботи………...... 11
5.3Загальні вимоги до оформлення контрольної роботи………... 12
5.4Приклад оформлення контрольної роботи…………………..... 12 6 Критерії оцінок за всіма видами навчальної роботи………...…..22 Додаток А. Зразок титульного листа контрольної роботи……...... 24
4
1 Витяг з робочого навчального плану
Дисципліна “Хімічна мікробіологія” викладається студентам напрямку підготовки 6.120201 – Фармація у 6 семестрі денної форми і 7 семестрі заочної форми навчання.
Види занять, їх обсяг в академічних годинах, кількість завдань установлені робочим навчальним планом відповідно до таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Витяг з робочого навчального плану
|
Галузь знань, на- |
Характеристика навчальної |
||
|
прям підготовки, |
|||
Найменування |
дисципліни |
|
||
освітньо- |
|
|||
|
|
|||
показників |
|
|
||
кваліфікаційний |
денна форма |
заочна фор- |
||
|
навчання |
ма навчання |
||
|
рівень |
|||
|
|
|
||
|
Галузь знань |
|
|
|
|
____1202Фарма- |
|
|
|
|
ція___ |
Нормативна |
||
Кількість кредитів |
(шифр і назва) |
|||
(за вибором) |
||||
–5 |
Напрям підготовки |
|||
|
|
|||
|
6.120201 - Фарма- |
|
|
|
|
ція___ |
|
|
|
|
(шифр і назва) |
|
|
|
Модулів –2 |
|
Рік підготовки: |
||
Змістових модулів |
|
3-й |
4-й |
|
– 2 |
Спеціальність (про- |
|||
|
|
|||
Індивідуальне на- |
фесійне |
|
|
|
спрямування): |
|
|
||
уково-дослідне |
|
|
||
_Технології фарма- |
Семестр |
|||
завдання не пе- |
||||
цевтичних препара- |
|
|
||
редбачено |
|
|
||
тів_ |
|
|
||
|
|
|
||
|
|
|
|
|
Загальна кількість |
|
6-й |
7-й |
|
|
|
|
||
годин - 180 |
|
Лекції |
||
|
|
|||
|
|
|
|
|
Тижневих годин |
|
32 год. |
6 год. |
|
|
|
|
||
|
Лабораторні |
|||
для денної форми |
Освітньо- |
|||
навчання: |
кваліфікаційний |
|
|
|
32 год. |
8 год. |
|||
аудиторних – 4 |
рівень: бакалавр |
|||
|
|
|||
Самостійна робота |
||||
самостійної робо- |
|
|||
|
116 год. |
166 год. |
||
ти студента – 7,25 |
|
|||
|
Вид контролю: екзамен |
|||
|
|
5
Робочим навчальним планом передбачені два види роботи студентів: аудиторна і самостійна. Аудиторна робота включає лекції та лабораторні заняття, що для студентів денної форми навчання проводяться протягом семестру, а для заочної форми – у період установчої сесії.
Ціль аудиторної роботи – дати студенту інформацію, базові теоретичні положення, практичні навики і консультації, необхідні і достатні для організації і виконання їм самостійної роботи.
Самостійна робота є основною формою роботи студентів. Її ціль – на основі отриманих під час аудиторних занять знань засвоїти теоретичний матеріал курсу в обсязі, передбаченому навчальною робочою програмою дисципліни (відповідно до таблиці 3.1), необхідний для практичного застосування теоретичних положень при виконанні лабораторних та контрольних завдань.
2 Мета вивчення дисципліни
Метою вивчення дисципліни є розширення кругозору студентів на основі сучасних наукових досліджень молекулярної біології, імунології, генетики та фізіології мікроорганізмів, генної та клітинної інженерії та поглиблення загально-біологічного та технологічного мислення, формування системних знань про світ мікроорганізмів, хімічний склад, будову, топологію і функцію мікрота макромолекул в мікробних клітинах, організацію та роботу генетичного апарату прокаріотів, використання мікроорганізмів як біотехнологічного об’єкту в техніці та промисловому виробництві медичних препаратів (антибіотиків, вакцин, фагів, лікувально-профілактичних сироваток, ферментів, гормонів, бактеріальних діагностичних препаратів та інше), забезпечити теоретичну і практичну базу для подальшого вивчення інших фахових дисциплін навчального плану: промислової екології, промислової технології фармацевтичних препаратів, промислової біотехнології, технології БАР.
Студент повинен знати:
-хімічний склад, будову та фізіологічну активність мікроорганізмів;
-суть імунних процесів і шляхи створення біологічних препаратів для профілактики та лікування інфекційних і інших захворювань;
-основи генетики мікроорганізмів та генно-інженерних методів створення рекомбінантних молекул;
-методи селекції штамів-продуцентів біологічно активних речовин;
-методи аналізу та виділення хімічних структур мікробної клітини, ії складових частин, а також продуктів життєдіяльності.
