- •1.1 Стислі теоретичні відомості
- •1.2 Плоскопаралельні кінцеві міри довжини
- •Залишок 36,62
- •Залишок 34,5
- •1.3 Мікрометр
- •1.5 Послідовність виконання роботи
- •1.6 Питання для самоперевірки
- •1.7 Зразок протоколу вимірів
- •2 Лабораторна робота 2 Вимірювання деталей методом безпосередньої оцінки
- •2.1 Стислі теоретичні відомості
- •2.2 Штангенциркуль
- •2.4 Послідовність виконання роботи
- •2.5 Питання для самоперевірки
- •2.6 Зразок протоколу вимірів
- •3.1 Стислі теоретичні відомості
- •3.2 Мікрокатор
- •3.5 Послідовність виконання роботи
- •3.6 Питання для самоперевірки
- •3.7 Зразок протоколу вимірів
- •4.1 Стислі теоретичні відомості
- •4.2 Індикатор годинникового типу
- •4.3 Скоба індикаторна
- •4.4 Вимірювання
- •4.6 Послідовність виконання роботи
- •4.7 Питання для самоконтролю
- •2 Вимірювана деталь
- •3 Метрологічні характеристики зв
- •5 Результати вимірювання
- •6 Висновок про придатність
- •5.1 Стислі теоретичні відомості
- •5.2 Малий інструментальний мікроскоп
- •5.3 Послідовність підготовки до лабораторної роботи
- •5.4 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •5.5 Питання для самоперевірки
- •5.6 Зразок протоколу вимірів
- •2 Метрологічна характеристика приладу
- •3 Елементи профілю різі по гост 9150-93 [4]
- •4 Результати вимірів
- •5 Висновок про придатність
- •6.1 Стислі теоретичні відомості
- •6.3 Тангенціальний зубомір
- •6.5 Послідовність виконання роботи
- •6.6 Питання для самоперевірки
- •1 Завдання
- •2 Результати вимірів
- •4 Висновок про придатність
- •7.1 Стислі теоретичні відомості
- •7.2 Штангензубомір
- •7.4 Послідовність виконання роботи
- •7.5 Питання для самоконтролю
- •7.6 Зразок протоколу вимірів
- •1 Завдання
- •3 Результати вимірювань
- •4 Висновок про придатність
- •8.1 Стислі теоретичні відомості
- •8.2 Крокомір бв-5070
- •8.3 Послідовність самостійної підготовки до роботи
- •8.4 Послідовність виконання роботи
- •8.5 Питання для самоперевірки
- •8.6 Зразок протоколу вимірів
- •2. Результати вимірювання
- •9 Лабораторна робота 9 Вимірювання довжини спільної нормалі циліндричного зубчастого колеса
- •9.1 Стислі теоретичні відомості
- •9.2 Контроль точності зубчастих коліс
- •9.3 Нормалемір індикаторний
- •9.4 Порядок самостійної підготовки до роботи
- •9.5 Послідовність виконання роботи
- •9.6 Питання для самоперевірки
- •9.7 Зразок протоколу вимірів
- •2 Результати вимірювань та розрахунків
- •10.1 Стислі теоретичні відомості
- •10.2 Контроль шорсткості поверхні
- •10.4 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •10.5 Питання для самоконтролю
- •10.6 Зразок протоколу вимірів
- •1. Завдання
- •2 Результати вимірювань та розрахунків
КАФЕДРА
ТЕХНОЛОГІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ МАШИНОБУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання лабораторних робіт з курсу “Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання”
для студентів спеціальностей 6.090202 “Технологія машинобудування”,
Об’єм – 97 стор.
ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні кафедри ТОМВ
Протокол № 10 від 16.03.2004р.
РЕКОМЕНДОВАНО
на засіданні метод. ради ДГМІ
Протокол № 5 від 16.03.2004р.
Алчевськ
ДГМІ
2004
УДК 621.753
Методичні вказівкидо виконання лабораторних робіт з курсу “Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання” (для студ. спец. 6.090202 “Технологія машинобудування”, 6.090218 “Металургійне обладнання”, 6.090216 “Гірниче обладнання” для усіх форм навчання)/ Укл.: О.А. Єгоров, С.Ю. Стародубов, – Алчевськ: ДГМІ, 2004. – 102 с.
