- •3.Форма та розміри Землі.
- •4. Геодезична та астрономічна сист коорд.
- •5.СистемаГауса-Крюгера
- •8.Умоні знак топогр карт
- •9.Цифрова карта, фото план
- •10.Прямокутне розграфлення топографічних планів
- •11.Зобр рельєфу на топографі
- •12.Система прямокутних та геодезичних координат на топографічних картах
- •13. Магнітні азимути. Схилення магнітної стрілки
- •14. . Дирекційний кут. Зближення меридіанів
- •15.Звязок між дир..Кутом і рум
- •19. Закріплення на місцевості пунктів геодезичної мережі
- •21. Будова теодоліту т30 (2т30)
- •22.Основні вимоги теодоліта
- •25.Зор.Труба,призн, буд
- •26.Відл прист. Штрих та шкал
- •27. Гол хар зор труб.Метод визн
- •29.Перев сіт ниток тео 2т30
- •30.Вим гор напрям способ круг
- •31.Обч дир. Кут стор теод ходу
- •32.Лін та відн невя теод ходу
- •33.Обч та врівні приро корд
- •35.Обч кут невяз теод ходу та її
- •37.Сутн геом. Нівелірування
- •38.Оберн геод зад.Сутн і заст
- •39.Пряма геод зад, сут і заст.
- •40.Визн геогр корд на карті
- •41.Виз прям корд на карті
- •42.Ніел. Рейки, їх перев. І дослі
- •43.Перев гол ум нів та компен
- •44.Перевір гол умов нівел нз(пом х)
- •46. Перевірки круглого нівеліра н3.
- •47.Нівелір з компенсатором
- •49.Класифікац нівел рейок
- •50.Методи нівелірування
- •52. Теорія оптичного віддалеміра.
- •53. Джерела похибок при лінійних вимірюваннях.
- •55. Джерела похибок при кутових вимірюваннях.
- •56. Перевірка місця нуля верт-го круга теодоліта.
- •62. Класифікація і призначення топографічних карт.
- •64. Введення поправки за нахил лінії до горизонту, привести формулу.
- •65. Міжнародне розграфлення карт масштабу 1:1000000.
- •67. Що таке схилення магнітної стрілки?
- •68. Що називають істинним азимутом?
- •69.На карт масш 1,10000вим до
- •70.Які існ види масштабу
- •71.Центр теод т30
- •72.Дати визн що таке масш.
- •74.Погр ном листів карти м1:100000
- •75.Вст зор трубу теод т30 для спост.
- •76.Вим кут спос прийомів за допом теод
- •80. Визн геогр. Коорд кутів рамок трапеції масштабу 1:50000 за номен м-36-144-а
- •84.Визн місце нуля теод т30
- •85.Вим гор кутів спос прийомів
- •87. Сутність геом нівелювання
- •11. Зображення рельєфу на топографічних картах і планах
- •16. Орієнтування карт на місцевості
- •17.Поняття про Державну геодезичну мережу (дгм). Методи побудови планових та висотних мереж
- •47.Нівелір з компенсатором
- •62. Класифікація і призначення топографічних карт.
1.Предмет вивчення геодезії.
Геод—наука про методи визнач фігури і розмірів Землі,зобр земн пов на планах і картах і точних вимір на місц,пов'язаних з розв'язанням різних наукових і практичних завдань.
Вища геод — це розділ геодезії, котрий займається питаннями визнач фігури та розмірів Землі, а також побуд геодез основи задля вивч земн пов.
Топографія – займається пит. знімань великих і малих ділянок землі.
Прикладна або інженерна геод – займається вивч методів геодезич робіт під час проведення вишукувань проектувань будівництва та експлуатації інж споруд…
Геодезія тісно пов'язана з математикою, фізикою, радіоелектронікою, радіотехнікою, геофізикою, астрономією, картографією, географією, геоморфологією, геоінформатикою
2.Відомості з історії геодезії
Геодезія виникла з людських потреб виконувати виміри на зем пові для виріш різноманітних господ-х та інж завдань.
Спогади про вимірювання на земн пові знаходять у дуже давні часи. Так ще у XVIII сторіччі до н.е. у Давньому Египті існували настанови по вирішенню задач, пов'язаних з вимірюванням площ земельних ділянок.
Сам термін "геодезія" походить з Давньої Греції від слів geo - земля та desio - розділяю. Він був запропонований Арістотелем, щоб відділити вимірювання, що безпосередньо пов'язані з землею, від більш абстрактної науки про виміри фігур - геометрії ("землемірство": geo - земля та metrio - вимірюю).
