- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •“Затверджено”
- •Завідувач кафедри
- •Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми:
- •1. Паспортна частина (pars officialis).
- •2. Скарги (molestiae aegroti).
- •3. Анамнез хвороби (anamnesis morbi).
- •5. Анамнез життя (anamnesis vitae).
Міністерство охорони здоров’я україни
Національний медичний університет імені О.О.Богомольця
“Затверджено”
на методичній нараді кафедри
пропедевтики внутрішньої медицини № 1
Завідувач кафедри
Професор В.З.Нетяженко
________________________
(підпис)
“______” _____________ 2009 р.
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
Навчальна дисципліна |
Пропедевтика внутрішньої медицини |
Модуль № 1 |
Основні методи обстеження хворих в клініці внутрішніх хвороб |
Змістовний модуль № 1 |
Введення в клініку внутрішніх хвороб. Основні правила розпитування та огляду хворого |
Тема заняття |
Схема історії хвороби. Проведення розпиту хворого. |
Курс |
ІІІ |
Факультети |
ІІ, ІІІ медичні, факультет підготовки лікарів для ЗСУ |
Тривалість заняття – 3 академічні години
Київ – 2009
1. Актуальність теми:
Клінічне обстеження хворого проводиться, зазвичай, спочатку із застосуванням суб`єктивних методів і прийомів, а потім – об`єктивних. Суб`єктивне обстеження хворого полягає в отриманні від нього за допомогою опитування (interrogatio) даних про його хворобу та про інші чинники, з нею пов‘язані.
Важливість цього етапу клінічного обстеження хворого важко переоцінити. Численними дослідженнями зясовано, що у хворих терапевтичного профілю ретельно проведене опитування є запорукою до 80 відсотків правильно встановленого діагнозу. Крім того, метод дає можливість орієнтуватися в характері конкретної хвороби, індивідуальних її проявах, в розпізнаванні причин і початкових ознак недуги, ролі спадкових, екологічних, побутових, виробничих та інших чинників в її виникненні і перебігу. Як справедливо відмітив англійський клініцист Мекензі, перші симптоми хвороби чисто суб`єктивного характеру, і вони зявляються значно раніше, чим їх можна виявити фізичними методами дослідження”.
Анамнез відіграє винятково важливу роль у діагностиці численних гострих і хронічних захворювань. Нерідко повно і детально зібрані та глибоко клінічно осмислені анамнестичні дані стають провідними у визначенні клінічного діагнозу хвороби або особливостей її індивідуального перебігу.
Тому зарубіжні і вітчизняні клінічні терапевтичні школи віддають і по сьогодні, належну увагу застосуванню і удосконаленню прийомів і методів збирання анамнезу та аналітико-логічний оцінці його даних в діагностиці хвороб людини.