- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Навчально-методичні матеріали з дисципліни
- •1. Анотація дисципліни
- •2. Мета та завдання вивчення дисципліни
- •3. Розподіл навчального часу для студентів денної форми навчання
- •4. Засоби проведення поточного та підсумкового контролю
- •5. Критерії оцінки знань та вмінь
- •6. Зміст дисципліни
- •Тема 1. Вступ. Держава та право рабовласницьких країн Стародавнього Сходу
- •Тема 2. Античні держави та право
- •Тема 3. Ранньофеодальні держави та право
- •Тема 4. Станово-представницька монархія
- •Тема 5. Абсолютна монархія
- •Тема 6. Держава та право Великої Британії (XVII-XIX ст.)
- •Тема 7. Держава та право сша (XVII-XIX ст.)
- •Тема 8. Держава та право Франції (xviiі-XIX ст.)
- •Тема 9. Держава та право Німеччини (хіх ст.)
- •Тема 10. Державно-правовий розвиток Російської імперії у хіх ст.
- •Тема 11. Формування радянської держави і права Росії. Створення та розпад Союзу рср
- •Тема 12. Державно-правовий розвиток країн світу у хх ст.
- •7. Плани лекцій
- •Тема 1. Вступ. Держава та право рабовласницьких країн Стародавнього Сходу
- •Тема 2. Античні держави та право
- •Тема 3. Ранньофеодальні держави та право
- •Тема 4. Станово-представницька монархія
- •Тема 5. Абсолютна монархія
- •Тема 12. Державно-правовий розвиток країн світу у хх ст.
- •8. Методичні поради до семінарських та практичних занять, самостійної та індивідуальної роботи
- •9. Плани семінарських занять
- •Тема 1. Предмет, методи вивчення та періодизація історії держави та права зарубіжних країн держава і право країн стародавнього сходу
- •Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю
- •Тема 2. Античні держави та право
- •Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю
- •Тема 3. Ранньофеодальні держави та право
- •Тема 4. Станово-представницька монархія
- •Тема 5. Абсолютна монархія
- •Тема 6. Держава та право великої британії (XVII-XIX ст.)
- •Тема 7. Держава та право (сша XVII-XIX ст.)
- •Тема 8. Держава і право франції (XVIII-XIX ст.)
- •Тема 9. Держава та право німеччини ( XIX ст.)
- •Тема 10. Державно-правовий розвиток російської імперії у хіх ст.
- •Тема 11. Формування радянської держави і права росії створення та розпад союзу рср
- •Тема 12. Державно-правовий розвиток країн світу у хх ст.
- •Теми доповідей
- •1. Закон про відновлення промисловості (сша, 1933 р.)
- •Змістовий модуль 2
- •Змістовий модуль 3
- •Змістовий модуль 4
- •Змістовий модуль 5
- •11. Перелік питань для підсумкового контролю
- •12. Перелік рекомендованої літератури
- •Основні нормативно-правові акти
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Інтернет-ресурси:
Міністерство внутрішніх справ україни
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»
за напрямом «Правознавство»
Київ 2012
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
КАФЕДРА
ЗАГАЛЬНОПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»
за напрямом «Правознавство»
РЕЦЕНЗЕНТИ:
Цапко О.М. – завідувач кафедри гуманітарних дисциплін ННІПП НАВС, кандидат історичних наук, доцент;
Ковпак Л.В. – старший науковий співробітник відділу новітньої історії та політики Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.
Київ 2012
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
КАФЕДРА
ЗАГАЛЬНОПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»
за напрямом «Правознавство»
УКЛАДАЧІ:
Професор кафедри загальноправових дисциплін, к.ю.н., доц. Третьякова Т.А.
Доцент кафедри загальноправових дисциплін, к.і.н., доцент Хойнацька Л.М.
Ст. викладач кафедри загальноправових дисциплін, к.і.н. Денисенко О.А.
