Зміст
Вступ
2. Розробка структурної схеми БД
1.1 Змістовна постановка задачі
1.2 Схема даних програми
2. Розробка універсального відношення
3. Розробка ER-моделі предметної області
4. Проектування нормалізованих відношень
4.1 Одержання початкових відношень по методу “суть – зв’язок
4.2 Нормалізація відношень
5. Реалізація вихідних форм та запитів
5.1 Аналіз розроблених запитів
5.2 Розробка вихідних форм
1. Розробка програмного забезпечення СУБД
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
База даних - це сукупність взаємозв'язаних даних, що зберігаються разом. Основними та невід'ємними властивостями бази даних є такі:
- для даних допускається така мінімальна надлишковість, яка сприяє їх оптимальному використанню в одному чи кількох застосуваннях;
- незалежність даних від програм;
- для пошуку та модифікації даних використовуються спільні механізми;
- як правило, у складі бази даних існують засоби для підтримки її цілісності та захисту від неавторизованого доступу.
Актуальність теми. Сьогодні бази даних є потужним і зручним способом зберігання і користування інформацією. Вони необхідні у величезній кількості установ, організацій, підприємств для ведення поточних справ. Важливість баз даних важко переоцінити. Тому вони належать до пріоритетного напрямку розвитку програмних продуктів і займають значне місце на ринку прикладних пакетів, а на їх розробку витрачаються шалені гроші. Отже бази даних – це актуально і своєчасно.
Для зручної роботи з базами даних використовують системи керування базами даних (СУБД). Вони у даний час знаходять застосування практично у всіх областях економіки, науки і виробництва. Найбільш широке поширення вони одержали після появи персональних комп'ютерів. Недарма одне з основних вимог, пропонованих до програмного забезпечення персональних комп'ютерів, - це максимальна зручність у роботі. Головною відмінною рисою сучасних систем управління базами данних є простота їхнього використання. Звичайно, дуже зручно завжди мати під рукою необхідну інформацію, тим більше що нагромадити її в базі даних не складніше, ніж віддрукувати на звичайній друкарській машинці. При цьому всі дані зберігаються в досить компактній формі. Але саме істотне полягає в тому, що пошук необхідних записів відбувається в лічені секунди і їхній можна відразу вивести на друк, щоб одержати стандартну чи довідку звітний документ. Розробники прагнуть створювати програми, з якими може мати справу будь-яка людина, що навіть не пройшла спеціальної підготовки по програмуванню.
Обьект - теоретико методологічні аспекти функцівання бази даних
Предмет- розробити систему управління базою даних бібліотеки
Методи дослідження- порівняльний , аналітичний , статистичний , технологічний.
(пару речень про базу даних)
(Теорію на 10 страниц)
2. Розробка структурної схеми Бази Даних
2.1 Змістовна постановка задачі
У даному курсовому проекті повина бути розроблена система управління базою даних бібліотеки в середовищі Access. У базі даних міститься інформація про книги, а також інформація про читача.
Інформація про книги та читачів міститься в дев’яти таблицях:
-
Жанри книг;
-
Картки читачів «Комп’ютери та інтернет»;
-
Картки читачів «Наукова література»;
-
Картки читачів «Довідкова література»;
-
Картки читачів «Ділова література»;
-
Жанр «Наукова література»;
-
Жанр «Довідкова література»;
-
Жанр «Ділова література»;
Вихідна інформація, тобто довідка про книги, що подається у вигляді п’яти запитів, одинадцяти форм та двох звітів.
2.2 Схема даних програми
Щоб розробити базу данних необхідно спочатку скласти таблицю, в яку занести усі необхідні нам дані : номер, категорія літератури, назва книги, дата отримання, ПІБ читача, рік народження, адреса, номер телефонна, код книги, автор, рік друку, язик книги, кількість сторінок, видавник, зображення.
Отримано декілька таблиць, назви яких приведені в попередньому пункті.
Рисунок 1.1 – Розробка таблиць БД
Найчастіше структуру таблиць створюють командою Конструктор таблиць. Користувач у цьому випадку задає:
- назви полів методом введення назви;
- тип даних методом вибору типу з запропонованого списку;
- описи, які є необов'язковими;
- додаткові властивості (характеристики) полів (лише у разі потреби) методом заповнення таблиці властивостей:
а) довжину поля;
б) значення за замовчуванням;
в) умови на значення, яке вводитимуть;
г) формат поля;
д) індексованість поля тощо.
Далі необхідно зв’язати отримані таблиці, обрати ключове поле. Для такого зв'язку(його називають реляційним) вибираємо поля, в яких значення не повторюються, наприклад, числове поле типу лічильник, поле з персональними номерами виду продукції тощо (поле з назвою продукції не підходить, бо в БД можуть бути однакові назви продукції). У Конструкторі таблиці такому полю присвоюють ключ (командою з головного меню Вправка Ключове поле або командою з контекстного меню поля).