Студент повинен
6
вміти:
-використовувати знання хімічного складу, будови та фізіологічної активності мікроорганізмів з метою промислового виготовлення більш досконаліших форм лікарських препаратів;
-забезпечити технологічні процеси з метою досягнення максимальних виходів кінцевих продуктів при культивуванні природних видів мікроорганізмів та видів зі зміненою спадковістю методами генної та клітинної інженерії;
-робити посів досліджуваного матеріалу тампоном, петлею і піпеткою на щільні напіврідкі та рідкі середовища;
-готувати до стерилізації посуд та поживні середовища;
-визначати чутливість бактерій до антибіотиків різними методами;
-вивчати дію фізичних і хімічних мутагенів на мікроорганізми;
-визначати стерильність лікарської сировини і лікарських форм;
-застосувати методи зниження мікробної забрудненості лікарських за-
собів.
3 Зміст дисципліни
Програма містить у собі 2 змістових модуля, вивчення яких забезпечує студентів знаннями з питань хімічного складу, будови та фізіологічної активності мікроорганізмів, суті імунних процесів і шляхів створення біологічних препаратів для профілактики та лікування інфекційних і інших захворювань, основ генетики мікроорганізмів та генно-інженерних методів створення рекомбінантних молекул, методів селекції штамів-продуцентів біологічно активних речовин, методів аналізу та виділення хімічних структур мікробної клітини, її складових частин, а також продуктів життєдіяльності.
Таблиця 3.1 – Програма дисципліни і література, що рекомендується
РекомендоТема вана літера-
тура
Модульний контроль 1 Змістовий модуль 1. Морфологія, хімічний склад та фізіологія мікроорганізмів. Наука об інфекції.
Тема 1.1. Хімічна мікробіологія – мета та задачі дисципліни. Будова бактеріальної клітини. [1] с.7-32
[2] с.19-49
7
РекомендоТема вана літера-
тура
1.1.1 Хімічна мікробіологія як наука, її об’єкти і методи.
1.2.2 Методи мікроскопії для знаходження і вивчення мікроорганізмів.
1.1.3 Методи фарбування мікроорганізмів і їх окремих структур.
1.1.4 Будова бактерій. Зв’язок будови і функції. Розбіжності в будові прокаріотів і еукаріотів.
1.1.5 Морфологія бактерій: кулеподібні, паличкоподібні, звиті форми.
1.1.6 Морфологія і будова актиноміцетів.
1.1.7 Морфологічні форми грибів в культурі, будова клітини гриба. Визначення поняття «чиста культура».
1.1.8 Принципи класифікації мікроорганізмів, бінарна номенклатура.
1.1.9 Морфологія і будова найпростіших, їх класифікація.
1.1.10 Загальна характеристика вірусів. Класифікація, будова і хімічний склад.
1.1.11 Складні методи фарбування (техніка, механізм, призначення методів Грама, Ожешко, Бурі-Гінса).
Тема 1.2. Фізіологія мікроорганізмів. Стерилізація, методи сте- [1] с. 37-194 |
|
рилізації. |
[2] с. 50-58 |
1.2.1Хімічний склад бактеріальної клітини. Роль сполук в складі клітини. Малі молекули мікробної клітини, їх роль в життєдіяльності мікроорганізмів.
1.2.2Вільна і зв’язана вода в мікробній клітині, її роль в життєдіяльності мікроорганізмів.
1.2.3Макромолекули мікробної клітини. Їх роль в життєдіяльності мікроорганізмів.
1.2.4Живлення мікроорганізмів (типи, механізми живлення).
1.2.5Поживні середовища, їх класифікація. Вимоги до поживних середовищ, використовуваних при промисловому культивуванні мікроорганізмів.
1.2.6Основні типи і суть процесів дихання бактерій.
