- •1.Охарактеризуйте сутність, походження, структуру та функції політики.
- •2. Охарактеризуйте: становлення і розвиток політології як науки і навчальної дисципліни, її обєкт, предмет, методи дослідження та функції.
- •3.Політична думка Стародавнього Сходу.
- •4. Охарактеризуйте суспільно-політичні уявлення Стародавньої Греції.
- •5. Охарактеризуйте суспільно-політичні уявлення мислителів епохи середньовіччя і Відродження.
- •6. Проаналізуйте погляди на політику, державу, закони французьких мислителів ш.Л.Монтеск’є, ж.Ж.Руссо
- •7. Проаналізуйте погляди на політику і державу англійських мислителів т.Гоббса, Дж.Локка
- •8. Проаналізуйте особливості становлення та розвитку політичної думки в Україні.
- •9. Проаналіз. Політ.Концепції українських мислителів 20 ст.
- •10. Проаналізуйте сутність влади як суспільного явища, основні види суспільної влади та її ресурси.
- •11. Проаналізуйте сучасні теоретичні трактування політичної влади.
- •12. Охарактеризуйте типології політичного лідерства
- •13. Охарактеризуйте сутність, структуру та особливості політичної влади
- •14. Охарактеризуйте поняття «легітимність влади», типології легітимності політичної влади
- •15. Розкрийте поняття «політична еліта», проаналізуйте її структуру, функції, типології
- •16. Охарактеризуйте розвиток елітарних уявлень, сутність основних теорій політичних еліт
- •17. Розкрийте сутність, функції, основні якості політичного лідерства
- •18. Поясність сутність системного аналізу політики, поняття політичної системи. Проаналізуйте зміст теоретичних моделей політичної системи суспільства д.Істона, г.Алмонда, к.Дойча
- •19. Охар сутність, структуру, функції псс.
- •20. Проаналізуйте типології пс
- •21. Розкр пон, принц та ф демократії.
- •22.Харак тоналіт пол режиму.
- •23.Аналіз типології політичних еліт.
- •24.Харак авторитар пол режиму.
- •26. Держава, її основні ознаки та функції
- •27.Охарактеризуйте монархічну форму державного правління.
- •28. Охарактеризуйте республіканську форму державного правління.
- •29.Проаналізуйте особливості і шляхи переходу до демократії в сучасних умовах.
- •30.Проаналізуйте форми державного територіального устрою.
- •31.Охарактеризуйте взаємодію держави і громадянського суспільства.
- •32.Проаналізуйте сутність правової і соц держави як результату партнерства держави і суспільства.
- •33.Охарактеризуйте походження, сутність, ознаки та функції політичних партій.
- •34.Розкрийте поняття група інтересів, ознаки, функції громадсько-політичних організацій і рухів.
- •35.Розкрийте сутність і типи партійних систем
- •36. Наведіть типології сучасних політичних партій
- •37. Розкрийте поняття, структуру, функції й типи політичної культури
- •38.Висвітліть поняття, етапи політичної соціалізації як процесу засвоєння політико-культурних цінностей
- •39. Охарактеризуйте сутність, функції, рівні політичної ідеології
- •41.Охар лібералізм та неолібералізм як ідеол течію.
- •44.Розкр сутність пон Політичний процес.Проан політ участь як найвищ характер політ процесу.
- •45. Розкрийте основні ознаки змішаної виборчої системи
- •46. Розкрийте основні ознаки мажоритарної виборчої системи
- •47. Розкрийте основні ознаки пропорційної виборчої системи
- •48. Надайте характеристику типів політичних процесів
- •49. Охарактеризуйте політичні конфлікти та шляхи їх розв’язання
- •50. Проаналізуйте вибори як основний засіб делегування влади, класифікацію політичних виборів
- •51. Охарактеризуйте основні тенденції сучасного світового політичного процессу
- •52. Розкрийте сутність, суб’єкти, основні принципи міжнародної політики
- •53. Охарактеризуйте поняття «світове співтовариство»
- •54. Охарактеризуйте глобалізацію як ключову тенденцію світового політичного процессу
- •55. Розкрийте співвідношення внутрішньої та зовнішньої політики
- •56. Проаналізуйте місце України у системі міжнародних політичнихвідносин і у сучасному геополітичному просторі. Висвітліть процесєвро інтеграції України як пріоритетного напрямку
- •57. Проаналізуйте основні риси політичної еліти сучасної України, особливості її формування та функціонування
- •58. Охарактеризуйте форму державного правління, державно-територіального устрою в сучасній Україні згідно Конституції України
- •59.Проаналізуйте причини, зміст і наслідки політичної реформи в сучасній Україні
- •60. Проаналізуйте проблеми і шляхи становлення та розвитку правової й соціальної держави в сучасній Україні
- •61. Охарактеризуйте становлення багатопартійності в сучасній Україні, формування партійної системи
- •62. Проаналізуйте класифікацію сучасних українських партій
- •63. Проаналізуйте основні тенденції виборчого процесу і сутність виборчої системи в сучасній Україні
- •64. Проаналізуйте основні риси та особливості політичної культури народу сучасної України. Висвітліть формування суспільно-політичних цінностей та їх вплив на політичні процеси в Україні
- •65.Місце і роль у. В сучасному геополітичнму просторі.