Записи з таблиці, що мають ключове поле, подаються на екран, відразу впорядковані за зростанням значень ключового поля.
На рисунках 1.2, …, 1.4 зображено конструктори таблиці, в яких описано поля та їх типи,а також ключове поле, по якому будуть з’єднані наші таблиці.
Рисунок 1.2 – Перелік категорій літератури
Рисунок 1.3 – Інформація про читача
Поля даної таблиці однакові в усіх таблиць даної категорії.
Рисунок 1.4 – Інформація про книгу
Приклад задання ключового поля наведено на рисунку 1.5.
Рисунок 1.5 – Приклад задання ключового поля
Задавши ключове поле хоча б в одній таблиці, налагоджуємо зв'язки між таблицями командою Сервіс Схема даних. У вікно Схема даних вставляємо потрібні таблиці, а зв'язок налагоджуємо методом перетягування і накладання назви поля з однієї таблиці на назву поля іншої.
Рисунок 1.7 – Створення схеми даних
2. Розробка універсального відношення
Провівши аналіз предметної області, визначимо атрибути, які необхідно ввести в універсальне відношення. До них віднесемо:
а) жанри літератури:
1) номер;
2) категорія літератури;
б) картки читачів:
1) назва книги;
2) дата отримання;
3) ПІБ читача;
4) рік народження;
5) адреса;
6) номер телефонна;
в) жанр літератури:
1) код книги;
2) автор;
3) рік друку;
4) язик книги;
5) кількість сторінок;
6) видавник;
7) зображення.
Отже, cпроектоване універсальне відношення матиме наступний вигляд:
R (номер, категорія_літератури, назва_книги, дата_отримання, П_І_Б_читача, рік_народження, адреса, номер_телефонна, код_книги, автор, рік_друку, язик_книги, кількість_сторінок, видавник, зображення).
Кожен інформаційний об'єкт характеризується певним набором атрибутів (властивостей)[2]. Перелік цих атрибутів для даного об’єкта представлений в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 - Перелік атрибутів для формування універсального відношення бази даних вузу (підсистема “Бібліотека”)
Назва атрибуту |
Ім’я поля |
Коментар |
№ номер продукції |
№ |
унікальне |
категорія_літератури |
Категорія літератури |
унікальне |
назва_книги |
Назва книги |
може повторюватись |
дата_отримання |
Дата отримання |
може повторюватись |
П_І_Б_читача |
Прізвище |
може повторюватись |
Ім’я |
||
Побатькові |
||
рік_народження |
Рік народження |
може повторюватись |
Адреса |
адреса |
може повторюватись |
код_книги |
Код книги |
унікальне |
Автор |
автор |
може повторюватись |
рік_друку |
Рік друку |
може повторюватись |
мова_книги |
мова_книги |
може повторюватись |
кількість_сторінок |
Кількість сторінок |
може повторюватись |
Видавник |
видавник |
може повторюватись |
Зображення |
зображення |
унікальне |
3. Розробка ЕR-моделі предметної області.
ER-модель (entіty-relatіonshіp model) базується на важливості інформації про об’єкт дослідження і призначена для логічного представлення даних – вона визначає дані в контексті їх взаємозв’язків з іншими даними. Фактично, на основі даної моделі можуть бути побудовані і такі, як ієрархічна, мережева, реляційна моделі.
Під сутністю ЕR-моделі слід розуміти об’єкт, який може бути ідентифікований деяким способом, що відрізняє його від інших об’єктів (наприклад, людина). Будь-яка сутність складається з множини атрибутів, які описують властивості всіх об’єктів, що належать до даної сутності [3].
В данному проекті сутностями є такі об'єкти: жанри книг, картки читачів, жанри літератури.
Характеристики зв’язків предметної області можна представити за допомогою ER-моделей. Зв'язок в рамках ER-моделі представляє собою деяку асоціацію, встановлену, як мінімум між двома сутностями [4]. Це можна побачити на рисунках нижче.
Рисунок 3.1– ER-діаграма сутностей «Жанри книг» і «Жанри літератури»
Рисунок 3.2 – ER-діаграма сутностей «Жанри літератури» і «Картки читачів»
Аналізуючи наведені ER-моделі, можна описати характеристику зв’язків предметної області „Бібліотека” і побудувати результуючу ER-модель.
Таблиця 3.1 - Характеристика зв’язків предметної області
Суть 1 |
Суть 2 |
Тип зв’язку |
Ім’я зв’язку |
Тип належності |
Жанри книг |
Картки читачів |
1:1 |
Можуть підлягати |
не обов.;не обов. |
Жанри літератури |
Картки читачів |
1:1 |
Має |
не обов.; обов. |