- •Методичні поради
- •1. В роботі необхідно використовувати матеріали рекомендованої літератури, яку підібрав сам студент.
- •Тема 5. Україна у складі Російської та Австро-Угорської
- •Тема 9. Західноукраїнські землі між двома світовими війнами
- •Тематика контрольних робіт Завдання 1. Зародження української державності. Київська Русь. Галицько-Волинське князівство.
- •1. Походження і розселення слов’ян. Суспільний розвиток східнослов’янських племен.
- •Завдання 2. Українська державність у литовсько - польську добу .
- •1. Україна у складі Великого князівства Литовського. Політичний і правовий устрій Великого князівства Литовського і Руського.
- •2. Основні тенденції в розвитку суспільства у Великому князівстві Литовському, формування української народності. Причини занепаду литовсько-української державності.
- •Завдання 3. Початок козаччини
- •1. Виникнення та еволюція козацтва в Україні. Козацтво – як фактор державотворення.
- •2. Запорозька Січ – військово-політичне обєднання козаків. Соціально – економічний та військовий устрій Запоріжжя. Козацька символіка.
- •3.Державотворчі функції Запорозької Січі, її місце в історії української державності.
- •3. Переяславська Рада і “Березневі статті” 1654 року, виникнення україно-російської державної конфедерації.
- •Завдання 5. Соціально-економичний і політичний розвиток українських земель у другій половині XVII – XVIII ст.
- •2. Наступ на політичну автономию України. Правління гетьмана і. Мазепи. Політичні причини та наслідки поразки і. Мазепи.
- •Завдання 7. Україна в умовах капіталістичної модернізації економіки (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Завдання 8. Державне відродження України в 1917 – на початку 1918 років
- •3. Початок та основні події громадянської війни, протистояння двох українських
- •Завдання 9. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1920)
- •1. Українська гетьманська держава, політична платформа п. Скоропадського. Внутрішня та зовнішня політика гетьманського уряду.
- •3. Національно-визвольний рух на землях Західної України. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (зунр).
- •4. Загострення громадянської війни в Україні. Проголошення Української срр, її внутрішня політика. Військово-політичне зближення унр з Польщею і його наслідки. Радянсько-польська війна.
- •Завдання 10. Формування та утвердження радянського ладу в Україні (1920-ті роки)
- •Завдання 11. Соціально-економічний та політичний розвиток урср наприкінці 1920-х – 1930-ті рр.
- •Завдання 12. Західноукраїнські землі між двома світовими війнами (1921-1939 рр.)
- •Завдання 13. Україна в роки Другої світової війни (1939 -1945 рр.)
- •Завдання 14. Основні напрями та тенденції соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку урср у другій половині 40-х - 80-х рр.
- •Завдання 15. Україна на шляху до суверенітету та державної незалежності. Політична система України на рубежі XX – XXI ст.
- •Список рекомендованої літератури
Методичні поради
Вивчення історії у вузі відрізняється від вивчення її у загальноосвітній школі:
По-перше, структурою курсу. У вищому учбовому закладі на відміну від середньої школи, вивчається не загальна, а політична історія України, особлива увага надається питанням становлення та розвитку державності. Це вимагає не просто знання тих чи інших історичних процесів і подій, а розуміння причин їх виникнення, політичної і економічної суттєвості як наслідок історичної діяльності різних суб'єктів політичного життя суспільства.
По-друге, матеріали курсу викладаються проблемно, висвітлюються ті чи інші погляди на різні історичні події. Сучасний період у розвитку нашої держави визначається поляризацією інтересів різних суспільних і політичних сил, які намагаються використовувати події минулого для аргументації своїх поглядів. При цьому оцінка історичних подій є вельми протилежна, звичними стали і прямі перекручення історичних фактів.
Кінцевою метою вивчення курсу є можливість виявити і зрозуміти деякі закономірності і специфічні особливості історії державотворення в Україні, навчитися самостійному орієнтуванню у політичних процесах сьогодення.
По-третє, в умовах існування великої кількості підручників, наукових публікацій посилюється роль аудиторних занять: лекцій, консультацій. Вони допомагають студентам краще орієнтуватися.
Досягнення кінцевої мети у вивченні курсу можливо при самостійній роботі студентів. Наша методична розробка ставить за мету допомогти студенту визначитися у обсягах та організації цієї роботи.
В лекції дається коротка загальна характеристика теми, визначаються основні напрямки її самостійного вивчення. В умовах жорсткої регламентації учбового часу, у своїй лекції викладач може зупинитися лише на найбільш важливих і складних питаннях, у яких студент не завжди може розібратися самостійно.
Тому дуже важливо і необхідно вести конспект лекцій. Доцільне попереднє знайомство з темою лекції по підручнику.
Радимо : не намагайтесь записувати все за викладачем - це неможливо.
Записувати треба головне : проблемні та суперечні питання, політичні оцінки подій. На них викладач завжди звертає увагу студентів.
Консультації Учбовим планом групові консультації передбачені лише безпосередньо перед іспитами. Але по бажанню студентів викладач може провести і позапланову консультацію. Окрім того, на кафедрі постійно надаються індивідуальні консультації викладачами, згідно графіку чергування.
Підсумковий контроль праці студентів:
У ПЕРШОМУ СЕМЕСТРІ – НАПИСАННЯ СТУДЕНТАМИ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ І СПІВБЕСІДА З ВИКЛАДАЧЕМ ПО ТЕМАТИЦІ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ (Термін складання контрольної роботи – зимова установча сесія)
У ДРУГОМУ СЕМЕСТРІ – ІСПИТ ЗГІДНО З ПРОГРАМОЮ КУРСА ( при наявності перевіреної та зарахованої викладачем контрольної роботи)
У методичному посібнику ми даємо програму курсу (перелік основних учбових проблем з кожної темі, завдання для написання контрольної роботи і список рекомендованої літератури).
Крім того метою цієї розробки – є надання допомоги студентам заочної форми навчання в їх самостійній праці над контрольною роботою з курсу "Історія України".
Тему контрольної роботи студенти вибирають відповідно до номеру залікової книжки або студентського білету. Номер завдання визначається останньою або двома останніми цифрами шифру книжки.
Наприклад:
Завдання під № 1 обирається тими студентами, що мають дві останні цифри шифру залікової книжки 01, 21, 31 і т.д.; завдання № 2 – 02, 22, 32 і т.д. Завдання №№ 10-15 обирають студенти, номери яких закінчуються на 0, а також 11, 12, 13, 14, 15. Тобто завдання № 10 – 10, 20, 30 і т.д.; завдання № 11 – 11, 12 і т.д.
Виконана контрольна робота здається на кафедру в кінці першого учбового семестру для перевірки, яку викладач повинен зробити на протязі тижня. Після цього контрольна робота повертається студенту з візою та зауваженнями (якщо в цьому є потреба) викладача. При задовільній оцінці роботи студент повинен пройти співбесіду з викладачем-рецензентом. У випадку негативного відгуку, контрольна робота повертається для докорінної переробки. У цьому випадку новий текст роботи (разом з попереднім) або старий текст з необхідними доповненнями та поміткою "повторно" знову здається на перевірку.
Всі питання, що виникають при написанні контрольної роботи, вирішуються з викладачем під час групових та індивідуальних консультацій, які організуються кафедрою "Українознавства та політології".
Студенти, які не здали контрольної роботи і не мають задовільної оцінки, та не пройшли співбесіди з викладачем, до екзамену не допускаються.
Основні вимоги до контрольної роботи