Перше, відоме науці, визначення розмірів Землі було виконане в давньогр вченим Ератосфеном у III сторіччі до н.е.
Розвиток сучасних методів геодезичних вимірювань починається на початку XVII з винаходом зорової труби. В цей час розробляються методи триангуляції, що стають одним з основних способів виконання геод вим-нь. Створюється кутомірний прилад - теодоліт. А в середені сторіччя ще один винахід - барометр стає інструментом для визн висоти точок земї пові.
У 2 пол XVII ст знаходить підтвердження ідея про форму Землі як сфероїд, сплюснутий в напрямках полюсів. А к сер XVIII виконані перші дослідження по теорії фігури Землі. У 1855 році К.І. Теннером та В.Я. Струве було виконано роботи з вимірювання дуги меридіану довжиною понад 25° градусів по широті. Ця умовна дуга, названа "дугою Струве", простяглася від берегів Льодовітого океану вусття Дунаю і мала надзвичайне знач для вимір розмірів Землі.
В кінці XIX на поч XX ст в різних країнах світу на обширних територіях створюються мережі астрономо-геодезичних пунктів, що ще довгий час служитимуть основою для держ систем координат.
3.Форма та розміри Землі.
Грец вчений Піфагор зазнав, що в світі все гармонійно збалансоване та досконале, тому і форма З повинна бути доскон-ю з усіх геом. Тіл, ним є куля. Якби З буля нерухомим однорідним тілом,то вона мала би форму кулі.Сер радіус кулі З - 6 371 км.Поверхня З скл із материків 29% та океанів і морів-71%.В насл обертання З навколо осі під дією центр обіжних сил вона сплюснута біля полюсів.Якщо уявити поверхню Світ.океану,що знах в спокійному стані і продовжити її під материками,утвориться замкнута поверхня-геод.в кожн точці геоїда нормаль перпенд до дотичної-прямовисна лінія.Якби З мала однорідну структуру, всі прямовисні лінії були б направлені в одну т.центр мас і фігура З мала би форму кулі. Так як маси розподілені нерівномірно,то і прямовисні лінії направлені в різн напр.і як результат,пов геоїда має змінну кривизну,яку неможна описати математично.Еліпсоїд-найбільш близька до пов геоїда математично правильна фігура(еліпсоїд обертання).Осн параметрами ел. Є:а-велика піввісь,в-маленька п/в, альфа-полярний стиск.Для всієй пов З неможливо підібрати точно земний еліпсоїд, і тому використ референц-ел,який макс наближений до геоїда якоїсь певної терит.Р-Е на зел, який певним чином орієнтований в тілі З при умові якнайближчго його розташування до пов геоїда терит певної країни і який має певні розміри і прийнятий для обробки геодез вимірювань. Для нашої терит від 7 квітня 1946 введено Р-Е професора Красовського .Лінія перпенд до пов еліпсоїда наз НОРМАЛЛЮ.(Кокарева ЛоХ=)) Лінія перпенд до пов геоїда – прямовисна.В кожн точці дві прямі утвор кут-ЕПСОЛОН,який назив відхиленням прямовисних ліній.
4. Геодезична та астрономічна сист коорд.
геодезична система координат. Відносять до еліпсоїда і визнач в кутовій мірі.
В цій систем коорд площина є площиною екватора земн еліпсоїда і площина мередіану прийнятого за початковий.
Геодез корд, де три велечини, дві з яких геодезична ширина В, а геодична довгота L,характеризують напрям нормалі до пов земного еліпсоїда в даній т. простору відносно координатних площин. Трет. Координата- геод висота H -точ. над поверхнею земн еліпсоїда.
Геодезична широта В – це кут утворен нормалю до поверхні земного еліпсоїда в даній точ. і площиною екватора. Геодезич широта від 0 до 90. Розрізняють північну широту(+) та південа(-).
Геод довгота L – це двогранний кут між площинами початкового мередіану та мередіану даної точки(0 -180) і розрізн сх. та зах.
Геод висота т. Н - це відстань від точки фіз поверхні до поверхні еліпсоїда по нормалі.
астрономічна сист коорд координ площинами слугують площина перпенд до осі оберт землі і площина поч. меридіану,проведена через прямовисну лінію поч точ і паралельно до осі обертання.
Астрономічни координ є :
астр широта – (фі)φ
астр довгота – (лямда) λ
Астр широт φ – це кут утворен прямовисною лінією в даній точ і площиною перпендикулярно до осі обертання землі.
Астр довгота λ – це двогранний кут між площинами початкового мередіану і астрономічного мередіану даної точки.
Ортометрична висота (норт) – це відстань від точк фіз. поверхні землі над поверхнею геоїда по прямовисній лінії.