- •1 Лютнева революція в Росії та іі вплив на Україну
- •37 Охарактеризувати культурно – національний розвиток України в умовах незалежності.
- •36 Охарактеризувати розвиток соціальної сфери в сучасній Україні.
- •34 Проаналізувати процес формування багатопартійності в Україні.
- •31 Україна в часи «перебудови» (1985 – 1991).
- •21 Діяльність оун – упа в роки 2 світової війни.
- •20 Підпільна боротьба і партизанський рух на території України в роки Великої Вітчизняної війни.
- •38 Проаналізувати основні напрямки зовнішньої політики незалежної України.
- •3 Гетманська держава Скоропадського: її досягнення, прорахунки, та причини краху.
- •4 Внутрішня і зовнішня політика Директорії. Причини її поразки у боротьбі за незалежність унр.
- •5 Боротьба зунр за українську державність. Відтворення Польщею західноукраїнських земель.
- •9 Охарактеризувати мету, напрями та підсумки індустріалізації в Радянській Україні.
- •10 Охарактеризувати запровадження колгоспного ладу в урср. Насильницька колективізація.
1 Лютнева революція в Росії та іі вплив на Україну
Кінець лютого 1917 р. став для російського царизму фатальним. Стихійна хвиля народного невдоволення, швидко набираючи силу, переросла в революцію. Протягом надзвичайно короткого часу (з 23 лютого до 2 березня) самодержавство впало, Микола II відрікся від влади і фактично в країні встановився республіканський лад. Могутнім каталізатором подій стала Перша світова війна.
Перемога революції сприяла створенню на теренах колишньої імперії нової політичної ситуації та суспільної атмосфери. Тимчасовий вакуум легітимної (законної) влади; поява конкуруючих владних структур (Тимчасовий уряд — Ради); широкомасштабне втягнення в орбіту революційної діяльності неосвічених і недосвідчених народних мас; активний вихід армії на авансцену внутріполітичної боротьби; посилення в народній свідомості орієнтації на силові методи розвґязання суспільних проблем; зростання ролі політичних партій, пошуки політичними силами нових шляхів суспільного розвитку; активізація національних рухів — всі ці тенденції та процеси позначилися на історичному розвитку України не тільки на початку, а й протягом усього 1917 р. Водночас місцеві чинники зумовили специфіку та особливості суспільного життя українських земель.
Майже одразу після Лютневої революції питання про самовизначення України опинилося в епіцентрі політичної боротьби. Політичні сили визнавали за Україною тільки право на національно-культурну автономію. Таке вирішення українського питання вже на початку 1917 р. не відповідало вимогам часу якісно новому рівню національного руху і тому не тільки породжувало численні тертя, суперечності та протиріччя між різними політичними силами суспільства, а й зумовило появу в Україні ще одного альтернативного центру влади — Центральної Ради — громадсько-політичного обґєднання, що утворилося 4 березня 1917 року. У надзвичайно короткий час Центральна Рада переросла у впливовий представницький орган народної влади. Важливу роль у ц створенні, зміцненні та визначенні основних напрямів діяльності відіграли три провідні українські партії: Українська партія соціалістів-революціонерів, Українська соціал-демократична робітнича партія та Українська партія соціалістів-федералістів. Головою Центральної Ради було обрано М. Грушевського.
Безпосередніми наслідками Лютневої революції 1917 р. для України були посилення політичної боротьби; вихід на політичну арену широких народних мас; перетворення армії на впливовий фактор внутрішнього життя; зростання ролі політичних партій; зміщення суспільних настроїв вліво; паралельна поява конкуруючих владних структур Тимчасового уряду і Рад, у діяльності яких домінував соціальний акцент, та Центральної Ради, у роботі якої надавалася перевага вирішенню питань національного розвитку.
37 Охарактеризувати культурно – національний розвиток України в умовах незалежності.
Исторический опыт доказывает, что в переломные моменты можно достичь гармонии только тогда, когда параллельно с радикальными преобразованиями в политике, экономике, социальных сферах происходят изменения в культуре.
После провозглашения независимости в духовно-культурной жизни происходило 3 противоречивых процесса: пересмотр, переосмысление и переоценка еще недавно главенствующих взглядов, ориентиров, возвращение традиционных ценностей нации. Возрождение культуры, религиозных и национальных форм световосприятия проникновение и адаптация на почве новой системы ценностей. Отказ, даже частичный от старой шкалы ценностей вывело общество из равновесия, а отсутствие четкой новой системы ценностей не давала ему возможности стабилизироваться.
Другой серьезной проблемой духовно-культурной жизни соврем У. является проникновение и адаптация на национальной почве систем ценностей западной цивилизации.
Основой возрождения культуры является образование. В 1993 КабМин утвердил программу «образование», которое предусматривала:
децентрализацию управления образованием
диференциализ-ю, гуманизацию учебно-воспит процесса.
В процессе реформирования ударение было сделано на:
деидеологизацию и демократизацию учебного процесса.
связь образования с национальной историей, культурой и традициями.
обеспечении свободы творчества педагогам. В концк 2000 г был обнародован проект «концепции 12 летней средне образовательной школы».
Содержание концепции предполагает:
переход к 12 летней системе образования в ср. школе.
обеспечение непрерывности образования молодежи.
усиление воспитательной и организаторской функции учителя.
увеличение в учебном процессе умение добывать информацию из разных источников. Составной частью культуры является наука, потенциал кот. в У. сравнительно высокий.
В этой области существуют негативные тенденции:
постоянное снижение затрат на науку.
падение уровня наукоемкости ВВП У.
недостаточная материальная база.
снижение эффективности функционирования научных учреждений.
Внутренняя и внешняя утечка мозгов. Характерными чертами литературного процесса является утверждение мировоззренчеки - эстетического плюрализма, творческий поиск, сохранение и творческое осмысление традиций. Развивается национальный театр. Сложная ситуация в сфере кинематографа. В сфере культуры активно развиваются международные связи, что содействует расширению Украинской культуры в мир.