- •66. Порівняльний аналіз поглядів Платона та Аристотеля на кращий державний устрій.
- •67. Розвиток політичної думки в 20 ст. В сша та Європі згідно статті Алмонда.
- •69.Порівняльний аналіз поглядів на політичне лідерство і необхідні якості політика Макіавеллі та Вебера.
- •71. Проаналізуйте зміст понять «політична культура», «громадянська культура», охарактеризуйте типи політичної культури викладені в праці г.Алмонда «Громадянська культура»
1.Охарактеризуйте сутність, походження, структуру та функції політики.
Термін “політика” походить від давньо-грецького слова “polis” (місто-держава) та його похідних : “politike” (мистецтво управляти державою), “politeia” (конституція), “polites” (громадяни), “politica” (державний діяч) та ін. Політика-організаційна, регулятивна і контрольна сфера суспільства, в межах якої здійснюється соціальна діяльність, спрямована головним чином на досягнення, утримання й реалізацію влади індивідами й соціальними групами задля здійснення власних запитів і потреб.
Метою політики є забезпечення панування одних суспільних груп над іншими, один інтересів-над іншими, або узгодження соціальних інтересів, забезпечення оптимального можливого в даному суспільстві та в конкретних умовах здійснення суспільних процесів. Засобами політики є право, сила, мораль. Призначення політики у тому, щоб на основі спільних інтересів об’єднувати усі верстви суспільства і спрямовувати їх дії на вирішення важливих суспільно-державних завдань.
Коли виникла політика як усвідомлений і специфічний вид соціальної діяльності? Є дві точки зору щодо відповіді на поставлене запитання-немарксистська і марксистська. Представники першої точки зору (Д. Пікклз, Р. Даль та ін..) вважають, що політика виникла одночасно з формуванням стійких груп людей, об’єднаних спільним інтересами та цілями. В цих групах виникають відносини панування і підпорядкування, поступово формуються відповідні органи політичної влади та політичні інститути. Представники марксистської точки зору вважають, що політика виникає лише на етапі класового розшарування суспільства. Основним суб’єктом політики виступає панівний у суспільстві клас, який визначає зміст і спрямування політики у державі.
У політиці виділяють три рівні її функціонування:
1) мегарівень відноситься до діяльності таких міжнародних організацій як Європейський Союз, Організація Об’єднаних Націй, НАТО та ін.;
2) макрорівень характеризує державу як ціле, державну владу, її структуру;
3) мікрорівень, охоплює окремі структури і організації (політичні партії, громадські організації, профспілки тощо).
Структура і функції політики. У структурі політики можна виділити такі елементи: політична свідомість, політичні інститути і політичні відносини. Політична свідомість виражає сутність усвідомленості суб’єктами політики законів і тенденцій розвитку політичної діяльності. Політичні інститути -це сукупність організацій та установ (держава, її органи, політичні партії тощо), що впорядковують політичні та інші відносини у суспільстві. Політичні відносини виражають стійкі зв’язки між громадянами і владою, державою та громадянським суспільством; у їх центрі-інтереси та потреби суб’єктів політики.
У структурі політики також виділяють економічну, соціальну та культурну політику. У свою чергу економічна політика поділяється на промислову, сільськогосподарську, фінансову та ін.. Соціальну політику можна диференціювати на політику у сфері охорони здоров’я, соціального забезпечення, побутового обслуговування. Культурна політика включає у себе політику у царині освіти, науки, культури, мистецтва.
У залежності від масштабів, спрямованості, змісту завдань політика поділяється на внутрішню та міжнародну. Внутрішня політика охоплює основні напрями діяльності держави щодо регулювання економічних, політичних, соціальних та інших відносин між людьми в середині суспільства. Міжнародна політика спрямовується на забезпечення безпеки держави, вона покликана створювати сприятливі умови для досягнення основних завдань внутрішньо політики.
Найчастіше серед функцій політики виділяють такі:
- фунцію управління -розробка основних напрямків економічного, соціального, духовного розвитку суспільства;
- прогностична функція -визначення перспектив суспільного розвитку, створення різноманітних моделей майбутнього стану політичної системи тощо;
- функція інтеграції полягає у об’єднанні різноманітних груп суспільства довкола фундаментальних ідей, інтересів, цінностей;
- мобілізаційно-організаційна функція проявляється у мобілізації матеріальних, духовних, трудових ресурсів для ефективного вирішення суспільних завдань;
- ідеологічна функція полягає у розробці певного суспільного ідеалу, який включає політичні та соціальні цінності;
- виховна функція спрямована на соціалізацію індивідів, тобто їх включення у політичне життя;
- інноваційна функція спрямована на творчеосмислення політичної дійсності, способи і методи її зміни. Тобто, політика має своїм завданням створювати нові-прогресивніші-форми соціальної організації життя;