- •1.1. Поняття ринку праці його елементи та функції
- •1.2. Фактори впливу та рівні регулювання ринку праці
- •1.3. Пропозиція та попит на ринку праці
- •Елементи індивідуальної робочої сили
- •Час роботи
- •Якість робочої сили
- •Інтенсивність праці
- •Класифікація населення:
- •Економічно активне населення
- •1.4. Нормативно-правове забезпечення попиту та пропозиції на ринку праці
- •2.1.Соціально-економічна характеристика Житомирської області
- •2.2. Особливості ринку праці та зайнятості населення Житомирської області
- •Економічна активність населення Житомирської одласті у динаміці
- •2.3. Попит і пропозиція на ринку праці Житомирської області
- •2.4. Державне регулювання ринку праці в Житомирській області
- •Окремі показники зареєстрованого ринку праці Житомирської області
- •Показники надання послуг державною службою зайнятості
- •3.1. Напрями удосконалення державного регулювання зайнятості
- •3.2. Шляхи удосконалення державного регулювання конкурентоспроможності робочої сили
- •3.3. Шляхи удосконалення державного регулювання попиту на робочу силу
- •3.4. Економічна та соціальна ефективність державного регулювання ринку праці
- •Прогнозні посівні площі та їх урожайність
- •Прогнозна кількість продукції тваринництва
- •Прогнозні розрахунки додаткових робочих місць по деяких видах сільськогосподарської продукції
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки
Прогнозні розрахунки додаткових робочих місць по деяких видах сільськогосподарської продукції
№п/п |
Вид продук-ції |
Трудомісткість в-ва с/г продукції, люд-год/ц |
Прогноз в-ва с/г продукції на 2015 р, ц |
Витрати праці на всю продукцію, люд-год
|
Витрати праці на всю продукцію люд.-днів |
К-ть робочих місць у колек-тивних п-вах |
1 |
Льон-довгунець |
7,6 |
165000 |
1254000 |
156750 |
1782 |
2 |
Цукровий буряк |
1,47 |
15000000 |
22050000 |
2756250 |
31321 |
3 |
Овочі |
9,02 |
24670000 |
222523400 |
24815425 |
93998 |
4 |
Плоди |
10,64 |
800000 |
8512000 |
1064000 |
4030 |
8 |
Молоко |
12,1 |
11000000 |
133100000 |
1663750 |
18906 |
9 |
Разом |
40,83 |
51635000 |
176202000 |
30456175 |
150037 |
Тобто, якщо реалізувати запропоновані заходи, то в області додатково буде створено за найскромнішими підрахунками 150037 робочих місць, включаючи одноосібні господарства. Крім того, продукція сільського господарства потребує переробки, так як експорт в інші країни є неефективним. Для цього потрібна підтримка держави у відновленні або створенні нових підприємств, які могли б переробити дану продукцію (льонозаводи, льонокомбінати, м’ясокомбінати, маслозаводи, консервні заводи). Сворення нових та відновлення вже існуючих об’єктів переробки знову ж таки дасть нові робочі місця, що в свою чергу вплине на збільшення доходів населення у вигляді заробітної плати, а отже і підрахунків в фонди соціального страхування. Отже, зробимо розрахунки на основі наших досліджень (кількість створених робочих місць) та існуючих даних (мінімальна заробітна плата працівників сільського господарства та % відрухунку в фонди соціального страхування):
– доходи населення від запропонованих заходлі у сільському господарстві збішиться щонайменше на: 150036*1094 = 164139 тис. грн.
– в фонди соціального страхування додатково буде відраховано:
єдиний соціальний внесок =164139*0,367 = 60239 тис. грн. В тому числі:
у ФЗСС на випадок безробіття = 60239*0,041222 = 2483 тис. грн.
у ФЗСС на випалок втрати працездатності = 60239*0,038567 = 2323 тис. грн.
у ФЗСС від нещасних випадків = 60239*0,00511= 307,8 тис. грн.
у Фонд загальнообовязкового пенсійного страхування = 60239*0,914601 = = 55094,6 тис. грн.
Окрім того, зміняться наступні показники·
– зросте частка трудоактивного населення (в кількісній і якісній оцінці) в структурі населення регіону;
– виробництво ВНП на одного працюючого в регіоні;
– зменшиться рівень безробіття
– показники міграційних процесів (місто - село; між регіонами; в середині галузей і сфер зайнятості регіону).
Збільшення доходів населення підвищить життєвий рівень, що сприятиме пожвавленню життя на селі. Тобто будуть створюватися об’єкти інфраструктури, такі як школи, ремонтні майстерні, перукарні, дитсадки, швейні цехи, кафетерії, магазини, заклади дозвілля, які також забезпечать населення робочими місцями. Отримуючи більші доходи, селяни зможуть забезпечити свої одноосібні господарства технічними засобами, що підвищить їх рентабельність. Окрім того, дитячі садки дадуть змогу жінкам в більшій мірі використовувати свою робочу силу. Підвищення рівня життя, умов праці та розвиток інфраструктури дадуть соціальний ефект. Так, населення буде мати можливість у повному обсязі відновлювати свою робочу силу, підвищувати культурний та освітній рівень, покращувати життєві умови. Все це сприятиме трудовій активності, задоволеності життям, покращенням демографічних показників. Також, якщо населення має можливість працювати, максимально використовуючи свою робочу силу, та отримувати за це достойну винагороду, це зменшує соціальну напругу, тобто зменшується кількість розлучень, креміногенність та кількість нарко- та алкоголезалежних осіб, змінюються життєві цілі, цінності та орієнтири. Все це створює сприятливі умови для розвитку як окремої особистості так і суспільства в цілому.
Тобто, на основі наших досліджень, ми приходимо до висновку, що держава може вплинути на розвиток ринку праці і має для цього всі необхідні можливості, однак через відсутність чіткої стратегії, невикористання ресурсів та потенціалу області у повному обсязі та занижені планові показники розвитку, наша область практично не розвиваються, натомість посилюються диспропорції на ринку праці иа збільшується диференціація у розвитку регіонів. Всі ці проблеми можна усунути за рахунок ефективної державної політики, що ми й довели у даній роботі.