- •Загальні відомості про сільську раду.
- •2. Природні умови
- •Середньомісячні температури повітря і середня за рік
- •Середня кількість опадів за місяцями, мм
- •Повторюваність вітрів за напрямками, %
- •2.2.Рельєф
- •2.3. Ґрунтовий покрив
- •5. Склад агровиробничих груп ґрунтів
- •2.4. Гідрографія
- •2.5. Рослинність
- •Роздержавлення та приватизація земель
- •6. Експлікація земель ксп «Дружба»
- •7. Склад земель державної власності
- •8. Склад угідь, які підлягають роздержавленню і приватизації
- •9. Уточнення площі сільськогосподарських угідь колективної власності, якi пiдлягають подiлу на земельнi частки (паї)
- •Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення
- •10. Зведений розрахунок грошової оцінки сільськогосподарських угідь
- •Паювання земель колективної власності.
- •Реформування та розвиток підприємства.
- •12. Розрахунок середньозваженого балу бонітету агровиробничих груп ґрунтів підприємства.
- •13. Уточнений розрахунок вартості земельної частки (паю) та її розмiру в умовних кадастрових гектарах підприємства
- •14. Оцінка земельних ресурсів Благодатненської сільської ради
- •15. Врожайність сільськогосподарських культур
- •16. Характеристика поголів’я худоби.
Виробничий опис до об’єкту курсового проектування. Благодатненська сільська рада.
Загальні відомості про сільську раду.
Благодатнецька сільська рада знаходиться в південно-західній частині Валківського району Харківської області.
Територія Благодатнецької сільської ради сформована в основному із земель КСП «Дружба», радгоспу ім. 1-го Серпня, Жовтневого лісгоспзагу, Валківського Рай ДРСУ, земель запасу, земель населених пунктів. Інші власники займають невеликі площі.
Центральна садиба господарства знаходиться в селі Благодатне, яка розміщена на відстані 25 км. від районного центру - міста Валки та 80 км. від обласного центру – міста Харкова.
Виробничий напрямок господарства – вирощування насіння кормових культур. Організаційно-господарьська структура господарства створена за галузевим принципом.
Через територію землекористування сільської ради проходять автомобільна дорога державного значення Київ – Харків, а також дорога районного значення м. Валки – с. Сидоренки.
2. Природні умови
2.1.Клімат
Територія сільської ради розміщена в західній частині Харківської області, яка характеризується помірно-континентальним кліматом із спекотним літом та порівняно холодною зимою. Середня температура повітря складає +6,5°С.
Найбільш холодним місяцем є січень, найтеплішим – липень. Зима характеризується нестійкою погодою, частими відлигами. Висота снігового покриву в середньому складає 16 см., а глибина промерзання грунту 50 – 70 см.
Хід середньомісячних температур на протязі року наведений у таблиці 1.
Середньомісячні температури повітря і середня за рік
Місяці |
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Середня за рік |
Середньо- місячна температура повітря |
-7,3 |
-8,8 |
-1,5 |
-7,3 |
15 |
18,1 |
20,4 |
18,8 |
13,4 |
7,1 |
0,5 |
-5,1 |
+6,5 |
Абсолютний мінімум температури - 35°С (січень), абсолютний максимум +37°С (серпень).
Безморозний період триває 155 днів, період із температурою повітря вище 5°С складає 200 днів (з 9 квітня до 25 жовтня), а з температурою вище 10° - 160 днів.
Кількість опадів за рік складає 510 мм, за вегетаційний період – 329 мм, кількість днів з опадами – 60. У більшості випадків опади за цей період випадають у вигляді злив. Розподіл опадів за місяцями наведений в таблиці 2.
Середня кількість опадів за місяцями, мм
Місяці |
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
За рік |
Кількість опадів |
32 |
22 |
32 |
39 |
55 |
79 |
75 |
59 |
39 |
47 |
49 |
40 |
510 |
Із наведеної таблиці видно, що найбільша кількість опадів випадає в літній та частково весняний періоди (травень – серпень), що співпадає з періодом максимального росту сільськогосподарських культур та посівом озимих.
За літній період спостерігається суховій східного та південно-східного напрямків, загальною тривалістю 18 днів. У весняно-літній період переважають вітри західного та північно-західного напрямків, а в зимовий – східного та південно-східного (табл. 3).