- •Розділ і стародавні держави і пра на території україни (VII ст. До н. Е.—VI ст. Н. Е.)
- •1. Виникнення стародавніх держав
- •2. Скіфія
- •3. Античні міста-держави
- •4.Боспорське царство
- •5. Стародавні східні слов'яни
- •Розділ II суспільно-політичний ла; і право київської русі
- •1. Утворення української держави-україни-русі
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад
- •4. Право
- •Розділ III
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад
- •4. Право
- •Розділ IV суспільно-політичний лад і право на українських землях у складі великого
- •Та речі посполитої
- •1. Приєднання українських земель до великого князівства литовськог та до польщі
- •2. Суспільний лад
- •3. Виникнення українського козацтва. Запорізька січ
- •4. Державний лад
- •5. Право
- •Розділ V
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад
- •4. Право
- •5. Входження україни до складу росії та його наслідки
- •Розділ VI суспільно-політичний лад і право козацько-гетьманської держави (середина XVII—кінець XVIII ст.) соціально-політичне становиш україни під владою іноземних держав
- •2. Входження правобережної україни до складу росії
- •3. Суспільний лад
- •4. Державний лад
- •5. Ліквідація автономного устрою україни
- •6. Право
- •1. Криза і розпад феодально-кріпосницького ладу
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад
- •4. Право
- •Розділ VIII суспільно-політичний лад і право україни у другій половині XIX ст. І. Скасування кріпосного права
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад
- •4. Право
- •Розділ IX
- •(1772—1918 Рр.)
- •1. Загарбання західноукраїнських земель австрією
- •2. Органи урядової адміністрації
- •3.Органи самоврядування
- •4. Право
- •Розділ х
- •(1917—1920 Рр.)
- •1. Розпад російської імперії та відродження української держави
- •2. Система органів центральної ради
- •3. Жовтневий переворот більшовиків. Його вплив на україну
- •4. Четвертий універсал і проголошення україни незалежною демократичною дер
- •5. Українська держава за гетьмана п. Скоропадського
- •6. Українська держава за директорії
- •1. Розпад австро-угорщини і проголошення зунр
- •2. Державний лад зунр
- •3. Законодавча діяльність зунр. Злука унр і зунр
- •4. Падіння зунр
- •Утворення срср та зміни / суспільно-політичному житті україни
- •1. Передумови утворення і юридичне оформлення срср
- •2. Прийняття загальносоюзної конституції і дальший розвиток конституційного законодавства урср
- •3. Перебудова державного апарату урср
- •4. Адміністративно-територіальна реформа
- •5. Кодифікації та характеристика права
- •Розділ хні входження західної у країн та північної буковини до складу україни (1939—1940 рр.)
- •1. Окупація західноукраїнських земель та їхнє сощально-політи-чне становище у складі іноземних держав
- •Розділ XIV зміни в державному апараті та праві україни в роки другої світової війни
- •1. Напад фашистської німеччини на радянський союз. Спроби відновлення української держави
- •2. Розчленування території україни характеристика окупаційного режиму
- •3. Державний лад
- •Розділ XV
- •1. Соціально-політичне становище закарпаття у складі чехословаччин.И
- •2. Створення і діяльність органів народної влади. Входження закарпаття до урср
- •Розділ XVI розпад срср та відродження української суверенної, незалежної, соборної держави
- •1. Процес перебудови і зміни в суспільно-політичному житті україни
- •2. Декларація про державний суверенітет україни 16 липня 1990 р.
- •3. Акт проголошення незалежності україни 24 серпня 1991 р.
- •4. Державне будівництво в україні на сучасному етапі
- •Список літератури
- •290008 Львів, вул. Пекарська, 11,
В. С. Кульчицький, М. І. Настюк, Б.Й. Тищик
Затверджено Міністерством освіти України як навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів
ЛЬВІВ ВИДАВНИЦТВО «СВІТ»
ПЕРЕДМОВА
Розвиток і поступ науки залежить від загальної атмосфери у країні, суспільно-політичного клімату. Цей постулат особливо яскраво унаочнює наше сьогодення. Десятиліття командно-бюрократичних методів керівництва згубно вплинули і на історико-правову науку. Від неї вимагалося здебільшого пропагувати нерідко вигадані успіхи і досягнення соціалістичної системи. Це і призвело до однобічного зображення минулого, без об'єктивного вивчення і серйозного розкриття труднощів та суперечностей історичної, у тому числі й історико-правової науки. А не знати історії, за словами римського політичного діяча, оратора і письменника Марка Тулія Цицерона, —бути завжди недоростком. Розвиваючи цю думку, відомий український поет, академік Максим Рильський у передмові до книги І. Шаповала «В пошуках скарбів» зазначав: «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не годен пошани».
Тепер ми повною мірою усвідомлюємо, що не можна впевнено йти у майбутнє з тягарем ілюзій минулого, не відтворивши історичну справедливість. Саме у встановленні істини, сущої правди подій і процесів —запорука морального оздоровлення нашого суспільства, джерело духовного відродження нації.
