- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до виробничої практики з педіатрії
- •2. Конкретні цілі:
- •Диференційний діагноз анемій.
- •Диференційна діагностика рахіту
- •1. Гостра дихальна недостатність
- •2. Обструктивний синдром
- •3. Судомний синдром.
- •4. Нейротоксикоз у дітей
- •5. Гостра ниркова недостатність
- •6. Гіпертермічний синдром.
- •7. Перегрівання
- •8. Гемолітико – уремічний синдром
- •9. Асфіксія новонароджених
- •10. Геморагічна хвороба новонароджених.
- •11. Спазмофілія
- •12. Ацетонемічний синдром
- •13. Отруєння чадним газом
- •14. Отруєння невідомою речовиною.
- •15. Астматичний статус
- •16. Тромбоцитопенічний синдром
- •17. Гемофільна кровотеча
- •18. Гемолітична криза при спадковій анемії
- •19. Істина уремія
- •20. Отруєння етанолом
- •21. Отруєння етиленгліколем
- •22. Отруєння грибами
- •Тести для самоконтролю
- •Література.
12. Ацетонемічний синдром
Невідкладнам допомога
Догоспітальний етап:
- з дієти виключити на декілька днів жири, обмежити білки тваринного походження, рекомендуються легкозасвоювані вуглеводи;
- оральна регідратація: лужні мінеральні води (Боржомі, Поляна Квасова та інші) без газу, невеликими порціями;
- регідрон, 5% розчин глюкози, солодкий чай з лимоном;
- очисна клізма, після чого ввести в пряму кишку 100 мл теплого 4% розчину гідрокарбонату натрію.
Госпітальний етап:
- при частій блювоті: церукал (метоклопрамід) – 0,1 мг/кг дітям до 6 років (разова доза), старшим 0,5-1 мл 2-3 рази на добу в/м;
- інфузійна терапія:
10% розчин глюкози – 10-15 мл/кг, фізрозчин, реополіглюкін -10 мл/кг (співвідношення глюкоза : сольові розчини 2:1);
для корекції ацидозу - 4% розчин натрію гідрокарбонату в дозі 3-4 мл/кг;
- при значному зневодненні альбумін (суха плазма) – 10 мл/кг в/в крапельно;
- 5% розчин унітиолу (універсальний антидот, донатор сульфгідрильних груп) – 0,1 мл/кг
- (5 мг/кг або 1 мл на кожні 10кг маси тіла) в/в, в/м або в клізмі;
- вітамінотерапія.
13. Отруєння чадним газом
Невідкладна допомога:
До госпітальний етап:
- винести дитину з приміщення на свіже повітря;
- очистити ротоглотку від блювотних мас і слизу;
- штучне дихання „рот в рот”, „рот в ніс”.
Госпітальний етап:
- оксигенотерапія на протязі декількох годин – зволожений кисень (40-60%) або карбоген:
- гіпербарична оксигенація,
- ШВЛ;
- інфузійна терапія: 10% розчин глюкози з інсуліном (1 ОД на 4-5г глюкози) – 10-15 мл/кг, аскорбінова кислота 5% - 5мг/кг, еуфілін 2,4% - 1мл на рік життя (1-3 мг/кг/добу), кокарбоксилаза – 5мг/кг/добу;
- при судомах: натрію оксибутират (ГОМК) 20% - 100-150 мг/кг/добу в/в, в/м, седуксен 0,5% - 0,25-0,5 мг/кг кожні 6-8 год. – в/м, в/в;
- при повторних судомах – спиномозкова пункція;
- в разі виникнення коми: переливання еритромаси – 3-5 мл/кг;
гепарин 100-200 ОД/кг п/ш, в/в; осмотичний діурез – лазикс 3-5 мг/кг в/в, в/м.
14. Отруєння невідомою речовиною.
Невідкладна допомога
Догоспітальний етап
- промивання шлунку теплою кип’яченою водою або фізрозчином. Процедура повторюється до отримання чистих промивних вод.;
- ввести в шлунок активоване вугілля з розрахунку 1г/кг (1 ч.л. на стакан води);
- очисна клізма;
Госпітальний етап
- інфузійна терапія в режимі дегідратації: 10% розчин глюкози з інсуліном (10-20 мл/кг); реополіглюкін 10-15 мл/кг;
- універсальний антидот -5% розчин унітіолу -0,1 мл/кг (5мг/кг або1мл на кожні10 кг маси тіла) в/м, в/в;
- вазелін рідкий 2-3 мл/кг через рот;
- при попаданні токсичних речовин на шкіру необхідно викупати дитину в теплій воді з милом;
- при проникненні отрути через кон’юнктиву потрібно промити очі теплою водою або фізрозчином;
- вторинні дії по видаленні отрути (в разі необхідності):
- форсований діурез;
- форсоване дихання;
- гемосорбція;
- гемодіаліз.
