- •1.«Безпека життєдіяльності» як наука і навчальна дисципліна, її об’єкт та предмет дослідження. Основна мета та завдання дисципліни. Сучасний стан безпеки життєдіяльності в Україні.
- •2.Актуальність вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» майбутніми фахівцями економічного спрямування.
- •3.Роль фундаментальних та прикладних наук у розвитку безпеки життєдіяльності. Основні завдання дисципліни «Безпека життєдіяльності».
- •4.Найважливіші проблеми безпеки життєдіяльності в сучасний період та їх коротка характеристика.
- •5.Основні законодавчі акти, що регламентують безпеку життєдіяльності в Україні).
- •6.Система державних органів з управління та нагляду за безпекою життєдіяльності.
- •7. Види небезпек, їх таксономія, ідентифікація та квантифікація.
- •8. Теорія небезпеки та безпеки. Аксіома про потенційний характер небезпек.
- •9. Вражаючі, небезпечні та шкідливі фактори: зміст, приклади
- •10. Надзвичайні ситуації: зміст поняття, ознаки, види. Причини виникнення надзвичайних ситуацій та їх наслідки.
- •11. Надзвичайні ситуації: причини виникнення, основні види наслідків. Запобіжні заходи щодо виникнення надзвичайних ситуацій.
- •14.Концепція сталого розвитку як єдиний шлях побудови ноосферного суспільства
- •15. Ризик як кількісна оцінка небезпек. Види ризиків. Визначення й вимір ризику.
- •16. Концепція прийнятного (допустимого) ризику. Управління ризиком.
- •17. Здоров’я, його біологічна, соціальна та психологічна сутність.
- •18. Вплив негативних факторів на здоров’я людини. Правила здорового способу життя.
- •19. Природні небезпеки та їх характеристика.
- •20. Сильний вітер та буревій. Вражаючі фактори буревію. Типові моделі поведінки людей, що знаходяться під час буревію в місті, степу, лісі.
- •21. Урагани: особливості виникнення, вражаюча дія. Правила поведінки людини при ураганах.
- •22. Землетрус. Вражаючі фактори землетрусу. Типові моделі поведінки людей, що знаходяться у будинку або на вулиці під час землетрусів.
- •23.Повені. Причини повені. Моделі поведінки під час повені.
- •24. Мікроорганізми та їх роль у житті людини. Віруси та їх негативна дія на життя людини.
- •26. Отруйні тварини та їх дія на організм людини.
- •27. Засоби та заходи спрямовані на убезпечення людини від біологічних небезпек. Проблеми біологічної безпеки.
- •28. Причини виникнення пожеж у побутовому середовищі та організація протипожежного захисту. Правила поведінки при виникненні пожежі в домі.
- •Засоби протипожежного захисту
- •29. Відомості про техногенні небезпеки. Види техногенних небезпек (аварії, катастрофи) та причини їх виникнення
- •33. Соціальні та соціально-політичні небезпеки: загальні закономірності виникнення, види.
- •34. Війна як крайній прояв соціальної небезпеки. Причини та наслідки війн.
- •35. Тероризм як форма політичного екстремізму: його ознаки та прояви. Методи боротьби з міжнародним тероризмом.
- •46. Кислотні опади (дощі, туман, сніг): причини появи та негативний вплив на життєдіяльність організмів. Заходи попередження та боротьби з кислотними опадами.
1.«Безпека життєдіяльності» як наука і навчальна дисципліна, її об’єкт та предмет дослідження. Основна мета та завдання дисципліни. Сучасний стан безпеки життєдіяльності в Україні.
Безпека життєдіяльності (БЖД) — комплексна дисципліна, спрямована на здобуття базових знань з проблеми забезпечення оптимальних умов існування людини у природному і техногенному середовищах.
Доцільність вивчення зазначеної дисципліни пов'язана з невпинним підвищенням негативного впливу господарської діяльності на середовище, яке оточує людину, — не лише природне, а й виробниче та побутове. Зниження якості довкілля, виробництво нових, не відомих раніше речовин, генетична модифікація сільськогосподарських рослин, застарілість виробничого обладнання і технологічних процесів, використання в побуті великої кількості хімічних препаратів і різних механізмів потребують знання факторів, що впливають на стан людини, і найнеобхідніших методів і способів можливого зменшення негативного впливу цих факторів. Безпека життєдіяльності є комплексною дисципліною, що базується на знаннях з багатьох дисциплін — основ екології, психології та фізіології праці, хімії, фізики, соціології, демографії і потребує дотримання здорового способу життя.
Метою дисципліни є теоретична і практична підготовка майбутніх фахівців з опанування знань, умінь і навичок створювати безпечні умови життя і діяльності у середовищі перебування, осягнення світоглядних принципів гармонійних стосунків людини з технікою, природою та суспільством.
Завдання полягає у чіткому розумінні небезпечних і шкідливих чинників у ситуаціях, що виникають у навколишньому середовищі, їх ідентифікація, пошук і обґрунтування оптимальних безпечних умов життя людини.
Об'єктом вивчення є людина у всіх аспектах її діяльності (фізіологічному, духовному, суспільному).
Предметом вивчення є аналіз негативного впливу різного роду небезпек на життя та здоров'я людини, а також методів, засобів і заходів захисту від них.
2.Актуальність вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» майбутніми фахівцями економічного спрямування.
Проблема безпеки життєдіяльності (БЖД) людини і всього суспільства в сучасних умовах набула особливої гостроти й актуальності. БЖД обговорюється на сторінках газет і журналів, ученими, представниками громадськості, політичними діячами, тобто є об’єктом уваги всіх прошарків суспільства та держави. Учені давно почали турбуватися про небажані та негативні наслідки антропогенного впливу на природу й навколишнє середовище. Футурологи різних країн світу розробляли різноманітні моделі майбутнього збалансування розвитку людського суспільства з навколишнім середовищем в умовах величезних техногенних навантажень на біосферу.
В останні десятиліття ХХ століття різко зросла чисельність аварій, катастроф, дорожньо-транспортних пригод, у яких гине або втрачає здоров’я і працездатність велика кількість людей.
За даним ВООЗ смертність внаслідок нещасних випадків займає третє місце у світі після серцево-судинних та онкологічних захворювань. Якщо від загальних захворювань вмирають переважно літні люди, то від нещасних випадків переважно гине працездатна молодь. Статистика свідчить про те, що травматизм є основною причиною смерті людини у віці від 15 до 41 року.
На останньому етапі розвитку набувають великої гостроти проблеми соціальної напруженості суспільства в країнах з перехідною економікою.
Причинами соціальної напруженості в суспільстві є незадовільні умови життя, праці, незадовільний матеріальний та культурний стан, зіткнення інтересів релігійного, ідеологічного характеру, система розподілу матеріальних благ, низький рівень освіти.
Таким чином, актуальність проблем БЖД в теперішній час визначається рядом причин. Виділимо три основні:
1) порушення екологічної рівноваги природного середовища внаслідок надмірного антропогенного навантаження на біосферу;
2) зростання числа техногенних аварій і катастроф при взаємодії людини зі складними технічними системами;
3) соціально-політична напруженість у суспільстві.