Зрештою, ми маємо змогу подивитися на світ без ідеологічних вказівок «зверху», бачити його таким, яким він був, складним, багатогранним, суперечливим. Переважно історики мали хибні уявлення про минуле України. Але не знали не тому, що не хотіли знати, адже доступ до багатьох архівних фондів, інших інформаційних джерел був тільки у довірених осіб. Більшості залишалося повторювати і коментувати компартійні догми. Опинившись у полоні ідеологічних ілюзій, чимало істориків мимоволі ставали адептами так званого соціалістичного ладу. І це було не стільки їх виною, скільки бідою.
Життя вимагає наукової, глибокої, правдивої історії Однак це надзвичайно складне і важливе завдання неможливо розв'язати впродовж короткого часу, тим паче за нинішніх матеріальних та інших труднощів. Пропонований навчальний посібник є спробою цілісного розгляду суспільно-державного ладу і правової системи українського народу від найдавніших до наших часів. Він буде корисним не тільки студентам юридичних факультетів, а й усім, хто не байдужий до історії України, і, що, на нашу думку, дуже важливо, дасть поштовх до роздумів, нових наукових пошуків.
Навчальний посібник підготували викладачі юридичного факультету Львівського державного університету ім. Івана Франка: член-кореспондент Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор Володимир Кульчицький, кандидат юридичних наук. доцент Михайло Настюк і кандидат юридичних наук, професор Борис Тищик.
Авторський колектив висловлює подяку всім, хто сприявпідготовці та виданню цієї книги.
Розділ і стародавні держави і пра на території україни (VII ст. До н. Е.—VI ст. Н. Е.)
1. Виникнення стародавніх держав
Найдавнішим періодом історії людського суспільства був стародавній кам'яний вік —палеоліт, названий так 1865р. англійським дослідником Дж. Леббоком. На території України первісні люди вперше з'явилися в епоху стародавнього кам'яного віку —ранньому палеоліті (пратоліті). Ця епоха характеризується поширенням кам'яних знарядь праці з дерева, каменю, кістки і рогів тварин, переважанням збиральництва, яке полягало у заготівлі дикоростучих плодів, ягід, їстівного коріння, молюсків, комах тощо для харчування. Збиральництво існувало поряд з мисливством і рибальством.
Сліди життя давніх людей у вигляді залишків їх короткочасних поселень-стоянок знайдені на території деяких районів України. Найдавнішою вважається стоянка у с. Лука Врублівецька Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. В епоху пізнього палеоліту (міоліту) з'явився матріархально-родовий лад. При груповому шлюбі, що панував у той період, батько дитини залишався невідомим. Була відома тільки мати, від якої й велися родовід і спорідненість людей.
Палеоліт змінився мезолітом, за якого суспільною організацією людей стали племена —об'єднання споріднених родових общин. Родовий лад характеризувався високим розвитком мисливства і рибальства та переходом до відтворюючих форм господарства —скотарства й землеробства. Споріднені племена об'єднувалися у групи, що займали часто великі території —в Приазов'ї на Північному Бузі та Дністрі, у Середньому Придністров'ї, Прикарпатті, на Волині тощо. Матріархат (від лат.mater—мати)замінено патріархальним (від лат.pater—батько)родовим ладом і парною сім'єю —моногамною, де спорідненість і спадковість велася за батьківською лінією.
Господарською основою патріархальних родових общин стала велика патріархальна сім'я. Вона складалася з кількох поколінь родичів за батьківською лінією, що здійснювали спільні виробництва і споживання. До її складу входили і раби.
Застосування залізного знаряддя призвело до підвищення продуктивності праці у господарстві, до подальшого розвитку обміну, зростання багатства родів і племен, майнового розшарування суспільства. У процесі збагачення патріархальних родових общин їхні виборні родові ватажки поступово перетворювалися на спадкову родову знать, прибираючи до своїх рук общинні багатства і перетворюючи їх на приватну власність окремих невеликих індивідуальних сімей. Раби і вироблені продукти також стали власністю таких сімей. Розвиток ремесла і зв'язаної з ним внутрішньої та зовнішньої торгівлі призвів до виникнення замість родових общин територіальних (сусідських) общин. Поява спадкової влади й експлуатація рабів і збіднілих общинників з метою збільшення багатства родової знаті, а потім розпад родових общин та заміна їх територіальними общинами були початком розкладу первіснообщинного ладу і поступового переходу людства до класового суспільства. Вожді-воєначальники наймогутніших племен підкоряли сусідні племена, утворюючи союзи племен. Родоплемінна знать при цьому перетворювалася на спадкову майнову знать, а влада вождів-воєначальників —на спадкову князівську (королівську, царську) владу. Ця багата верхівка повністю панувала над більшістю залежного від неї бідного населення. Необхідність для панівного класу утримувати в залежності та покорі пригноблений народ сприяла утворенню держави, що знаменувала заміну первіснообщинного ладу класовим суспільством.
Людство розвивалося дуже нерівномірно, тому й заміна первіснообщинного ладу класовим суспільством відбувалася в різні часи і по-різному. Так, на території України у скіфів цей процес закінчився у першій половині І тис. до н. е., а у східних слов'ян —наприкінці І тис. н. е., коли в них виникла найдавніша держава — Київська Русь.