- •4.1. Писемні види наукової творчості
- •4.1.1. План. Рубрикація тексту
- •1.2. Виписки. Цитати
- •1.3. Тези і конспект
- •1.4. Анотація, реферат, стаття
- •4.2. Усні різновиди наукового стилю мовлення
- •4.2.1. Доповідь і виступ з доповіддю
- •2.2. Лекція і наукова дискусія
- •4.2.3. Підготовка до виступу і виголошення промови
4.2. Усні різновиди наукового стилю мовлення
Усними жанрами наукового стилю мовлення є лекції, доповіді, повідомлення, диспути, бесіди. Без оволодіння цими жанрами педагог не зможе бути гарним оратором, цікавим доповідачем. Ці якості притаманні людині від народження, але більшість людей виробляють їх упродовж життя систематично і наполегливо удосконалюючи своє мовлення.
4.2.1. Доповідь і виступ з доповіддю
На відміну від інших жанрів, доповідь призначена саме для усного викладу і розрахована на обізнаних слухачів. Текст доповіді повинен містити в собі конкретні рекомендації, накреслювати шляхи розв’язання чітко сформульованих завдань, він повинен бути об’єктивним, точним і достатньо доказовим.
Доповідь на захисті дипломної (магістерської) роботи – це промова, в якій доповідач інформує членів Державної екзаменаційної комісії (ДЕК) про сутність, теоретичне і практичне значення результатів проведеного дослідження. Зміст промови може бути предметом обговорення і зазнавати критики з боку присутніх і, звичайно, членів комісії.
Загальний регламент виступу: для дипломників – до 10 хв, для магістрантів – до 15 хв.
За структурою текст доповіді умовно поділяють на чотири самостійні смислові частини.
Частина 1. Звернення до членів комісії («зачин»): «Шановні члени Державної екзаменаційної комісії! Шановні колеги (запрошені, керівник)! Дозвольте. На ваш розгляд пропонується...» Не повторюючи вже сказане головою ДЕК щодо, наприклад, теми дослідження і прізвища керівника, варто одразу ж переходити до тексту промови. В ній доповідач коротко знайомить слухачів зі вступом роботи (актуальність теми), вказує мету, описує методи досліджень та обробки матеріалу, обсяг роботи, формулює гіпотезу.
Частина 2. Це найбільший блок. В ньому доповідач представляє результати своїх досліджень, аналізує їх і дає їм критичну оцінку. Доповідач значно виграє, якщо його текст зрозумілий присутнім, доречно проілюстрований переконливими фактами, прикладами.
Частина 3 є заключною у дипломній (магістерській) роботі. Тут доповідач робить загальні висновки, дає відповідні практичні рекомендації, накреслює перспективи подальшого дослідження.
Частина 4 – завершальна. В ній доповідач дякує всім присутнім за увагу, рецензентам – за критичне вивчення та об’єктивну оцінку роботи, науковому керівникові – за допомогу в написанні та підготовці роботи до захисту.
Щоб гарантувати себе від невпевненості й розгубленості під час захисту роботи, необхідно завчасно підготувати відповіді на запитання та зауваження, сформульовані у рецензії та відгуку. На питання членів комісії та присутніх слід відповідати чітко і по суті, посилаючись на текст своєї роботи та інші відомі вам літературні джерела.
Ефективність усного виступу значно зростає при наявності чіткого плану, з завчасно визначеним порядком розміщення окремих частин доповіді, їх кількості, послідовності і обсягу.
Після захисту наукової роботи слово мають науковий керівник, рецензенти. Виступ наукового керівника є довільною формою виголошення інформації представленої у відгуку на роботу. Рецензент у своєму виступі акцентує увагу на тому що є позитивним і негативним у роботі, ставить питання, висловлює пропозиції щодо перспективності подальших досліджень даної проблеми.