- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •План лекції:
- •Рекомендована література:
- •1 Питання (розділ). Етнос: ґенеалогія поняття та основні підходи
- •2 Питання (розділ). Нація й націєтворення: ключові парадигми інтерпретації
- •3 Питання (розділ). Етнічне та національне в структурі національної ідентичності
- •В и с н о в к и
Додаток 2
Міністерство внутрішніх справ україни
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
Кафедра гуманітарних дисциплін
(назва кафедри)
“ЗАТВЕРДЖУЮ"
Завідувач кафедри
О. М. ЦАПКО
(підпис) (Прізвище, ініціали)
" " 2010 року
ФОНДОВА ЛЕКЦІЯ
з філософії
(назва навчальної дисципліни)
ТЕМА Філософія етнонаціонального буття
(назва навчальної теми)
Навчальний час 2 години
Для студентів навчально-наукового інституту права та психології
(назва навчально-наукового інституту, факультету)
Обговорено та ухвалено на засіданні кафедри
" " ____________ 2010 року,
протокол № ____
Київ – 2010
Додаток З
Вид лекції: навчально-пояснювальна .
(вказується у відповідності до наведеної в методичних рекомендаціях класифікації)
Дидактичні цілі:
Навчальні: сформувати у студентів цілісне уявлення про становлення етнонаціонального дискурсу у філософії та соціогуманітарній царині в цілому, ознайомити з основними теоретичними підходами до витлумачення етносу й нації, кореляції даних концептів і феноменів, сприяти опануванню парадигмального категоріального апарату, висвітлити основні проблеми націєтворення та формування національної ідентичності;
Розвиваючі: розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, самостійність мислення, спостережливість, активність, творчість студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності;
Виховні: сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, формувати активну громадянську позицію, національну самосвідомість і національну ідентичність
Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки:
Забезпечуючи дисципліни історія України, історія української культури
Забезпечувані дисципліни соціологія, культурологія, політологія, конфліктологія
Навчально-методичне забезпечення лекції:
Наочність карти, схеми, дошка, крейда та плакати
(перелік наочних засобів, що планується застосувати)
Технічні засоби навчання комп’ютер, мультімедійне забезпечення
План лекції:
1. Етнос: ґенеалогія поняття та основні підходи.
2. Нація й націєтворення: ключові парадигми інтерпретації.
3. Етнічне та національне в структурі національної ідентичності.
Рекомендована література:
Бромлей Ю.В. К вопросу о сущности этноса // «Природа», 1970, №2. – С. 51-55.
Тишков В.А. Реквием по этносу: Исследования по социально-культурной антропологии. — М.: Наука, 2003. — 544 с. — Введение; Гл. III.
Кессиди, Ф.Х. Народ и нация // Философская и социологическая мысль. — 1992. — № 6. — С. 37.
Хобсбаум, Э. Нации и национализм после 1780 года : пер. с англ./ Э. Хобсбаум; – СПб.: Алетейя, 1998. – 306 с. — С. 96.
Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму. — К.: Критика, 2001. — 366 с.
Хюбнер К. Нация: от забвения к возрождению. — М.: Канон +, 2001. — 400 с.
Ренан Е. Що таке нація? // Національна ідентичність: Хрестоматія. — Х.: Крок, 2002.
Альтер П. Нация: проблема самоопределения // Національна ідентичність: Хрестоматія. — Х.: Крок, 2002.
Геллнер Э. Нации и национализм. — М.: Прогресс, 1992. — 320 с.
Сміт Е.Д. Національна ідентичність. — К., 1994.
Українська національна ідентичність // Національна ідентичність: Хрестоматія / упоряд. Т.С. Воропай. — Х., 2002.
Шпорлюк Р. Україна: від імперської окраїни до незалежної держави // Шпорлюк Р. Імперія та нації. — К.: Дух і Літера, 2000. — С. 236-254, 258-272.
В С Т У П
Некласична філософія, центрована парадигмою полісуб’єкта, тематизує Іншого в різних площинах: культурній, ґендерній, етнічній тощо. Проблема міжетнічної взаємодії належить до найактуальніших проблем філософії та соціогуманітарного дискурсу в цілому. У контексті становлення національної державності та інститутів громадянського суспільства в Україні гармонізація співвідношення етнічної та національної ідентичностей має велике практичне значення для консолідації суспільства навколо демократичних цінностей. Фрагментарність і проблемність української національної ідентичності на локальному рівні та етнічна забарвленість глобальних процесів (етнонаціональні конфлікти у сучасному глобалізованому світі) вимагають опрацювання етнонаціонального питання, насамперед, на теоретичному рівні.
Тема присвячена аналізові етнонаціонального дискурсу у філософії, що складається з декількох проблемних вузлів: етнос та етнічність; нація як політичне та культурне утворення; щаблі та чинники націєтворення; національна ідея; національна ідентичність; націоналізм. Тому, вивчаючи тему, важливо осягнути смисловий стрижень кожного із зазначених проблемних полів, сформувати теоретичне підґрунтя для практичної діяльності в етнонаціональній площині.
Розгляд і опанування даної теми має на меті декілька наріжних аспектів: з одного боку, сформувати уявлення про місце етнонаціональонї проблематики в сучасному філософському дискурсі, її зв’язок з іншими темами та галузями філософського знання; з іншого – озброїти студентів засадничою інформацію, що може бути аплікована в різних сферах практичної та пізнавальної діяльності. Зважаючи на гостроту питання української національної ідентичності в сучасному контексті, грунтовна теоретична інформація надасть змогу студентам розібратися в даному питанні на одиничному та загальному рівні (колективна та індивідуальна/персональна ідентичність).
Сьогодні ми виносимо на обговорення філософію етнонаціонального буття. Цю проблематику в навчальних цілях доцільно згрупувати у три навчальні питання:
1. Етнос: ґенеалогія поняття та основні підходи.
2. Нація й націєтворення: ключові парадигми інтерпретації.
3. Етнічне та національне в структурі національної ідентичності.