Методичні вказівки до лабораторних робіт по курсу “Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання” містять стислий виклад положень стандартів, методів вимірювання, застосовуваних під час контролю деталей машин та механізмів, а також опис будови засобів вимірювання, рекомендації по їх настроюванню та використанню.
Укладачі: О.А. Єгоров, ст. викл.
С.Ю. Стародубов, ст. викл.
Відповідальний за
випуск А.М. Зинченко, доц.
Відповідальний
редактор С.Ю. Стародубов, ст. викл.
1 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 1 Перевірка мікрометра
Мета роботи:вивчити конструкцію мікрометра та плоскопаралельних кінцевих мір довжини, здобути навички роботи з плоскопаралельними кінцевими мірами довжини та мікрометром, здійснити перевірку мікрометра.
1.1 Стислі теоретичні відомості
Перевірказасобів вимірювання – це сукупність дій, яка виконується для визначення та оцінки похибки засобу вимірювання (ЗВ) з метою визначення його придатності до застосування.
Організація перевірок регламентована ГОСТ 8.00-86 та ГОСТ 8.513-84.
Похибку вимірювання ЗВ, як правило, знаходять на підставі порівняння ЗВ, що перевіряється, зі зразковим ЗВ або еталоном. Тим самим, здійснюється передання розміру одиниці виміру “згори-донизу” – від еталону через зразковий ЗВ до робочого ЗВ.
Зразковий ЗВ для виконання перевірки визначається по перевірочній схемі, котра визначає порядок передання розміру одиниці виміру від еталону до робочого ЗВ. Приклад перевірочної схеми приведений на рис. 1.1.
В роботі здійснюється спрощена перевірка ЗВ методом прямих вимірів. Про похибку судять по різниці між показниками мікрометру та значеннями міри, котра приймається за дійсне значення вимірюваної довжини.
Придатність до застосування ЗВ визначається шляхом порівняння похибки вимірів ЗВ з межею допустимої похибки.
Межа допустимої похибки ЗВ – це найбільше значення похибки, що встановлюється нормативно-технічним документом, наприклад, стандартом, для заданого типу ЗВ, при якому воно ще визнається придатним до застосування.
Технічний стан ЗВ визначається шляхом зовнішнього огляду та випробування.
В роботі в якості зразкового ЗВ (міри) використовують плоскопаралельні кінцеві міри довжини.
Рисунок 1.1 – Перевірочна схема (фрагмент) [1]
1.2 Плоскопаралельні кінцеві міри довжини
Плоскопаралельні кінцеві міри довжини (надалі – міри) за звичай являють собою сталеві плитки з точно обробленими (доведеними) поверхнями (рис. 1.2). На плитках маркують номінальний розмір міри. За розмір міриприймають її середню довжину, тобто довжину перпендикуляру, опущеного з точки перетинання умовно проведених діагоналей однієї вимірювальної поверхні на іншу вимірювальну поверхню.
|
Рисунок 1.2 – Плоскопаралельна кінцева міра довжини |
Кінцеві міри застосовують для збереження та передання одиниці довжини; для перевірки та градуювання мір та приборів (зразкові міри), а також для вимірювання розмірів деталей, налагодження верстатів і т.д. (робочі міри).
Найважливішою властивістю мір є здатність притиратись – тобто міцно зчіплюватись одна з одною при насуванні однієї міри на іншу. Ця властивість дозволяє складати блоки з декількох кінцевих мір різних розмірів для одержання необхідного розміру.
Набори кінцевих мір комплектуються таким чином, щоб можна було складати блоки з необхідним розміром до третього десяткового знаку. Виготовляють набори з 874212 та 10 мір. В табл. 1.1 приведено набір з 87 кінцевих мір.
Щоб міри менше зношувались, при складанні блоку слід намагатись, щоб він складався з можливо меншої кількості мір.
Перед складанням блоку виконують попередній розрахунок. В першу чергу підбирають кінцеві міри, в котрих розмір має тисячні частки міліметра, потім соті частки і т.д.
Приклад Скласти блок розміром 37,625
Перша міра блоку 1,005