Навчально-методичні матеріали з дисципліни “Історія держави та права зарубіжних країн” затверджено та ухвалено на засіданні кафедри загально-правових ННІПП НАВС від 30.08.11 р. ( протокол №1)
Рекомендовано до друку Методичною радою від «14» грудня 2011, (протокол №4)
Навчально-методичні матеріали з дисципліни
1. Анотація дисципліни
Історія держави та права зарубіжних країн належить до тих суспільно-політичних наук, які прийнято називати історико-правовими, оскільки вони мають безпосередній зв'язок як з наукою історії, так і з наукою про державу і право. Однак за суттю і змістом історія держави та права є наукою правовою, юридичною, тому вона введена до основних навчальних курсів, які читають у вищих і середніх спеціальних юридичних закладах і які становлять невід'ємну частину, необхідний елемент повноцінної юридичної освіти.
На відміну від загальної історії, історико-правові науки вивчають не суспільство загалом в усіх аспектах його розвитку, а процеси становлення, розвитку, суть, а також причини загибелі різних держав та систем права, систем державних та юридичних установ.
До вивчення і пояснення державно-правових інститутів, явищ і процесів, характерних для того чи іншого суспільства або певного періоду його розвитку, історія держави та права підходить з конкретно історичних позицій, використовуючи велику кількість фактів, конкретних подій державно-політичного життя, діяльності держав, їх систем влади, класів, партій, правових джерел тощо. Тільки всебічне, глибоке, об'єктивне вивчення, аналіз явищ, подій, державно-правових інститутів дає змогу правильно їх оцінити, визначити соціальну службову роль у суспільстві.
Отже, визначаючи предмет історії держави та права зарубіжних країн, підсумуємо: ця наука (і навчальна дисципліна) вивчає процес виникнення, розвитку, суть, основні функції, соціальну роль та причини загибелі різних держав і систем права в хронологічній послідовності та конкретній соціально-історичній обстановці, які існували чи існують сьогодні за межами України.
Знання цієї дисципліни необхідне не тільки для загально-юридичної культури. Відомо, що без знання й усвідомлення минулого неможливо творити сучасне, передбачити майбутнє. Засвоєння предмета історії держави та права зарубіжних країн дає студентам необхідну фактичну основу для вивчення і засвоєння багатьох галузевих предметів.
При складанні навчально-методичних матеріалів враховувалось, що віднедавна до числа зарубіжних країн належить Російська Федерація, інші суверенні держави, що утворились на руїнах СРСР. Саме тому історія держави та права Московії, Російської імперії та СРСР включені до структури даної навчальної програми.
Навчально-методичні матеріалів складені з урахуванням тісного зв’язку історії держави та права зарубіжних країн з історією держави та права України, історією вчень про державу та право, а також теорією держави та права, іншими юридичними дисциплінами. В той же час відмежовується матеріал, що вивчається історією держави та права зарубіжних країн від матеріалу споріднених історико-юридичних та галузевих юридичних дисциплін.
Згідно навчально-методичних матеріалів «Історія держави та права зарубіжних країн» є нормативною навчальною дисципліною і вивчається протягом одного семестру. Загальний бюджет часу відповідно до ECTS становить 5 кредитів, що дорівнює 180 годинам. Структурно навчальна дисципліна складається з 10 змістовних модулів, рівень засвоєння яких визначається за результатами 5 поточних модульних тестових контролів.
З метою якісного виконання завдань навчального курсу застосовується проблемно-діяльнісна технологія навчання, яка передбачає обов’язкову проблемно-пошукову спрямованість всіх видів занять, а також значне збільшення часу і завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.
Основними видами занять під керівництвом викладача є лекції, семінари, практичні заняття та індивідуальна робота у вигляді індивідуальних контрольних співбесід, самостійних занять під керівництвом викладача та повторних модульних контролів.
З метою оцінки рівня оволодіння студентами навчальним матеріалом і стимулювання самостійної роботи здійснюється поточний і підсумковий контроль. Поточний контроль проводиться під час семінарських занять, індивідуальної роботи та модульних контролів. Підсумковий контроль здійснюється у вигляді іспиту.