8
Продовження таблиці 3.1
|
Рекомендо- |
Тема |
вана літера- |
|
тура |
|
|
1.2.7 Методи культивування анаеробів. |
|
|
|
Тема 1.3. Ріст і розмноження мікроорганізмів. Основні принципи |
[1]с.172-191 |
регуляції і метаболізму і швидкості росту. |
[2] с.58-60 |
|
|
1.3.1 Ріст мікроорганізмів, стадії росту. |
|
|
|
1.3.2 Типи ділення і способи розділу мікробних клітин. |
|
|
|
1.3.3 Основні принципи регуляції швидкості росту мікроорганіз- |
|
мів. |
|
|
|
1.3.4 Характер росту мікробних клітин на щільному і рідкому |
|
поживних середовищах. Методи вивчення і характеристика ко- |
|
лоній. |
|
|
|
1.3.5 Пігментоутворення. Класифікація пігментів мікроорганіз- |
|
мів. |
|
|
|
1.3.6 Вплив фізичних факторів на мікробні клітини. |
|
|
|
1.3.7 Вплив хімічних факторів на мікробні клітини. |
|
|
|
1.3.8 Поняття про асептику, антисептику, дезинфекцію, стерилі- |
|
зацію. Принципи і методи стерилізації. |
|
|
|
Тема 1.4. Ферменти мікроорганізмів – біокаталізатори процесів |
[1] с. 206- |
обміну. |
223 |
|
|
1.4.1 Ферменти мікробів як біологічні каталізатори. Класифіка- |
|
ція ферментів. |
|
|
|
1.4.2 Методи вивчення ферментативної активності мікроорганіз- |
|
мів. |
|
|
|
1.4.3 Імобілізація ферментів і мікробних клітин. Методи імобілі- |
|
зації. |
|
|
|
1.4.4 Промислове використання ферментів. Імобілізовані ферме- |
|
нти. |
|
|
|
1.4.5 Використання ферментів у медицині. |
|
|
|
1.4.6 Бродіння. Види бродінь, їх використання в промисловості. |
|
Хімізм процесів. |
|
|
|
|
9 |
Продовження таблиці 3.1 |
|
|
|
|
Рекомен- |
Тема |
дована лі- |
|
тература |
|
|
Тема 1.5. Штам-продуцент. Основні методи промислового куль- |
[1] с. 223- |
тивування мікроорганізмів. |
280 |
|
|
1.5.1 Штам-продуцент. Відбір вихідного мікроорганізму для се- |
|
лекції штама-продуцента. |
|
|
|
1.5.2 Селекція штамів-продуцентів. Вимоги до штама-продуцента |
|
|
|
1.5.3 Основні методи виробничого культивування мікроорганіз- |
|
мів. |
|
[2]с. 76-84
Тема 1.6 Наука об інфекції. [1] с. 347365
1.6.1Хімічні речовини, що обумовлюють властивості патогенності мікроорганізмів.
1.6.2Нормальна мікрофлора організму людини і її роль у фізіологічних процесах.
1.6.3Бактерійні препарати, нормалізуючи мікрофлору людини.
1.6.4Патогенність мікроорганізмів.
1.6.5Матеріальна основа вірулентності.
1.6.6Інфекція, умови виникнення інфекції.
Модульний контроль 2 Змістовий модуль 2. Основи імунобіотехнології, отримання імунобіо-
технологічних препаратів. Мікробна контамінація лікарських засобів
Тема 2.1. Матеріальні основи генетики мікроорганізмів. |
[2] с. 68-74 |
2.1.1Матеріальні основи спадковості у мікробів. Генотип і фенотип бактерій. Види мінливості.
2.1.2Спадкова мінливість. Мутації і мутагени, види мутагенів.
2.1.3Уявлення про генетичний код у мікроорганізмів. Поняття про реплікацію, транскрипцію, трансляцію генетичної інформації.
2.1.4Генетичні рекомбінації: кон’югація, трансформація, трансдукція.
10
Продовження таблиці 3.1
|
Рекомендо- |
Тема |
вана літера- |
|
тура |
|
|
Тема 2.2. Основи імунобіотехнології. |
[1]с.300-342 |
|
|
|
[2]с.183-211 |
2.2.1Визначення поняття «імунітет».
2.2.2Антигени і антитіла. Будова та класифікація.
2.2.3Вакцини. Типи вакцин. Зберігання. Використання. Вимоги до вакцин.
2.2.4Вакцини живих ослаблених мікроорганізмів. Принцип і методи іх отримання. Приклади.
2.2.5Вакцини вбиті. Принцип і методи їх отримання. Приклади.
2.2.6Хімічні вакцини і анатоксини. Способи іх виготовлення.
2.2.7Технологічний процес виготовлення лікувальнопрофілактичних препаратів - бактериофагів. Приклади.
2.2.8Гама-глобуліни (імуноглобуліни) гомологічні і гетерологічні, їх отримання і використання. Приклади.
2.2.9Сироватки, типи сироваток. Методи отримання гомологічних і гетерологічних сироваток. Приклади.
2.2.10Антитоксичні сироватки: отримання, титрування, очи-
щення.
2.2.11Гібридоми, метод отримання.
2.2.12Отримання, використання моноклоніальних антитіл.
Тема 2.3. Первинні метаболіти мікроорганізмів: амінокислоти, [1]с. 219-264 білки, ліпіди, полісахариди.
2.3.1Амінокислоти, метод їх отримання. Біосинтез глютамінової кислоти, лізину, L-аспарагінової кислоти.
2.3.2Нуклеотиди, метод отримання. Синтез АТФ, НАД, НАДФ, інозинової кислоти
2.3.3Ліпіди і їх біосинтез.
2.3.4Полісахариди і їх біосинтез (полісахариди цитоплазми, клітинної стінки, позаклітинні полісахариди).