15. Астматичний статус
Невідкладна допомога при астматичному статусі проводиться по слідуючій схемі:
При І стадії
1. Необхідно виключити адреналін і ефедрин в зв’язку з різким зниженням чутливості бронхів до адреналіну та інших адренергічних препаратів.
2. Постійно давати зволожений кисень (60% киснево-повітряна суміш).
3. Призначити селективні β2 – адреноміметики: фенотерол (беротек) в дозі 0,2 мг препарата (1 вдих) через кишеньковий інгалятор (краще через небулайзер). Сальбутамол (вентолін) в дозі 0,1 мг (1 вдих), а саме: 1 вдих дітям у 4-7 років, 2 вдихи – у 7-14 років. Повторені дачі цих препаратів проводити протягом першої години через кожні 20 хв., а далі - один раз на годину до значного покращення, але не більше 4-5 разів. Сальбутамол використовується також в таблетках: ¼ табл.- до 6 років, ½ табл.-6-9 років, 1 табл. дітям старше 9 віків, протягом доби – 3-4 рази.
4. При відсутності ефекту від β2 – адреноміметиків призначають холінолітики: атровент (іпратропіум бромід) в дозі 0,02мг або беродуал в 1 дозі його 2 препарати, а саме: іпратропіуму броміду – 0,02 мг і фенотеролу – 0,05 мг. Протягом доби давати по 1 дозі (1 вдиху) одного із названих препаратів черех кожних 6 годин, тобто 4 рази на добу. Беродуал або комбівент можна дозувати і по іншому 0,5 мл (10 крап.) – дітям до 6 років, 1 мл (20 крап.) – старше 6 років.
5. Призначається або продовжується еуфілінізація. Якщо раніше хворий отримав дозу насичення (6 мг/кг/добу) без помітного ефекту, то слід використати спосіб швидкої еуфілінізації таким чином. Протягом 30 хв. вводити в/в крапельно стартову дозу препарату, яка забезпечить швидке досягнення терапевтичної концентрації. Це досягається при дачі 2,4% розчину еуфіліну з розрахунку: 9 мг/кг хворим 3-8 років, 7 мг/кг – 9-12 років, 6 мг/кг – 13-15 років. В послідуючому вводиться підтримуюча доза еуфіліну в/в крапеньно, яка орієнтовно дорівнює швидкості елімінації: дітям 3-8 років – 20 мг/кг/д, 9-12 років – 18 мг/кг/д, 13-15 років – 16 мг/кг/д. Еуфілін слід вводити на фізіологічному розчині в об’ємі 200-300 мл.
Еуфілінізацію можна розраховувати іншим способом: - 0,6 – 1 мг/кг на годину.
Використовуючи еуфілін слід пам’ятати при його токсичність при концентрації більше 20 мг/кг, а тому при постійному його введенні слід визначати рівень в крові кожні 12 годин.
6. При швидкому наростанні проявів дихальної недостатності разом з еуфіліном показане в/в струминне введення преднізолону. Преднізолон вводиться в/в в дозі 2 мг/кг, а потім в/в крапельно 3 мг/кг за 3 прийоми. При необхідності доза останнього може бути збільшена до 4-5 мг/кг/добу.
7. Регідратаційну терапію зразу можна проводити ентерально. Загальний об’єм рідини в 1,5 рази має бути більшим, ніж добова вікова потреба.
Для в/в крапельної інфузії використовується розчин глюкози 5% в дозі 10 мл/кг/год і 0,85% фізіологічний розчин з розрахунку 10 мл/кг/год. На кожні 100 мл глюкози додається 2 мл 7,5% розчину калію хлориду. Одночасно вводиться в/в повільно лазолван 0,5-2 мл.
Інфузійна терапія при ІІ стадії астматичного статусу проводиться в реанімаційному відділенні, продовжується введення еуфіліну, преднізолону до 3-5 мг/кг/добу. При цьому з добової дози останнього 2 мг/кг призначається усередину. Одночасно проводиться посиндромна терапія, спрямована на корекцію функціональних порушень життєво важливих органів
Для виведення із астматичного статусу ІІІ-ої стадії, яка характеризується розвитком астматичного статусу, хворі переводяться на штучну вентиляцію легень.